Вирок № 53624132, 20.11.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12788/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Баєва С.М.,

з участю:

секретарів Чабанюк І.І., Поліщук О.О.,

прокурора Арещенкова А.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальну справу (провадження № 12015240250000288) за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Хмельницького, проживаючого у АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда 3 групи, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 28.04.2015 року близько 20 год. перебуваючи за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1., в ході конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1 у приміщенні однієї з кімнат, умисно наніс йому один удар правою ногою в область тулуба.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді тупої травми лівої половини грудної клітини та живота з крововиливами м'яких тканин (гематом) живота, закритими переломами бічної поверхні 7, 8 ребер, відривом «ніжки» селезінки та пошкодженням її тканини, кровотечею із судин «ніжки», як під капсулу селезінки в навколишню жирову клітковину, так і в черевну порожнину (близько 2-х літрів крові тільки в черевній порожнині), що спричинило розвиток геморагічного шоку важкого ступеня, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються смертю.

В суді ОСОБА_2 свою вину визнав повністю показавши, що дійсно у вказаний вище час він вдарив у ліву частину тулуба потерпілого, який сидів на ліжку, після того, як останній зі слів матері її образив. Щиро розкаявся у скоєному.

Окрім показань обвинуваченого, його винуватість повністю підтверджена наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що 28.04.2015 року він перебував у будинку за місцем проживання ОСОБА_4, з якою на той час співмешкав. Після виниклого з останньою конфлікту на ґрунті ревнощів, в кімнату забіг її син ОСОБА_2, вдарив долонею йому по голові, після чого наніс удар ногою в лівий бік. Відчувши різкий біль і перебуваючи у напівсвідомому стані, вийшов на вулицю та викликав «швидку допомогу». Претензій до обвинуваченого не має та просить суворо не карати, призначивши покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Свідок ОСОБА_4 показала, що в день подій вона разом з потерпілим вживала алкоголь у парку в м.Хмельницькому. Після цього приїхала у с.Олешин до себе додому, де у неї з ОСОБА_1 виникла сварка, під час якої він її вдарив по обличчю та не хотів залишати її помешкання. У зв'язку з цим вона попросила ОСОБА_2 вивести ОСОБА_1 з будинку, що він і зробив. Зі слів сина дізналась, що він штовхнув ногою потерпілого.

Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що 28.04.2015 року ОСОБА_2 на прохання матері, яка вийшла на вулицю заплакана та з гематомою на обличчі, забіг до будинку, звідки під руки вивів п'яного потерпілого.

Протоколом огляду місця події від 29.04.2015 року (а.с. 53-57) зафіксовано місце (кімната будинку АДРЕСА_1), де обвинувачений завдав удар ОСОБА_1

Згідно висновку експерта № 525 (а.с. 60, 61), у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми лівої половини грудної клітки та живота з крововиливами м'яких тканин (гематом) живота (без зазначення чіткої кількості та локалізації), закритими переломами бічної поверхні 7, 8 ребер, відривом «ніжки» селезінки та пошкодженням її тканини, кровотечею із судин «ніжки», як під капсулу селезінки в навколишню жирову клітковину, так і в черевну порожнину (близько 2-х літрів крові тільки в черевній порожнині), що спричинило розвиток геморагічного шоку важкого ступеня з індексом шоку 1, 67 (пульс 100 ударів за хвилину при артеріальному тиску 60/0 мм.рт.ст.).

Перелічені тілесні ушкодження могли утворитися від не менше ніж одноразової дії зі значною силою тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Під час проведення слідчого експерименту 11.06.2015 року з фототаблицею (а.с. 92-95),потерпілий ОСОБА_1 демонструє, за яких обставин ОСОБА_2 вдарив його правою ногою у лівий бік тулуба, після чого він відчув різкий біль в місці удару, що відповідає показанням потерпілого у судовому засіданні.

Аналогічні відомості міститься у протоколі проведення слідчого експерименту 11.06.2015 року з фототаблицею, у якому обвинуваченим ОСОБА_2 продемонстровано, як він наніс удар правою ногою у лівий бік потерпілого, внаслідок чого останній впав на ліжко на спину (а.с. 96-99).

У відповідності до підсумків проведеної 23.06.2015 року додаткової судово-медичної експертизи (а.с. 101-103), характер і локалізація виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виключають можливості їх утворення за тих обставин, які вказані потерпілим та ОСОБА_2 під час проведення з ними 11.06.2015 року слідчих експериментів.

Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується у тому, що даний злочин вчиняв у стані алкогольного сп'яніння, однак вказана обставина підлягає виключенню з обвинувачення, так як крім заперечення цього факту самим обвинуваченим, його слова в судовому засіданні підтвердили потерпілий та свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, які повідомили, що алкоголь ОСОБА_2 не вживає взагалі, як і в день інциденту. До того ж, у матеріалах кримінального провадження відсутнє документальне підтвердження перебування обвинуваченого у стані сп'яніння.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують йому покарання.

ОСОБА_2 на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, характеризується позитивно, не працює, не одружений.

Обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, є особою молодого віку та інвалідом, позитивно характеризується, потерпілий до нього претензій не має і просить суворо не карати, що пом'якшує покарання ОСОБА_2

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

З урахуванням наявності кількох пом'якшуючих обставин (вперше притягнення до кримінальної відповідальності, повне визнання винуватості, щире каяття у скоєному, молодий вік, інвалідність, відсутність претензій потерпілого), що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зважаючи на особу винного, який позитивно характеризуєтьсята відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і йому доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі із встановленням іспитового строку.

На думку суду дана міра покарання є справедливою, необхідною та достатньою для запобігання вчинення обвинуваченим правопорушень у майбутньому.

Запобіжний захід стосовно нього слід залишити попередній.

Цивільний позов прокурора, який ОСОБА_2 визнав повністю, підлягає задоволенню, оскільки згідно ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Потерпілим цивільний позов не пред'являвся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_2 залишити попередній, - особисте зобов'язання.

Цивільний позов заступника прокурора Хмельницького району задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Хмельницького обласного бюджету (р/р 35422301031504 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 02004717) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1в сумі 5556 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 20 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: