Рішення № 53624111, 29.10.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12225/15-ц

ЄУН 686/12225/15-ц

Справа №2/686/4423/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 жовтня 2015 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Конопко А.П.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

в с т а н о в и в :

22 червня 2015 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом в якому зазначив, що 19 травня 2014 року між ним та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був укладений договір №300131/51059/470-14 про банківський строковий вклад (депозит) у банківському металі Ф&К «Золотий». Згідно умов вказаного договору Банк відкрив йому депозитний рахунок № 2635.1.221412.002 у банківському металі золото, а він вніс на цей рахунок банківський метал загальною вагою 50,00 грам (пятдесят цілих 00 сотих грама) або 1,61 (одна ціла 61 сота ) тройських унцій металу в тому числі у зливках на строк з 19 травня 2014 року по 24 травня 2015 рік. Станом на день укладення вказаного договору вартість банківського металу за офіційним курсом НБУ банківських металів становила 24615,98 гривень. Також за умовами договору банк зобовязався нарахувати та виплатити відсотки у банківському металі у розмірі 2,25% річних.

25 травня 2015 року він звернувся до банку з письмовою заявою з проханням повернути вказаний вклад та нараховані на нього відсотки, проте отримав усуну відмову з посиланням на відсутність коштів та пропозицією пролонгувати вказаний договір. З пропозицією пролонгувати договір він не погодився.

Вважає, що дії банку є незаконними, та просить суд стягнути з відповідача на його користь банківський вклад з нарахованими відсотками, а також відповідно до положень ст.625 ЦК України 3/5 річних за час прострочення виконання зобовязання (за 29 днів прострочення) у сумі 58 гривень.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про вручення судового повідомлення. Причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про перенесення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності не надав.

За таких обставин, відповідно до положень ст.224 ЦК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та ухвали заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи встановлено, що 19 травня 2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 300131/51059/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) у банківському металі Ф&К «Золотий». За умовами вказаного договору банк зобовязався відкрив вкладнику депозитний рахунок № 2635.1.221412.002 у банківському металі Золото, а вкладник внести на цей рахунок банківський метал загальною вагою 50,00 грам або 1,61 тройських унцій в тому числі у сливках на строк з 19 травня 2014 року по 24 травня 2015 рік. Також сторонами було визначено, що за час користування Банківським металом, що складає вклад, протягом строку дії договору Банк нараховує та виплачує Клієнту проценти у банківському металі за стовкою 2,25 % річних.

Свої зобовязання за вказаним договором ОСОБА_1 виконав та вніс на відкритий банком депозитний рахунок обумовлену суму коштів, що підтверджено меморіальним ордером №56118 від 19 травня 2014 року.

Строк дії договору закінчився 24 травня 2015 року.

25 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з заявою про повернення йому банківського вкладу.

Листом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 9-037300/13173 від 02.07.2015 року ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати кошти готівкою через каси та банкомати банку з посиланням на Постанову Правління НБУ від 03.06.2015 року, якою обмежено видачу готівкових коштів на одну особу та запропоновано отримати вклад шляхом перерахування його суми у національну валюту або пере розмістити вклад у банківському металі на новий термін.

Згідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено главою 71 ЦК України або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відомостей про перерахування на поточний рахунок позивача суми вказаного вкладу в матеріалах справи не міститься.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми банківського вкладу (депозит) з нарахованими відсотками в банківському металі - золото вагою 50,00 грам або 1,61 тройських унцій металу за договором від 19.05.2014 року за №300131/51059/470-14 про банківський строковий вклад (депозит) у банківському металі Ф&К «Золотий» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних за час прострочення виконання грошового зобовязання відповідно до приписів ч.2 ст.625 ЦК України суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до положень статей 524, 533, 625 ЦК України грошовим є зобовязання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобовязання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад) зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

Водночас Законом України «Про банки і банківську діяльність» поняття вкладу (депозиту) визначається як кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання.

Загальний порядок залучення банками України банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх вкладні (депозитні) рахунки регулюється Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577.

Згідно із цим Положенням операції банків з банківськими металами здійснюються або з фізичною поставкою банківських металів, або без фізичної поставки банківських металів відповідно до нормативно-правових актів Національного Банку України з питань здійснення операцій з банківськими металами (пункт 1.1 Положення); банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника у національній валюті (пункт 1.6 Положення).

Судом встановлено, що 19 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Крелит» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) у банківських металах «Ф&К «Золотий» відповідно до умов яких позивач передала банку банківський метал у золотих злитках 50,00 грам, що становить 1,61 тройських унцій, строком до 24 травня 2015 року з процентною ставкою 2,25 % річних. Видача нарахованих процентів також обумовлена у злитках золота.

За умовами укладених сторонами договорів банківського вкладу були відкриті вкладні рахунки у банківських металах, відповідно банк взяв на себе зобовязання сплатити вкладнику суму вкладу й нараховані за ним проценти в банківському металі, а не в грошових одиницях, а тому таке правовідношення не є грошовим зобовязанням та до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 625 ЦК України.

Саме така правова позиція викладена у постанові ВСУ № 6-38 цс14, та відповідно до вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суму 3% річних за час прострочення виконання зобовязання є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 246,74 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 549, 526, 527, 530, 554, 610, 611, 1054 ЦК України 10, 11, 15, 57, 88, 209, 214-215, 224-226 ЦПК України суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1 суму банківського вкладу (депозит) з нарахованими відсотками в банківському металі - золото вагою 50,00 грам або 1,61 тройських унцій металу за договором від 19.05.2014 року за №300131/51059/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) у банківському металі Ф&К «Золотий».

В решті у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави судовий збір у сумі 246,74 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмової заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: