Рішення № 53624077, 04.11.2015, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4599/15-ц

ЄУН 686/4599/15-ц

Провадження №2/686/2585/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Конопко А.П.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційна дільниця колективного виробничого підприємства ПМК-33, Хмельницької міської ради, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про скасування постанови державного виконавця, акту передачі непроданого майна в рахунок погашення заборгованості, свідоцтва про придбання майна -

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 з вказаним позовом в якому зазначив, що 20 липня 1994 року між Комітетом економіки обласної державної адміністрації та організацією орендарів Хмельницької ПМК-33 був укладений договір купівлі-продажу державного майна, за яким останнє придбало у власність гуртожиток, який розташований по вул. Зарічанській, 14а. Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 03.12.2013 року (справа № 686/11297/13-ц) було встановлено, що ОСОБА_4 з 14.01.2000 року прописана і проживає зі згоди ЖЕД КВП ПМК-33 у гуртожитку по вул. Зарічанській, 14а у м. Хмельницькому, та разом з нею у цьому гуртожитку проживає з народження і її малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З народження доньки зі згоди коменданта гуртожитку ОСОБА_4 була надана для проживання кімната №18 гуртожитку. Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Хмельницького МРУЮ ОСОБА_5 від 06.06.2008 року непродане майно, а саме кімната №18 вказаного гуртожитку, яка належала дочірньому підприємству Житлово-експлуатаційна дільниця Колективного виробничого підприємства «ПМК-33» (далі ДП ЖЕД КВП «ПМК-33») в рахунок погашення боргу була передана міському комунальному підприємству «Хмельницьктеплокомуненерго» (далі МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» ). В цей же день, 06.06.2008 року вказаним державним виконавцем був складений акт передачі непроданого майна в рахунок погашення боргу.

27 квітня 2009 року на підставі вказаного акта приватним нотаріусом Хмельницького міськрайонного нотаріального округу ОСОБА_6 було видане свідоцтво про придбання майна, згідно якого МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» належить право власності на кімнату №18 гуртожитку, який розташований по вул. Зарічанська, 14а у м. Хмельницькому.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 03.12.2013 року скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11.09.2013 року та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_4 разом з малолітньою донькою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 виселено з кімнати №18 гуртожитку, що розташований по вул. Зарічанській у м. Хмельницькому без надання іншого житлового приміщення. Зазначив, що на момент винесення вказаного рішення незрозумілим є той факт, як зазначена спірна кімната перейшла у власність до ДП ЖЕД КВП «ПМК-33».

Крім того, зазначив, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2014 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області, було визнано недійсним договір купівлі-продажу державного майна від 20 липня 1994 року в частина придбання організацією орендарів Хмельницької ПМК-33 гуртожитку, який розташований по вул. Зарічанській, 14а у м. Хмельницькому.

За таких обставин зазначив, що зважаючи на те, що договір купівлі-продажу спірного гуртожитку від 20.07.1994 року був визнаний судом недійсним, а отже і спірна кімната (№18) вказаного гуртожитку не належала на праві власності ДП ЖЕД КВП «ПМК-33», винесена постанова старшого державного виконавця ДВС від 06.06.2008 року та складений ним в цей же день акт про передачу неправедного майна (спірної кімнати) є незаконним та підлягають скасуванню. Також, з цих же підстав, вважав таким, що підлягає скасуванню і свідоцтво про придбання майна від 27.04.2009 року, яке видане на підставі вищевказаного акту державного виконавця.

На підставі викладеного, просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 про передачу непроданого майна в рахунок погашення боргу від 06.06.2008 року; скасувати акт передачі непроданого майна в рахунок погашення боргу від 06.06.2008 року; скасувати свідоцтво про придбання майна від 27.04.2009 року, посвідчене приватним нотаріусом Хмельницького міськрайонного нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстроване в реєстрі №2156.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові. Також зазначив, що факт проживання ОСОБА_4, разом з її малолітньою донькою у спірному гуртожитку був встановлений рішеннями судів, а отже останні, відповідно до ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» мають право користуватися житлом у цьому гуртожитку, та відповідно їх права мають бути захищені. Продажем спірної кімнати у цьому гуртожитку фактично були порушені права його довірителів, до того ж зазначив, що передача права власності на спірну кімнату відбулася з порушеннями вимог законодавства.

В судовому засіданні представник Хмельницької міської ради та міського комунального підприємства «Хмельницьктеплоккомуненерго» ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив суду, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 03.12.2013 року у справі №686/11297/13-ц ОСОБА_4 виселено із кімнати №18 гуртожитку, що розташований по вул. Зарічанській, 14а у м. Хмельницькому з тих підстав, що остання самоправно, без жодної правової підстави, вселилися до вказаної кімнати гуртожитку. У останньої не було жодних прав на спірну кімнату, оскаржувані нею рішення не впливають на її права та обовязки, а отже остання є неналежним позивачем у справі. Також просив врахувати, що МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» є добросовісним набувачем спірної кімнати і остання, відповідно до ч.2 ст.388 ЦК України, не може бути витребувана у підприємства.

Представник відповідача ДП КВП ЖЕД «ПМК-33» ОСОБА_3 позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, звертаючись з вказаним позовом позивачем зазначено, що оскаржуваними постановою та актом державного виконавця та свідоцтвом про право власності, порушуються житлові права ОСОБА_4 на спірну кімнату №18 у гуртожитку,що розташований по вул. Зарічанській у м. Хмельницькому. Разом з цим просила звернути увагу суду на те, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 03.12.2013 року ОСОБА_4 було виселено з вказаного гуртожитку без надання іншого жилого приміщення з тих підстав, що остання була вселена та проживала у гуртожитку незаконно. Крім того просила врахувати, що на час винесення оскаржуваних рішень ОСОБА_4 взагалі не користувалася спірною кімнатою (№18) та вселилися туди лише у березні 2009 року. Отже у ОСОБА_4 не було і не має жодних прав на спірну кімнату (проживання чи користування), та відповідно оскаржуваними нею постановою та актом державного виконавця та в виданим нотаріусом свідоцтвом її права чи інтереси жодним чином не порушені.

Відповідач старший державний виконавець відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, причини своєї неявки суд не повідомив. Надав суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що дійсно на виконанні у відділі ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції перебувало виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Хмельницької області №12/3334 від 02.07.2007 року про стягнення з ДП ЖЕД КВП «ПМК-33» на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» 101124,54 гривень. В процесі виконання рішення суду було звернуто стягнення на майно боржника. У відповідності до діючої на той час Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МОУ №74/5 від 15.12.1999 року в редакції від 26.05.2008 року, матеріали на проведення прилюдних торгів перевірялися на відповідність чинному законодавству України та без відповідного позитивного висновку віллу ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області, не могли бути передані на реалізацію. Також просив рахувати, , що станом на 08.07.2015 рік ні постанова державного виконавця ні акт про передачу непроданого майна від 06.08.2008 року до суду не оскаржені та є чинними.

Відповідач приватний нотаріус ОСОБА_6 до суду не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заяв про перенесення розгляду справи чи про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

За таких обставин, зі згоди учасників процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності незявившихся осіб.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції перебував наказ господарського суду Хмельницької області №12/3334 від 02.07.2007 року про стягнення з ДП ЖЕД КВП «ПМК-33» на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненрго» 101124,54 гривень. У звязку з примусовим виконанням вказаного судового наказу державним виконавцем було звернуто стягнення на належне боржнику майно, а саме кімнату №18 гуртожитку, що по вул. Зарічанській 14а, у м. Хмельницькому. Вказана кімната належала ДП ЖЕД КВП «ПМК-33» на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.1994 року (посвідченого Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою (р/н 1-3163) та зареєстрована у Хмельницькому БТІ на праві приватної власності за реєстраційним номером 11001440 від 07.06.2005 року). Вказана кімната двічі виставлялася на продаж, проте двічі вказані аукціони з продажу кімнати визнавалися такими, що не відбулися у звязку з відсутністю покупців.

06 червня 2008 року державним виконавцем ВДВС ХМРУЮ ОСОБА_5 було винесено постанову про передачу непроданого майна в рахунок погашення боргу, за яким передано кімнату 318 в гуртожитку по вул. Зарічанській 14а у м. Хмельницькому МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» в рахунок погашення боргу за оцінкою майна 97005 гривень.

На підставі вказаної постанови 06 червня 2008 року державним виконавцем був складений акт передачі непроданого майна (спірної кімнати гуртожитку) в рахунок погашення боргу.

У відповідно до ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна на підставі вищевказаного акту про передачу непроданого майна в рахунок погашення боргу від 06.06.2008 року приватним нотаріусом Хмельницького міськрайонного нотаріального округу від 27.04.2009 року ОСОБА_6 було видано свідоцтво про придбання майна яким посвідчено право власності МКП «Хмельницьктеплокомуенерго» на кімнату №18 у гуртожитку, що розташований по вул. Зарічанська, б.14а у м. Хмельницькому.

На підставі вказаного свідоцтва 03 червня 2009 року за МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» було зареєстровано право власності на кімнату №18 гуртожитку по вул. Зарічанській 14а у м. Хмельницькому, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Вказані обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні матеріалами інвентаризаційної справи кімнати №18, що розташована у буд.14а по вул. Зарічанській у м. Хмельницькому, матеріалами нотаріальної справи заведеної при видачі свідоцтва про право власності на спірну кімнату.

Крім того матеріалами справи встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2013 року (цивільна справа №686/11297/13-ц) у задоволенні позову Хмельницької міської ради до ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_7, треті особи, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору: МКП «Хмельницьктеплокомуненерго», ДП ЖЕД КВП «ПМК-33», орган опіки та піклування Хмельницької міської ради в особі Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, про виселення було відмовлено.

За результатами апеляційного перегляду вказаного рішення суду першої інстанції апеляційним судом Хмельницької області від 03.12.2013 року було винесено рішення, яким скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.09.2013 року та ухвалено нове рішення у справі, яким позов був задоволений: виселено ОСОБА_4 разом з малолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з кімнати №18 в гуртожитку по вул. Зарічанській, 14а у м. Хмельницькому без надання іншого жилого приміщення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.04.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_4 було відхилено, а рішення апеляційного суду Хмельницької області від 03.12.2013 року у цій справі залишено без змін.

Приймаючи вказане рішення, судом апеляційної інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, було встановлено, що ОСОБА_4 без законних підстав, самоправно переселилася до спірної кімнати №18 гуртожитку за відсутності відповідного рішення адміністрації підприємства і профспілкового комітету та спеціального ордеру.

Відповідно до положень ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частин першої та другої ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, як і її малолітня донька, були вселені у гуртожиток по вул. Зарічанській, 14 а у м. Хмельницькому, а також переселилися у кімнату №18 вказаного гуртожитку самоправно, без законних підстав. Вказане встановлено рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 03..12.2013 року (справа № 686/11297/13-ц), та відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що таке самоправне переселення ОСОБА_4 у спірну кімнату гуртожитку (кімнату №18) відбулося лише березні 2009 року, тобто вже після винесення оскаржуваних постанов та акту державного виконавця.

З урахуванням встановлених обставин, а саме факту самоправного, без правових підстав проживання позивача у спірній кімнаті гуртожитку, слід констатувати, що оскаржуваними постановою державного виконавця від 06.06.2008 року про передачу непроданого майна (спірної кімнати гуртожитку) в рахунок погашення боргу, акту від 06.06.2008 року про передачу спірної кімнати в рахунок погашення боргу, а також виданого на їх підставі нотаріусом свідоцтва про право власності на спірну кімнату за МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» жодних прав та законних інтересів ОСОБА_4, як і її малолітньої доньки ОСОБА_7, не порушуються.

Таким чином, виходячи із змісту положень статей 15, 16 ЦК України, відповідно до яких захисту підлягають лише порушені права та законні інтереси особи, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити.

Щодо посилань представника позивача на те, що рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 03.12.2013 року був встановлений факт вселення та реєстрації ОСОБА_4 у гуртожиток по вул. Зарічанській 14а у м. Хмельницького з 14.01.2000 року, суд не приймає їх до уваги, оскільки сам по собі вказаний факт на наявність прав останньої на проживання та користування спірною кімнатою гуртожитку (кімнати №18) не впливає. З таких же підстав суд не приймає й до уваги посилання представника позивача на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07.10.2014 року, яке було залишено ухвалою апеляційного суду Хмельницької області у справі №2-2218/1309/1, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу державного майна від 20.07.1994 року в частині придбання організацією орендарів Хмельницької ПМК-33 гуртожитку, що по вул. Зарічанській 14а у м. Хмельницькому. До того ж як встановлено вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справи від 03.06.2015, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційна дільниця колективного виробничого підприємства ПМК-33, Хмельницької міської ради, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про скасування постанови державного виконавця, акту передачі непроданого майна в рахунок погашення заборгованості, свідоцтва про придбання майна залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: