Ухвала суду № 53622449, 18.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 335/4624/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Гашук К.В.

Номер провадження 22-ц/778/5476/15 Суддя-доповідач Краснокутська О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.,

Суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 в особі представника Малахова Вячеслава Веніаміновича до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління «Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 28.01.2015 року між ним та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено Договір-заяву №313731/16112/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші" (далі - Договір), відповідно до умов якого вкладник вніс, а Банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на депозитний рахунок НОМЕР_1 у розмірі 6500 доларів США, на строк з 28.01.2015 року по 28.02.2015 року, зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами із розрахунку 12,5 % річних.

06.03.2015 року між ОСОБА_4 та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено Додаткову угоду №1 до Договору-заяви №313731/16112/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші" від 28.01.2015 року, відповідно до умов якого сторони домовились продовжити строк розміщення грошових коштів в сумі 6500 доларів США на період з 02.03.2015 року по 01.04.2015 року, зі сплатою відсотків за використання грошових коштів із розрахунку 4% річних.

02.04.2015 року між ОСОБА_4 та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" укладено Додаткову угоду №2 до Договору-заяви №313731/16112/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші" від 28.01.2015 року, відповідно до умов якого сторони домовились продовжити строк розміщення грошових коштів у сумі 6500 доларів США на період з 02.04.2015 року по 02.05.2015 року, зі сплатою відсотків за використання грошових коштів із розрахунку 4% річних.

У зв'язку із закінченням терміну дії договору, 01.05.2015 року позивач письмово звернувся із заявою про повернення всієї суми вкладу, але своїм листом від 15.05.2015 року Банк фактично відмовив у задоволенні вимоги посилаючись на постанову НБУ № 160 від 03.03.2014 року.

На підставі викладеного, посилаючись на те, що відповідач після закінчення строку дії договору суму вкладу не повернув, чим порушив свої зобов'язання за укладеним договором позивач просив суд стягнути з АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його користь суму боргу у розмірі 6500 доларів США, а також витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 1000 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_4 грошову суму за договором банківського строкового вкладу (депозиту) «Нові гроші» в іноземній валюті від 28 .01.2015 року у розмірі 6500 доларів США та витрати на правову допомогу в сумі 487,20 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави судовий збір в сумі 1386,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представник відповідача не з»явився.Повідомлений у встановленому ст.76 ЦПК України порядку про час і місце розгляду справи. Про причини неявки не заявив.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягненні суми вкладу, суд першої інстанції виходив із того, що вони є доведеними, а дії банку з неповернення коштів вкладнику є порушенням його прав, передбачених договором, Цивільним Кодексом України, Конституцією України, за якими ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права. В частині стягнення витрат на правову допомогу, суд позовні вимоги задовольнив частково, виходячи з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження витрат часу адвоката для підготовки матеріалів позовної заяви.

Судова колегія приходить до висновку про те, що такі висновки суду є правильними.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 28.01.2015 року між ОСОБА_4 та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено Договір-заяву №313731/16112/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші", відповідно до умов якого вкладник вніс, а Банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті, на депозитний рахунок НОМЕР_1 у розмірі 6500 доларів США, на строк з 28.01.2015 року по 28.02.2015 року, зі сплатою відсотків за використання грошових коштів із розрахунку 12,50% річних.

Відповідно до п. 9 Договору, вкладник підписанням цього Договору-заяви усвідомлює та погоджується з тим, що Основні умови разом з цим Договором-заявою складають договір банківського вкладу та є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 6 Договору, після закінчення строку, визначеного п.1 цього Договору-заяви, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п. 5.1. Основних умов.

06.03.2015 року між ОСОБА_4 та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено Додаткову угоду №1 до Договору-заяви №313731/16112/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші" від 28.01.2015 року, відповідно до умов якого сторони домовились продовжити строк розміщення грошових коштів у сумі 6500 доларів США на період з 02.03.2015 року по 01.04.2015 року, зі сплатою відсотків за використання грошових коштів із розрахунку 4% річних.

02.04.2015 року між ОСОБА_4 та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено Додаткову угоду №2 до Договору-заяви №313731/16112/1-15 про банківський строковий вклад (депозит) "Нові гроші" від 28.01.2015 року, відповідно до умов якого сторони домовились продовжити строк розміщення грошових коштів у сумі 6500 доларів США на період з 02.04.2015 року по 02.05.2015 року, зі сплатою відсотків за використання грошових коштів із розрахунку 4% річних.

ОСОБА_4 свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та вніс на депозитний рахунок, вказаний у договорі, грошові кошти в іноземній валюті у сумі 6500 доларів США.

На даний час строк дії Договору-заяви про банківський строковий вклад (Депозит) №313731/16112/1-15 від 28.01.2015 року, який двічі продовжувався шляхом укладення додаткових угод, сплив, проте відповідачем зобов'язання щодо повернення позивачу суми вкладу не виконано.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, за змістом наведених норм права зобов'язання банку полягає у виплаті володільцеві рахунку грошових коштів на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Відмова банку у видачі грошових коштів з поточних рахунків на підставі розпорядження клієнта банку є незаконною, оскільки позбавляє володільця рахунка права володіти та розпоряджатися належними йому на праві власності грошовими коштами та є порушенням його прав, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та суперечить нормам ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції вирішив справу по суті згідно із законом, його висновки щодо незаконності відмови у видачі грошових коштів з поточного рахунку та наявність підстав для їх стягнення в судовому порядку є обґрунтованими.

Посилання ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в апеляційній скарзі на постанови Національного банку України № 354 від 03 червня 2015 року, № 160 від 03 березня 2015р "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного і валютного ринків України", якими передбачено зобов'язання уповноважених банків обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах 15 000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України, є безпідставним, оскільки нормативно-правові акти Національного банку України не є актами цивільного законодавства України у розумінні ст. 4 ЦК України, є нормативно-правовими актами органу державного управління.

Зазначені постанови є розпорядчим актом, який адресований обмеженій кількості осіб і таке регулювання здійснюється в межах адміністративно-правових відносин Національного банку України з банками, які охоплюються його наглядовою діяльністю, не розповсюджуються на необмежене коло осіб і не може звужувати права клієнтів, передбачені законом.

Доводи апелянта щодо неправомірності стягнення суми в розмірі 487,20 грн. витрат на правову допомогу є неспроможними з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 відсотків мінімальної заробітної плати за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору про надання адвокатських послуг від 18 травня 2015 року, адвокат Малахов В.В., що діє на підставі Свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 11 листопада 2004 року прийняв на себе зобов'язання надати юридичну допомогу як представник ОСОБА_4 у даній справі. (а.с. 12).

Крім того, адвокат Малахов В.В. брав участь у судових засіданнях 04 червня 2015 року та 19 червня 2015 року (а.с. 20, 26).

Інші доводи апеляційної скарги є також неспроможними,не спростовують висновків суду і не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: