Вирок № 53621631, 20.11.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.11.2015

Справа № 320/11545/14- к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Фоміна В.А.,

при секретарях - Бондаренко Г.В., Мазуріній О.В., Захаровій І.І.,

за участю прокурорів - Стефанкової Ю.М., Богун О.Ю., Лисенка С.Д.,

захисників обвинуваченого - адвокатів Ковальова Д.В., Діденка В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження № 12014080330000437 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, з середньо освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 18.09.1991 року Приазовським районним судом Запорізької області за ст.229-6 ч. 1 КК України до 2 років виправних робіт;

- 14.10.1993 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.229-6 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 16.10.1996 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст.140 ч. 3, 229-6 ч.2, 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 19.05.1999 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.196-1 ч. 1 КК України до 6 місяців позбавлення волі;

- 31.07.2000 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.140 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 26.05.2003 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.2, 70 ч. 4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 20.11.2007 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст.185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 15.10.2010 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 29.03.2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.2, 309 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2014 року року приблизно 03 годині 45 хвилин, діючи з умислом, направленим на таємну крадіжку чужого майна, шляхом вільного доступу пройшов на територію багатокімнатного двоповерхового дачного будинку, розташованого на АДРЕСА_2, де через незачинені двері проник в приміщення кімнати №2, звідки таємно, повторно вчинив крадіжку мобільного телефону «Lenovo К 910 SS» у корпусі блакитного кольору, вартістю 4000 гривень, мобільного телефону «Jiayu G 4» у корпусі зеленого кольору, вартістю 2000 гривень, а також барсетки чорного кольору, в якій знаходився гаманець з кредитними картками та грошима у сумі 380 гривень, після чого з місця злочину зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 6380 гривень.

Крім того, 13 липня 2014 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, діючи з єдиним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, через відчинену хвіртку пройшов на територію багатокімнатного двоповерхового дачного будинку, розташованого на АДРЕСА_2, де через не зачинені двері проник в приміщення кімнат №7 та №8, розташованих на 2-му поверсі, звідки таємно, повторно, вчинив крадіжку планшету «Samsung Galaxy Таb 2» ІМЕІ: НОМЕР_4, вартістю 500 гривень, грошей в сумі 200 гривень, які належать ОСОБА_5 та 2 золоті обручки, вартістю 2000 гривні кожна, документи, кредитні картки та гроші у сумі 2000 гривні, які належать ОСОБА_6, після чого при спробі покинути місце вчинення злочину, був помічений відпочиваючою ОСОБА_7, через що його дії стали носити відкритий характер, однак, не відмовившись від доведення злочинного наміру до кінця, з викраденим майном залишив місця події, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 5200 гривень та потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 6000 гривень.

В судове засідання потерпілі не з'явились.

Від потерпілого ОСОБА_4 до суду надійшла заява з проханням слухати справу його відсутність, підтримує свої покази, дані в судовому засіданні, просить суд призначити покарання ОСОБА_3 на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, не повідомивши суд про причини неявки. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України не визнав повністю, оскільки злочинів не скоював, та пояснив, що йому стало відомо, що його звинувачують в якійсь крадіжці, пішов сам у міліцію розібратися, а його заарештували. Вважає, що доказів, причетних до його вини у злочині, немає.

В судовому засіданні від 27 листопада 2014 року потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що вони відпочивали у двоповерховому котеджі, який був огороджений парканом з хвірткою, яка не закривалася. Із охорони були тільки власники будинку. Потерпілий зазначив, що у них вкрали 2 мобільних телефони, портмоне та документи. Телефон лежав на тумбочці, речі були в сумці, а потерпілий та його дружина спали, коли у них вказане вкрали. ОСОБА_4 пояснив, що їх розбудили сусіди. На дворі стояв «Джип» та автомобіль ВАЗ-2101, поряд на покривалі були вкрадені речі. Було багато людей. В машині ВАЗ-2101 сиділи ОСОБА_8 і ОСОБА_9. Потерпілий зазначив, що телефони лежали поряд із автомобілем, а документи і гроші були в іншій барсетці, яку знайшли за заднім сидінням в машині. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 пояснили, що це були речі ОСОБА_3 (вони так подумали, коли він їх виносив), який втік, коли їм дорогу перегородив «Джип». Власники бази побігли за ОСОБА_3, але не наздогнали його. Потерпілий ОСОБА_4 матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не визнав себе винним в повному обсязі, його вина повністю підтверджується наступними доказами.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідкаОСОБА_7, яка суду пояснила, що влітку 2014 року вона із чоловіком мешкали на базі, яка є власністю їх батьків. Вночі вона почула якісь кроки. Подумала, що це її чоловік ходить, оскільки він спав в альтанці. Вона вийшла на двір, було десь приблизно 04 година 30 хвилин ранку. Свідок зазначила, що коли вийшла у двір, то побачила, що хвіртка була відкрита, чоловік її спав в альтанці, на узбіччі стояла якась машина блакитного кольору марки «Жигулі». Свідок підійшла і закрила хвіртку, та побачила, що з 2-го поверху спускався якийсь чоловік. Вона спитала у нього, що він тут робить, він відповів, що відпочиває. Свідок зазначила, що вона закричала, чоловік став тікати і сів в машину. Але дорогу машині перетнуло інше авто. Всі, хто був у машині, повтікали. Потім хтось викликав міліцію. Свідок підтвердила, що чоловік із планшетом був обвинувачений ОСОБА_3.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідкаОСОБА_12, який суду пояснив, що в ту ніч, 13 липня 2014 року, він спав у прибудові на вулиці. Коли пробудився, то побачив чоловіка в темному одязі. Свідок вийшов через хвіртку, на узбіччі стояла машина. Коли вони почали втікати, свідок ОСОБА_11 на автомобілі перетнув їм дорогу. В машині було 2 чоловіка і 1 водій. Водій вийшов з машини і почав погрожувати ОСОБА_11, обвинувачений втік в сторону села, потім водій повикидав речі з заднього сидіння машини. Свідок зазначив, що двох чоловіків він запам'ятав добре.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що в той день, 13 липня 2014 року, він їхав вранці з товаришем, який працював охоронцем на сусідній дачі. Коли проїхали свою прохідну, справа побачили «Жигулі» і підозрілих людей. Також побачили, що біг чоловік, а його наздоганяли люди. Свідок зазначив, що він зрозумів, що там була якась крадіжка, і він машиною перетнув їм дорогу. ОСОБА_3 забіг у машину і сів на заднє сидіння. Свідок пояснив, що підозрілих було троє, серед них був обвинувачений, водій витяг ніж і почав погрожувати.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що минулого літа вони з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 дивилися футбол. Після футболу ОСОБА_3 виграв ставку і вони разом зі ОСОБА_9 на його автомобілі поїхали отримати гроші. Після отримання грошей ОСОБА_3 запропонував поїхати на море у Примпосад. На отримані гроші вони заправились і поїхали на море. Після чого вони вживали спиртні напої. Коли вони приїхали на море, ОСОБА_9 залишився на пляжі, а вони з ОСОБА_3 пішли у бар. В барі між ОСОБА_3 і відпочиваючими з м. Херсона виник конфлікт на тому ґрунті, що останні штовхнули ОСОБА_3 Потім ці хлопець і дівчина виїхали із громадського пляжу, а вони поїхали за ними. Коли під`їхали до бази, то ОСОБА_3 і він зайшли на базу. На базі людей не було і ОСОБА_3 пішов далі оглядати цю базу, а він розвернувся і пішов у машину, де сів і заснув. Через деякий час він проснувся через те, що в машині почали хлопати дверима, і відбувалася якась штовханина. Він відкрив двері і відійшов від машини на 50-100 метрів, сховався за паркан і просидів там 30-40 хвилин. Згодом його знайшли якісь люди і підвили до них, а також сказали, що будемо чекати на міліцію. Про те, що були вчинені крадіжки, він дізнався вже в смт Приазовське.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що він, ОСОБА_3 і ОСОБА_8 в той день, 13 липня 2014 року, дивилися футбол. Після закінчення футболу ОСОБА_3 попросив підвезти його на вул. Кірова в контору, де він отримав гроші. Потім ОСОБА_3 попросив відвезти його на море до Примпосаду. По дорозі вони заїхали на заправку. По приїзду вони поїли і він залишився в машині, а ОСОБА_3 і ОСОБА_8 пішли в бар. Не знає скільки пройшло часу, він спав на задньому сидінні. Розбудили його ОСОБА_8 і ОСОБА_3, які були «на веселі». Він подумав, що поїдуть додому, але хлопці сказали, що хочуть поїхати ще до одного бару. Згодом вони під`їхали до двоповерхової будівлі. ОСОБА_3 і ОСОБА_8 вийшли з машини і ненадовго відійшли. Коли повернулись, вони відразу поїхали, в цей час ОСОБА_3 з ким-то спілкувався по телефону, від'їхавши метрів 150, ОСОБА_3 сказав, що треба повернутися. Повернувшись вони під`їхали до воріт і ОСОБА_3 вийшов з машини і кудись пішов. В цей момент він і ОСОБА_8 залишались в машині. Потім під`їхала машина і перегородила їм дорогу. Згодом він дізнався, що за день до цього на базах відбулися крадіжки. Після цього прийшов ОСОБА_3, до нього підбігли троє людей і окружили автомобіль.

Крім цього, вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, також підтверджується:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13 липня 2014 року від ОСОБА_4, згідно якого у потерпілого невідомий чоловік вкрав два мобільних телефону та гаманець з грошовими коштами \т. 2 а.с. 4\,

-протоколом огляду місця події від 13 липня 2014 року, згідно якого була оглянута територія дачного кооперативу по АДРЕСА_2, та додані фототаблиці до протоколу \т. 2 а.с. 6-9\,

-протоколом огляду від 13 липня 2014 року, згідно якого був оглянутий автомобіль «ВАЗ-2101» блакитного кольору державний номерний знак НОМЕР_2, та додані фототаблиці до нього \т. 2 а.с. 11-12\,

-протоколом огляду від 13 липня 2014 року, згідно якого були оглянуті: мобільний телефон «Lenovo К 910 SS» синього кольору, мобільний телефон «Jiayu G 4» зеленого кольору, жіночий гаманець коричневого кольору з двома картками «ПриватБанк», та додані фототаблиці до протоколу \т. 2 а.с. 15-17\,

-протоколом огляду від 13 липня 2014 року, згідно якого була оглянута барсетка з ненатуральної шкіри, в якій були грошові кошти в загальній сумі 381 грн. та два невеликі листки паперу, та додані фототаблиці до протоколу \т. 2 а.с. 20-21\,

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13 липня 2014 року від ОСОБА_6, згідно якого у потерпілої невідома особа вкрала жіночу сумку, в якій знаходились паспорт, свідоцтво про народження, картка «ПриватБанк», пенсійне посвідчення, дві каблучки та грошові кошти в сумі 2000 грн. \т. 2 а.с. 24\,

-протоколом огляду від 13 липня 2014 року, згідно якого були оглянуті: паспорт на ім'я «ОСОБА_6», свідоцтво про народження на ім'я «ОСОБА_13», пенсійне посвідчення на ім'я «ОСОБА_6», посвідчення на ім'я «ОСОБА_6», пластикова картка «ПриватБанк», золота каблучка з каменем та золота обручка, та додані фототаблиці до протоколу \т. 2 а.с. 25-28\,

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13 липня 2014 року від ОСОБА_5, згідно якого потерпілий виявив крадіжку планшету, жіночої сумки \т. 2 а.с. 31\,

-протоколом огляду від 13 липня 2014 року, згідно якого були оглянуті: планшет чорного кольору «Samsung Galaxy Таb 2» ІМЕІ: НОМЕР_4з чохлом чорного кольору, та додані фототаблиці до протоколу \т. 2 а.с. 32-33\,

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 23 липня 2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_3, як особу, яка бігла в автомобіль «ВАЗ» і яка з місця злочину зникла \т. 2 а.с. 48-49\,

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 23 липня 2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3, як особу, яка підозрюється в крадіжці, яку вона бачила на своїй дачі з викраденим майном \т. 2 а.с. 50-51\.

Суд бере до уваги свідчення потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, допитаних в судовому засіданні, оскільки їх показання послідовні, відповідають обставинам справи та знайшли своє підтвердження в ході досудового та судового слідства і узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не скоював злочину, суд не бере до уваги і розцінює як спробу уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, так як суперечать зібраним у справ доказам.

Також суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки вони є друзями обвинуваченого, в день скоєння злочину ОСОБА_3 були в стані алкогольного сп'яніння і були разом із обвинуваченим, оскільки самі суду пояснили, що разом вживали спиртні напої. Крім того, їх показання в проміжок часу, коли був скоєний злочин, повністю не співпадають одне одному. Отже, суд вважає, що вони,намагаючись приховати вину обвинуваченого, не в повному обсязі дали правдиві свідчення.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, та зач. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно п.п. 2,3,10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» більш суворе покарання особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є тяжким злочином, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин в період іспитового строку, особу обвинуваченого, який незадовільно характеризується за місцем проживання. Крім того, ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з 19 грудня 2008 року.

Обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 66 КК України, судом не виявлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, у вигляді позбавлення волі, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого злочину, особі обвинуваченого, що у сукупності на думку суду дає підстави вважати, що виправлення засудженого не можливе без ізоляції його від суспільства.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді 4 роки позбавлення волі,

-за ч. 3 ст. 186 КК України - у вигляді 6 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_3у вигляді 6 \шести\ років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 березня 2013 року і остаточно ОСОБА_3визначити до відбуття 6 \шість\ років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3відраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 липня 2014 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12014080330000437:

-легковий автомобіль марки «ВАЗ-2101» блакитного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, який знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_9 згідно розписки від 13 липня 2014 року - залишити в користуванні власника;

-мобільний телефон «Lenovo К 910 SS» синього кольору, на 2 сім-картки ІМЕІ: НОМЕР_5, мобільного телефону «Jiayu G 4» у корпусі зеленого кольору, жіночий гаманець коричневого кольору з пластиковими картками, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 згідно розписки від 13 липня 2014 року - залишити в користуванні власника;

-чорна барсетка «GP & SJ», грошові кошти у сумі 381 грн. (номіналом 50 грн. - 4 купюри, 20 грн. - 8 купюр, 5 грн. - 2 купюри, 2 грн. - 3 купюри, 1 грн. - 5 купюр), які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 згідно розписки від 13 липня 2014 року - залишити в користуванні власника;

-паспорт на ім'я «ОСОБА_6», пенсійне посвідчення на ім'я «ОСОБА_6» № НОМЕР_3, пластикова картка «ПриватБанк» на ім'я «ОСОБА_6» НОМЕР_6, дві золотих обручки, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 згідно розписки від 13 липня 2014 року - залишити в користуванні власника;

-планшет «Samsung Galaxy Таb 2» моделі GТР-5100, ІМЕІ: НОМЕР_4, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 згідно розписки від 13 липня 2014 року - залишити в користуванні власника.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3 - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: В.А. Фомін