Ухвала суду № 53620325, 10.11.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7235/15-ц

Провадження № 2/265/2949/15

У Х В А Л А

10 листопада 2015 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької областіОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3на Георгіївна до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності на частку в спільному майні, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2015 року 05 жовтня 2015 року ОСОБА_3, які діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності на частку в спільному майні.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

У позовній заяві зазначено, що позов предявлено до «ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначено адресу: м.Макіївка Донецької області, с.Нові Плани, вул.Депутатська, 91, 86100».

Отже, позивачем не дотримано вимог про зазначення у позовній заяві місця проживання (перебування) або місцезнаходження щодо кожного з відповідачів. Зазначені у копіях свідоцтв про право на спадщину за законом адреси ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суддею до уваги не приймаються, оскільки відповідно до положень ст.119 ЦПК України, суддя не наділений правом самостійно визначати місця проживання (перебування) або місцезнаходження сторони по справі, а лише в силу положень ч.4 ст.10 ЦПК України може сприяти сторонам в реалізації їх прав шляхом вчинення певних дій за їх ініціативою.

Крім того, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вона подана та підписана в інтересах ОСОБА_6 його представником ОСОБА_7.

Відповідно до ч.8 ст.119 ЦПК України, якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Пункт 1 ч.1 ст.42 ЦПК України передбачає, що повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю фізичної особи. При цьому ч.5 ст.42 ЦПК України передбачає, що оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Проте, до позовної заяви не було додано оригіналу документа, що посвідчує повноваження представника в суді.

Крім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_8. В той же час, у справах за участю іноземного елемента документи, що посвідчують повноваження представників на представництво таких осіб та видані уповноваженими органами іноземної держави у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статей 2, 3 Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.

Однак, з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи було проставлено на довіреності від імені ОСОБА_2 на імя ОСОБА_3 відповідний апостиль, як того вимагає Конвенція, оскільки з наданої копії апостилю неможливо встановити, яким чином він відноситься до виданої довіреності, оскільки документи не прошити та не скріплені.

Також ж суддя звертає увагу на протиріччя та неточності, які містяться у наданій копії довіреності, так довіреність складена 17 серпня 2015 року від імені ОСОБА_2, а підписана 24 серпня 2015 року ОСОБА_9

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності на частку в спільному майні подана з порушенням вимог п.2 ч.2, ч.8 ст.119 ЦПК України, а тому повинна бути залишена без руху до усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.42, 119, 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності на частку в спільному майні - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном пять днів з моменту отримання копії ухвали суду і розяснити, що у разі не усунення вказаних недоліків у визначений термін, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Щербіна