Вирок № 53618302, 18.11.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15197/15-к

провадження № 1-кп/753/645/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Сизової Л.А., за участю секретаря Мельничук Т.І., прокурора Грицаєнка Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, м. Бровари, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого тимчасово виконуючим обов'язки технічного директора ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 213, ч. 1 ст. 265 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до наказу № 17 від 17 серпня 2013 року на посаду тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента» призначено ОСОБА_2 в строк з 19 серпня 2013 року по 14 жовтня 2013 року.

ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, 01.09.2013 року не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення операцій з металобрухтом (відповідно до п. 26 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає заготівля металобрухту чорних металів), з метою здійснення незаконних операцій з металобрухтом, в порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про металобрухт» від 05.05.1999 року (далі Закону), яка регламентує, що операції з металобрухтом (заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних металів і кольорових металів) здійснюються лише спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами; вимог ч. 8 ст. 4 Закону, яка регламентує, що приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред'явленні ними документа, який засвідчує особу та обов'язково оформляється актом приймання, в акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту; вимог ч. 3 ст. 5 Закону, згідно з якою обов'язковою умовою для отримання ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом є наявність у заявника облаштованої земельної ділянки, яка повинна мати бетонне або тверде покриття, яке унеможливлює проникнення в грунт шкідливих речовин; а також, в порушення вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року, яка регламентує, що відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягає заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів, організував незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту, тобто місце, на базі якого фактично провадяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних та (або) кольорових металів, в приміщенні ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента» за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 85, де ОСОБА_2 здійснив незаконні операції з металобрухтом, а саме купівлю брухту металу у населення.

Так, у вересні 2013 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, тимчасово виконуючий обов'язки директора ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента» ОСОБА_2 здійснив незаконну операцію з брухтом металу, а саме купив у ОСОБА_3 19100 одиниць металобрухту, за що ОСОБА_2 заплатив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 62000 грн., що є заготівлею металобрухту, а саме діяльністю пов'язаною із купівлею металобрухту фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом.

Відповідно до відповіді Міністерства промислової політики України від 06.10.2014 року № 13\3-2-1911 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудсервіс «Ювента» не має ліцензії на заготівлю, переробку, металургійну переробку чорних та\або кольорових металів.

Крім того, займаючи посаду тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента» ОСОБА_2 незаконно без передбаченого законом дозволу, придбав та зберігав радіоактивні матеріали в приміщенні товариства за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 85.

Так, у вересні 2013 року виконуючий обов'язки директора ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента» ОСОБА_2 на території ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента» по вул. Лугова, 85, не провівши радіаційного контролю в порушення «Державні санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки при проведенні операцій з металобрухтом» не здійснив вхідного радіаційного контролю та не перевірив радіаційні параметри металобрухту, що надійшов до товариства, а саме трубу МНЖ (д. 28 мм) 19100 одиниць, розвантажив вказаний металобрухт до приміщення товариства, де в подальшому він зберігався.

Відповідно до п.3.2 «Державних санітарно-екологічних правил і норм з радіаційної безпеки при проведенні операцій з металобрухтом» затверджених Постановою Головного Державного санітарного лікаря України № 145 від 17.01.2002 р. та Наказом Міністерства екології та природних України № 89 від 27.02.2002 р. металобрухт повинен . вилучатися з обігу при наявності нефіксованого радіоактивного забруднення».

Згідно з висновком експертизи № 1-17/1415 проведеної Інститутом ядерних досліджень Національної академії України від 30.12.2013 року: «проведеним дослідженням було виявлено нефіксоване забруднення на обох зв'язках труб, вилучених з приміщень ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента», що є критерієм для вилучення металобрухту з обігу».

Згідно з висновком експертизи № 1-17/253 проведеної Інститутом ядерних досліджень Національної академії України від 30.12.2013: «проведеним дослідженням було виявлено нефіксоване забруднення на обох зв'язках труб, що є критерієм для вилучення металобрухту з обігу».

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно він, займаючи посаду тимчасово виконуючого обов»язки ТОВ «Спецбудсервіс «Ювента» та не маючи спеціального дозволу на здійснення операцій з металобрухтом. У вересні 2013 року придбав у ОСОБА_3 за 62000 гривень 19100 одиниць металобрухту, який зберігав по вул. Луговій, 85 на території товариства. Крім того, ним не було перевірено радіаційний стан придбаного металобрухту, який, як з»ясувалося в подальшому, має радіаційне забруднення.

Інші докази по справі відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися.

Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив: здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб'єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом та організацію незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 213 КК України та придбання, зберігання радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання) без передбаченого законом дозволу, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 265 КК України і його вина у скоєнні злочинів повністю доведена в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає: щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відноситься до злочинів невеликого та середнього ступеню тяжкості, його особу, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується , має постійне місце проживання та реєстрації в м. Києві, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і вважає необхідним обрати йому покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин , що пом»якшують його покарання , характеристики його особи, звільнити від відбування покарання з іспитовим строком , що, на думку суду, є необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід не обирався. Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 366-368, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 213, ч.1 ст. 265 КК України та призначити йому покарання:

За ч.1 ст. 213 КК України у виді штрафу в розмірі 700 (семиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11900 гривень.

За ч.1 ст. 265 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначити 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання , якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися в інспекцію для реєстрації.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СУДДЯ: