Рішення № 53616157, 16.11.2015, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

Справа № 695/3004/15-ц

номер провадження 2/695/1389/15

16 листопада 2015 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області, в складі :

головуючого - судді Таратіна В.О.

при секретарі Курченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»,-

ВСТАНОВИВ

ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк».

Свою заяву позивач пояснює тим, що 28.03.2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11324682001, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 25000,00 доларів США з розрахунку 13,0 % річних за користування кредитом на строк з 28.03.2008 року по 26.03.2031 року.

08.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта банк» прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта банк»переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальними договорами.

Отже відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору.

Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до Договору.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором № 11324682000 від 287.03.2008 року іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № 81421 від 28.12.2008 року передала в іпотеку нерухоме майно, а саме - житловий будинок, загальною площею 77,5 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду , виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. однак зобов'язання не виконані у зв'язку з чим, станом на 31.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 671362,23 грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві зазначена вимога про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих для суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Тому суд рахує за можливе провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення суду на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до договору про надання кредиту № 1132468200 від 28.03.2008 року АКІБ "УкрСиббанк" було надано відповідачу кредит в сумі 25000,00 доларів США.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 08.12.2011 року укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» вбачається, що АТ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта Банку» права вимоги за кредитним та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» змінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк»до АТ «Дельта Банк» прав вимоги боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до розрахунку заборгованість за кредитним договором відповідача перед ПАТ "Дельта Банк " становить: 671362,23 грн., яка складається з наступного: тіло кредиту - 504024,85 грн.; відсотками - 167337,38 грн..

Відповідно до договору іпотеки від 28.12.2008 року за № 81421 вбачається, що ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок житловий будинок, загальною площею 77,5 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить іпотекодавцеві на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням) то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку",якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Крім того відповідно до п.3 ч.1 цього Закону кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Позивачем ставиться питання примусового стягнення, а саме відчуження без згоди власника ОСОБА_1, нерухомого житлового майна, яке є предметом застави і таке майно виступає як забезпечення зобов'язань позичальника ОСОБА_1 за споживчим кредитом, наданим кредитною установою в іноземній валюті.

Відповідачкою не подано до суду доказів того, що вказане нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_1, використовується як місце постійного проживання позичальника або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці.

Так само позивачем не подано доказів того, що у позичальника - відповідачки у справі, у власності знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Крім того відповідно до п.3 ч.1 цього Закону кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Вказаний борг 08.12.2011 року було передано позивачу на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта банк», відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, АТ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта банк» прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитним та забезпечувальними договорами.

Отже, виходячи із вимог ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у позивача у даній справі відсутнє право вимоги за вказаним майном.

Відповідно до рішення прийнятого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта банк» вбачається, що 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 року включно.

Відповідно до рішення прийнятого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 року за № 71 «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року за №51» «про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк», яким тимчасову адміністрацію тв. АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно.

Відповідно до п. 22 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на 2015 рік, станом на момент подачі позову 28.08.2015 року, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації у банку, від сплати судового збору була звільнена, а тому у відповідності до ст. 88 ЦПК України суд відносить судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 88, 212 - 215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ

В задоволенні позову відмовити повністю.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя В. О. Таратін