Рішення № 53615189, 19.11.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/4303/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3112/15Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді: Чумак О.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.,

при секретарі: Лимар О.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» та ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення неустойки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду Полтавської області Чумак О.В.,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Вказував, що 13 квітня 2014 року придбав у магазині ТОВ «Технополіс-1» смартфон LENOVO S920 Blue, вартістю 2 299 грн. Під час експлуатації протягом гарантійного строку виявились суттєві недоліки товару, а саме - п'ятна на дісплеї. 02 квітня 2015 року позивач звернувся до сервісного центру «Золотий слон», однак, ремонт товару проведений не був, у зв'язку з відсутністю запчастин. 24 квітня 2015 ркоу позивач отримав складений Сервісним центром Акт про компенсацію вартості виробу. Зазначав, що письмово звертався до відповідача з проханням обміняти телефон на аналогічний, або повернути гроші у день розірвання. Але у відповідь отримав пропозицію про заміну товару з доплатою в сумі 1 700 грн. У зв'язку з тим, що кошти повернуті не були та не було проведено заміну смартфону на аналогічний, позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Просив розірвати договір купівлі-продажу від 13 квітня 2014 року смартфону LENOVO S920 Blue. Стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 4 399 грн., у тому числі 2 299 грн. вартості придбаного телефону, та 2 100, 90 грн. різниці у вартості товару з урахуванням здорожчання. Стягнути з відповідача неустойку в сумі 3 959, 91 грн. і моральну шкоду в сумі 4 399 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Розірвано договір купівлі - продажу від 13 квітня 2014 року смартфону LENOVO S 920, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Технополіс-1».

Стягнуто з ТОВ «Технополіс-1» на користь ОСОБА_3 2 299 грн. вартості смартфону, 2 100, 90 грн. різниці вартості смартфону та 1000 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Технополіс-1» на користь держави судовий збір в сумі 243,60 гривень.

З зазначеним рішенням місцевого суду не погодились ТОВ «Технополіс-1» і ОСОБА_3 та оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ТОВ «Технополіс-1», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалити рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що розриваючи договір купівлі-продажу товару, місцевий суд не обґрунтував, з яких підстав він здійснив розрахунок вказаного товару за ціною 4 399 грн. Також вважає помилковим висновок суду щодо правомірності відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачу не було нанесено шкоду.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить частково скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави і постановити рішенням, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення неустойки в сумі 3 959, 91 грн. Вважає, що рішення місцевого суд в цій частині не є обґрунтованим і ухвалене з порушенням норм матеріального права, оскільки позивачем було детально розраховано суму неустойки, виходячи з ціни товару - 4 399, 90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення, зокрема, якщо місцевим судом було порушено чи неправильно застосовано норми матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 13 квітня 2014 року ОСОБА_3 придбав смартфон LENOVO S 920 вартістю 2 299 грн. в магазині «Технополіс-1» /а.с. 5/.

02 квітня 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до сервісного центру «Золотий слон» для ремонту смартфону, а 24 квітня 2015 року йому було видано акт на компенсацію вартості виробу /а.с. 6/.

27 квітня 2015 року позивач звернувся з заявою до керівника ПФ ТОВ «Технополіс-1» Марченко А.Л. з вимогою про обмін товару на аналогічний з відповідним перерахунком вартості або повернути грошові кошти у день розірвання договору або не пізніше 7 днів /а.с. 11-12/.

12 травня 2015 року позивач звернувся з заявою до керівника ПФ ТОВ «Технополіс-1» Марченко А.Л. з вимогою замінити товар на аналогічний LENOVO S 850 з відповідним перерахунком вартості /а.с. 9-10/.

Згідно листа ТОВ «Технополіс-1» від 18 травня 2015 року ОСОБА_3 повідомили, що у зв'язку з тим, що придбана модель смартфону не реалізовується мережею «Ельдорадо», то перерахрахунок її вартості є неможливим. Також у листі зазначено про можливість отримати кошти за смартфон за вартістю, яка діяла на час його купівлі, а саме - 2 299 грн., або обміняти на LENOVO S 850 з доплатою у розмірі 1 700 грн /а.с. 7/.

Задовольняючи позов частково місцевий суд виходив з обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3 щодо розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості смартфону і моральної шкоди.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, механізм їх захисту регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що факт видання 24 квітня 2015 року сервісним центром Акту про компенсацію вартості виробу свідчить, що смартфон LENOVO S 920 мав суттєві недоліки, які унеможливлювали його подальшу експлуатацію, а тому позивач правомірно звернувся до відповідача з вимогами про повернення сплаченої за товар грошової суми, оскільки позивачу як споживачу послуг гарантовано державою якісну продукцію, захист його прав та отримання належної якості продукції та обслуговування.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Технополіс-1» щодо безпідставності розрахунку судом першої інстанції вартості Товару в розмірі 4 399, 90 грн. не заслуговують на увагу з урахуванням наступних обставин.

Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Частиною 4 ст. 710 ЦК України встановлено, що у разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення.

Отже, у зв'язку з підвищенням ринкової ціни смартфону LENOVO S920 розрахунок вартості товару має здійснюватись виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а саме на момент пред'явлення позивачем заяви до ТОВ «Технополіс-1» 27 квітня 2015 року.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, суд, при вирішення спору керується поданими сторонами доказами. Позивач надав суду рахунок-фактуру № Пол-000505, відповідно до якого актуальною ціною, станом на 21 травня 2015 року, смартфону LENOVO S920 є 4 399, 90 грн. /а.с. 8/.

Відповідачем в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України, зазначена інформація не спростована, а тому суд при розрахунку вартості Товару на момент пред'явлення позивачем вимоги про розірвання договору виходить з ціни смартфону у розмірі 4 399, 90 грн.

Посилання апелянта на ту обставину, що у зв'язку з відсутністю в продажу в магазині відповідача зазначеного Товару неможливо провести перерахунок його вартості, а тому з нього має бути стягнута вартість товару на момент придбання його в магазині - не ґрунтуються на законі.

Однак, заслуговують на увагу доводи апелянта ТОВ «Технополіс» щодо безпідставності часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови Пленуму від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму від 25 травня 2001 р. № 5, від 27 лютого 2009 р. № 1) надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Укладений між сторонами договір купівлі-продажу не передбачав відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язань. Не передбачають такої відповідальності й нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, а саме § 3 глави 71 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів».

Також, колегія суддів зазначає, що у спорах про захист прав споживачів діюче цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином, у задоволенні вимог позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо незаконності рішення місцевого суду в частині відмови у стягнення неустойки, то судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення у цій частині, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів із дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації), незалежно від моделі. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка в розмірі 1% вартості товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 709 ЦК України, вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» встановлено, що судам слід мати на увазі, що неустойка (штраф, пеня) стягується лише тоді, коли це передбачено укладеним сторонами договором чи відповідним нормативним актом. Пеня за порушення договору нараховується і стягується у відсотковому відношенні до суми заборгованості за кожний день прострочки, в тому числі за святкові, неробочі й вихідні дні. Неустойка, передбачена п. 7 ст. 14 Закону, застосовується в разі пред'явлення споживачем протягом гарантійного строку вимог про безоплатне усунення недоліків товару, а на випадки затримки задоволення вимог споживача про вжиття інших заходів захисту дія цієї норми не поширюється. Разом з тим, коли споживач у зв'язку з невиконанням виготівником (виконавцем, продавцем) його вимоги про усунення недоліків товару змінює цей захід захисту на інший, він не втрачає права на одержання зазначеної неустойки за період, що передував такій зміні. Якщо товар, про усунення недоліків якого заявлено вимогу, належить до групи товарів, що входять до передбаченого Кабінетом Міністрів України обмінного фонду і споживач вимагає надання йому на час ремонту аналогічного товару, зазначена неустойка виплачується і за час ненадання такого товару, і за час затримки ремонту.

Отже, зазначеними положеннями, на які посилається позивач, передбачене стягнення неустойки у випадку пред'явлення покупцем вимоги про надання, на час ремонту, в користування аналогічного товару, незалежно від моделі, з доставкою. За кожен день затримки виконання такої вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі 1 % вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, а також уточнено в суді апеляційної інстанції, позивач з такою вимогою до продавця ТОВ «Технополіс-1» не звертався, тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача неустойки.

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваного рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, а в інші частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч.1 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» - задовольнити частково

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2015 року - скасувати в частині стягнення з ТОВ «Технополіс-1», юридична адреса: вулиця Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка Київської області, на користь ОСОБА_3 1 000 грн.(однієї тисячі гривень) моральної шкоди. Ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2015 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) О.В.Чумак

Судді: (підпис) П.М.Карнаух

(підпис) Ю.В.Дряниця

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О.В.Чумак