Ухвала суду № 53615177, 17.11.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2717/13-к Номер провадження 11-кп/786/12/15Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.

Категорія: ч.4 ст.190 Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.,

суддів: Голубенко Н.В., Харлан Н.М.

з секретарем судового засідання Гринь А.В.

за участі

прокурора Цирфи К.А.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012180260000052 від 03.07.2013 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Драбів Черкаської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Полтавської області Ходатенка Д.М. на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.07.2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_3 засуджений за ч. 4 ст. 191 КК України на 5 років 5 місяців позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності пов'язані з виконанням адміністративно-господарських чи організаційно-розпорядчих функцій на строк 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання часткового приєднано невідбуту частину покарання за вироком Миргородського міськрайонного суду від 26 вересня 2012 року та визначено остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності пов'язані з виконанням адміністративно-господарських чи організаційно-розпорядчих функцій на строк 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз в сумі 2375 грн. 20 коп.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в зв'язку із недоведеністю.

Обвинувачений ОСОБА_3 в апеляційні скарзі із внесеними до неї доповненнями стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а сам вирок та постановлений на сумнівних доказах та припущеннях.

Вважає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про проведення аудиторської перевірки за весь час перебування ОСОБА_3 на посаді директора ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП № 1»

Стверджує, що кошти в сумі 270000 грн. ОСОБА_3 повернув 01.09.2011 року ОСОБА_6 в рахунок погашення безвідсоткової позики. Одночасно стверджує, що отримані під звіт кошти були витрачені ним на виплату заробітної плати, виробничі витрати та погашення заборгованості.

Стверджує, що на момент отримання коштів під звіт та на сьогоднішній день підприємство має перед ним борги.

Відсутність письмових доказів пов'язує з тим, що значна частина документації ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП № 1» була вилучена правоохоронними органами задовго до початку цього кримінального провадження.

Просить провести часткове судове слідство в якому допитати його, ОСОБА_6, вивчити матеріали справи, скасувати вирок суду та ухвалити новий вирок яким виправдати ОСОБА_3 за відсутністю у його діях кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду у зв'язку з необґрунтованим призначенням особі явно несправедливого покарання через м'якість, що не відповідає особі винного, ступені тяжкості вчиненого ним злочину, та не достатнє для його виправлення й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винуватим у вчинені злочину, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України, та визначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій па строк 3 роки, а також призначити остаточне покарання відповідно до правил ст.70 ч.4 КК України у таких же видах та розмірах шляхом поглинення менш суворого покарання (призначеного за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.09.2012) більш суворим.

Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржили.

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 працюючи, згідно наказу № 605-К від 29.12.2010 року ДАК «Хліб України» з 29 грудня 2010 року на посаді директора Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Миргородського комбінату хлібопродуктів №1» в м. Миргород Полтавської області, являючись службовою особою суб'єкта господарювання наділеною відповідно своїх посадових обов'язків та статуту підприємства організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, діючи повторно, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, на виконання свого злочинного наміру, спрямованого на заволодіння коштами, 26 серпня 2011 року уклав від імені очолюваного ним на той час підприємства, з однієї сторони, та ТОВ «Агрогама» в особі директора ОСОБА_7, з другої сторони, договір купівлі - продажу № 28/2011. Відповідно до умов якого, ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП №1 зобов'язувалось надати та відпустити, а ТОВ «Агрогама» - прийняти і оплатити сільгосппродукцію у вигляді вівса врожаю 2011 року у кількості 300 тон на загальну суму 510 000,00 грн. (п'ятсот десять тисяч грн. 00 коп.).

На виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу, згідно рахунку № 80002 від 26.08.2011 року, ТОВ «Агрогама» 29.08.2011 року та 30.08.2011 року було перераховано на р/р 2600880946944 ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП №1" відкритий у ПАТ Банк «Грант», кошти у сумі 100 000,00 грн. та 330 000,00 грн., що підтверджується платіжними банківськими дорученнями № 601 від 26.08.11 року та № 602 від 30.08.11 року.

В подальшому, ОСОБА_3 особисто, виступаючи директором ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП №1, 29.08.11 року, 30.08.11 року та 31.08.11 року у відділенні № 9 Публічного акціонерного товариства «Східно - Український Банк «Грант» за адресою: м. Полтава, вул. Крамського, 2а, зняв кошти з р/р підприємства № 2600880946944, попередньо перераховані ТОВ «Агрогама», у сумі 75 000,00 грн., 281 000. 00 грн. та 47 000,00 грн. відповідно, що підтверджується грошовими чеками серії ЛД № 2767805 від 29.08.11 року, серії ЛД № 2767806 від 30.08.11 року, серії ЛД №2767807 від 31.08.11 року.

Після цього, ОСОБА_3 оприбуткував вказані суми коштів у касі очолюваного ним на той момент ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП № 1, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 363 від 29.08.11 року № 365 від 30.08.11 року, № 366 від 31.08.11 року та особисто, згідно видаткових касових ордерів № 682 від 29.08.11 року, №685 від 30.08.11 року отримав у касира підприємства на закупівлю сільськогосподарської продукції 75 000, 00 грн. та 281 000,00 грн. відповідно, на загальну суму 356 000.00 грн.. з яких 95 500,00 грн., згідно прибуткового касового ордера № 366 від 31.08.11 року повернув до каси підприємства.

В послідуючому, 01.09.11 року ОСОБА_3 довідавшись про своє звільнення з посади директора ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП №1 отримані підзвіт кошти в сумі 260 500 грн. до каси підприємства не повернув та не надав авансовий звітів про їх використання, привласнивши їх.

Внаслідок дій ОСОБА_3, ДП ДАК «Хліб України» Миргородський КХП № 1 спричинено матеріальні збитки на загальну суму 260500 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; захисника ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 в частині скасування вироку суду та його думку про необхідність призначення нового судового розгляду для вирішення питання застосування щодо ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру; прокурора Цирфу К.А., який підтримав апеляційну скаргу прокурора, заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого та наполягав на тому, що питання щодо осудності ОСОБА_3 слід вирішувати під час виконання обвинувального вироку щодо ОСОБА_3; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Під час апеляційного перегляду вироку суду виникла необхідність в проведенні судово-психіатричної експертизи оскільки були встановлені обставини, які викликали сумнів щодо осудності обвинуваченого та перешкоджали апеляційному розгляду через невизначеність щодо поважності неявки обвинуваченого в апеляційну інстанцію.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Полтавської області від 15.09.2015 року експертиза була призначена, а її проведення доручено фахівцям Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева.

Згідно висновків амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи № 520 від 30.09.2015 року, ОСОБА_3 в період часу до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і не виявляв ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; на даний час досліджуваний виявляє ознаки психічного захворювання у вигляді маячного (шизофреноподібного) розладу органічного походження, внаслідок якого не може усвідомлювати свої дії та керувати ними; підпадає під дію ч.3 ст.19 КК України. На даний час перед слідством та судом постати не може; згідно ч.3 ст.94 КК України, в даний час потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару зі звичайним наглядом (т.8 а.с.37-47).

Главою 39 Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Зокрема, згідно ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:

1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;

2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Статтею 513 КПК України визначений перелік питань, які має вирішити суд першої інстанції під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру, а статтею 395 цього ж Кодексу передбачена можливість апеляційного оскарження ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру.

Як вбачається зі змісту вище наведеного висновку судово-психіатричної експертизи, під час інкримінованого ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння останній не перебував у стані неосудності.

В той же час, питання щодо часу захворювання ОСОБА_3 на психічну хворобу (до чи після постановлення вироку) цією експертизою не до досліджувалось, а з огляду на особливості розгляду кримінальних проваджень, які визначені Главою 39 цього Кодексу призначення такого дослідження на стадії апеляційного оскарження вироку є нераціональним, оскільки до повноважень суду апеляційної інстанції не віднесено вирішення питань щодо призначення чи відмови в призначенні обвинуваченому примусових заходів медичного характеру які не були предметом розгляду суду першої інстанції.

З урахуванням вище наведеного, на даний час колегія суддів позбавлена можливості перевірити як доводи апеляційних скарг учасників судового провадження щодо законності вироку, так і щодо наявності підстав застосування чи відмови в застосуванні примусових заходів медичного характеру.

За наявності процесуальних перешкод для апеляційного перегляду судового рішення, такий вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

В зв'язку з цим скасуванню також підлягає застосований щодо ОСОБА_3 запобіжний захід.

Таким чином, апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора в частині скасування вироку суду підлягають до задоволення.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404,407,408,409,415,418 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора у кримінальному провадженні Ходатенка Д. М. частково задовольнити.

Вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.07.2014 року стосовно ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд у Миргородському міськрайонному суді Полтавської області.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

С У Д Д І :

ГОНТАР А.А. ГОЛУБЕНКО Н.В. ХАРЛАН Н.М.