Постанова № 53612124, 18.11.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа № 5008/1137/2012

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Марко Р.І.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» № 25.2/1727 від 12.10.2015 р. (вх. № 01-05/4714/15 від 21.10.2015 р.),

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2015 року

у справі № 5008/1137/2012 (суддя Русняк В.С.)

розглянутою за заявою № 25.2/1541 від 27.08.2015 р. стягувача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Київ», м. Київ,

про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 5008/1137/2012,

у справі № 5008/1137/2012

За позовом Прокурора Голосіївського району міста Києва поданого в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Міністерства фінансів України, м. Київ,

Позивача-2: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я», с. Солочин, Свалявського району, Закарпатської області,

Про: розірвання договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20.04.2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір'я» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ», та зобов'язання ТзОВ «Сузір'я» перерахувати кошти, необхідні для розрахунків з довірителями фонду фінансування будівництва в сумі 3586757 грн. 45 коп.

За участю представників сторін:

від апелянта/позивача-2: не прибув,

від позивача-1: не прибув;

від відповідача: Олійник Р.Б. - п/к за довіреністю від 13.05.2015 р. № 59;

від прокуратури: Макогон Ю.І. - представник.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України представникам роз'яснені та зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

За письмовим клопотанням представників в судовому засіданні технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2015 р. справу № 5008/1137/2012 Господарського суду Закарпатської області розподілено суддям: Данко Л.С. (головуючий суддя), Давид Л.Л. та Марко Р.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до провадження та розгляд скарги призначено на 09.11.2015 року, про що сторони та прокурор були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи (том ІІ, а.с. 5, 6, 7, 8).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 р., за клопотанням представників сторін (том ІІ, а.с. 26), продовжено строк розгляду спору, відповідно до ст. 69 ГПК України та розгляд справи відкладено на 18.11.2015 р., про що сторони та прокурор були повідомлені у порядку та у спосіб передбачений Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20 лютого 2013 р., відповідно до пункту 6 статті 146, частини п'ятої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

В судове засідання, яке відбулось 18.11.2015 р., представник апелянта/заявника/позивача-2/стягувача, повторно, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи 02.11.2015 р. рекомендованою кореспонденцією № 0420520891918 (том ІІ, а.с. 8) та про відкладення розгляду справи відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р. В апеляційній скарзі скаржник, за наслідками розгляду апеляційної скарги, просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2015 р., постановити нову ухвалу, якою змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2014 р. в частині зобов'язання ТзОВ «Сузір'я» перерахувати на рахунок Банку 1217029,80 грн., постановивши ухвалу про стягнення з ТзОВ «Сузір'я» на користь ПАТ АКБ «Київ» (н/р 32079421601 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) 1217029,80 грн., необхідних для розрахунків з довірителями Фонду фінансування будівництва, судові витрати покласти на ТзОВ «Сузір'я» (том ІІ, а.с. 9-12).

Представник позивача-1, повторно, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи 29.10.2015 р. рекомендованою кореспонденцією № 0100808713580 (том ІІ, а.с. 5) та про відкладення розгляду справи відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20 лютого 2013 р.

Представник відповідача прибув, через канцелярію суду 04.11.2015 р. за вх. № 01-04/6933/15 (том ІІ, а.с. 20-22) подав Відзив на апеляційну скаргу, надав пояснення по суті апеляційної скарги, проти апеляційної скарги заперечив, просить залишити ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2015 р. по справі № 5008/1137/2012 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник прокуратури прибув, надав пояснення по суті апеляційної скарги, викладене в апеляційній скарзі підтримав, просить апеляційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» (вх. № 01-05/4714/15 від 21.10.2015 р.) задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених у скарзі.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 р. прийнято апеляційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» до провадження та розгляд скарги призначено на 09.11.2015 року, про що сторони та прокурор були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи (том ІІ, а.с. 5, 6, 7, 8). З підстав зазначених в ухвалі від 09.11.2015 р., за клопотанням представників сторін (том ІІ, а.с. 26), продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 18.11.2015 р., про що сторони та прокурор були повідомлені у порядку та у спосіб передбачений Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20 лютого 2013 р., відповідно до пункту 6 статті 146, частини п'ятої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Однак, в судове засідання, яке відбулось 18.11.2015 р. представники апелянта/позивача-2 та позивача-1, повторно, не прибули.

Відповідно до норм чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

На підставі вищенаведеного, заслухавши представника прокуратури та відповідача, враховуючи, що апелянта/позивача-2 та позивача-1 не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5008/1137/2012.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2015 р. у справі № 5008/1137/2012 залишити без змін, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2015 р. у справі № 5008/1137/2012 (суддя Русняк В.С.) у задоволенні заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Київ" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 24.09.2014 року у справі № 5008/1137/2012 відмовлено (том І, а.с. 249-253).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду апелянт/позивач-2 (Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, № 25.2/1722 від 12.10.2015 р. (вх. № 01-05/4714/15 від 21.10.2015 р.), просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2015 р., постановити нову ухвалу, якою змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2014 р. в частині зобов'язання ТзОВ «Сузір'я» перерахувати на рахунок Банку 1217029,80 грн., постановивши ухвалу про стягнення з ТзОВ «Сузір'я» на користь ПАТ "АКБ "Київ" (н/р 32079421601 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській обл., МФО 321024) 1217029,80 грн., необхідних для розрахунків з довірителями Фонду фінансування будівництва, судові витрати покласти на ТзОВ «Сузір'я» (том ІІ, а.с. 9-12).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оспорюваної ухвали, порушено норми процесуального права, при її винесенні суд дійшов помилкового висновку щодо дійсних обставин справи, відтак на думку апелянта, дана ухвала згідно ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.

Так, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2014року у справі № 5008/1137/2012, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, частково задоволено позов прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний бак "Київ" до ТзОВ "Сузір'я", а саме: зобов'язано ТзОВ "Сузір'я" перерахувати на рахунок банку суму 1217029,80 грн. коштів, необхідних для розрахунків з довірителями фонду фінансування будівництва. На примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.14 року судом 30.03.2015 року видано наказ згідно якого зобов'язано боржника перерахувати на рахунок Банку суму 1217029,80 грн. Постановою ВДВС Свалявського РУЮ від 21.04.2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 47297232 та надано боржнику строк для добровільного виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 30.03.2015 до 28.04.2015року. Проте, вже в червні до Банку надійшла постанова ВДВС Свалявського РУЮ від 14.05.2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 47297232, з зазначенням, що державним виконавцем проведені всі дії відповідно до ч. 3 статті 75 Закону України Про виконавче провадження". Не погоджуючись із діями ВДВС Свалявського РУЮ щодо закінчення ВП № 47297232, Банком було подано скаргу, у задоволенні якої, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2015 року відмовлено з тих підстав, що ВДВС Свалявського РУЮ здійснено всі зазначені в Законі України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, при цьому, суд зазначив, що постанову про закінчення виконавчого провадження прийнято законно та обґрунтовано. Оскільки рішення суду в межах наданих державним виконавцем строків не виконано, на боржника було накладено штрафи за його невиконання та направлено подання у правоохоронні органи, а без особистої участі боржника виконати судове рішення про перерахування коштів неможливо. Як стверджує апелянт, Господарським судом Закарпатської області 07.07.2015 р. встановлено, що виконання рішення суду про перерахування коштів без особистої участі боржника є неможливим, відтак відмову суду у задоволенні заяви Банку про зміну способу та порядку виконання рішення суду, вважає безпідставною та неправомірною, при цьому, апелянт, покликаючись на постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», стверджує, що місцевим судом неправильно застосовано ст. 121 ГПК України, порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому наявні всі підстави для скасування оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу місцевого суду (ухвала від 22.09.2015 року по даній справі) (том І, а.с. 240-241) від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Київ" надійшла довідка № 25.2/472 від 01.10.2015року (вх. № 02.53-14/14120/15 від 06.10.2015 р.) по справі №5008/1137/2012 згідно якої вбачається, що на рахунок ПАТ "АКБ"Київ" грошові кошти від ТзОВ «Сузір'я» на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2014 по справі № 5008/1137/2012 не надходили (том І, а.с. 243).

Колегією суддів встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.09.2014 року у справі № 5008/1137/2012 позов прокурора Голосіївського району міста Києва поданого в інтересах держави в особі: Міністерства фінансів України (Позивач-1) та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний бак "Київ" (Позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" (Відповідач - по справі) про розірвання договору від 20.04.2007 року про організацію спорудження об'єкта будівництва та зобов'язання ТзОВ "Сузір'я" перерахувати на рахунок банку грошові кошти у розмірі 3586757,45 грн. задоволено частково. Зобов'язано ТзОВ "Сузір'я" перерахувати на рахунок банку суму 1217029,80 грн. коштів, необхідних для розрахунків з довірителями фонду фінансування будівництва. В задоволенні решти позовних вимог щодо перерахування 2369727,65 грн. - відмовлено (том 4, а.с. 154-155, 156-170).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у справі № 5008/1137/2012 рішення місцевого суду залишено без змін, апеляційні скарги - без задоволення (том 5, а.с. 24-25, 26-44). Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2015 р. рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2014 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у справі № 5008/1137/2012 - залишені без змін (том 5, а.с. 101, 102-109).

Рішення господарського суду Закарпатської області від 26.09.2014 року у справі № 5008/1137/2012 набрало законної сили, обов'язкове до виконання на всій території України у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 115 ГПК України).

На примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.14 року, яке набрало законної сили, місцевим господарським судом, 30.03.2015 року видано наказ № 5008/1137/2012 (том 5, а.с. 42), згідно якого зобов'язано боржника перерахувати на рахунок банку суму 1217029,80 грн. коштів, необхідних для розрахунків з довірителями фонду фінансування будівництва.

Банком, згідно із вимогами ст. ст. 8, 17, 19-22 Закону України "Про виконавче провадження" було подано до Відділу Державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження.

Постановою ВДВС Свалявського РУЮ від 21.04.2015 року «Про відкриття виконавчого провадження» відкрито відповідно виконавче провадження ВП № 47297232 та надано боржнику строк для добровільного виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 30.03.2015 року до 28.04.2015 року (том 5, а.с. 129).

Як вбачається з матеріалів даної справи, органом виконання судових рішень, супровідним листом від 14.05.2015 р. № 371-5/15-4181, на адресу боржника та стягувача, було надіслано постанову ВДВС Свалявського РУЮ від 14.05.2015 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 47297232 (том 5, а.с. 131 та а.с. 164).

В мотивувальній частині вказаної вище постанови зазначено, що державним виконавцем проведені всі дії відповідно до ч. 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження", ураховуючи викладене, керуючись п. 11 ч. 1 ст. 49, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження" виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5008/1137/2012 виданого 30.03.2015 Господарським судом Закарпатської області про зобов'язати ТзОВ "Сузір'я" перерахувати на рахунок ПАТ "АКБ "Київ" суму 1217029,80 грн. коштів, необхідних для розрахунків з довірителями фонду фінансування будівництва закінчити.

Не погоджуючись із діями ВДВС Свалявського РУЮ по закінченню виконавчого провадження Банком було подано скаргу, у задоволенні якої ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.07.2015 року (том 5, а.с. 173-180) відмовлено з посиланням на те, що заступником начальника ВДВС Свалявського РУЮ здійснено всі зазначені в Законі України "Про виконавче провадження" виконавчі дії. Також судом зазначено, що постанову про закінчення виконавчого провадження прийнято законно та обґрунтовано, оскільки рішення суду в межах наданих державним виконавцем строків не виконано, на боржника накладено штрафи за його невиконання та направлено подання у правоохоронні органи, а без особистої участі боржника виконати судове рішення про перерахування коштів неможливо.

31 серпня 2015 року на адресу місцевого суду за вх. № 02.5.1-14/11949/15 від 31.08.2015 р. від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Київ" надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення за № 25.2/1541 від 17.08.15 р. (том 5, а.с. 185-188).

Дана заява мотивована тим, що неможливо виконати рішення суду по справі № 5008/1137/2012 в частині зобов'язання ТзОВ «Сузір'я» перерахувати на рахунок банку 1217029,80 грн.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК України господарським судам необхідно на увазі таке.

(п. 7.1) Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке.

(п. 7.1.3) Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

(П. 7.2) Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що враховуючи вищевикладене, лише за наявності обґрунтованих підстав, суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду.

Водночас, зміна порядку та способу виконання рішення має відбуватись в межах первісно обраного позивачем способу захисту його права. За таких підстав, зміна порядку і способу виконання рішення, яким відповідача зобов'язано вчинити певну дію (перерахувати кошти на рахунок банку) не може відбуватись шляхом примусового стягнення коштів з рахунку відповідача.

Аналогічну правову позицію наведено Вищим господарським судом України в постанові від 15.08.2013 року по справі № 5023/3431/12.

У п. 7.1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що статтею 121 ГПК України не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та або порядку виконання рішення. Такі спосіб порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду. Відтак суд має відмовляти в прийнятті відповідних заяв згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК України ( якщо в заяві одночасно не порушується питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення; в такому разі вона приймається та розглядається судом у відповідній частині).

Як вбачається з тексту апеляційної скарги та тексту заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Київ" про зміну способу та порядку виконання рішення, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКБ "Київ" у заяві про зміну способу та порядку виконання рішення фактично просить суд не змінити спосіб та порядок виконання раніше прийнятого рішення, а встановити новий спосіб та порядок виконання рішення.

За наведених вище обставин справи в їх сукупності та керуючись ст. 121 ГПК України колегія суддів встановила, що місцевий суд дійшов до правильного висновку та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2014 року у справі № 5008/1137/2012, врахувавши при цьому, що зміна порядку та способу виконання рішення має відбуватись в межах первісно обраного позивачем способу захисту його права, а також те, що ПАТ "АКБ "Київ" у заяві про зміну способу та порядку виконання рішення фактично просив суд встановити новий спосіб та порядок виконання цього рішення, яке набрало законної сили.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України). Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/позивача-2/стягувача залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2015 року у справі № 5008/1137/2012 - без змін.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 29, 32-34, 43, 44, 49, 98, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.10.2015 року у справі № 5008/1137/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Марко Р.І.

18.11.2015 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 19.11.2015 р.