Рішення № 53612069, 12.11.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2015 р.Справа № 921/885/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Гусятинського районного споживчого товариства, вул. Тернопільська, 1, смт. Гусятин, Гусятинський район, Тернопільська область, 48201

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 48201

про зобов'язання звільнення частини приміщення та cтягнення заборгованості в сумі 13 223,01 грн., з яких: 12000,00 грн. - сума основного боргу та 1223,01 грн. - пені.

За участю представників сторін:

позивача: уповноважена - Мельничук О.О., довіреність № б/н від 01.08.15 р.;

уповноважена - Козак Надія Василівна (довіреність № 17 від 01.09.15р.).;

відповідача: уповноважений ОСОБА_5, довіреність № 978232 від 23.09.15 р.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Гусятинське районне споживче товариство звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання звільнення частини приміщення та cтягнення заборгованості в сумі 13 781,91 грн., з яких: 12000,00 грн. - сума основного боргу та 1781,91 грн. - пені.

28 вересня 2015 року позивачем через канцелярію суду подано заяву №б/н від 25.09.2015 року про уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно з якою Гусятинське РайСТ зменшило позовні вимоги в частині стягнення пені та заявляє до стягнення 13 223,01 грн., з яких: 12000,00 грн. - сума основного боргу та 1223,01 грн. - пені, в іншій частині позовні вимоги залишено без змін, яку суд прийняв як таку, що подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України до прийняття рішення у справі, і спір вирішується з її (заяви) врахуванням.

Уповноважений представник відповідача судовому засіданні, що відбулося 01.10.2015р., заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов без номеру та без дати, який подано через канцелярію суду 01.10.2015 року за вхідним номером 20867. Так, зокрема, як на підставу своїх заперечень він посилається на те, що:

- договір №20 від 01.12.2014р. , що є підставою заявленого позову у даній справі, відповідач вважає неукладеним з огляду на його непідписання та невчинення жодних дій, спрямованих на укладення даного правочину у тому вигляді, який долучений позивачем до матеріалів справи, у зв'язку з чим відповідачем подано заяву в Слідчий відділ Гусятинського РВ УМВС України в Тернопільській області про підроблення керівником позивача договору оренди, за результатами перевірки якої дано попередню кваліфікацію кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 358 КК України та відомості про дане правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210070000191;

- позовні вимоги про стягнення 12000,00 грн. заборгованості по орендній платі та 1223,01 грн. - пені нарахованих станом на 31.07.2015р. вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки вважає, що між сторонами діють умови договору оренди об'єкта нерухомості №28 від 01.12.2012р., відповідно до п. 5.1 якого орендна плата складає 2300 грн. на місяць, і так як орендні платежі за період з вересня 2014р. по квітень 2015р. вносились ним у розмірі , який значно перевищував розмір орендної плати, встановлений договором, що слід розцінювати як передоплату, а тому, станом на 01.05.2015р. наявною є переплата в розмірі 15600 грн., тобто у розмірі, що значно перевищує суму позовних вимог ;

- серед іншого, відповідач також не погоджується з розрахунком ціни позову, так як вважає, що навіть якщо керуватись умовами договору №20 від 01.12.2014р., то, враховуючи п. 5.1 вказаного договору (яким встановлено не місячний платіж , а розмір орендного платежу в конкретний період), розмір орендної плати після 28.02.2015р. сторонами не узгоджено, у зв'язку з чим необхідно було укласти додаткову угоду до даного договору.

Представником позивача у судовому засіданні подано додаткові пояснення №б/н від 13.10.2015 року із додатками, у яких серед іншого зазначено, що відносини сторін у справі щодо оренди приміщення, яке є предметом розгляду у справі, розпочалися у грудні 2010р. укладенням договору здачі в оперативну оренду основних засобів №7, та в подальшому орендні відносини сторін тривали шляхом підписання сторонами наступних договорів оренди. Так, зокрема, під час дії договору від 01.09.2014р. між Гусятинським районним споживчим товариством та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено додатковий договір оренди, належним чином підписаний сторонами, згідно якого орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 4000 грн в місяць з 01.09.2014р. за користування об'єктом оренди. Факт виконання відповідачем умов додаткового договору щодо сплати з вересня 2014р. орендної плати у розмірі 4000 грн позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями платіжних документів .

26 жовтня 2015 року відповідача у справі на адресу суду надійшло письмове доповнення до відзиву №б/н від 26.10.2015р. із додатками, у якому відповідач заперечує проти заявлених вимог з огляду на те, що:

- позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, як на підставу заявленого позову посилається на договір оперативної оренди №20 від 01.12.2014р., який відповідач вважає неукладеним, а отже, на його думку, останній не може вважатись належним і допустимим доказом в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України;

- щодо позовної вимоги про зобов'язання звільнити частину приміщення, то відповідач вважає, що дії голови правління Гусятинського РайСТ щодо підписання листа про "відмову від договору оренди" за відсутності доказів делегування відповідних повноважень загальними зборами правлінню та постанови правління з цього приводу є такими, що вчинені керівником товариства з перевищенням повноважень, встановлених Статутом позивача.

Крім того 26.10.2015р. через канцелярію господарського суду відповідачем подано клопотання №б/н від 26.10.2015р. про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи, яке судом відхилено з підстав, зазначених в ухвалі від 29.10.2015р.

05.11.2015р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву б/н від 05.11.2015р. про долучення до матеріалів справи копії виписки з рахунку Гусятинського РайСТ про сплату відповідачем орендної плати в розмірі 500 грн.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2015р., представниками позивача подано заяву б/н від 12.11.2015р. про залишення позову в частині стягнення пені в розмірі 1223,01 грн. без розгляду.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи неодноразово відкладався (востаннє на 12.11.2015р.) для надання можливості сторонам подати додаткові докази у праву та прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 01.12.2014р. між Гусятинським районним споживчим товариством (надалі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Орендар) укладений договір оперативної оренди об'єкта нерухомості №20 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування частину приміщення Будинку торгівлі (І поверх) по вул. Наливайка, 2, смт Гусятин загальною площею 134 кв.м., в т.ч. 100 кв.м. торгова, 34 кв.м. допоміжна (далі - об'єкт торгівлі) з метою використання для здійснення підприємницької діяльності (п.п 1.1-1.2 Договору);

- об'єкт оренди належить Орендодавцеві на праві власності (п. 1.4 Договору);

- у відповідності до п. 3.3.2. Договору Орендар зобов'язався у термін до 10 числа і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодування експлуатаційних та комунальних платежів;

- згідно п. 4.7 Договору він набуває чинності з 01.12.2014р. і діє до 28.02.2015р. включно;

- п. 5.1 Договору передбачено, що загальний розмір орендної плати за місяць користування об'єктом оренди становить з грудня 2014р. по 31 січня 2014р. - 5000 грн, з лютого по 28 лютого - 4000грн.;

- орендна плата сплачується Орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця до 10 числа кожного календарного місяця, в якому здійснюється користування об'єктом оренди. Орендна плата сплачується в національній валюті України за курсом НБУ на момент оплати та з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Державної служби статистики України. У разі зміни офіційного курсу НБУ долара США до гривні більше, ніж на 5 % від курсу, визначеного на момент укладення цього Договору, Сторони домовились про перегляд розміру орендної плати, визначеної цим пунктом (п. 5.2 Договору);

- у пунктах 7.4 Договору Сторони дійшли згоди, що Орендодавець має право відмовитись від цього Договору і вимагати повернення об'єкта оренди, якщо Орендар прострочив сплату орендної плати більше як на 1 місяць. У такому випадку цей Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору;

- водночас, розірвання Договору не є підставою для звільнення Орендаря від виконання обов'язку по погашенню заборгованості з орендної плати (п.7.6 Договору);

- у випадку ж несвоєчасної сплати орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: вул. Наливайка, 2, смт. Гусятин загальною площею 134 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі від 01.12.2014р., підписаним сторонами.

З огляду на те, що після закінчення строку дії Договору №20 від 01.12.2014р., встановленого п. 5.1 Договору до 28.02.2015р., жодна із його сторін протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору не звернулась із заявою про його (договору) припинення чи зміну умов договору оренди , а тому він, у відповідності з п. 4 ст. 284 ГПК України, вважається продовженим на той самий термін і тих же умовах з 01.03.2015р. та пролонгованим з 01.06.2015р. до 31.08.2015р. включно.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати в розмірі та у строки , встановлені згідно з умовами договору №20 від 01.12.2014р., не виконав, допустивши станом на 31.07.2015р. заборгованість у розмірі 12000 грн., 04.08.2015р. Гусятинським РайСТ на адресу ФОП ОСОБА_2 надіслано листа за №34 (факт надіслання підтверджується долученою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що містить відмітку про вручення вказаного поштового відправлення адресату 05.08.2015р.), у якому, у зв'язку з порушенням Орендарем умов договору оренди №20 від 01.12.2014р. - несплатою орендної плати, передбаченої п. 5.1 Договору більше 3-х місяців, Орендодавець повідомив про відмову від зазначеного договору та звернувся з вимогою про негайне звільнення орендованого приміщення, а також про сплату заборгованості по орендній платі, яку просив погасити в 10 денний термін.

Матеріали справи свідчать, що відповідач залишив даний лист без виконання.

І так як у досудовому порядку досягти згоди сторонам не вдалося, Гусятинське РайСТ звернулося до суду з позовом про cтягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості в сумі 13 781,91 грн, з яких: 12000,00 грн - сума основного боргу, 1223,01 грн - пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), та про зобов'язання звільнити частину приміщення.

Проаналізувавши подані позивачем докази в обґрунтування заявлених ним вимог та заперечення відповідача по суті заявленого позову, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, враховуючи таке:

Відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.

Положеннями ст.ст. 526, 629ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч.1 ст.193 ГК України).

При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 ГК України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться також в положеннях п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт користування відповідачем нежитловим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням, згідно п. 5.1 Договору, належним чином не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 31.07.2015р. в сумі 12 000 грн. 00 коп .

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати за Договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, договір оперативної оренди об'єкта нерухомості №20 від 01.12.2014р. у судовому порядку недійсними або неукладеними не визнано, тому, його умови є обов'язковими до виконання сторонами, у тому числі з боку відповідача, шляхом сплати орендних платежів у строки та порядку, встановленому вказаним договором.

Разом з тим, матеріалами справи, зокрема, копією виписки з рахунку Гусятинського РайСТ, виданою АТ "УкрСиббанк" за 27 жовтня 2015р., підтверджується той факт, що станом на момент винесення рішення у справі, відповідачем було перераховано кошти у розмірі 500 грн. на рахунок позивача в якості орендної плати.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 12000 грн боргу з орендної плати підлягають до задоволення частково в сумі 11500 грн. 00 коп., а провадження у справі в частині стягнення 500 грн. боргу суд припиняє в порядку ст. 80 п. 1-1 ГПК України за відсутністю предмету спору на день його розгляду.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 8.2 Договору у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позивача з урахуванням зменшених позовних вимог в частині стягнення пені та уточненого розрахунку пені за період з 11.05.2015р. по 05.08.2015р. становить 1223 грн 01 коп.

Однак, в судовому засіданні, яке відбулося 12.11.2015р., представниками позивача подано заяву б/н від 12.11.2015р. про залишення позову в частині стягнення пені в розмірі 1223,01 грн. без розгляду.

Проаналізувавши подану заяву б/н від 12.11.2015р. на предмет відповідності законодавству, суд розцінює її як відмову від позову в цій частині, а також як таку, що не суперечить чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, не порушує інтереси інших осіб, наслідки її прийняття судом відомі заявнику, а відтак, її слід прийняти, припинивши провадження у справі згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Вимогу позивача про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 звільнити частину приміщення, суд визнає обґрунтовано заявленою з огляду на те, що:

- 04.08.2015р. на адресу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 позивачем надіслано листа за №34 "Про відмову від договору оренди майна від 01.12.2014р., звільнення орендованого приміщення та сплати боргу" з вимогою погашення заборгованості по орендній платі в сумі 16 000 грн в 10 денний термін;

- також, у зазначеному вище листі Орендодавець повідомив Орендаря про те, що оскільки ним не сплачується орендна плата передбачена п. 5.1 Договору більше 3-х місяців, тому він (Орендодавець) з посиланням на вимоги ст. 782 ЦК України, відмовляється від зазначеного договору та вимагає негайно звільнити орендоване приміщення;

- як вбачається із долученої до матеріалів справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, адресат - ФОП ОСОБА_2 одержала вказане поштове відправлення 05.08.2015р.

У відповідності до п. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму (оренди) договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Також, пунктом 7.4 Договору №20 від 01.12.2014р. передбачено право Орендодавця відмовитись від цього Договору і вимагати повернення об'єкта оренди, якщо Орендар прострочив сплату орендної плати більше як на 1 місяць. У такому випадку цей Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору.

Отже, слід вважати, що договір оперативної оренди об'єкта нерухомості №20 01.12.2014р. є розірваним з 05.08.2015р. (дати одержання листа №34 від 04.08.2015р.).

Згідно із ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві майно у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі .

Крім того, Сторони у п. 2.4 Договору дійшли згоди про те, що об'єкт оренди повертається Орендодавцеві Орендарем з урахуванням нормального фізичного зносу за Актом приймання-передачі об'єкта оренди, в якому Сторони зазначають склад об'єкта оренди, його стан на момент повернення, протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку дії оренди, або, в разі дострокового розірвання Договору - протягом 5 робочих днів з дати припинення дії Договору.

Матеріали справи свідчать, що Орендар свого обов'язку щодо звільнення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Наливайка, 2, смт. Гусятин в установлений законом та договором строк не виконав, приміщення по акту прийому-передачі не передав.

Оцінивши докази у їх сукупності та розглянувши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено факт укладення договору оперативної оренди об'єкта нерухомості №20 від 01.12.2014р. та передачу майна у користування, натомість відповідач не спростував існування заборгованості з орендної плати в заявленому розмірі, а щодо позовних вимог про виселення відповідача з орендованого приміщення, встановивши наявність підстав і факт відмови Орендодавця від договору, дійшов висновку про припинення орендних правовідносин між сторонами з 05.08.2015р., внаслідок чого у Орендаря виникло зобов'язання з повернення об'єкту оренди.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 11500,00 грн боргу та про зобов'язання звільнити частину приміщення, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов без номеру та без дати, який подано через канцелярію суду 01.10.2015 року за вхідним номером 20867, доповненні до відзиву №б/н від 26.10.2015р., судом оцінюються критично та не приймаються до уваги з огляду на таке :

- всупереч твердженням відповідача про те, що договір оперативної оренди №20 від 01.12.2014р., поданий позивачем в якості підстави заявленого ним позову про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13223 грн 01 коп. та про зобов'язання звільнити частину приміщення, не може вважатись належним і допустимим доказом в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, матеріали справи свідчать, що вказаний договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін, тобто, є чинним і в установленому законом порядку не визнаний судом недійсним чи неукладеним, відповідно, його припущення з приводу того, що договір №20 від 01.12.2014р. підписаний іншою особою і є неукладеним, може бути предметом розгляду у справі про визнання договору недійсним чи неукладеним. І так як вказаний договір відноситься згідно з нормами гл. 16 ЦК України до оспорюваних правочинів, а отже, є правомірним, допоки його неправомірність (а отже, недійсність) не буде визнана судом (ст. 204 ЦК України), а тому, він оцінюється судом як доказ у даній справі в порядку ст. 43 ГПК України;

- посилання відповідача на те, що дії голови правління Гусятинського РайСТ щодо підписання листа про "відмову від договору оренди" за відсутності доказів делегування відповідних повноважень загальними зборами правлінню та постанови правління з цього приводу є такими, що вчинені керівником товариства з перевищенням повноважень, встановлених Статутом позивача, спростовуються п. г ст. 6.8 Статуту Гусятинського районного споживчого товариства від 2013р. (нова редакція), затвердженого загальними зборами Гусятинського РайСТ 02.12.2013р. та зареєстрованого 17.03.2014р. за №1648105008000005, яким голові правління Споживчого товариства (заступнику, іншій особі з числа членів правління, яка виконує обов'язки голови правління на період його відсутності) надано право без довіреності від імені Споживчого товариства підписувати договори (угоди), контракти, здійснювати контроль за їх виконанням, видавати довіреності.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 48201, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 звільнити частину приміщення Будинку торгівлі (І поверх) по вул. Наливайка, 2, смт. Гусятин та повернути його по акту прийому-передачі Гусятинському районному споживчому товариству у місячний строк з дня набрання рішеням суду законної сили.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 48201, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

- на користь Гусятинського районного споживчого товариства, вул. Тернопільська, 1, смт. Гусятин, Гусятинський район, Тернопільська область, ідент. код 01767382 - 11500 (одинадцять тисяч п'ятсот ) грн 00 коп. боргу та 2541 (дві тисячі п'ятсот сорок одну ) грн 25 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 20.11.2015р.

Суддя Н.М. Бурда