Постанова № 53611913, 18.11.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015 року Справа № 904/2720/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач)

суддів: Орєшкіної Е.В., Сизько І.А. (зміна складу колегії суду відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 20.10.2015р.)

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність №2390-К-Н-О від 04.06.2015р.;

від відповідача: Лапшин В.В., договір про надання правової допомоги №10/06/2015 від 10.06.2015р., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Жовті Води Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015р. у справі № 904/2720/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк

"ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5,

м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 135 440,42 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015 року у справі №904/2720/15 (суддя Рудовська І.А.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" 85 349,04 грн заборгованості за кредитом, 35 578,17 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 14 513,21 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 708,80 грн судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2015р., у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що договір про надання кредиту та його умови повинні укладатися в письмовій формі, а відповідач підписала лише заявку на отримання коштів, інші умови, на які посилається позивач, не підписувала та не була ознайомлена. Розрахунок боргу, наданий позивачем, є незрозумілий та не відповідає фактичним обставинам справи.

Ухвалою суду від 26.05.2015р. справа була прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.08.2015р. у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Вечірко І.О. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи та призначено суддю-доповідача Широбокову Л.П.

18.11.2015р. Відповідачем до суду були надані додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що Умови надання банківських послуг не є складовою укладеного договору та за час надання кредиту неодноразово змінювалися. Вважає, що договір з банком укладений не був, оскільки ним не підписані умови надання кредиту, його повернення, нарахування відсотків та пені, тому до відносин повинні бути застосовані норми ст. 1048 Цивільного кодексу України за умови пред`явлення доказів надання самої позики. Втім, Позивачем так і не надано доказів отримання Відповідачем кредитних коштів, що також свідчить про неукладеність договору в силу ч. 2 ст. 1046 Цивільного кодексу України. Зазначив, що виписки по руху коштів не є первинними документами та належними доказами заявлених вимог, мають відмінності погашених сум кредиту із тими, що зазначені Позивачем у наданих поясненнях; а додані Позивачем до відгуку копії документів не є належними доказами, бо не засвідчені належним чином.

В судовому засіданні повноважний представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що підписавши заяву про відкриття поточного рахунку та Умови надання банківських послуг Відповідач узгодила договір банківського обслуговування №Б/Н від 04.10.2013р. та взяла на себе зобов`язання виконувати його умови. Звернув увагу, що доказами надання Позивачем Відповідачу кредитних коштів та їх несвоєчасне повернення є банківські виписки по рахункам, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що відображають всі операції по рахунку. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом при перегляді справи встановлено, що 04.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПРИВАТБАНК" (надалі - Позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (надалі - Відповідач) підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої Відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua та які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до умов договору Відповідачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1.

Розділом 3.2.2 Умов та Правил надання банківських послуг регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж", що надається Позивачем для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, які укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

Відповідно до п.3.2.2.2. Умов та Правил, Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки.

У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Як підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем за період з 04.10.2013р. по 20.04.2014р. Відповідачем у системі інтернет - клієнт - банк Приват 24 були підписані заявки на гарантовані платежі з рахунку НОМЕР_1 (всього 91 заявка, а.с. 40-84, том 1). В усіх заявках суми платежів зазначені за рахунок кредитних коштів та вказано, що операція по заявці виконується згідно з «Умовами і правилами надання банківських послуг - розділ 3.1.1., розділ 3.2.2. або окремо укладених з клієнтом договорів, що регулюють надані послуги «Гарантовані платежі».

На виконання умов договору Позивачем були зараховані кошти у сумах відповідно до заявок у визначену дату на розрахунковий рахунок одержувача коштів, зазначений Відповідачем у заявках. Відповідачем заперечень з приводу невиконання Позивачем умов договору в цій частині надано не було, користування коштами для розрахунків за товар визнано.

Відповідачем вимоги договору виконувались належним чином до 23.04.2014р., коли ним не був внесений черговий платіж на рахунок погашення заборгованості. З цього часу Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом - 85 349,04 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом - 35 578,17 грн. Вказане стало підставою звернення з даним позовом.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч. 1-3, ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як було зазначено, Відповідач згідно Заяви про відкриття поточного рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк" від 04.10.2013р., приєдналася до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають договір банківського обслуговування та взяла на себе зобов'язання виконувати умови зазначеного договору.

Зазначені документи у своїй сукупності визначають істотні умови договору банківського обслуговування та підтверджують факт його укладення між Позивачем та Відповідачем, що спростовує твердження Відповідача, що договір між ним та позивачем є неукладеним (зазначеної позиції дотримується Вищий господарський суд України - постанова №910/14030/14 від 14.07.2015р., №909/360/14 від 22.01.2015р.).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 Цивільного кодексу України та частиною 22.9. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Враховуючи викладене, за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір банківського обслуговування від 11.07.2012р. є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору на умовах овердрафту.

Відповідно до ч.2 ст. 1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене, а також те, що строк повернення коштів (30 днів з дати виконання заявки) є таким, що настав, проте доказів сплати заборгованості Відповідачем не надано, заборгованість підтверджується банківською випискою по особовому рахунку Відповідача, яка є первинним документом, бо містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (Узагальнююча податкова консультація щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012р. №583), апеляційний суд вважає правомірними позовні вимоги та висновок суду першої інстанції щодо стягнення з Відповідача боргу по кредиту - 85 349,04 грн та боргу по процентам за користування ним - 35 578,17 грн (станом на 02.02.2015р.).

Посилання Відповідача на те, що нею здійснювалось погашення заборгованості у більшій сумі, ніж відображено Позивачем у банківській виписці судом відхидляється, оскільки як вбачається з наданих нею платіжних доручень (а.с. 154-161, т. 1) лише кошти по платіжним дорученням №811 від 26.01.2014р. у сумі 9 070,00 грн та №HS024B012N від 24.03.2014р. у сумі 2 000,00 грн відповідно до призначення були направлені на погашення за кредитним договором та їх надходження відображено у виписці по особовому рахунку (а.с.12, 20 т.2), Згідно решти наданих відповідачем платіжних доручень (а.с.156-161 т.2) відповідно до вказаного платником призначення платежу кошти були направлені на поповнення власного рахунку, надходження торгівельної виручки від продажу товарів, одержувачем платежу зазначена ОСОБА_5 Сплата цих коштів саме як погашення кредиту відповідачем не доведена, тому ці платіжні доручення не відносяться до предмету спору у цій справі.

Апеляційний суд також зазначає, що підписавши кожну з 91- ї заявки на гарантований платіж, які містили умову про виконання операції по заявці згідно з «Умовами і правилами надання банківських послуг», Відповідач погодилася із тими Умовами і правилами, які діяли на час такого підписання, тому посилання скаржника на необізнаність та не підписання таких Умов, що постійно змінювалися, є безпідставним.

Відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності повинен також вести облік своїх господарських операцій, втім, ним не надано розрахунку суми отриманого (сплаченого) кредиту чи суми боргу на час розгляду судом справи, тобто не спростовані розраховані банком суми боргу.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 3.2.2.10.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбаченого п. п. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1 - 3.2.2.9.3, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4 - 3.2.2.9.6, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня за прострочення платежів з 04.08.2014р. по 02.02.2015р. з врахуванням заборгованості за кожним платежем та кількості днів прострочення в загальній сумі становитиме 14 513,21 грн та судом першої інстанції здійснено вірний висновок про правомірність її нарахування.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Жовті Води Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровського області від 07.05.2015р. у справі № 904/2720/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 20.11.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.А. Сизько

Суддя Е.В. Орєшкіна