Рішення № 53610198, 16.11.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2015 року Справа № 913/703/15

Провадження № 29/913/703/15

за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 180 266 грн 08 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник в судове засідання не прибув;

від відповідача - представник в судове засідання не прибув.

Суть спору: Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі - ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ», позивач у справі) звернулося до господарського суду з позовом від 25.08.2015 № 06-05-158 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - ГТУЮ у Луганській області, відповідача у справі) про стягнення з останнього 180 266 грн 08 коп., з яких:

- 114 202 грн 05 коп. - заборгованість за період з 24.10.2014 по 31.12.2014 за договором № 194 про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 10.04.2014;

- 20 347 грн 84 коп. - пеня за період прострочення з 16.11.2014 по 31.07.2015;

- 1 857 грн 24 коп. - 3 % річних за період прострочення з 16.11.2014 по 31.07.2015;

- 43 858 грн 95 коп. - інфляційні нарахування за період з 16.11.2014 по 31.07.2015.

Позивач, посилаючись на норми статей 11-16, 258, 520, 525, 526, 530, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173, 193, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про житлово - комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати спожитих комунальних послуг за рахунками № 194 від 31.10.2014 на суму 8 923 грн 46 коп., № 194 від 30.11.2014 на суму 33 943 грн 48 коп. та № 194 від 31.12.2014 на суму 71 335 грн 11 коп. наданих позивачем за договором № 194 про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 10.04.2014.

Головне територіальне управління юстиції у Луганській області (далі - ГТУЮ у Луганській області) відповідач у справі, не скористався правом участі в судовому засіданні, але надав через канцелярію суду уточненні заперечення на позову заяву позивача від 22.10.2015 № 8/14/3721, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю виходячи з наступного.

У зв'язку із захопленням 29.04.2014 будівлі Луганської облдержадміністрації за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, буд.3 та буд.3А (відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 341, частиною 1 статті 294 та частиною 1 статті 338 КК України) та вимушеним переміщенням працівників ГУЮ у Луганській області до іншої будівлі, а в подальшому до міст Сватова та Сєвєродонецьк Луганської області та неможливістю операції на території м. Луганська та Луганської області, всі документи, які мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: договір від 10.04.2014 № 194 з додатками, залишилися у місті луганську, доступ на сьогодні до них унеможливлений.

Враховуючи вищезазначене відповідач не має можливості провести документальну звірку суми заборгованості за договором, тому позовні вимоги щодо сплати за надані послуги з опалення суми у розмірі 114 202,05 грн не визнає.

Відповідач вважає вимоги позивача зі сплати пені, 3 % річних , інфляційних втрат безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до пункту 8.1 розділу 8 договору № 194 від 10.04.2014 сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору, та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна).

Позивач подав до суду письмові пояснення від 30.10.2015 № 06-05-218, в яких заперечує проти доводів відповідача з огляду на наступне.

Акти про включення № 54 від 24.10.2014 та відключення № 75 від 09.04.2015 теплоустановок з ФОП Семеновим Є.В. та ОКС (Відділ капітального будівництва) за адресою: проспект Радянський, буд.54Б та акти про включення № 84 від 30.10.2014 та відключення № 47 від 08.04.2015 з Фондом комунального майна за адресою: вул. Леніна, буд.32А, були долучені позивачем до позову, оскільки за вищезазначеними адресами знаходяться об'єкти надання послуг відповідно до договору № 194 про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 10.04.2014.

Згідно пункту 5.6 даного договору місцем надання послуг є в тому числі: Сєвєродонецька державна нотаріальна контора за адресою: проспект Радянський, буд.54Б та Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за адресою: вул. Леніна, буд.32А.

Вказані будівлі є по одному тепловому вводу, фіксація актами про включення (зняття пломб з ввідних засувок для подачі теплоносія) чи відключення (перекриття та опломбування ввідних засувок) теплоносія в присутності хоча б одного з орендарів, фактично підтверджує підключення будівлі до теплових мереж позивача, а відтак і здійснення теплопостачання останнім.

Позивач повідомив, що в спірний період відповідач знаходився у м. Сєвєродонецьку Луганської області за адресою: вул. 8 Березня, буд.1, листувався з позивачем з приводу сплати коштів за договором № 194 від 10.04.2014, отримував нарочно рахунки про сплату послуг з централізованого опалення.

Протягом спірного періоду були укладені додаткові угоди до цього договору, а саме № 3 від 01.10.2014, № 4 від 24.10.2014, № 5 від 11.12.2014 за підписом заступника начальника Філатової Т.Д.

Таким чином, відповідач своїми діями підтверджує дійсність договору та отримання ним послуг з централізованого опалення.

Посилання відповідача на обставини непереборної сили, то дані обставини повинні бути підтверджені документом виданим Торгово - промисловою палатою України.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України № 115 від 30.01.2005 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України» головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіки Крим, в областях, містах Києві та Севастополі перейменовані на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіки Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Між сторонами у справі 10.04.2014 був укладений договір про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 194 (далі - договір), відповідно до умов пункту 1.1 цього договору Постачальник (позивач у справі) зобов'язався в період дії договору надати послуги, зазначені в договорі, згідно з умовами та режимом теплоспоживания на межі балансової належності тепломереж Постачальника та Замовника (відповідача у справі), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги, в терміни передбачені цим договором (а.с.22-24).

Найменування послуги: ДК 016-2010 код 35.30.1 - Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води. Кількість послуги: Q рік = 196 Гкал/рік. Максимальне теплове навантаження EQ = 0,0918 Гкал/годину, відповідно Додатку 3 (пункт 1.2 договору).

Згідно пункту 1.3 договору обсяги закупівлі послуги можуть бути зменшені залежно від фактичного обсягу видатків Замовника.

Відповідно до пункту 3.1 договору сума визначена в договорі відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, 176 692 грн 04 коп., у тому числі ПДВ (20 %) 29 448 грн 67 коп.

У пункті 4.1 договору сторони встановили, що розрахунки за послугу проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Постачальником рахунків на оплату Послуг (далі - рахунок),що споживаються, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі безготівковим розрахунком відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), погоджених у встановленому законодавством порядку. За спожиту теплову енергію Замовник сплачує не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 4.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 4.3 договору сторони встановили, що дата зняття Замовником показань приладів обліку 25-те число поточного місяця.

У розділі 5 договору сторони визначили надання послуг.

Згідно пункту 5.1 договору термін надання послуг: Постачальник надає послуги Замовнику на потреби опалення в період опалювального сезону.

У пункті 5.3 договору сторони встановили, що облік споживання послуги проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Замовник, щомісячно подає до Постачальника звіт про фактичне споживання послуги, не пізніше 28 числа поточного місяця (пункт 5.4 договору).

Відповідно до пункту 5.5 договору межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку 1 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку, вона установлюється актами прийому - передачі, а саме на підприємствах та установах остання засувка в теплових камерах перед відгалуженням до Замовника.

У пункті 5.6 договору сторони визначили місце надання послуг:

- Міське управління юстиції за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. 8-го Березня, 1 (підпункт 5.6.1);

- Державна виконавча служба за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. 8-го Березня, 1 (підпункт 5.6.2);

- Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 32А (підпункт 5.6.3);

- Перша Сєвєродонецька державна нотаріальна контора за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Радянський, 54Б (підпункт 5.6.4).

У розділі 6 договору сторони визначили права та обов'язки сторін за цим договором.

Відповідальність Замовника за договором визначена а пункті 7.4 цього договору:

- за несвоєчасне виконання розрахунків за послуги нараховується пеня в розмірі 0,1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення (підпункт 7.4.3);

- за прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції (підпункт 7.4.4).

Строк дії договору визначений у розділі 10 договору, в якому зазначено, що договір набуває чинності з дня підписання і діє до 31.12.2014 (включно), а в частині розрахунків, до повного їх погашення. Відповідно до статті 631 ЦК України умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2014.

До договору додається додаток 1 «Схема теплотраси, що перебуває на балансі Замовника», в пункті 3 якого визначена межа балансової належності (експлуатаційної відповідальності) Теплова камера (вузол приєднання) Т.К. 14-3 вул. 8-го Березня, 1, м. Сєвєродонецьк (зворот а.с.24).

У додатку 2 до цього договору сторони визначили «Умови припинення подачі теплової енергії» (а.с.25).

У додатку 3 до даного договору «Обсяги постачання теплової енергії Замовнику», в якому зазначено, що Постачальник постачає Замовнику в період дії договору теплову енергію в гарячій воді, згідно з розрахунком до договору за нормативним споживанням відповідно до ДНБ В.2.5-39:2008 ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди» та КТМ 204 України 244-94, який є невід'ємною частиною договору, з максимальним тепловим навантаженням EQ = 0,0198 Гкал/годину (зворот а.с.25,а.с.26).

Вказаний договір прийнятий сторонами до виконання.

10.04.2014 між сторонами була підписана додаткова угода 1 до договору від 10.04.2014 № 194, якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, що з 01.04.2014 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» наказом від 31.03.2014 № 231 встановлені нові тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ (крім населення за 1 Гкал у розмірі 1085,63 грн. (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 1302,76 грн. (а.с.27).

15.09.2014 між сторонами була підписана додаткова угода 2 до договору від 10.04.2014 № 194, якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, що з 15.09.2014 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» наказом від 23.05.2014 № 587 встановлені нові тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ (крім населення за 1 Гкал у розмірі 1204,47 грн. (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 1445,36 грн. (а.с.28).

01.10.2014 між сторонами була підписана додаткова угода 3 до договору від 10.04.2014 № 194, якою сторони внесли зміни стосовно банківських реквізитів Постачальника, позивача у справі (а.с.29).

24.10.2014 між сторонами була підписана додаткова угода 4 до договору від 10.04.2014 № 194, якою сторони дійшли згоди змінити та доповнити розрахунок максимального годинного та річного навантаження на опалення та гаряче водопостачання, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с.30,31).

Змінено пункт 1 додатку 3, а саме «Постачальник постачає Замовнику в період дії договору теплову енергію в гарячій воді, згідно з розрахунком до договору за нормативним споживанням відповідно до ДНБ В.2.5-39:2008 ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди» та КТМ 204 України 244-94, який є невід'ємною частиною договору, з максимальним тепловим навантаженням EQ = 0,1161 Гкал/годину».

11.12.2014 між сторонами була підписана додаткова угода 5 до договору від 10.04.2014 № 194, якою сторони внесли зміни до вказаного договору, зокрема, що з 01.12.2014 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» наказом від 28.11.2014 № 611 встановлені нові тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ (крім населення за 1 Гкал у розмірі 1455,42 грн. (без ПДВ), з ПДВ (20 %) 1746,50 грн. (а.с.37).

Опалювальний сезон 2014 - 2015 років було розпочато на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про початок опалювального сезону 2014 - 2015 років» від 10.10.2014 № 534 з 12.10.2014 (а.с.47).

Завершено опалювальний сезон 2014 - 2015 років на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради «Про завершення опалювального періоду 2014 - 2015 років» від 06.04.2015 № 178 - 06.04.2015 (а.с.48).

Факт постачання теплової енергії на централізоване опалення в опалювальний період 2014 - 2015 років до нежитлових приміщень відповідача підтверджується Актами про включення/відключення теплоустановок в даних будинках: № 70 від 24.10.2014, № 54 від 24.10.2014, № 75 від 09.04.2015, № 84 від 30.10.2014 та № 47 від 08.04.2015 (а.с.49-53).

В матеріалах справи містяться рахунки № 194 від 31.10.2014 на суму 8 923,46 грн., № 194 від 30.11.201 на суму 33 943,48 грн. та № 194 від 31.12.2014 на суму 71 335,11 грн. (а.с.35-37) з доказами їх отримання відповідачем нарочно та з доказами їх надіслання на адресу споживача, якими є відповідний опис вкладення до цінного листа з фіскальним чеком до відправлення, які прийняті відповідачем без зауважень.

Зазначені рахунки є одночасно актами передавання - приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період.

Відповідач в порушення умов договору свої обов'язки не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за надані послуги позивачем за період з 24.10.2014 по 31.12.2014 на суму 114 202 грн 05 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами оплати суму заборгованості за надані послуги за договором про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 10.04.2014 № 194 (претензія № 08-14-1046 від 23.12.2014 та № 08-14-02 від 26.01.2015 - а.с.38,39).

Відповідач відповідь не надав та заборгованість за надані послуги не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань пеню в сумі 20 347,84 грн., 3% річних у сумі 1 857,24 грн. та інфляційні втрати у сумі 43 858,95 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав зазначених вище.

Документи, що надійшли від відповідача за супровідним листом від 06.11.2015 залучені до матеріалів справи.

Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідач не надав.

Оцінивши фактичні обставини, подані сторонами у справі докази, вислухавши у судовому засіданні представників сторін у справі, суд дійшов про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України «Про теплопостачання».

У відповідності до статті 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Основними обов'язками споживача теплової енергії та теплопостачальної організації є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (позивач у справі) здійснює свою господарську діяльність у сфері теплопостачання на підставі відповідних ліцензій на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та є суб'єктом відносин у сфері теплопостачання, і відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності.

Фактичні обставини свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 10.04.2014 № 194, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що позивач у період з 24.10.2014 по 31.12.2014 надав відповідачу послуги, передбачені договором про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 10.04.2014 № 194, претензій стосовно наданих послуг у відповідача немає, що підтверджується актами про включення/відключення теплоустановок, які залучені до матеріалів справи (а.с.49-53).

Обсяги переданої позивачем в мережі відповідача теплової енергії за вказаний період на загальну суму 114 202 грн 05 коп. позивач підтверджує відповідними рахунками, копії яких залучені до матеріалів (а.с.35-38).

Позивачем доведено, що зобов'язання по оплаті наданих послуг згідно договору в обумовлені договором строки відповідачем не виконані, заборгованість відповідача за надані послуги за період з 24.10.2014 по 31.12.2014 складає 114 202 грн 05 коп., що не спростовано відповідачем.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 114 202 грн 05 коп. заявлені обґрунтовано, відповідають чинному законодавству та умовам договору про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 10.04.2014 № 194, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності з підпунктом 7.4.3 договору - за несвоєчасне виконання розрахунків за послуги нараховується пеня в розмірі 0,1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 20 347 грн 84 коп. за період прострочення оплати з 16.11.2014 по 31.07.2015 за надані послуги в період 24.10.2014 по 31.12.2014 по кожному рахунку окремо.

Перевіривши розрахунок суми заявленої пені суд арифметичних помилок не встановив.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 43 858 грн 95 коп. та 3 % річних в сумі 1 857 грн 24 коп. за період прострочення платежів з 16.11.2014 по 31.07.2015 окремо по кожному рахунку.

Перевіркою судом розрахунків інфляційних втрат та 3 % річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Відповідач проти стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних заперечує, посилаючись на приписи статей 2, 8 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII).

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на зміст вказаних статей цього Закону № 1669-VII.

Так, статтею 2 Закону № 1669-VII встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями.

Договір про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 10.04.2014 № 194, на підставі якого заявлено позов, за своєю правовою природою не є кредитним, заперечення відповідача в цій частині вимог є неправомірними.

Статтею 8 Закону № 1669-VII скасовано пеню за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електро- і теплоенергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство), нараховану громадянам України, які проживають у населених пунктах, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Отже, вказана норма не стосується юридичних осіб.

У пункті 8.1 договору, на підставі якого заявлено позов встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за цим договором, у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, згідно з пунктом 8.3 цього договору, є відповідні документи, які видаються відповідними органами, згідно з чинним законодавством.

Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажор), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово - промислової палати України.

Відповідач не надав належних доказів на підтвердження обставин непереборної сили.

Крім того, відповідач безпідставно вважає, що інфляційні втрати та 3 % річних є штрафними санкціями.

У пунктах 3, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 20 347 грн 84 коп., що нарахована за період прострочення з 16.11.2014 по 31.07.2015 окремо по кожному рахунку, інфляційних втрат в сумі 43 858 грн 95 коп. та 3 % річних в сумі 1 857 грн 24 коп. за період прострочення з 16.11.2014 по 31.07.2015 є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Таке право суду встановлено частиною першою статті 233 ГК України, згідно з якою у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує положення Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Сєвєродонецьк, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом та унеможливлює здійснення суб'єктом господарювання підприємницької діяльності у звичайному режимі.

З огляду на зазначені норми законодавства, приймаючи до уваги обставини викладені відповідачем у відзиві на позов, суд вважає за можливе зменшити пеню на 99%, сума якої складає 20 144 грн 36 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня в сумі 203 грн 48 коп.

На підставі викладеного вище, враховуючи положення пункту 9.4 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» (із змінами і доповненнями), позов підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 160 121 грн 72 коп., з яких: 114 202 грн 05 коп. - заборгованість за період з 24.10.2014 по 31.12.2014, 203 грн 48 коп. - пеня за період прострочення з 16.11.2015 по 31.07.2015, 1 857 грн 24 коп. - 3 % річних за період прострочення з 16.11.2014 по 31.07.2015, 43 858 грн 95 коп. - інфляційні втрати за період прострочення 16.11.2014 по 31.07.2015.

У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 20 144 грн 36 коп., зменшеної в порядку пункту 3 статті 83 ГПК України, слід відмовити.

Як передбачено абз.4 п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у резолютивні частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 3 605 грн 32 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Луганській області, Луганська область м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова,буд.22, ідентифікаційний код 34941884 на користь Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», м. Сєвєродонецьк-3 Луганської області, ідентифікаційний код 00131050 заборгованість на суму 114 202 грн 05 коп., пеню в сумі 203 грн 48 коп., 3 % річних у сумі 1 857 грн 24 коп., інфляційні втрати в сумі 43 858 грн 95 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3 605 грн 32 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 20 144 грн 36 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 19.11.2015.

Суддя Р.Є. Якушенко