Ухвала суду № 53608576, 06.11.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/1907/15-ц

Провадження № 2-п/520/197/15

У Х В А Л А

06 листопада 2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Сукач П.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2015року у справі №520/1907/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд Заочного рішення, що було постановлено цим судом 30.04.2015 року у справі №520/1970/15-ц.

В обґрунтування своєї заяви заявник вказував на порушення таким рішенням норм процесуального щодо виклику відповідача у справі, та процесуального щодо висновку суду про відчутність позасудового порядку звернення стягнення на земельні ділянки, права.

Так, заявник наголошував на тому, що відповідачу жодного разу не було вручено повісток про виклики у судові засідання, та на тому, що законом встановлено спеціальний порядок звернення стягнення заборгованості на нерухоме майно, який закріплений Розпорядженням КМУ від 01.04.2014 року №332-р «Про проведення експерименту із запровадження нової системи реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів».

В судовому засіданні представник заявника підтримала заявлені нею вимоги, звертала увагу суду на те, що на час ухвалення рішення у справі земельна ділянка перебувала під обтяженнями, що саме по собі унеможливлює задоволення вимог позивача про визнання за ним прав власності.

Представник позивача у судовому засіданні надавав пояснення на спростування доводів заявника та його представника, у своїх поясненнях дотримувався змісту оскаржуваного рішення суду.

Вислухавши пояснення учасників засідання та дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, додані до неї матеріали, та відповідно до вимог ст. 231 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути зазначену заяву.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлені наступні обставини: Заочне рішення по справі № 520/1907/15-ц було ухвалено Київським районним судом м. Одеси 30.04.2015 року.

Відповідно до резолютивної частини такого рішення суд, задовольняючи вимоги позову, вирішив визнати за ОСОБА_4 право власності на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Горіхова, 196, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, понесені останньою судові витрати.

Щодо посилань заявника на неналежне повідомлення відповідача, то суд зазначає наступне.

Відповідно до накладної №6087164 курєрської доставки, ОСОБА_2 за адресою проживання (м. Одеса, вул. Сиренева, 25) була відсутня (а.с. 33)

Відповідно до конверту, що було повернено на адресу суду у звязку з закінченням строку зберігання, ОСОБА_2 за адресою проживання (м. Одеса, вул. Бузкова, 25) була відсутня (а.с. 44).

Відповідно до накладної №6087031 курєрської доставки, ОСОБА_2 за адресою проживання (м. Одеса, вул. Сиренева, 25) від отримання виклику відмовилась. (а.с.45).

Відомостей про інше місце проживання або перебування відповідача суду надано не було.

Такий висновок вбачається зокрема з аналізу положень ст. 74 ЦПК України: у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, судові повістки надсилаються за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Щодо заперечень з питань не правильного застосування норм матеріального права заявник у своїх запереченнях вказує на те, що судом було застосовано не правильну правову норму не повідомляючи при цьому та не надаючи жодних доказів щодо фактичних підстав та обставин позову, які б доповнювали або спростовували досліджені судом в ході вирішення справи по суті обставини.

При цьому суд зауважує, що застосування певної правової норми до вирішення спору між сторонами є компетенцією суду, натомість передбаченою підставою для перегляду заочного рішення суду є докази та їх істотне значення для правильного вирішення справи, а не правова оцінка відповідачем правильності застосування судом норм права.

Виходячи з викладеного суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню оскільки з наданих заявником та його представником пояснень та посилань передбаченої законом сукупності обставин що є підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення судом не вбачається.

Керуючись ст.ст. 208-210, 228, 231, 232 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2015року у справі №520/1907/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання права власності відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть буди включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка може бути подана до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом 10-ти днів з дня проголошення цієї ухвали, а особами що не були присутніми при проголошенні ухвали протягом 10-ти днів з дня, коли така особа отримала її копію.

Суддя Прохоров П. А.