Ухвала суду № 53607737, 19.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/17500/15-к

Номер провадження 11-сс/775/303/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада2015 року м.Артемівськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного судуДонецької області в складі:

головуючого судді Гладуна В.Р.,

суддів Савкової С.В., Поварніцина С.І.,

при секретарі Гриценко Я.І.,

за участю прокурора Березовського Ю.О.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваної ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську Донецької області апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_2, захисника підозрюваної ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28жовтня2015 року, якою у кримінальному провадженні № 42015051110000002 від 24 серпня 2015 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах відділу військової прокуратуру сил АТО, про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, не одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, працює начальником управління доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Органами досудового слідства,у кримінальному провадженні № 42015051110000002 від 24 серпня 2015 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.368 ч.3 КК України, підозрюється ОСОБА_2

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.08.2015 року виконуючий обов'язки начальника Індустріальної ОДПІ м. Харкова, розглянувши доповідну записку ОСОБА_2, видав наказ № 153 від 19.08.2015 року про призначення перевірки ТОВ «Епікол» у період з 20 по 22 серпня поточного року.

Так, в один із днів у період з 20 по 22 серпня 2015 року до заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Епікол» (далі - ТОВ «Епікол») ОСОБА_3, яке перебуває на обліку в Індустріальній ОДПІ м.Харкова, підійшла невстановлена слідством особа та повідомила, що у подальшому на вказаному товаристві буде проводитись перевірка працівниками Індустріальної ОДПІ м. Харкова та, у випадку виникнення проблемних питань, ОСОБА_3, «для їх вирішення» необхідно звертатись до ОСОБА_2 і залишила при цьому номер телефону останньої.

Відповідно до наказу виконувача обов'язків начальника Індустріального ОДПІ м. Харкова № 153 від 19.08.2015 року на ТОВ «Епікол» було призначено проведення фактичної перевірки з 20 по 29 серпня 2015 року.

Предметом ініційованої ОСОБА_2 вказаної перевірки визначено необхідність встановлення фактичного забезпечення контролю за додержанням норм законодавства з питань дотримання ТОВ «Епікол» законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

До складу ревізорів вказаної перевірки входили підлеглі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а саме: головний держаний ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб Індустріальної ОДПІ ОСОБА_5 та старший державний ревізор - інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб та доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ОДПІ ОСОБА_6

Надалі, 24.08.2015 року до головного офісу ТОВ «Епікол», який розташований за адресою: м.Харків, пр-т Московський, 199 «В» прибули дві невстановлені слідством особи, які представилися службовими особами фіскальної служби пред'явивши постанову на проведення перевірки даного підприємства директору ОСОБА_7, при цьому повідомивши ОСОБА_3, що для позитивного результату вказаного заходу останній необхідно зв'язатися по мобільному телефону з ОСОБА_2

Того ж дня ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправний характер цієї розмови, звернулась із відповідною заявою до правоохоронного органу.

27.08.2015року в першій половині дня до ТОВ «Епікол» прибули представники Індустріальної ОДПІ м. Харкова ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вручивши копію наказу на проведення перевірки директору ОСОБА_7 копію вищевказаного наказу №153 від 19.08.2015 року та розпочали проведення перевірки.

Цього ж дня, в період часу з 14.00 год. до 16.00 год. ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_2 прибула в її службовий кабінет №16 в приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова за адресою: м. Харків, проспект Московський 250-Б, де в присутності ОСОБА_4, ревізор ОСОБА_5 повідомив, що під час проведення перевірки на ТОВ «Епікол» було виявлено порушення неофіційного та бездокументального працевлаштування 16-ти працівників даного товариства, після чого, останній покинув вищевказаний кабінет.

У той же час, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_3, що за порушення порядку без документальної реєстрації 16-ти працівників на ТОВ «Епікол» буде накладено адміністративний штраф у розмірі 576 000, 00 грн.

При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 діючи спільно, з корисливих мотивів, усупереч інтересів служби, повідомили ОСОБА_3 про можливість формування довідки за результатами вказаної перевірки без відображення наведених фактів виявлених вказаних порушень норм трудового та податкового законодавства лише за умови надання їм неправомірної вигоди матеріального характеру у розмірі 50000грн., яка складає близько 10 % від розміру вищевказаного адміністративного штрафу.

В свою, чергу ОСОБА_3, діючи підконтрольно на викриття злочинної діяльності вказаних службових осіб Індустріальної ОДПІ м. Харкова, погодилась на їх незаконні вимоги.

В подальшому, 27.08.2015 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4, діючи з єдиним злочинним наміром, надали протиправну вказівку ревізорам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінити відібрані пояснення у незареєстрованих працівників ТОВ «Епікол», для незаконного усунення відомостей про їх неофіційне працевлаштування, з метою виключення фактичних підстав щодо відображення вказаних порушень за результатами проведення перевірки.

Реалізуючи свої протиправні наміри, 31.08.2015 року, близько 17.00 год. ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_4, у кабінеті Індустріальної ОДПІ м. Харкова, з метою одержання неправомірної вигоди надала ОСОБА_3 довідку від 31.08.2015 року №257/20-36-17-02-12/38000604 з не відображенням виявлених порушень вимог податкового та трудового законодавства щодо наявності бездокументальних трудових відносин ТОВ «Епікол» з фактично найманими працівниками та висловила усну вимогу надання обумовлених з ОСОБА_3 грошових коштів за вказану довідку.

Після цього, 31.08.2015 року, близько 17.00 год. ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_4 у приміщенні Індустріальної ОДПІ м. Харкова, на свою незаконну вимогу одержала від ОСОБА_3 неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у розмірі 50000грн. за не відображення виявлених порушень вимог податкового та трудового законодавства під час перевірки щодо наявності бездокументальних трудових відносин ТОВ «Епікол».

Після цього, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_8, реалізувавши свої злочинні наміри, розділили між собою отриману від ОСОБА_3 неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у розмірі 50 000грн.

31 серпня 2015 року ОСОБА_2 затримана правоохоронними органами, у порядку ст. 208 КПК України.

02 вересня 2015 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

03.09.2015 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

25 жовтня 2015 року військовим прокурором сил антитерористичної операції, строк досудового розслідування продовжено до 4-х місяців, тобто до 01.01.2016 року.

28 жовтня 2015 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області підозрюваній ОСОБА_2 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюстроком до 4-х місяців, тобто до 26 грудня 2015 року включно. Також визначено розмір застави у межах 700 мінімальних заробітних плат у сумі 852600 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя врахувавнаявність обґрунтованої підозри та наявних ризиків, які свідчать про те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та врахував те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

На дану ухвалу слідчого судді захисником ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 подано апеляційні скарги. В своїй апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_2 просить застосувати до неї більш м'який запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань або домашнього арешту, також просить зменшити розмір застави та визначити її у розмірі, передбаченому п. 5 ст. 182 КПК України. Захисник підозрюваної в своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді скасувати, в задоволенні клопотання відмовити та застосувати до ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід, а при неможливості - ухвалу слідчого судді змінити, зменшити розмір застави до 20 мінімальних заробітних плат.

Обґрунтовуючи апеляцію, захисник ОСОБА_1 вказує на те, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ньому відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний західне зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України, вважає, що невизнання своєї вини ОСОБА_2 не є підставою для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, ні прокурор ні слідчий в клопотанні не навели наявності ризиків та докази їх існування для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою.Не наведено таких ризиків, на думку захисника, і в ухвалі суду. Крім того, знищити будь які службові документи підозрювана не може, оскільки направила до місця своєї роботи заяву про її звільнення. Вважає, що дії, які не дозволяють закінчити досудове слідство у 2 місячний термін не є підставою для тримання ОСОБА_2 під вартою. Крім того в апеляції захисник вказав, що не розгляд клопотання ОСОБА_2 про зменшення суми застави є незаконною, що призвело до незаконного судового рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляцію, підозрювана вказує на те, що вона не збирається переховуватись від слідства, не може впливати на свідків, знищити документи або інші речі, які мають значення для вирішення справи. Зазначає, що направила до Індустріальної ОДПІ м. Харкова заяву про звільнення, та крім того розмір застави визначений слідчим суддею завищений, оскільки є завідомо непомірним для неї. Також зазначила, щомає незадовільний стан здоров'я, має доньку, унука, мати похилого віку із слабим здоров'ям.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваної та захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підозрюваної ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, апеляція захисника ОСОБА_1 також не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого суддінеобхідно залишити беззмін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 І.М.2 вересня 2015 року була повідомлена про зміну раніше повідомленої підозри в тому, що вона вчинилаодержання службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення в інтересах того , хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри підтверджується наявністю письмових та речових доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження№ 42015051110000002 від 24 серпня 2015 рокута долучені до клопотання слідчого.

В силу ст. 183 КПК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Апеляційним переглядом встановлено, що 24 серпня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42015051110000002 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 368 ч.3 КК України.

31 серпня 2015 року ОСОБА_2 затримана правоохоронними органами, у порядку ст. 208 КПК України.

02 вересня 2015 року ОСОБА_2 булоповідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

03 вересня 2015 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

25 жовтня 2015 року військовим прокурором сил антитерористичної операції, строк досудового розслідування продовжено до 4-х місяців, тобто до 01.01.2016 року.

28 жовтня 2015 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області підозрюваній ОСОБА_2 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюстроком до 4-х місяців, тобто до 26 грудня 2015 року включно. Також визначено розмір застави у межах 700 мінімальних заробітних плат у сумі 852600 грн.

Слідчий суддя, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, у відповідності до ст.199 КПК України, зазначив, що підозрювана, перебуваючи на свободі, зможе ухилитися від слідства і суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та продовжити свою злочинну діяльність або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; вказав на обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а саме: необхідне завершення двох комп'ютерно-технічних експертиз та долучення відповідних висновків до матеріалів, допит у якості свідків певних осіб та виконання інших дій.

Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким і за яке санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.

Крім того, суд взяв до уваги дані про особу ОСОБА_2 врахував наявність обґрунтованої підозри та наявних ризиків, які свідчать про те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та враховує те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Колегія суддів вважає, що оцінюючи в сукупності всі обставини, з урахуванням тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка їй загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 до 4 місяців, тобто до 26 грудня 2015 року включно.

Доводи підозрюваної про можливість застосування відносно неї запобіжного заходу у виді особистих зобов'язань або домашнього арешту, та доводи захисника, про можливість застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж у вигляді тримання під вартою, є безпідставними, оскільки ризикипередбачені у п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились, оскільки подана підозрюваною до Індустріальної ОДПІ м. Харкова заява про її звільнення з посади - не зменшує вказаних ризиків та матеріали провадження не містять інформації щодо прийнятого рішення по вказаній заяві підозрюваної.

Також, колегія суддів вважає, що застосування до підозрюваної ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу в даному випадку неможливе, оскільки остання підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2, та той факт, що один з її спільників на даний час знаходиться на волі, а також близькість зареєстрованого місяця проживання підозрюваної до тимчасово окупованої частини території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України та близькість до території Російської Федерації, означає, що існує небезпека втечі підозрюваної, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (Справа «Буглов проти України» від 10.07.2014 року) виправдовує продовження тримання підозрюваної ОСОБА_2 під вартою.

Крім того, той факт, що ОСОБА_2, будучи службовою особою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до матеріалів кримінального провадження, завдало істотної шкоди фінансовим інтересам держави (державою недоотриманий понад пів мільйону гривень штрафу), під час продовження тривалого збройного конфлікту між Збройними силами України та незаконними військовими формуваннями, які окупували частину території України, колегія суддів вважає, що в даному випадку продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_2, цілком виправдане, оскільки наявні ознаки того, що цього вимагають істотні вимоги публічного інтересу, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи (Рішення Європейського суду з прав людини «Справа Шалімов проти України від 4.03.2010 року»).

З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Крім того, слідчий суддя вірно визначив розмір застави підозрюваній ОСОБА_2 - залишивши його не змінним та поклав на підозрювану, в разі внесення застави, обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, оскільки таке рішення слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 183, 199 КПК України.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є такою, що відповідає нормам КПК України, та повинна бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182,183,194, 199, 404, 407, 419 і 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги:підозрюваної ОСОБА_2та її захисника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2015 року, якою у кримінальному провадженні № 42015051110000002 від 24 серпня 2015 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах відділу військової прокуратуру сил АТО, про продовження строку тримання під вартою відносно:ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

Судді: