Рішення № 53606805, 18.11.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2015 р.Справа № 924/1627/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с.Попівці Волочиського району Хмельницької області

до 1. Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря"" Інституту сільського господарства Західного Полісся аграрних наук України с.Пирогівці Хмельницький район

2. Науково - дослідного виробничого аграрного підприємства "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю м.Київ

про визнання договору про виробництво сільськогосподарської продукції між Державним підприємством "Дослідне господарство "Зоря"" Інституту сільського господарства Західного Полісся аграрних наук України та Науково - дослідного виробничого аграрного підприємства "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Хмельницька філія) недійсним

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача,- Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України с. Шубків, Рівненський район, Рівненська область,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача,- Національну Академію Аграрних наук України м.Київ

Представники сторін:

Від позивача - Трачук О.Д. за дов. від 12.10.15,

Від відповідачів - Назаренко В.В. за дов. від 15.10.15 та від 15.10.15.

Від Третіх осіб- не приймали участі

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини згідно з ст.85 ГПК України.

Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять визнати договір про виробництво сільськогосподарської продукції між Державним підприємством "Дослідне господарство "Зоря"" Інституту сільського господарства Західного Полісся аграрних наук України та Науково - дослідного виробничого аграрного підприємства "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Хмельницька філія) недійсним. При цьому надають спірний договір між відповідачами № 3/04-14 від 3.04.2014р. Посилаються на ст. ст. 215, 235 ЦК України. Звертається увага, що п.п.1.1, 2.1, 1.2.,3.1.,3.2.,5.2., розділ 8 укладеного між сторонами договору відповідають ст.ст.1130,1132,1133,1135,1139 ЦК України. Тому спірний договір є удаваним, а сторони насправді вчинили договір про спільну діяльність. Останній не відповідає чинному законодавству, оскільки необхідно було погодження Національної академії аграрних наук, що передбачено законом України „Про управління об'єктами державної власності" та статутом НААН. Спірний договір не зареєстрований в державному податковому органі, що передбачено п.64.6 ст. 64 Податкового Кодексу України.

Позивачем подані до суду письмові пояснення, у яких він відхиляє заперечення відповідачів про те, що спірний договір не порушує прав та інтересів позивача, посилаючись на те, боржник ДГТ ДГ «Зоря» позбавлений можливості погашати борг, оскільки все його майно, як рухоме так і не рухоме на даний час не є його власністю. Відповідно до пунктів 5.4, 5.5 договору № 3/04-14 майно (а це, рухоме та нерухоме майно, майно, посіви і т.д на яке відповідно до чинного законодавства може бути майном ДП ДГ«Зоря» є спільною частковою власністю, а тому накласти арешт на нього не можливо. Щодо доводів відповідачів про те, що спірний договір є змішаним договором позивач зазначає, що в цьому договорі є всі істотні умови, які передбачені саме для договорів про спільну діяльність а саме це умови про : предмет договору та мету договору (що вказано в п. 1.1.та п.2.1, зокрема, предметом є - організація виробничого процесу та взаємне виконання робіт, метою є - залучення додаткових джерел фінансування, досягнення позитивних економічних результатів і отримання прибутку від здійснення товарного сільськогосподарського виробництва), взаємні права та обов'язки (що вказано в розділ 6 договору), розмір та порядок внесення учасниками грошових та майнових внесків (що вказано п.1.2 договору), кординація спільних дій учасників або введення їх спільних справ (що вказано в п.2.3 договору), правовий статус виділеного для спільної діяльності майна (що вказано в п.5.4 та 5.5 договору), покриття витрат та збитків учасників (що вказано в п.5.2 , 5.6 , 5.7 договору), строк дії договору та умови його припинення (що вказано в п.2.4 договору), цих істотних умов не має ні в якому договору більше, окрім договору про спільну діяльність. Тому договір № №/04-14 є договір про спільну діяльність і не може бути змішаним договором, відповідно, якщо це договір про спільну діяльність, то відповідачі в момент його укладення не мали на меті наступлення правових наслідків, які передбачені при укладанні правочину про спільну діяльність. Відповідачі умисно змінили наступлення правових наслідків, тобто, воля сторін була направлена на встановлення інших цивільно - правових наслідків, саме це і вказує на те, що це є удаваним правочином. Вказує на те, що даний правочин був укладений для того, щоб приховати інший правочин, а саме договір про спільну діяльність. Так як при укладенні договору про спільну діяльність, необхідно було отримати погодження державних органів, а саме НААН України та інших державних відомств, згідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 року «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном», якою чітко встановлений порядок укладання договорів про спільну діяльність.

У судовому засіданні представником позивача уточнено юридичну адресу позивача. Позивачем у судовому засіданні подано заяву, у якій просить не брати до уваги посилання у позовній заяві на те, що „всі вище перераховані порушення суперечить ст.638 ЦК України, яка передбачає, що договір є укладений тобі коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору".

Державне підприємство "Дослідне господарство "Зоря"" Інституту сільського господарства Західного Полісся аграрних наук України с.Пирогівці Хмельницький район ( відповідач 1 ) у відзиві на позовну заяву та його представник у судовому засіданні вважають доводи позовної заяви необґрунтованими та безпідставними. Зазначають, що згідно з рішенням Господарською суду Хмельницької області у справі №22/5025/1113/12 від 26.11.2012р. присуджено до стягнення з ДП «ДГ«Зоря» на користь ТОВ «Агрохімічна компанія» ВІТАГРО» 478 639,24 гри. заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки. На підставі наказу господарського суду Хмельницької області виданого 16.01.2013р. відкрито виконавче провадження ВП № 37149706 від 19.03.2013р., згідно якого на все майно рухоме та нерухоме майно боржника накладено арешт. В подальшому, на підставі договору відступлення права вимоги за № 22/5025/113/12 ВПВ, ТОВ «Агрохімічна компанія» ВІТАГРО» відступило право грошової вимоги боргу новому кредитору - позивачу ПП «Аграрна компанія 2004». Тому при укладанні договору про виробництво сільськогосподарської продукції №3/04-14 від 03.04.2014р. відповідач 1 жодним чином не мав наміру невиконання рішення суду та уникнення арешту, як то зазначає позивач, оскільки він був накладений у рамках постанови про відкриття виконавчого провадження ще 19.03.2013 року, тобто до укладення між відповідачами договору. Окрім того, станом на сьогодні розмір заборгованості відповідача 1 перед позивачем становить не 478 639,24 гри. як зазначено позивачем в позові, а 166274,64 грн. Звертається увага, що укладання між відповідачами договору про виробництво сільськогосподарської продукції, який оспорюється позивачем, жодним чином не обмежує та не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, що в свою чергу не дає підстав для визнання його недійсним. Дана позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 р. справа № 6-94 цс 13.

Представник відповідача 1 у письмових додаткових поясненнях та у судовому засіданні не погоджується з твердженням відповідача про удаваність спірного договору. Звертається увага, що умови п.1.1 та 1.2. спірного договору підтверджують ознаки договору про надання послуг, передбачених главою 63 ЦК України. Натомість спірний договір не є договором простого товариства , оскільки не містить умов , визначених ст.1132-1139 ЦК України, а у п.4.1. договору сторони передбачили, що даний договір не є договором про спільну діяльність, договором простого товариства, а також не є договором, який обумовлює передачу права володіння, користування чи управління земельними ділянками (орендою землі) або нерухомим майном і рухомим майном. Щодо доводів позивача про необхідність погодження спірного договору з НААН України, то відповідач 1 зазначає, що він безпосередньо підпорядкований Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України, який і погодив договір, що також відповідає Порядку погодження та обліку господарських договорів, затв. Президією НААН України від 26.08.2011р.

Науково - дослідне виробниче аграрне підприємство "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю м.Київ (відповідач 2) у відзиві на позовну заяву та його представник у судовому засіданні проти позову заперечують. Звертають увагу, що в позовній заяві позивач стверджує, що укладений між відповідачами договір про виробництво сільськогосподарської продукції є удаваним, таким, що вчинений з метою приховання договору про спільну діяльність. Проте, такі твердження позивача є надуманими га безпідставними. Сторони договору визначили для себе характер виробництва, який полягає у підготовці грунту (оранка, дискування тощо), посів насіння сільгоспкультур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослий, збирання вирощеного урожаю сільгоспкультур, зберігання урожаю (сільгосппродукції) та інше. Відтак, за своєю правовою природою договір №3/04-14 від 03.04.2014р. наділений елементами різних договорів (змішаний договір), зокрема: надання послуг, виробництва сільськогосподарської продукції, зберігання тощо, і дане узгоджується із свободою договору в розум і нні ст. 27 ЦК України.

Відповідач 2 уточнив повне найменування відповідача 2 - Науково - дослідне виробниче аграрне підприємства "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю м.Київ.

Третя сооба, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України с.Шубків, Рівненський район, Рівненська область письмових пояснень не надала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національну Академію Аграрних наук України м.Київ письмових пояснень не надала.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.11.2012р. у справі №22/5025/1113/12 частково задоволено позов ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" м.Волочиськ до ДП "Дослідне господарство "Зоря" с.Пирогівці Хмельницької області про стягнення 469264,89 грн. Судом 16.01.2013р. видано наказ про стягнення з ДП "Дослідне господарство "Зоря" 346059,08грн. основного боргу, 26703,43 грн. пені, 86514,77 грн. штрафу, 6502,77 грн. три процента річних, 3474,11 грн. інфляційних втрат, 9385,08 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 19.03.2013р. відкрито виконавче провадження №37149706 з примусовового виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 16.01.2013р. у №22/5025/1113/12 та накладено арешт на майно боржника. Постановою державного виконавця від 29.03.2013р. виконавче провадження з примусового виконання наказу суду приєднано до зведеного виконавчого провадження №37211514, а Постановою державного виконавця від 15.05.2013р. накладено арешт га грошові кошти, що перебувають на рахунку боржника в банківських установах.

02.06.2014р. між первісним стягувачем - ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" м.Волочиськ (первісний кредитор) та приватним підприємством „Аграрна компанія 2004" (новий кредитор ) укладено договір відступлення права вимоги № 22/5025/1113/12 ВПВ. Відповідно до п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, „Первісний кредитор" відступає „Новому кредитору", належне „Первісному кредитору" право грошової вимоги з ДП "Дослідне господарство „Зоря" , яке виникло на підставі наказу про примусове виконання від 16.01.2013р. виданого господарським судом Хмельницької області на підставі рішення від 26.11.2012р. у справі №22/5025/1113/12 та винесеного за неналежне виконання „Боржником" умов Договору поставки № 27-03/11ХМ від 29.03.2011р., укладеним з „Боржником".

За цим Договором до „Нового кредитора" переходить право вимагати (замість "Первісного кредитора") від "Боржника" належного та реального виконання наступних обов'язків: сплати боргу в розмірі 346059,08 грн. за поставлений „Первісним кредитором" Товар відповідно до „Договору поставки"; сплати штрафу в розмірі 86514,77грн. за прострочення строку оплати за поставлений „Первісним кредитором" товар відповідно до „Договору поставки"; сплати пені в розмірі 26703,43 грн. за прострочення строку оплати за поставлений „Первісним кредитором" товар відповідно до „Договору поставки"; сплати трьох відсотків річних в розмірі 6502,77 грн. за прострочення строку оплати за поставлений „Первісним кредитором" товар відповідно до „Договору поставки"; сплати інфляційних втрат в розмірі 3474,11 грн. за прострочення строку оплати за поставлений „Первісним кредитором" товар відповідно до „Договору поставки"; відшкодування витрат зі сплати судового збору 9 385,08 грн. Відповідно до п.1.4 договору до „Нового кредитора" переходять всі без винятку права та обов'язки „Первісного кредитора" за рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.11.2012р. та наказу від 16.01.2013р., виданого Господарським судом Хмельницької області на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 26.11.2012р. у справі №13/5025/457/12, винесеного за неналежне виконання „Боржником" умов „Договору поставки".

Ухвалою суду від 29.07.2014р. по справі №22/5025/1113/12 замінено сторону - стягувача з ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" м. Волочиськ на Приватне підприємство „Аграрна компанія 2004" с.Попівці, Волочиського району Хмельницької області у справі за №22/5025/1113/12. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 16.10.2015р. замінено сторону виконавчого провадження - ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" на ПП „Аграрна компанія 2004".

Між Державним підприємством „Дослідне господарство „Зоря" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (відповідач 1) та Науково-дослідним виробничим аграрним підприємство "Мак України) у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач 2) укладено договір №3/04-14 від 3.04.2014р. про виробництво сільськогосподарської продукції.

Договір погоджено директором Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України. Зазначений договір позивач просить визнати недійсним.

При цьому згідно з п. 1 Порядку погодження та обліку господарських договорів, затв. Президією НААН України від 26.08.2011р., порядок регулює відносини, що виникають приукладенні господарських договорів, предметом яких є надання послуг з обробітку грунту, догляду за посівами та збирання сільськогосподарських культур, а згідно з п.3 Порядку лист-клопотання про таке погодження надсилається науковій установі, якій підприємство безпосередньо підпорядковане.

Відповідно до п.п.1.1,1.2 договору №3/04-14 від 3.04.2014р. про виробництво сільськогосподарської продукції сторони домовились про організацію виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг у сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення. При цьому відповідач 1 бере на себе зобов'язання залучити площу земельної ділянки під обробіток землі сільськогосподарського призначення та проводити її регулярне обстеження, утримання у належному стані, залучати обладнання, машини та механізми, інструмент, інвентар, трудові ресурси та технології, а відповідач 2 зобов'язується із залученням власного фінансування, трудових і матеріальних ресурсів (працівників, сільськогосподарської техніки, машин, механізмів, інвентаря, мінеральних добрив, пестицидів та агрохімікатів, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу) проводити необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції, виробництво якої обумовлено цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору метою укладення договору є, зокрема, досягнення обома сторонами позитивних економічних результатів та отримання ними прибутку від здійснення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно з п. 2.4 договору строк спільної обробки землі за цим договором складає 5 років.

Згідно з п. 3.1 договору відповідач 1 здійснює залучення земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1501,5425 га ріллі, яка знахордться у постійному користуванні відповідача 1. У п. 4.1. договору сторони погодили, що даний договір не є договором про спільну діяльність, договором простого товариства, а також не є договором, який обумовлює передачу права володіння, користування чи управління земельними ділянками (орендою землі) або нерухомим майном і рухомим майном.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки проводяться після завершення сторонами вирощування сільськогосподарської продукції (збирання врожаю), а згідно з п. 5.2 отимана в результаті спільної обробки землі продукція підлягає розподілу на підставі складеної та затвердженої сторонами калькуляції вартості виконаних кожною сторонаою робіт та/або надання послуг. Згідно з п. 5.4 посіви сільськогосподарської продукції та забіраний врожай є спільною частковою власністю сторін передбачених п.5.2 частках.

До договору №3/04-14 від 3.04.2014 сторонами підписано протокол узгодження використання ресурсного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке.

1. Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору №3/04-14 про виробництво сільськогосподарської продукції від 03.04.2014р. як удаваного правочину.

Відповідачі посилаються на те, що укладання між ними договору про виробництво сільськогосподарської від 03.04.2014р. жодним чином не обмежує та не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, тому позов подано неправомірно, звертають увагу на позицію Верховного Суду України у постанові від 25.12.2013р. по справі № 6-94 цс 13.

Судом враховується, що чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними. Однак, за змістом ст.ст. 1 та 2 ГПК України особа вправі звертатися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тому крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Аналогічна правова позиція у п.2.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013р.

Позивач обґрунтовано доводить про потенційну можливість порушення свого права спірним договором ( при умові удаваності останнього), оскільки ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області проводиться виконавче провадження (постанова про відкриття від 19.03.2013р.) №37149706 з примусовового виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 16.01.2013р. за рішенням суду від 26.11.12 по справі №22/5025/1113/12. Позивач став стягувачем у зазначеному виконавчому провадженню на підставі договору з ТОВ „Агрохімічна компанія „Вітагро" відсутуплення права вимоги 22/5025/1113/12 ВПВ від 02.06.2014р., ухвали господарського суду Хмельницької області від 29.07.2014р. по справі №22/5025/1113/12, постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 16.10.2015р., якими замінено сторону виконавчого провадження.

Тому аргументи в цій частині відповідачів безпідставні.

2. В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Тому обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з нормами ч.ч. 1 та 5 ст.203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому згідно з ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно з приписами пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Як убачається і за змісту спірного договору від 3.04.2014р., сторони домовлись про укладення договору про організацію виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг у сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно за своєю правовою природою спірний договір містить елементи різних договорів, у т.ч. договору на надання послуг, відповідно спірний договір є змішаним договором. При цьому згідно з ч.2 ст. 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом враховується , що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з п.п.1.1,1.2 спірного договору сторони домовились про організацію виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг у сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення. При цьому відповідач 1 бере на себе зобов'язання залучити площу земельної ділянки під обробіток землі сільськогосподарського призначення та проводити її регулярне обстеження, утримання у належному стані, залучати обладнання, машини та механізми, інструмент, інвентар, трудові ресурси та технології, а відповідач 2 зобов'язується із залученням власного фінансування, трудових і матеріальних ресурсів (працівників, сільськогосподарської техніки, машин, механізмів, інвентаря, мінеральних добрив, пестицидів та агрохімікатів, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу) проводити необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції, виробництво якої обумовлено цим договором.

Враховуючи зазначені умови та інші умови договору, пояснення представника відповідачів у судовому засіданні, воля відповідачів була спрямована саме на організацію виробництва сільськогосподарської продукції. Про це також свідчить п. 4.1. договору, згідно якого сторони погодили, що даний договір не є договором про спільну діяльність, договором простого товариства, а також не є договором, який обумовлює передачу права володіння, користування чи управління земельними ділянками (орендою землі) або нерухомим майном і рухомим майном.

Доводи позивача з посиланням на ст.ст. 1132- 1139 ЦК України судом до уваги не приймаються, оскільки регулюють правовідносини за договором простого товариства на основі об'єднання вкладів учасників, а доказів об'єднання вкладів учасників позивач всупереч ст.33 ГПК України суду не надав, а у судовому засіданні таких обставин не встановлено, протокол узгодження використання ресурсного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення, підписаний відповідачами до договору №3/04-14 від 3.04.2014р. , на який посилається позивач, не свідчить про об'єднання вкладів.

Обґрунтовуючи вимоги про недійсність договору, позивач посилається на положення Закону України "Про управління об'єктами державної власності", згідно з ст.ст. 5,6 якого уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів. Зі змісту даного Закону погодження потребують, зокрема, договора про спільну діяльність. Натомість, як уже зазначалось вище, спірний договір не є договором про спільну діяльність, тому порушень норм вищевказаного закону убачається.

При цьому судом також враховується, що Статутом відповідача 1 від 22.01.2014р. (нова редакція), передбачено, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Зоря"" Інституту сільського господарства Західного Полісся аграрних наук України безпосередньо підпорядковане Інституту сільського господарства Західного Полісся аграрних наук України. ( п.1.3.).

Спірний договір погоджено директором Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, про що свідчить відмітка у договорі. При цьому згідно з п. 1 Порядку погодження та обліку господарських договорів, затв. Президією НААН України від 26.08.2011р., порядок регулює відносини, що виникають приукладенні господарських договорів, предметом яких є надання послуг з обробітку грунту, догляду за посівами та збирання сільськогосподарських культур, а згідно з п.3 Порядку лист-клопотання про таке погодження надсилається науковій установі, якій підприємство безпосередньо підпорядковане.

Судом також враховується, що доводи позивача про те, що укладенням спірного договору як удаваного відповідач ухилявся від виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 16.01.2013р. за рішенням суду від 26.11.12 по справі №22/5025/1113/12 і наявність боргу в сумі 478639,24 грн. спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідачем 1 частково погашено заборгованість, остання зменшилась, що не спростовано позивачем, за даними відповідачів заборгованість зменшилась до 166274,64 грн. ( у зв'язку із зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, перерахуванням коштів платіжним дорученням ).

Крім того, як вбачається із судових рішень між позивачем та відповідачем 1 по справі №924/1188/14 ( рішення господарського суду Хмельницької області від 23.04.15, залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 9.06.15 та Постановою ВГСУ від 7.10.15) та по справі № 924/1450/14 (рішення господарського суду Хмельницької області від 8.12.14, залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господаорського суду від 25.12.15) між позивачем та відповідачем 1 раніше також укладався подібний договір № 1 від 27.04.2012р. виробництва сільськогосподарської продукції. Останній визнано судом правомірним, на його підставі відповідачем 1 стягнуто з позивача заборгованість.

Щодо доводів позивача про невідповідність спірного договору п.64.4 ст.64 Податкового Кодексу України щодо його реєстрації в податковому органі, крім того, що реєстрації не потребує договір про виробництво сільськогосподарської продукції, то і не ореєструються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені Податковим Кодексом (в редакції із змінами Законом №4834-VI від 24.05.2012).

У зв'язку з вищезазначеним спірний договір не підлягає визнанню недійсним, а у позові необхідно відмовити.

3. Згідно з ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача у зв'язку із відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Волочиського району Хмельницької області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Зоря"" Інституту сільського господарства Західного Полісся аграрних наук України с.Пирогівці Хмельницький район, Науково - дослідного виробничого аграрного підприємства "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Хмельницька філія) про визнання договору про виробництво сільськогосподарської продукції між Державним підприємством "Дослідне господарство "Зоря"" Інституту сільського господарства Західного Полісся аграрних наук України та Науково - дослідного виробничого аграрного підприємства "Мак України" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Хмельницька філія) недійсним, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України с. Шубків, Рівненський район, Рівненська область та Національна Академія аграрних наук України м.Київ, відмовити.

Повне рішення складено 19.11.2015р.

Суддя Ю.П. Олійник

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2- Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України ( 35365, Рівненська область, Рівненський район,

с. Шубків, вул. Рівненська, 5) пр.,

3 - Національна Академія Аграрних наук України ( 01010,м. Київ, вул.Суворова, 9) пр.