Рішення № 53606701, 18.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015р. Справа№ 914/1896/15

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Матвіїва Р.І., судді Кітаєвої С.Б., судді Петрашка М.М. при секретарі судового засідання О. Сало розглянув матеріали справи

за позовом: Фірми "Агроексім", м. Белград, Республіка Сербія;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", м. Городок, Львівська область;

про: стягнення 718 032, 87 євро, що станом на 09.06.2015 року становить 16 912 939 грн. 70 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Загороднюк О.В. - представник на підставі довіреності б/н від 24.04.2015 року;

відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 15.06.2015 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Фірми "Агроексім" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" про стягнення 718 032, 87 євро, що станом на 09.06.2015 року становить 16 912 939 грн. 70 коп. Розгляд справи призначено на 30.06.2015 року.

У судовому засіданні 30.06.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду для огляду оригінали документів долучених до позовної заяви. Представництво інтересів позивача - Фірми "Агроексім" на підставі довіреності від 24.04.2015 року, виданої строком на два роки директором Іваном Терзіч, здійснює Загороднюк Олена Володимирівна. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Судом відкладено розгляд справи на 09.07.2015 року.

У судовому засіданні 09.07.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, на виконання вимог ухвали суду подав заяву стосовно відсутності будь-яких пов'язаних спорів, заяву про моменту виникнення прострочення заборгованості у відповідача. Представник відповідача проти позову заперечив, подав пояснення про відсутність будь-яких пов'язаних із даною справою спорів, клопотання про витребування доказів у позивача, витяг з ЄДРПОУ на відповідача та клопотання про продовження строку розгляду справи. У задоволенні клопотання про витребування доказів судом відмовлено. Клопотання про продовження строку розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи на 27.08.2015 року.

У судовому засіданні 27.08.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, на виконання вимог ухвали суду через канцелярію суду подав додаткові пояснення до позовної заяви. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі. Представник позивача усно проти поданого клопотання про зупинення провадження заперечив. Судом відкладено розгляд справи на 31.08.2015 року.

У судовому засіданні 31.08.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову. Представник відповідача подав пояснення по справі та додаткові обгрунтування до клопотання про зупинення провадження у справі. Проти клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову представник відповідача заперечив, посилаючись на його припущення, недоведеність та необґрунтованість, подав письмове заперечення проти поданого представником позивача клопотання. Клопотання про зупинення провадження у справі з поданими 31.08.2015 року доповненнями до нього представник відповідача підтримав, представник позивача проти клопотання про зупинення провадження заперечив. Клопотання про зупинення провадження суд вважає за доцільне вирішити в наступному судовому засіданні. У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову судом відмовлено, про що винесено відповідну ухвалу. Судом ухвалено призначити колегіальний розгляд справи № 914/1896/15 у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 31.08.2015 року до складу колегії суддів визначено суддю Кидисюка Р.А. та суддю Сухович Ю.О. Розгляд справи призначено на 29.09.2015 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.09.2015 року у зв'язку з перебуванням судді Кидисюка Р.А. у відрядженні судді Кидисюка Р.А. замінено на суддю Кітаєву С.Б. У судове засідання 29.09.2015 року представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав додаткові обґрунтування до клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив, подав заяву про оголошення перерви до 29.09.2015 року на 14:00 у зв'язку з тим, що 29.09.2015 року о 12:20 буде розглядатись справа № 914/2368/15, до вирішення по суті якої, відповідач просив суд призупинити розгляд справи № 914/1869/15. Вирішення клопотання про зупинення провадження у справі суд вважає за необхідне відкласти до наступного судового засідання. Розгляд справи відкладено на 06.10.2015 року.

У судове засідання 06.10.2015 року з'явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, подані 25.08.2015 року, додаткові обґрунтування до нього від 31.08.2015 року та від 28.09.2015 року. Представник позивача проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив. Судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, про що винесено відповідну ухвалу, та продовжено розгляд справи. Представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 20.10.2015 року.

У судове засідання 20.10.2015 року представник позивача не з'явився, електронною поштою на адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв'язку з незадовільним станом здоров'я представника. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зміною представника та клопотання про зупинення провадження у справі. Судом відкладено розгляд справи на 28.10.2015 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.10.2015 року у зв'язку з перебуванням судді Сухович Ю.О. у відпустці суддю Сухович Ю.О. замінено на суддю Петрашка М.М. У судовому засіданні 28.10.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі. Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечив, клопотання про зупинення провадження у справі, подане у минулому судовому засіданні, підтримав. Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, про що винесено відповідну ухвалу. Розгляд справи відкладено на 18.11.2015 року.

У судовому засіданні 18.11.2015 року з'явився представник позивача. Відповідач явки представника не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі. Судом відхилено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язкутим, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 9.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами сторони не заявляли.

Представникам сторін, що брали участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України щодо прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 18.11.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Фірма "Агроексім", м. Белград, Республіка Сербія (надалі по тексту рішення - позивач, продавець згідно з договором) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець згідно з договором) про стягнення 718 032, 87 євро, що станом на 09.06.2015 року становить 16 912 939 грн. 70 коп., заборгованості за поставлений товар, з яких 669 552 євро сума основного боргу, 11 721,92 євро - 3% річних, 36 758,95 євро - пеня у розмірі 0,03% від суми неоплати за кожен день прострочення.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначив про відсутність підписів уповноваженої особи на товарно-транспортних накладних, а також про наявність претензій щодо якості поставленого товару.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 18.02.2014 року між Фірмою "Агроексім" (надалі по тексту рішення - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (надалі по тексту рішення - відповідач) укладено контракт № 18/02-14 (надалі по тексту рішення - контракт), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує саджанці вишні в кількості 300 000,00 штук та саджанці яблуні в кількості 324 000,00 штуки (далі - товар) загальною вартістю 781 200,00 євро. Ціна товару встановлюється в євро згідно з умовами постачання в розмірі 1,2 євро за 1 саджанець вишні та 1,3 євро за 1 саджанець яблуні. Товар постачається продавцем на умовах СРТ: Україна, Львівська область, м. Городок відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 (п. 3.2 контракту).

Відповідно до п. 6.1 контракту кількісна та якісна прийомка товару "покупцем" та здача його "продавцем" робиться в кінцевому пункті призначення - Україна, Львівська область, м. Городок під час розвантаження автомашин на підставі товаросупровідних документів. Товар проходить обов'язковий догляд карантинної служби країни призначення. Приймання товару по кількості проводиться згідно даних, вказаних в товаросупровідних документах. Приймання товару за якістю робиться відповідно до сертифікату якості і технічних умов.

Відповідно до п. 7.3 контракту покупець здійснює оплату загальної вартості цього контракту на суму 781 200,00 євро на підставі інвойсів (рахунків) декількома приблизно рівними частинами (траншами) не пізніше ніж 30 жовтня 2014 року.

Як підтверджено матеріалами справи, а саме інвойсами від 31.03.2014 року на суму 68 120 євро, 68 600 євро, від 07.04.2014 року на суму 56 380 євро, 68 440 євро, від 14.04.2014 року на суму 70 580 євро, 61 920 євро, від 30.04.2014 року на суму 52 000 євро, 55 250 євро, від 09.05.2014 року на суму 55 250 євро, 59 410 євро, від 30.05.2014 року на суму 53 612 євро, та товарно-транспортними накладними CMR № 02036394, № 02046308, № 02024585, № 02036032, № 02046306, № 02036398, № 02036039, № 02046304, № 02036388, № 02024593, № 02036355, позивач у період з 31.03.2014 року по 30.05.2014 року здійснив поставки партій товару на загальну суму 669 552 євро (287 200 штук саджанців вишні та 249 940 штук саджанців яблука). Товар пройшов державний санітарно-епідеміологічний контроль, екологічний та радіологічний контроль, про що свідчать відтиски відповідних печаток державних органів на міжнародних товарно-транспортних накладних.

Докази здійснення покупцем оплати отриманого товару у матеріали справи сторонами не подано.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовну заяву обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

П. 10.1 контракту сторони визначили, що всі спори, розбіжності, що можуть виникнути при виконанні цього контракту, повинні вирішуватись сторонами по можливості дружнім шляхом, інакше вони передаються на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у м. Київ або до господарського суду за місцем реєстрації покупця за вибором позивача. Правом, що застосовується до контракту, є право України.

Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право»). На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо) (ч. 2 ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Позивач Фірма "Агроексім" - резидент Республіки Сербія (реєстраційний номер 07727674), засновник юридичної особи - Іван Терзич (відомості згідно з витягом з Реєстру суб'єктів економічної діяльності). Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", місцезнаходження юридичної особи - Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Львівська, 274А (відомості згідно з витягом з ЄДРПОУ).

Як встановлено вище, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу саджанців вишні та яблунь.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів підвідомчі господарським судам. Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо (ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України). Відтак, даний спір підлягає розгляду Господарським судом Львівської області.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 Цивільного кодексу України).

Контрактом (п. 3.2) сторони визначили, що товар постачається продавцем на умовах СРТ: Україна, Львівська область, м. Городок відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010.

Згідно з «Інкотермс.Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати» в редакції 2010 року поставка на умовах CPT - Carriage Paid to - «перевезення оплачено до» характеризується наступним. Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Відповідно до п. А.1 Інкотермс продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

Відповідно до наведених положень, до інвойсів та товарно-транспортних накладних CMR зі штампами продавця та перевізника, копії з перекладом яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були оглянуті судом в судовому засіданні, товар був переданий продавцем перевізнику 31.03.2014 року на суму 136 720 євро, 07.04.2014 року на суму 124 820 євро, 14.04.2014 року на суму 132 500 євро, 29.04.2014 року на суму 107 250 євро, 09.05.2014 року на суму 114 660 євро, 30.05.2014 року на суму 53 612 євро, тобто на загальну суму 669 562 євро.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш відповідає його цілям (А.3 Інкотермс).

Продавець зобов'язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, у відповідності зі статтею А.3, а за наявності декількох перевізників - першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду (А.4 Інкотермс).

Продавцем було укладено договір перевезення товару до місця розвантаження - Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар", Україна, Львівська область, м. Городок з перевізником - ТОВ «Юнітраг», про що свідчать замовлення про надання вантажівок для завантаження товаром від 28.03.2014 року, 04.04.2014 року, 11.04.2014 року, 28.04.2014 року, 06.05.2014 року, 26.05.2014 року, копії яких з перекладом долучено до матеріалів справи.

Щодо обов'язків покупця, то відповідно до п. 7.3 контракту покупець зобов'язався здійснити оплату загальної вартості цього контракту на суму 781 200,00 євро на підставі інвойсів (рахунків) декількома приблизно рівними частинами (траншами) не пізніше ніж 30 жовтня 2014 року. Крім цього, покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу (Б.1 Інкотермс). Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці (Б.4 Інкотермс). Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4.

Відтак, відповідно до узгодженого сторонами порядку здійснення поставки, умов контракту та «Інкотермс.Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати», товар на суму 669 552 євро був переданий продавцем перевізнику, що підтверджено наявними у товарно-транспортних накладних штампами продавця та перевізника та не спростовано відповідачем. Заперечення представника відповідача про відсутність на долучених до позовної заяви товарно-транспортних накладних підписів уповноваженої особи та відсутність доведеності факту поставки одержувачу є безпідставними, оскільки із наведених вище положень «Інкотермс.Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати» поставка на визначених сторонами контракту умовах вважається здійсненою в момент передачі товару перевізнику. Факт укладення договору перевезення та прийняття перевізником до перевезення визначеної договором продукції підтверджується наявними у матеріалах міжнародними товарно-транспортними накладними, відмітка вантажоодержувача у якості підтвердження факту поставки умовами договору та Правилами CPT Інкотермс не вимагається. Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 04.11.2010 року у справі № 12/430, від 21.05.2014 року у справі № 910/5245/13.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім зазначеного вище, до матеріалів справи долучено лист Торгівельної Палати Сербії та книжки МДП/TIR CARNET. Відповідно до Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року термін "операція МДП" означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції. Книжка МДП видається в країні відправлення або в тій країні, де власник знаходиться або має постійне місцеперебування. Для складу транспортних засобів (зчеплені транспортні засоби) або для деяких контейнерів, занурених або на один транспортний засіб, або на склад транспортних засобів, видається одна книжка МДП (п. 1, 4 Загальних положень Правил користування книжкою МДП). Із долучених книжок МДП (п. 8) вбачається, що до маніфесту долучені документи: інвойси та CMR № 02036394, 02046308, 02024585, 02036032, 02046306, 02036396, 02036039, 02046304, 02036383, 02036355, 02024593. Також отримання відповідачем на підставі заяви від 24.03.2014 року карантинного дозволу на імпорт продукції (саджанців яблуні та вишні) № 75/02821 від 25.03.2014 року, завірена копія якого долучена до матеріалів справи, свідчить про здійснення покупцем дій, спрямованих на прийняття поставленого позивачем товару.

Рекламацій за якістю товару покупцем у відповідності до п. 6.1 не було заявлено ні протягом 10-денного терміну передбаченого контрактом, ані протягом іншого розумного строку. Претензію щодо якості товару, як вбачається з письмової претензії вих. № 532 від 15.06.2015 року, копія якої долучена до матеріалів справи, відповідач заявив лише у червні 2015 року, тобто після порушення провадження у даній справі, тоді як товар вважається поставленим у період березень-травень 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно з контрактом (п. 7.3) покупець здійснює оплату загальної вартості цього контракту на суму 781 200 євро на підставі інвойсів декількома приблизно рівними частинами не пізніше, ніж 30.10.2014 року. Наявними у матеріалах справи CMR-накладними та інвойсами підтверджено відвантаження товару на загальну суму 669 552 євро.

Докази здійснення оплати отриманого товару згідно з CMR-накладними та інвойсами у матеріалах справи відсутні. Здійснення позивачем поставки товару на умова CPT відповідачем не спростовано. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 669 552 євро за поставлений товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України). Відповідно до п. 8.2 контракту за несвоєчасну оплату товару в термін, що обумовлений п. 7.3 контракту, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі 0,03% від суми несплати за кожен день прострочення.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України).

Як вбачається з договору, відсоткова ставка пені встановлена у розмірі 0,03% від суми несплати за кожен день прострочення, що не перевищує подвійної облікової ставки НБ України за період прострочення (183 дні з 31.10.2014 року) та не суперечить вимогам законодавства. Перевіривши правильність порядку та періоду нарахування пені, суд вважає позовну вимогу про стягнення 36 758, 95 євро обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім вимоги про стягнення пені, позивач також просив за прострочення виконання грошового зобов'язання стягнути з відповідача 3% річних у сумі 11 721,92 євро. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 3.2, 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Здійснивши перерахунок 3 % річних у межах, визначених позивачем, суд вважає вимогу про стягнення 11 721,92 євро обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені нормативні положення та умови контракту, суд вважає поставку товару на суму 669 552 євро здійсненою позивачем належним чином, а враховуючи неспростовність позовних вимог відповідачем, приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно поданого 17.11.2015 року представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної справи №914/2313/15 за позовом ТзОВ «ТБ САД» до ТзОВ «Яблуневий дар», третя особа фірма «Агроексім» про стягнення коштів та набрання рішенням у даній справі законної сили суд зазначає, що відсутні підстави для його задоволення з наступних підстав.

Так, заявник вважає, що претензією від 15.06.2015 року відповідач повідомив позивача про поставку неякісного товару, а про невідповідність товару якості відповідачу стало відомо лише від третьої особи - ТОВ «ТБ Сад», оскільки останнє звернулося до суду з позовом до ТзОВ «Яблуневий дар» про стягнення збитків, завданих поставкою неякісної продукції, а саме саджанців вишні. На думку заявника, господарський суд розглядаючи справу про стягнення коштів з підприємства відповідача, повинен дослідити усі обставини, що стосуються поставки саджанців, в тому числі доводи відповідача, які стосуються поставки неякісного товару; якщо судом буде розглянуто справу №914/1896/15, то суд фактично стягне кошти з товариства за товар, який є неналежної якості та непридатний до використання, що позбавить товариство права надати суду докази, які фактично вплинуть на розгляд справи, адже у даному судовому процесі дослідити питання якості саджанців суд не може, оскільки, як уже зазначалось, товариство не є власником даних саджанців і надати їх для проведення експертизи у даному процесі не може, а також до завершення розгляду згаданої справи не може надати обґрунтований відзив.

Суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ст. 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

У межах даної справи судом досліджено порядок здійснення позивачем поставки товару відповідачу, надано оцінку зібраним у справі доказам та зроблено висновок про неспростовність позовних вимог відповідачем, зокрема, неспростовність факту поставки, який згідно з договором та умовами СРТ є підставою для здійснення покупцем оплати за поставлений товар. Відтак, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі та задоволення клопотання представника відповідача.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» за змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті. Однак, якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону). Як вбачається з квитанції № 0824997138 від 09.06.2015 року, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 73 080 грн., що відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір» станом на дату подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за вирішення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (81500, Львівська обл., Городоцький район, місто Городок, вул. Львівська, будинок 274А, код ЄДРПОУ 32475074) на користь фірми «Ароексім» (1104, Республіка Сербія, м. Белград, бульвар Войде Мишича 51/33) заборгованість у загальному розмірі 718 032, 87 євро, що станом на 09.06.2015 року становить 16 912 939 грн. 70 коп., з яких 669 552 євро основного боргу, 11 721, 92 євро 3 % річних, 36 758,95 євро пені, а також 73 080 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 18.11.2015 року.

Головуючий суддя Матвіїв Р.І.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Петрашко М.М.