Рішення № 53606602, 17.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015р. Справа№ 914/3184/15

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів,

про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення із нежитлового приміщення.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Кубара А.

Представники:

від позивача: Ганусяк О.Я.,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення із нежитлового приміщення.

Ухвалою суду від 07.09.2015р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 29.09.2015р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 27.10.2015 р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів. У судовому засіданні 17.11.2015 р. оголошувалася перерва.

У судове засідання 16.11.2015р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди шляхом виселення зі займаного нежитлового приміщення у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди нерухомого майна.

У судові засідання 29.09.2015р., 12.10.2015 р., 27.10.2015 р. та 16.11.2015 р. відповідач участі повноважного представника не забезпечив вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав. 12.10.2015 р. та 26.10.2015 р. подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням за межами м. Львова та відсутністю юридичної освіти для здійснення правового захисту у судових засіданнях; крім того, повідомив про намір представника відповідача подати необхідні для розгляду справи пояснення та долучити нові докази. 17.11.2015 р. відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання через перебування на лікарняному та для належного подання пояснення і відзиву по справі. Щодо даних клопотань суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Добросовісність користування процесуальними правами слід розглядати таким чином, що особи, які беруть участь у справі, не повинні зловживати наданими їм правами. Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке здійснюється управненою особою при реалізації нею належного їй права, пов'язане з використанням заборонених конкретних форм у межах дозволеного йому законом загального типу поведінки. Зловживання процесуальними правами суперечить, зокрема, і вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку.

Суд відзначає, що подані відповідачем клопотання спрямовані виключно на затягування розгляду справи, оскільки протягом визначеного ст.69 ГПК України строку розгляду справи відповідач жодного разу не з'явився, проти позову не заперечив, а лише подавав клопотання про відкладення розгляду справи, до яких не подано жодних доказів, які б підтверджували зазначені в таких клопотаннях обставини. Зважаючи на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

29.08.2005р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) укладено договір №Ф-3168-5 оренди нерухомого майна. Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що перебуває на балансі ЛКП «Львівський ліхтар». Об'єктом оренди є приміщення, загальною площею 38,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.3.1 договору приймання-передачу об'єкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач. При передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують орендар та балансоутримувач (п.3.2 договору). У зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренди з моменту підписання даного договору (п.3.3 договору).

Термін договору оренди визначений з 29.08.2005р. до 28.08.2006р. (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженими на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Порядок повернення орендодавцю об'єкта оренди сторони погодили у р.9 договору. Зокрема, повернення об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання (п.9.1 договору). Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п.9.1 договору. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі- приймання (п.9.2- 9.5).

Листом №2302-вих-2986 від 31.08.2012 р. позивач надіслав відповідачу повідомлення про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору з 20.08.2012р. Докази надіслання повідомлення (копія списку №633 згрупованих рекомендованих листів та копія поштової квитанції) знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглядалися у судовому засіданні.

Як стверджує позивач, незважаючи на закінчення терміну дії договору оренди відповідач продовжує користуватися нежитловим приміщенням.

Станом на дату прийняття рішення у матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого приміщення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендною є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ст.17 ЗУ «Про оренду державного і комунального майна»).

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). В силу положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.284 ГК України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. При цьому, оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього. Аналогічна правова позиція відображена у п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Як підтверджується матеріалами справи, термін дії договору оренди закінчився з 20.08.2012 р., позивач надіслав відповідачу повідомлення про припинення договору №2302-вих-2987 від 31.08.2012р., що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 31.08.2012 р., де під №7 зазначено отримувача: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, та квитанцією відділу поштового зв'язку. Крім того, відповідачу виставлялися рахунки за фактичне користування орендованим майном, які ним оплачувалися. Проте відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення у встановленому порядку орендованого майна позивачу, тому вимога про повернення об'єкта оренди шляхом виселення із нежитлового приміщення є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 79015, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити орендоване майно - нежитлове приміщення загальною площею 38,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, та повернути його Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625). Стягувач: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 79015, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 1' 218,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 17.11.2015р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 19.11.2015 р.

Суддя Яворський Б.І.