Рішення № 53606586, 12.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р. Справа № 911/4246/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 1", АР Крим, с. Родникове

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Енергоринок"

про звернення стягнення на предмет застави,

за участю представників:

позивача:Кур'ята В.В., довіреність №19-11/257 від 24.11.2014 року;відповідача:не з'явилися;третьої особи: Андишула А.М., довіреність №01/44-740Д від 25.12.2014 року;

Калінін М.В., довіреність №01/44-744Д від 25.12.2014 року ,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 1" про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.10.2015 року

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2015 року відкладено розгляд справи на 15.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Енергоринок» та відкладено розгляд справи на 29.10.2015 року.

05.11.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника третьої особи надійшли письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2015 року суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів, згідно ст. 69 ГПК України та відклав розгляд справи на 12.11.2015 року.

11.11.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника третьої особи надійшли письмові пояснення.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представник позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 між АТ "Ощадбанк" (далі - банк) та ТОВ "Крайміа Солар 1" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 493/31/2 (далі - договір).

29.09.2011, 01.12.2011, 31.05.2012, 28.09.2012, 31.07.2013 до вказаного договору вносились зміни та доповнення додатковими договорами, укладеними сторонами.

Укладений сторонами кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

На виконання п. 2.1 кредитного договору (з урахуванням змін та доповнень), банк зобов'язується надати на умовах вказаного договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути у передбачені договором строки кредит у розмірі не більше 1 704 968,00 доларів США (додатковий договір від 31.07.2013) та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначеним договором (далі - кредит), з:

- кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 01.09.2021;

- сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11% у доларах США;

- сплатою комісійної винагороди відповідно до п. 2.10 договору - за обслуговування кредиту у розмірі 1000грн щомісячно, за зміну умов договору за ініціативою позичальника, зміну виду та предмету забезпечення, зміну розміру плати за користування кредитом, зміну неплатіжних зобов'язань - 0,1% .

Додатковим договором від 31.07.2013 сторони також підтвердили, що заборгованість за основною сумою боргу за кредитним договором складає 13 564 658,00грн (п.5.1 додаткового договору).

Згідно п. 3.3.1 кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо: позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

Пунктом 3.4.1 кредитного договору визначено, що підставою для визначення суми і підстав повернення кредиту або будь-якої неповерненої позичальником банку частини кредиту (включаючи суми нарахованих процентів та інших платежів) є виписки з рахунків, відкритих у банку для обліку заборгованості позичальника за цим договором по кредиту, нарахованих процентах та інших платежах.

Згідно п. 5.3.1, 5.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови вказаного договору та взяті на себе цим договором зобов'язання; точно у строки, обумовлені вказаним договором, погашати кредит та сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором, на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено у договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Кредитного договору, АТ «Ощадбанк», використовуючи право вимагати негайного повернення суми Кредиту, керуючись пп. 5.3.1, 5.3.2 п. 5.3 та пп. 7.1.1. п. 7.1. Кредитного договору, в порядку 3.3.2 п. 3.3 Кредитного договору вимогою №55/2-06/75 від 02.12.2014 року повідомив ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 1» про відкликання кредиту, та необхідність здійснити повне погашення Кредиту не пізніше 20 банківських днів з моменту вручення вимог.

Оскільки, відповідачем отримано вимогу 02.12.2014 року, то у відповідності до умов Кредитного договору Відповідач був зобов'язаний здійснити повне погашення кредиту у термін до 30.12.2015 року.

У зв'язку з невиконанням Позичальником умов кредитного договору 25.12.2015 року АТ «Ощадбанк» звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2015 року у справі №911/5587/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайміа Солар 1" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором №493/31/2 від 28.09.2011 у сумі 1 639 373,94 доларів США (на 13.01.2015 за курсом НБУ - 25 852 927,03грн) та 9 320,41грн, з яких: 1 506 804,83 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 101 284,92 доларів США прострочена заборгованість за процентами, 8 000,00грн прострочена заборгованості за комісійною винагородою, 20 736,77 доларів США пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 7 420,54 доларів США пеня за несвоєчасну сплату процентів, 619,88грн пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 2 256,91 доларів США проценти за несвоєчасне погашення кредиту, 869,97 доларів США проценти за несвоєчасну сплату процентів, 75,53грн процентів за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 625,00грн втрат від інфляції за несвоєчасну сплату комісійної винагороди), а також 73 080грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки відповідачем зобов'язання за кредитним договором не були виконані загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором №493/31/2 від 29.09.2011 року станом на 08.09.2015 року становить - 2 168 575,69 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №493/31/2 від 28.09.2011 року (по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним, комісій, можливих штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Кредитним договором) 28 вересня 2011 року між Банком та ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 1» укладено Договір застави майнових прав №493/31/2-4 (далі Договір застави).

У подальшому зміни та доповнення до Договору застави майнових прав вносились додаткови Договором №1 від 31.10.2012 року, додаткови Договором №2 від 31.07.2013 року.

У відповідності до п. 1.1 Договору застави предметом застави виступає належне заставодавцю на підставі контрактів право вимагати від Боржників здійснення платежів на користь Заставодавця за поставлені (або такі що будуть поставлені) Боржникам товари (виконані чи надані послуги), в розмірі та в строки, передбачені умовами Контрактів, укладених між Заставодавцем та боржниками.

В заставу за цим договором передаються як права вимоги, що належать Заставодавцю в момент укладення цього договору, так і право вимоги, що виникнуть у Заставодавця в майбутньому.

Контрактами за договором застави майнових прав є Договір купівлі-продажу електроенергії №6413/02 від 29.09.2010 року укладеним між ТОВ «КРАЙМІА СОЛАР 1» та державним підприємством «Енергоринок».

Боржником у розумінні договору застави майнових прав є ДП «Енергоринок» (Контрагент Заставодавця за договором купівлі-продажу електроенергії).

Таким чином, предметом застави виступають майнові права - право грошової вимоги, за Договором купівлі-продажу електроенергії №6413/02 від 29.09.2010 року укладеного між ТОВ «КАЙМІА СОЛАР 1» та Державним підприємством «Енергоринок».

Згідно з п. 1.2 Договору застави майнових прав Сторони погоджуються з тим , що на момент укладення цього договору договірна вартість предмету застави становить 463 862,93 евро, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 31 жовтня 2012 року складає 4 805 864,41 гривень.

Пунктом 3.2 зазначеного вище договору застави майнових прав, передбачено, що у випадку, якщо при настанні Строку виконання Зобов'язання, воно (Зобов'язання) або будь-яка його частина не будуть виконані, а також в інших випадках, передбачених цим Договором та/або Законодавством, Заставодержатель реалізує своє право застави шляхом звернення стягнення на Предмет застави в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до пункту 5.2.3 Договору застави майнових прав, Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у випадку, якщо у момент настання Строку платежу Зобов'язання (або відповідна їх частина) не будуть виконані, а також у будь-який час незалежно від настання Строку платежу у випадку невиконання Заставодавцем будь- якого з своїх обов'язків, передбачених цим Договором та/або Кредитним договорами та/або іншими договорами з Позичальником та/або майновими поручителями.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленного майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України , звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заявлені вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Із матеріалів справи слідує, що йдеться про грошову вимогу до ДП «Енергоринок» у сумі 835 370,57 грн. за продану у березні 2014 року електроенергію на підставі договору №6413/02 від 29.09.2010 року.

Листом від 31.03.2014 року №01/71-3343 ТОВ «Крайміа Солар1» повідомлено про зупинення дії Договору №6413/02 від 29 вересня 2010 року з 01 квітня 2014 року відповідно до пункту 6.2 Договору (при настанні обставин непереборної сили Сторони звільняються від виконання зобов'язання за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків).

Згідно п. 6.3 Договору №6413/02 від 29 вересня 2010 року, наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою Торгово-промислової палати України (копія наявна в матеріалах справи).

В матеріалах справи наявний висновок №741/05-4 про обставини непереборної сили, виданий Торгово-промисловою палатою України 28.03.2014 р., в якому Торгово-промислова палата України засвідчує про обставин непереборної сили на території Автономної Республіки Крим з 27.02.2014 р., які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин непереборної сили на момент видачі даного висновку встановити неможливо.

В з'язки з цим, з 01.04.2014 зупинено виконання зобов'язань між ДП «Енергоринок» та ТОВ «Крайміа Солар 1» за договором купівлі-продажу електричної енергії від 29.09.2010 року №6413/02, про що повідомлено ТОВ «Крайміа Солар 1» листом від 31.03.2014 №01/71-3343 (копія наявна в матеріалах справи).

Тобто, ТОВ «Крайміа солар 1» не наділений правом вимагати оплати реалізованої за договором електричної енергії, а ДП «Енергоринок» звільнений від зобов'язання за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків (відповідно до п. 6.2 Договору №6413/02 від 29 вересня 2010 року).

У свою чергу, відступлення права вимоги полягає в передачі кредитором належного йому на підставі зобов'язання права (вимоги) іншій особі. Відтак, іншій особі може бути передано тільки право, що належить кредитору, відсутнє ж право грошової вимоги, що має місце в даному випадку, не може бути передано протягом всього періоду дії обставин непереборної сили.

Водночас, у відповідності до п. 4.2 Договору із змінами внесеними Додатковою угодою №7999/02 від 30.12.2011 року до Договору, остаточний розрахунок за куплену ДПЕ у ВАД електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Таким, чином з урахуванням зупинення дії Договору, термін остаточної сплати електричної енергії купованої у березні 2014 року, який мав би настати 15.04.2014 року, на сьогодні не настав.

07 травня 2014 року КМУ прийнято постанову №148 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», згідно п.3 якої: «Оптовий постачальник не здiйснює закупiвлi електричної енергiї в її виробникiв, якi розташованi на тимчасово окупованiй територiї, та не проводить розрахункiв з такими виробниками, зокрема з погашення заборгованостi минулих перiодiв». Ця постанова набирає чинності з 1 червня 2014 р. та діє до повного відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території.

Отже, постановою КМУ від 07.05.2014 року №148 закріплена пряма заборона на проведення розрахунків із Відповідачем, зокрема, погашення заборгованості минулих періодів, а отже відступлення права грошової вимоги, іншому суб'єкту, в даному випадку Позивачу з метою реалізації відповідного права на отримання грошових коштів за цією вимогою, прямо суперечить постанові КМУ №148 від 07.05.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» безпідставні та необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А у відповідності до частини другої ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу заявлених вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в задоволенні позову, господарські витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 17.11.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак