Рішення № 53606574, 16.11.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2015 р.Справа № 921/943/15-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З.

при секретарі Сиротюк К.В.

розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Ясен", вул. Борисенка, 41-а, м. Чернігів, 14037

до Приватного підприємства "Аріол-Тернопіль", вул. Фабрична, 24А, м. Тернопіль, 46010

про cтягнення заборгованості в сумі 3 351,60 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог )

В судове засідання з'явились:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Представнику відповідача в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Тернопільської області Відкритим акціонерним товариством "Продовольча компанія "Ясен" подано позов до відповідача Приватного підприємства "Аріол-Тернопіль" про cтягнення заборгованості в сумі 18 226,01 грн.

Ухвалою суду від 10.09.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2015 р.

В судовому засіданні 30.09.2015р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача в судове засідання 30.09.2015 р. не з'явився. Однак на адресу суду направив відповідні документи, які витребовувались ухвалою суду (вх.№ 20701 від 28.09.2015 р.) та просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву (вх.№ 20837), в якому просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку із сплатою. На підтвердження викладеного надав платіжне доручення № 1204 від 28.09.2015 р. на суму 14 874, 41 грн. Також подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір в добровільному порядку (вх.№ 20836), на задоволення якого розгляд справи відкладено на 19.10.2015р.

Представник позивача в судове засідання 19.10.2015р. не з"явився. Однак подав заяву про зменшення позовних вимог в частині основного боргу в розмірі 14 874,41 грн. у зв"язку із сплатою відповідачем у добровільному порядку та просив суд стягнути пеню в розмірі 3 192,01 грн., 3% річних в розмірі 159,59 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2015р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам врегулювати спір в добровільному порядку.

Ухвалою суду від 19.10.2015р. прийнято заяву про зменшення позовних вимог та на задоволення клопотання представника відповідача відкладено розгляд справи на 28.10.2015р.

Представник позивача в судове засідання 28.10.2015р. не з"явився. Однак через канцелярію суду подав додаткові документи по справі (вх.№ 22205 від 20.10.2015 р.).

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання в порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи на 15 днів та її відкладення для надання можливості повної сплати заборгованості в добровільному порядку (вх.№22924), на задоволення якого

розгляд справи продовжено та відкладено її розгляд на 16.11.2015р.

Представник позивача в судове засідання 16.11.2015р. не з"явився.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2015р. не з"явився, причин неявки не повідомив.

В судовому засіданні 16.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Продовольча компанія "Ясен" (надалі, Постачальник) та Приватним підприємством "Аріол - Тернопіль" (надалі, Покупець) укладено договір поставки №666-15, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продовольчу продукцію (надалі - товар), а Покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Товар поставляється в обсягах, асортименті та за цінами, що узгоджуються сторонами договору на кожну окрему партію товару і зазначаються у видатковій та/або товарно-транспортній накладній, які з моменту їх підписання сторонами складають невід"ємну частину цього договору (п.1.1, п.1.2 Договору).

Згідно п.2.4 Договору визначено, що датою постави товару - є дата отримання Покупцем товару згідно з видатковою та/або товарно-транспортною накладною, підписаною уповноваженими представниками Сторін.

Пунктами 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 Договору встановлено, що ціна Договору складається з вартості поставленого та прийнятого Покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором. Оплата поставленого товару здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі наданих при поставці товарно-транспортних накладних, підписаних уповноваженими представниками Постачальника і Покупця. Оплата за товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня отримання Покупцем товару. Днем здійснення оплати вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, зараховується на банківський рахунок Постачальника.

Також 01 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Продовольча компанія "Ясен" (надалі, Постачальник) та Приватним підприємством "Аріол - Тернопіль" (надалі, Покупець) укладено протокол розбіжностей до договору поставки №666-15 від 01.01.2015р., відповідно до умов якого сторонами досягнуто згоди викласти пункти Договору в узгодженій редакції, в тому числі:

" п.1.1 - Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продовольчу продукцію (надалі - товар), з терміном придатності не менше 2/3 і достатнім для реалізації Покупцем цього товару третім особам, а Покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору;

п.3.5 - Днем здійснення оплати вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, перерахована на банківській рахунок Постачальника."

На виконання умов договору поставки № 666-15 від 01.01.2015р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 32 960,74 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №723 від 06.05.2015р. на суму 18 086,33 грн. та №794 від 05.06.2015р. на суму 14 874,41 грн., які скріплені підписами та печатками обох сторін (належно завірені копії містяться в матеріалах справи).

Однак відповідач свої договірні зобовязання виконав неналежним чином з порушенням строків оплати товару, в звязку з чим позивачем відповідно до п.5.2 договору нараховано відповідачу пеню, яка становить 3 192,01 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Згідно ст. 625 ЦК України позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 159,59 грн, які просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №666-15 від 01.01.2015р. та протоколу розбіжностей від 01.01.2015р. до договору поставки (відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продовольчу продукцію - товар, з терміном придатності не менше 2/3 і достатнім для реалізації Покупцем цього товару третім особам (п.1.1 Договору), а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов договору), позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 32 960,74 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №723 від 06.05.2015р. на суму 18 086,33 грн. та №794 від 05.06.2015р. на суму 14 874,41 грн., які скріплені підписами та печатками обох сторін (належно завірені копії містяться в матеріалах справи).

Товар поставляється в обсягах, асортименті та за цінами, що узгоджуються сторонами договору на кожну окрему партію товару і зазначаються у видатковій та/або товарно-транспортній накладній, які з моменту їх підписання сторонами складають невід"ємну частину цього договору (п.1.2 Договору).

Згідно п.2.4 Договору визначено, що датою постави товару - є дата отримання Покупцем товару згідно з видатковою та/або товарно-транспортною накладною підписаною уповноваженими представниками Сторін.

Пунктами 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 Договору встановлено, що ціна Договору складається з вартості поставленого та прийнятого Покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором. Оплата поставленого товару здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі наданих при поставці товарно-транспортних накладних, підписаних уповноваженими представниками Постачальника і Покупця. Оплата за товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня отримання Покупцем товару. Днем здійснення оплати вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, зараховується на банківській рахунок Постачальника.

Також 01 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Продовольча компанія "Ясен" (надалі, Постачальник) та Приватним підприємством "Аріол - Тернопіль" (надалі, Покупець) укладено протокол розбіжностей до договору поставки №666-15 від 01.01.2015р., відповідно до якого сторонами було досягнуто згоди викласти пункти Договору в узгодженій редакції, в тому числі п.3.5 - "Днем здійснення оплати вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, перерахована на банківській рахунок Постачальника."

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав неналежним чином, оплативши основний борг з порушенням строків її оплати.

Позивачем на адресу відповідача 05.08.2015р. було надіслано вимогу №1297 про оплату поставленого товару, яка залишена відповідачем без належного реагування.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем погашено основний борг в розмірі 18 086,33 грн , про що свідчить банківська виписка від 20.08.2015 р. та в розмірі 14 874,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1204 від 28.09.2015 р. (міститься в матеріалах справи).

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим Договором, Покупець оплачує на користь Постачальника виключну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак, відповідно до ст. 3 даного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи порушення Покупцем термінів оплати за отриманий товар, позивачем нараховано відповідачеві пеню у розмірі 3 192,01 грн., яка підлягає до стягнення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: три проценти річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 159,59 грн., які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218 грн. покладаються на відповідача.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (редакція чинна з 01.09.2015 р.).

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014, № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн 00 коп.

Предметом судового розгляду у справі №921/943/15-г/15 є вимога майнового характеру: стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 3 351,60 грн, за яку належить до сплати 1 розмір мінімальної заробітної плати, що складає 1 218,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи при зверненні до суду з даним позовом (11.09.2015 р.) позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 378,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1787 від 02.09.2015р. та №2022 від 16.10.2015р. Таким чином, сума зайво сплаченого судового збору становить160,00 грн.

Згідно п. 7 Закону України "Про судовий збір", в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218,00 грн відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України. Для повернення зайво сплаченого судового збору у розмірі 160,00 грн позивачу необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43,44, 45,46,12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аріол-Тернопіль" (46010, вул. Фабрична, 24А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 37457526) на користь Відкритого акціонерного товариства "Продовольча компанія "Ясен"(14037, вул. Борисенка, 41-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 00381048):

- 3 192 (три тисячі сто дев"яносто дві) грн. 01 коп. пені,

- 159 (сто п"ятдесят дев"ять) грн 59 коп. 3% річних,

- 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний "19" листопада 2015р.

Суддя Галамай О.З.