Рішення № 53606357, 10.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015Справа №910/10187/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Азот» доПублічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» пропро визнання недійсним правочинуСуддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

Від позивача:Вєдєрнікова О.С., Ахмістов О.М., представники за довіреністю Від відповідача:Бєлячкова О.В., представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Азот» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання недійсним правочину про відбір в односторонньому порядку (без письмового погодження) відповідачем природного газу позивача в обсязі 87 714,890 тис. куб. м., із ПСГ та передачі його позивачу для покриття негативного дисбалансу (дефіциту) природного газу за січень 2013 року, оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014 та зобов'язання відповідача поновити в обліку в підземному сховищі газу відповідача природний газ позивача в об'ємі 87 714,890 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем в односторонньому порядку здійснено відбір природного газу ПАТ «Азот» із ПГС та передано його ПАТ «Азот» для покриття негативного дисбалансу (дефіциту) природного газу у ПАТ «Азот» за січень 2013 року в об'ємі 87 714,890 тис.куб.м., однак позивач вказує, що такий природний газ не піднімався з ПГС та не передавався позивачу. Дії відповідача, оформлені актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014, є правочином, оскільки вони мають наслідком обмеження можливості розпорядження позивачем природним газом в обсязі 87 714,890 тис. куб. м., що є його власністю. За твердженням позивача дії відповідача, оформлені актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014, суперечать вимогам актів цивільного законодавства та є всі підстави для визнання їх недійсними. Позивач зазначає про те, що у січні 2013 року не здійснював відбір природного газу в обсязі 87 714,890 тис. куб. м. з ПСГ Відповідача, вказуючи про те, що природний газ в об'ємі 87 714,890 тис. куб. м. про відбір якого складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-15 від 25.12.2014, був придбаний позивачем у 2013 році у ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО» і відповідно, позивач є власником зазначеного обсягу природного газу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2015 порушено провадження у справі №910/10187/15 та призначено її до розгляду на 26.05.2015.

26.05.2015 до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/10187/15 до розгляду та вирішення по суті справи №5011-74/9393-2012.

27.05.2015 до суду надійшли заперечення позивача на клопотання про зупинення провадження.

В судовому засіданні 26.05.2015 оголошено перерву до 02.06.2015.

02.06.2015 до суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову та вказував, що ним було складено спірний акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ від 25.12.2014 на підставі п. 2.4 Договору №1304000171 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 16.04.2014 без письмового погодження з Публічним акціонерним товариством «Азот» у зв'язку з виникненням у позивача дефіциту природного газу у січні 2013 року.

В судовому засіданні 02.06.2015 оголошено перерву до 07.07.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі №910/10187/15 зупинено провадження до вирішення спору у справі №5011-74/9393-2012.

07.10.2015 від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/10187/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі №910/10187/15 поновлено провадження та призначено розгляд справи на 30.10.2015.

30.10.2015 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/10187/15 до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі №5011-74/9393-2012.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/10187/15 до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі №5011-74/9393-2012, з огляду на те, що обставини, які були предметом розгляду у справі №5011-74/9393-2012 не пов' язані з предметом позову у даній справі, суд не позбавлений можливості самостійно дослідити стан взаєморозрахунків між сторонами.

В судовому засідання 30.10.2015 оголошено перерву до 10.11.2015.

10.11.2015 до суду від позивача надійшли пояснення по справі.

В судовому засіданні 10.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Азот» (замовник) укладено Договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1304006847 від 15.04.2013 (надалі - Договір від 15.04.2013), відповідно до п.п. 1, 2.1 якого виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (ПСГ) природний газ у обсязі 500 000,0 тис. куб. м. (з яких 297 796,762 тис. куб. м. газу замовника, який залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання), у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.

Згідно пункту 2.3 Договору від 15.04.2013 при прийнятті газу замовника відповідно до Договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу виконавець не набуває право власності на прийнятий газ замовника. Виконавець не має права здійснювати відбір газу, переданого замовником на зберігання та/або створення страхового запасу газу відповідно до Договору, без письмової згоди замовника, крім випадків, передбачених у пункті 2.4 Договору.

Пунктом 2.4 Договору від 15.04.2013 передбачено, що виконавець має право відбирати страховий запас газу із ПСГ та передавати його замовнику без письмового погодження замовника у разі використання споживачами замовника газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із замовником, та/або виникнення дефіциту природного газу в замовника при здійсненні постачання природного газу.

У пункті 2.9 Договору від 15.04.2013 сторони погодили, що для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою (за наявності) замовника, у яких замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

Пунктом 2.15 Договору від 15.04.2013 встановлено, що у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15.04.2013) в ПСГ залишилась не використана частина (залишок) обсягу газу замовника, останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання в поточному сезоні.

Відповідно до п. 9 Договору від 15.04.2013 договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу до 15.04.2014.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 15.04.2013 по 15.04.2014 позивачем згідно актів приймання передачі природного газу при закачуванні в ПСГ №3/01-13 від 30.04.2013, №21/01-13 від 31.05.2013, №67/01-13 та №68/01-13 від 30.09.2013, №78/01-13 від 31.10.2013 було закачано до ПСГ відповідача природній газ в загальному обсязі 165 429,840 тис. куб. м., що разом з визначеним у п. 2.1 Договору від 15.04.2013 залишком газу замовника, який залишився в ПСГ з минулого сезону, у розмірі 297 796,762 тис. куб. м., становить загальний об'єм газу у обсязі 463 226,602 тис. куб м.

Також матеріалами справи (актами приймання передачі природного газу при відборі шляхом заміщення з ПСГ №33/09-13 від 30.06.2013, №56/09-13 від 31.07.2013, №148/02-13 та №149/02-13 від 31.12.2013, №5/02-14 від 31.01.2014, №31/02-14 від 28.02.2014, №77/02-14 від 30.04.2014) підтверджується відбір позивачем у період з 15.04.2013 по 15.04.2014 із ПСГ відповідача природного газу в загальному обсязі 421 228,582 тис. куб. м.

16.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Азот» (замовник) укладено Договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1304000171 від 16.04.2014 (надалі - Договір від 16.04.2014), відповідно до п.п. 1, 2.1 якого виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного Договором, зберігати в підземному сховищі газу (ПСГ) природний газ у обсязі 500 000,0 тис. куб. м. (в тому числі 300 000,0 тис. куб. м. газу в ПСГ, на який замовник планує набути право власності в ПСГ, а також обсяг газу замовника, який залишається в ПСГ з минулого сезону зберігання), у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у Договорі, а замовник зобов'язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені Договором строки.

Згідно пункту 2.3 Договору від 16.04.2014 при прийнятті газу замовника відповідно до Договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу виконавець не набуває право власності на прийнятий газ замовника. Виконавець не має права здійснювати відбір газу, переданого замовником на зберігання та/або створення страхового запасу газу відповідно до Договору, без письмової згоди замовника, крім випадків, передбачених у пункті 2.4 Договору.

Пунктом 2.4 Договору від 16.04.2014 передбачено, що виконавець має право відбирати страховий запас газу із ПСГ та передавати його замовнику без письмового погодження замовника у разі використання споживачами замовника газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із замовником, та/або виникнення дефіциту природного газу в замовника при здійсненні постачання природного газу.

У пункті 2.9 Договору від 16.04.2014 сторони погодили, що для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою (за наявності) замовника, у яких замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

Пунктом 2.15 Договору від 16.04.2014 встановлено,що у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15.04.2014) в ПСГ залишилась не використана частина (залишок) обсягу газу замовника, останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання в поточному сезоні.

Відповідно до п. 9 Договору від 16.04.2014 договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу до 15.04.2015.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз» №115/04-14 від 30.04.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю «Метіда» було передано Публічному акціонерному товариству «Азот» 45 716,980 тис. куб. м. природного газу. Прийом-передача природного газу здійснювалась в підземних сховищах газу (ПСГ) ПАТ «Укртрансгаз».

25.12.2014 відповідачем було складено акт №161/02-14, відповідно до якого виконавець на підставі п. 2.4 Договору від 16.04.2014 в односторонньому порядку здійснило відбір природного газу Публічного акціонерного товариства «Азот» із ПСГ для покриття негативного балансу (дефіциту) природного газу у замовника, який виник у січні 2013 року в обсязі 87 714,890 тис. куб. м.

Позивач вказує, що відповідачем складено цей акт в порушення умов Договору від 16.04.2014, норм чинного законодавства та правил ділового обороту, у зв'язку з чим його неправомірно позбавили права розпоряджатись власним природним газом, а тому просить визнати його недійсним та поновити облік природного газу за Публічним акціонерним товариством «Азот», який був відібраний згідно акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач зазначає, що негативний баланс (дефіцит) природного газу виник у замовника у зв'язку з здійсненням ним відбору природного газу у січні 2013 року за Договором №1204000804 від 27.04.2012 у загальному обсязі 110 332,261 тис. куб. м., на підтвердження чого надано акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №4/02-13 від 31.01.2013 та реєстр реалізації природного газу промисловим споживачам Черкаської області в зоні газопостачання ВАТ «Черкасигаз» за січень 2013 року.

Такі твердження Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» спростовуються пунктом 2.1 Договору від 15.04.2013, в якому сторони визначили обсяг газу Публічного акціонерного товариства «Азот», який залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання (період з 16.04.2012 по 15.04.2013), - 297 796,762 тис. куб. м.

Тобто, відповідач станом на дату підписання договору №1304006847 - 15.04.2013 визнав, що у позивача наявний залишок природного газу за попередній період (в тому числі, з урахуванням відбору природного газу у січні 2013 року у загальному обсязі 110 332,261 тис. куб. м.) у обсязі 297 796,762 тис. куб. м.

Також, відповідач у своєму відзиві зазначає про відсутність доказів отримання позивачем у січні 2013 року спірного обсягу природного газу - 87 714,890 тис. куб. м., який в подальшому був ним відібраний згідно акту приймання-передачі природного газу при відборі з

ПСГ №4/02-13 від 31.01.2013 та реєстру реалізації природного газу промисловим споживачам Черкаської області в зоні газопостачання ВАТ «Черкасигаз» за січень 2013 року.

Однак, суд з такі твердження відповідача вважає необґрунтованими, оскільки, по-перше, правомірність набуття Публічним акціонерним товариством «Азот» природного газу у обсязі 87 714,890 тис. куб. м. не входить до предмету розгляду даної справи.

По-друге, питання правомірності відбору Публічним акціонерним товариством «Азот» природного газу у січні 2013 року за Договором №1204000804 від 27.04.2012 у загальному обсязі 110 332,261 тис. куб. м., відсутності у нього необхідного обсягу природного газу у ПСГ для вчинення такого відбору, виникнення негативного балансу (дефіциту) природного газу у розмірі 87 714,890 тис. куб. м., входило до предмету розгляду у справі №925/1331/14.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.10.2013, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014, відмовлено у задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Азот» повернути безпідставно набуте майно - а саме спірний обсяг газу у розмірі 87 714,890 тис. куб. м., в тому числі у зв'язку з тим, що судом було встановлено наявність у ПСГ необхідного обсягу газу для здійснення відбору у січні 2013 року за Договором №1204000804 від 27.04.2012 у загальному обсязі 110 332,261 тис. куб. м.

Згідно частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, керуючись наведеним суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено наявність у нього залишку природного газу в ПСГ з минулого сезону зберігання (період з 16.04.2012 по 15.04.2013) у розмірі 297 796,762 тис. куб. м.

Відтак, враховуючи залишок газу за попередній період та здійснення позивачем згідно актів приймання передачі природного газу при закачуванні в ПСГ №3/01-13 від 30.04.2013,

№21/01-13 від 31.05.2013, №67/01-13 та №68/01-13 від 30.09.2013, №78/01-13 від 31.10.2013 закачування до ПСГ відповідача природного газу в загальному обсязі 165 429,840 тис. куб. м., суд приходить до висновку, що у період з 15.04.2013 по 15.04.2014 замовником було передано на зберігання виконавцю загальний об'єм газу у обсязі 463 226,602 тис. куб м.

Приймаючи до уваги, здійснення Публічним акціонерним товариством «Азот» відбору природного газу за актами приймання передачі природного газу при відборі шляхом заміщення з ПСГ №33/09-13 від 30.06.2013, №56/09-13 від 31.07.2013, №148/02-13 та №149/02-13 від 31.12.2013, №5/02-14 від 31.01.2014, №31/02-14 від 28.02.2014, №77/02-14 від 30.04.2014 в загальному обсязі 421 228,582 тис. куб. м., суд приходить до висновку, що станом на дату укладення Договору №1404000171 - 16.04.2014, залишок в ПСГ природного газу, який залишився у замовника за попередній період становив 41 998,020 тис. куб. м.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем інших доказів, які б спростовували викладені судом обставини не надано, відтак твердження відповідача про виникнення у позивача негативного балансу (дефіциту) природного газу є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» вчинено односторонній правочин - відбір природного газу Публічного акціонерного товариства «Азот», який оформлений актом приймання-перердачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, Публічним акціонерним товариством «Укратрансгаз» в супереч п. 2.4 Договору від 16.04.2014 та п. 2.9.2.3 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісій, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, №420 від 19.04.2012, безпідставно вчинено правочин - відбір природного газу позивача, про що складено в односторонньому порядку акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014, оскільки як Договором від 16.04.2014, так і наведеним Положенням передбачено таке право відповідача лише за наявності негативного дисбалансу у замовника.

Відповідач, вчинивши спірний односторонній правочин шляхом складення акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014, фактично позбавив позивача можливості розпоряджатись належним йому природнім газом.

Приймаючи до уваги що даний односторонній правочин вчинений в супереч положенням Договору від 16.04.2014 та Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісій, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 19.04.2012 №420, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача щодо визнання його недійсним та необхідність задоволення даної вимоги.

Щодо другої позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити в обліку в підземному сховищі газу природній газ Публічного акціонерного товариства «Азот» в об'ємі 87 714,890 тис. куб. м., про відбір якого було складено спірний акт, суд зазначає наступне.

Абзацом 22 пункту 1.3 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісій, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 19.04.2012 №420 визначено, що комерційний облік газу - це визначення в точці комерційного обліку газу обсягу переданого (прийнятого) газу для оформлення сторонами договору (технічної угоди), актів приймання-передачі (надання послуг, звітності) для проведення комерційних взаєморозрахунків.

У пункті 3 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, визначено, що комерційним обліком газу є визначення кількості протранспортованого газу розподільними мережами та обсягів його реалізації за актами звітності, підготовлених на підставі даних комерційних вузлів обліку газу.

З наведених положень законодавства вбачається, що на підставі спірного акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ, до системи обліку газу було внесено зміни до кількісних показників обсягу газу позивача, який знаходиться на зберіганні у Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз».

Оскільки, суд встановив недійсність даного правочину, оформленого спірним актом, та приймаючи до уваги правові наслідки визнання недійсним правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, то відповідні зміни в обліку природного газу позивача у ПСГ відповідача є безпідставними, а вимога Публічного акціонерного товариства «Азот» щодо поновлення в обліку природного газу в обсязі 87 714,890 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт №161/02-14 від 25.12.2014 є способом захисту, який забезпечує реальний захист прав позивача.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Азот» до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про скасування акту приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014 та зобов'язання відповідача поновити в обліку природній газ, відбір якого був оформлений спірним актом, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) природного газу Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд. 72; ідентифікаційний код 00203826)в обсязі 87 714,890 тис. куб. м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014, - недійсним.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» природній газ Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд. 72; ідентифікаційний код 00203826) в об'ємі 87 714,890 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №161/02-14 від 25.12.2014.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд. 72; ідентифікаційний код 00203826) судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2015

Суддя Л.М. Шкурдова