Рішення № 53606057, 16.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015Справа №910/26522/15Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 49 000,00 грн.

Представники:

від позивача: Кулик А.М. - представник за довіреністю № 0114-47 від 11.03.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 49 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях» та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-12-00225, відповідно до якого застраховано автомобіль марки Volkswagen, д.н. АА5885ЕН.

10 грудня 2014 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Volkswagen, д.н. АА5885ЕН, під керуванням Пашуна Євгена Леонідовича, транспортного засобу марки Nissan, д.н. СА5359ВІ, під керуванням Пашигори А.М., автомобіля марки BMW, д.н. АА3545ОА, під керуванням Рябовола Івана Володимировича.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2015 року Пашуна Є.Л. та Рябовола І.В, визнано винними у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку № С4240448-3 від 25.12.2014 року вартість ремонту автомобіля становить 191 285,12 грн.

На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 179 322,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1015 від 21.01.2015 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки BMW, д.н. АА3545ОА, на момент ДТП, застрахована у приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", згідно полісу № АІ/3580351.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу вих.. № 23901 від 10.06.2015 року, відповідно до якого просив відшкодувати 179 322,40 грн.

Вимоги відповідач не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.11.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2015 року розгляд справи відкладено на 16.11.2015 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

09.11.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав пояснення по справі.

У судове засідання 16.11.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 12.10.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36133574, але 16.11.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до абзацу 2 підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

03.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях» та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-12-00225, відповідно до якого застраховано автомобіль марки Volkswagen, д.н. АА5885ЕН.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до довідки № 9473638 про дорожньо-транспортну пригоду, 10 грудня 2014 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Volkswagen, д.н. АА5885ЕН, під керуванням Пашуна Євгена Леонідовича, транспортного засобу марки Nissan, д.н. СА5359ВІ, під керуванням Пашигори А.М., автомобіля марки BMW, д.н. АА3545ОА, під керуванням Рябовола Івана Володимировича.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва № 3/759/781/15 від 26.02.2015 року Пашуна Євгена Леонідовича та Рябовола Івана Володимировича визнано винними у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку № С4240448-3 від 25.12.2014 року вартість ремонту автомобіля становить 191 285,12 грн.

Страховик 20.01.2014 року склав страховий акт № СТОКА-1911 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 179 322,40 грн.

На виконання вимог договору страхування, страховик сплатив страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 179 322,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1015 від 21.01.2015 року.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки BMW, д.н. АА3545ОА, на момент ДТП, застрахована у приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія", згідно полісу № АІ/3580351, ліміт за шкоду майну становить 50 000,00 грн., франшиза становить 1000,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу вих.. № 23901 від 10.06.2015 року, відповідно до якого просив відшкодувати 179 322,40 грн.

Вимоги відповідач не виконав.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

До таких обставин може бути віднесено ступінь вини кожного завдавача, їх матеріальне становище, часткове відшкодування шкоди в добровільному порядку тощо.

Відповідно до положень пунктів 2 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено. Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Таким чином, розмір частки відшкодування шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2015 року Пашуна Є.Л. та Рябовола І.В, визнано винними у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.

При визначенні розміру відшкодування шкоди суд виходить із безпосереднього змісту постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2015, а також приймає до уваги той факт, що судом встановлено вину обох учасників дорожньо-транспортної пригоди у порушенні Правил дорожнього руху України.

Враховуючи вищевикладені норми, вина учасників дорожньо-транспортної пригоди визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування має становити 50 відсотків, що не заперечується сторонами.

Розмір страхового відшкодування складає: 179 322,40 грн. (виплачена сума страхового відшкодування):2= 89661,20 грн.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 50000,00 грн. (ліміт відповідальності на одного потерпілого за полісом № АІ/3580351) - 1000,00 грн. (франшиза) = 49 000,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Volkswagen, д.н. АА5885ЕН, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) шкоду в порядку регресу в розмірі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 19.11.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий