Ухвала суду № 53605300, 18.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 листопада 2015 року Справа № 909/506/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скаргиУправління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у справі № 909/506/15 господарського суду Івано-Франківської областіза позовом Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської областідоСільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина" в особі ліквідаційної комісіїпро визнання кредитором з сумою вимог 77 755, 43 грн. та включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі в Івано-Франківської області (далі - заявник) звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою № 4729/06 від 16.09.2015 року на постанову Львівського апеляційного господарського суд від 07.09.2015 року, якою залишено без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2015 року у справі № 909/506/15 господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року).

У відповідності до п. 2 п. 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заява, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія ) оплачується судовим збором.

Однак, заявником не було додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у справі № 909/506/15 господарського суду Івано-Франківської області, при цьому подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши доводи скаржника, що наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року у справі № 909/506/15 господарського суду Івано-Фраківської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя:Панова І.Ю.Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.