Рішення № 53604822, 18.11.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №648/909/15

Провадження №22-ц/791/1949/2015 Головуючий в І інстанції: Сімчук С.Б.

Категорія:44 Доповідач: Капітан І.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року листопада місяця 18 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Радченка С.В. Колісниченка А.Г.При секретарі:Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 29 травня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_9 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення, посилаючись на те, що їй на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, а відповідачі без належної правової підстави проживають в цьому будинку чим створюють перешкоди у користуванні та розпорядженні майном.

Рішенням Білозерського районного суду від 29 травня 2015 року позов задоволено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, посилаючись на необґрунтованість рішення, його передчасність, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просять рішення суду скасувати, а справу розглянути в загальному порядку.

Письмових заперечень на скарги до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі по справі є членами сім'ї колишнього власника будинку (батька сторін по справі), не є членами сім'ї власника будинку, тобто позивачки, а тому не мають законних підстав для проживання у вказаному будинку.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами за своєю природою є цивільно-правовими, регулюються положеннями Цивільного кодексу України щодо права власності та захисту права власності та положеннями Житлового кодексу України.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання інших членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника в частині збереження права користування житлом особами, які заселилися до нього зі згоди колишнього власника, у випадку зміни власника.

Виникнення права осіб на користування житлом та обсяг цих прав залежить від наявності у особи, зі згоди якої вона вселилися, права власності на це житло, а отже припинення права власності цієї особи на житло припиняє право осіб, які з її згоди були вселені, на користування житлом.

Право особи, яка не є співвласником спірного будинку, на користування ним, було похідним від прав колишнього власника цього будинку, а з припиненням його права власності, припинилося й право цієї особи на користування житлом, проживання в ньому.

Відповідно до положень статей 15,16,386,391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення ним прав власника і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено судом, ОСОБА_9 є власником домобудівлі АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті своїх батьків, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 серпня 2013 року. Підставою набуття ОСОБА_9 право власності на вказаний будинок зазначено рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 17 липня 2013 року /а.с. 3,49/.

Відповідачі проживають у вказаному будинку з 2005 року, але зареєстровані за іншою адресою, між сторонами виникають сварки з приводу законності проживання в будинку відповідачів та набуття позивачкою права власності на вказаний будинок /а.с.12-15,50,53/.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 16 листопада 2015 року рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 17 липня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_9 у задоволенні позову до ОСОБА_10, ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування відмовлено /а.с. 143-144/.

Оскільки даним рішенням суду встановлено незаконність набуття ОСОБА_9 права власності на будинок АДРЕСА_1, колегія суддів вважає, що у ОСОБА_9 відсутнє право вимоги до відповідачів про їх виселення з даного будинку і її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 328 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 29 травня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

ОСОБА_9 у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді