Вирок № 53604127, 19.11.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10969/14

Провадження № 1-кп/750/7/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Мурашко І.А.,

при секретарі- Ревенок Н.В., Маринченко Я.В., Корончук І.В., Циганок М.А.,

з участю прокурора - Дремлюга С.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.,

адвокатів - Попсуйко Л.А., Усенко Л.М., Стовпового С.Г., Бондаренко П.В.,

спеціаліста - ОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження №12013260020000374 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Яремча Івано-Франківської області, українець, громадянин України, освіта вища, працює на посаді лікаря травматолога-ортопеда поліклінічного відділення КЛПЗ "Чернігівська центральна районна лікарня", одружений, має на утриманні неповнолітню дитину-інваліда 2011 року народження, раніше не судимий, проживає: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року, від 18.04.2013 року, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с.Жуківка Куликівського району Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта вища, пенсіонер, раніше не судимий, проживає: АДРЕСА_2,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року, від 18.04.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що ОСОБА_7., працюючи з 03.06.2003 року, відповідно до наказу № 35-о від 03.06.2003 року керівника Обласного центру медико-соціальної експертизи, на посаді лікаря-ортопеда-травматолога міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії та відповідно до посадової інструкції уповноважений на проведення медико-соціальної експертизи хворих ортопедо-травматологічного профілю, що полягає у визначенні ступеню обмеження життєдіяльності людини, у тому числі стану працездатності, групи, причини, часу настання інвалідності, а також ступеня втрати професійної працездатності(у відсотках) працівників, які одержали каліцтво чи інше ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням своїх трудових обов'язків, тобто будучи службовою особою, і виконуючи організаційно-розпорядчі функції, використовуючи своє службове становище в особистих інтересах, діючи умисно, на початку квітня 2014 року, з метою одержання неправомірної вигоди від осіб, які звернулись для проходження медико-соціальної експертної комісії, створив організовану злочинну групу в складі: ОСОБА_1, працюючого згідно наказу головного лікаря комунального лікувально-профілактичного закладу "Чернігівська центральна районна лікарня"(Далі КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ") від 06.03.2002 року № 01-11 на посаді лікаря-травматолога-ортопеда поліклінічного відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ", обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто будучи службовою особою, та маючи відповідно до п.п.2.15, 2.19, 2.32, 3.13, 7.2 посадової інструкції, затвердженої головним лікарем КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" 17.01.2012 року, повноваження здійснювати експертизу тимчасової непрацездатності, готувати до представлення та представляти на засіданні МСЕК первинних ортопедичних та травмованих хворих з ознаками стійкої втрати працездатності, брати участь у роботі лікарсько-консультативних та медико-соціальних експертних комісій під час розгляду питань, що стосуються ортопедичних та травмованих хворих, керувати роботою підпорядкованого середнього медичного персоналу, віддавати розпорядження середньому та молодшому медичному персоналу та контролювати їх роботу, маючи у підпорядкуванні середній та молодший медичний персонал, який працює у травматологічному відділенні, та ОСОБА_2, працюючого з 01.09.1997 року, відповідно до наказу № 24-л від 01.09.1997 року головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи, на посаді голови травматологічної медико-соціальної експертної комісії, та відповідно до посадової інструкції, затвердженої головним лікарем КМЗ "ОЦ МСЕ" Чернігівської обласної ради від 02.01.2014 року, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто будучи службовою особою, був уповноважений на організацію проведення медико-соціальної експертизи, тобто визначення ступеня обмеження життєдіяльності людини, в тому числі стану працездатності людини, групу, причину і час настання інвалідності, роз'яснення особисто інвалідам експертного рішення МСЕК, його обґрунтування, видачу довідки МСЕК установленої форми, контроль продовження строків тимчасової непрацездатності на період відновного лікування та контроль порядку видачі довідок МСЕК.

Зокрема, всі учасники організованої злочинної групи, з особистих корисливих мотивів, маючи єдиний намір на вчинення злочинів, пов'язаних з одержанням неправомірної вигоди, діяли згідно розробленого ОСОБА_7. плану, спрямованого на досягнення єдиного результату, з яким були обізнані, та з чітким розподілом функцій кожного з них.

Під час здійснення своєї протиправної діяльності, маючи спільний умисел, спрямований на систематичне одержання неправомірної вигоди з подальшим її привласненням, згідно відведеної ролі, ОСОБА_1 інформував осіб - кандидатів на проходження МСЕК про необхідність сплатити йому неправомірну вигоду у сумі, що коливалась від 700 до 2200 грн., за вдале проходження огляду міжрайонною спеціалізованою травматологічної МСЕК та зазначав у направленні (форма 088/о, затверджена наказом МОЗ від 14.02.2012 року №110) на вказану комісію відомості, в тому числі діагноз, який відповідав вимогам, необхідним для встановлення групи інвалідності чи продовження листка непрацездатності.

ОСОБА_7., окрім здійснення контролю за діяльністю організованої групи та розподілом здобутої незаконної вигоди, здійснював огляд осіб травматологічного профілю, підписував акт огляду МСЕК (форма 157/о, затверджена наказом МОЗ України від 19.05.2003 року №224) та передав його на підпис голові міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК ОСОБА_2, який у свою чергу підписував акт огляду МСЕК та видавав довідку про встановлення групи інвалідності.

Крім цього, відповідно до п.3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно п.п.5.1.11, 5.1.13, 5.3.1 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого Наказом МОЗ України від 09.04.2008 року №189, лікуючий лікар представляє пацієнта завідувачу відділення з питань направлення на ЛКК, разом із завідувачем відділення представляє на Лікарсько-консультативну комісію(Далі ЛКК) амбулаторного чи стаціонарного хворого для вирішення питання про направлення їх на МСЕК. ЛКК закладу охорони здоров'я вирішує питання експертизи тимчасової непрацездатності за поданням лікуючого лікаря та завідувача відділення та питання про направлення до МСЕК на огляд або консультацію.

Відповідно до п. 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №088/о "Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)", затвердженої Наказом МОЗ України від 14.02.2012 року №110, направлення на МСЕК заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і членами ЛКК і надсилається до МСЕК.

Згідно п.4.2 Положення про поліклінічне відділення, затвердженого головним лікарем КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" 18.01.2012 року, одним із завдань відділення є здійснення експертизи тимчасової непрацездатності.

На початку листопада 2013 року, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8. про умову щодо необхідності сплати йому грошових коштів в сумі 2000 грн., за зазначення ним у направленні (форми № 088/о) на Чернігівську міжрайонну МСЕК відомостей про його обстеження та діагноз, які будуть підставою для встановлення ОСОБА_8. МСЕК 3-ї групи інвалідності.

04.12.2013 року, приблизно о 14.00, ОСОБА_8., перебуваючи у службовому кабінеті №319, що належить лікарю-травматологу-ортопеду поліклінічного відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" ОСОБА_1, який розташований за адресою: вул.Шевченка,114 у м.Чернігові, з відома та за вказівкою ОСОБА_1, передав медсестрі травматологічного кабінету ОСОБА_9 для ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 2000 грн., за зазначення у направленні (форми № 088/о) на Чернігівську міжрайонну МСЕК відомостей про його обстеження та діагноз, які будуть підставою для встановлення ОСОБА_8. цією МСЕК 3-ї групи інвалідності.

В подальшому, відповідно до Акту огляду Чернігівською міжрайонною МСЕК від 04.12.2013 року ОСОБА_8. встановлена 3-ї група інвалідності.

Відповідно до Акту огляду міжрайонною спеціалізованою травматологічною МСЕК КМЦ "ОЦ МСЕ" Чернігівської обласної ради від 25.12.2012 року №2548 ОСОБА_10. встановлена 3-тя група інвалідності з причини загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату на строк до 01.01.2014 року з датою чергового переогляду 25.12.2015 року.

На прикінці 2013 року, ОСОБА_10., знаючи про необхідність огляду МСЕК, у зв'язку з закінченням строку, на який встановлено групу інвалідності, звернувся до лікаря-травматолога-ортопеда поліклінічного відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" ОСОБА_1. з метою отримання направлення на МСЕК для проходження чергового огляду та підтвердження раніше встановленої 3-ї групи інвалідності.

ОСОБА_1 висловив готовність допомогти ОСОБА_10., але при умові сплати йому грошових коштів за внесення до медичних документів відомостей про результати обстеження ОСОБА_10. та діагнозу, котрі при розгляді питань лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісії, будуть підставою для надання ОСОБА_10. 3-ї групи інвалідності. При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що у випадку несплати грошових коштів він взагалі може позбавити його групи інвалідності.

У свою чергу ОСОБА_10., усвідомлюючи, що у випадку відмови ним у сплаті ОСОБА_1 грошових коштів, він не зможе отримати направлення на МСЕК, без якого неможливо проведення огляду МСЕК та прийняття рішення про встановлення групи інвалідності, з метою запобігти шкідливим наслідкам щодо прав і законних інтересів, на вимогу ОСОБА_1 погодився.

З метою одержання неправомірної вигоди, на виконання домовленості з ОСОБА_10., ОСОБА_1 заповнив направлення на МСЕК від 12.12.2013 року із внесенням відомостей про обстеження ОСОБА_10. та діагнозу, які мали слугувати підставою для встановлення МСЕК 3-ї групи інвалідності.

15.01.2014 року, у ранковий час, ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №319 КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ", розташованому за адресою: вул. Шевченка,114 у м. Чернігові, повторно одержав від ОСОБА_10. неправомірну вигоду у розмірі 1800 грн., за зазначення у направленні (форми № 088/о) на Чернігівську міжрайонну МСЕК від 12.12.2013 року, відомостей про його обстеження та діагнозу, які будуть підставою для встановлення МСЕК 3-ї групи інвалідності, та за сприяння у прийнятті вказаною МСЕК рішення про встановлення ОСОБА_10. 3-ї групи інвалідності за результатами його огляду.

У подальшому, у цей же день, ОСОБА_1, звернувся до голови Чернігівської міжрайонної МСЕК ОСОБА_11. з проханням щодо прийняття рішення про встановлення ОСОБА_10. 3-ї групи інвалідності за результатами його огляду вказаною МСЕК.

Відповідно до Акту огляду Чернігівської міжрайонної МСЕК КМЗ "ОЦ МСЕ" Чернігівської обласної ради від 15.01.2014 року №45/5 ОСОБА_10. встановлена 3-тя група інвалідності з причини загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату на строк до 01.02.2015 року з датою чергового переогляду 15.01.2015 року.

Крім того, 09.04.2014 року, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1, ОСОБА_7. та ОСОБА_2, діючи у складі організованої злочинної групи, умисно, з корисливих мотивів за встановлення 3-ї групи інвалідності загального захворювання терміном на один рік, в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, одержали повторно від ОСОБА_12. неправомірну вигоду у сумі 2200 грн.

09.04.2014 року, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_1, відповідно до відведеної йому ролі, діючи в інтересах всіх учасників злочинної групи, повідомив ОСОБА_12. про необхідність сплати йому грошових коштів за зазначення ним у направленні (форми № 088/о) на міжрайонну спеціалізовану травматологічну МСЕК відомостей про її обстеження та діагноз, який слугуватиме підставою для встановлення їй 3-ї групи інвалідності, про що заздалегідь попередив ОСОБА_7.

У цей же день, лікар-ортопед-травматолог міжрайонної травматологічної МСЕК ОСОБА_7., на виконання спільного плану злочинних дій, провів огляд ОСОБА_12. та підписав акт огляду МСЕК, після чого передав його голові зазначеної МСЕК ОСОБА_2, який також, діючи в інтересах всіх учасників злочинної групи, підписав вказаний акт огляду та видав довідку про встановлення 3-ї групи інвалідності. Відповідно до Акту огляду міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК КМЗ "ОЦ МСЕ" Чернігівської обласної ради від 09.04.2014 року №545 ОСОБА_12. встановлена 3-тя група інвалідності по причині загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату на строк до 01.05.2015 року.

Після проведення міжрайонною спеціалізованою травматологічною МСЕК огляду та прийняття рішення про встановлення 3-ї групи інвалідності ОСОБА_12., 09.04.2014 року, лікар-травматолог-ортопед поліклінічного відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №319 КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ", розташованому за адресою: м.Чернігів, вул. Шевченка, 114, одержав від ОСОБА_12. неправомірну вигоду у розмірі 2200 грн. Грошові кошти, одержані у якості неправомірної вигоди в сумі 2200 грн., члени організованої групи розділили між собою.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 08.05.2014 року, ОСОБА_7., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи в складі організованої злочинної групи, умисно, з корисливих мотивів, за продовження листка непрацездатності в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, одержали від ОСОБА_13 неправомірну вигоду у сумі 700 грн.

У невстановлену досудовим слідством дату та час, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_1, відповідно до відведеної йому ролі, діючи в інтересах всіх учасників організованої злочинної групи повідомив ОСОБА_13 про необхідність сплати йому грошових коштів за зазначення ним у направленні (форми № 088/о) на міжрайонну спеціалізовану травматологічну МСЕК відомостей про її обстеження та діагноз, які слугуватимуть підставою для продовження ОСОБА_13 листка непрацездатності, про що заздалегідь попередив ОСОБА_7.

У подальшому, 08.05.2014 року, у ранковий час, лікар-травматолог-ортопед поліклінічного відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" ОСОБА_1, перебуваючи в своєму службовому кабінеті №319 КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ", розташованому за адресою: м.Чернігів, вул.Шевченка,114, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду в розмірі 700 грн. за зазначення у направленні (форми № 088/о) на міжрайонну спеціалізовану травматологічну МСЕК відомостей про її обстеження та діагноз, які слугуватимуть підставою для встановлення тимчасової непрацездатності та продовження листка непрацездатності.

У цей же день, лікар-ортопед-травматолог міжрайонної травматологічної МСЕК ОСОБА_7., на виконання спільного плану злочинних дій, провів огляд ОСОБА_13 та підписав акт огляду МСЕК, після чого передав його голові зазначеної МСЕК ОСОБА_2, який також, діючи в інтересах всіх учасників злочинної групи підписав вказаний акт, продовживши листок непрацездатності. Відповідно до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК КМЗ "ОЦ МСЕ" Чернігівської обласної ради від 08.05.2014 року №694 ОСОБА_13 встановлена тимчасова непрацездатність та продовжено листок непрацездатності з причини повільно консолідуючого перелому правої гомілки. Гроші, одержані від ОСОБА_13, у якості неправомірної вигоди у сумі 700 грн., члени організованої групи розділили між собою.

23.05.2014 року, приблизно о 10.10, голова міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_2, перебуваючи у службовому кабінеті №216 комунального лікувального профілактичного закладу "Чернігівська обласна лікарня"(Далі КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня"), що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.Волковича, 25, повторно одержав від ОСОБА_14. неправомірну вигоду у розмірі 1 500 грн., за проведення експертного огляду та встановлення ОСОБА_14. 3-ї групи інвалідності та видачу довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0134334 від 23.05.2014 року.

Крім цього, 29.05.2014 року, о 08.11, ОСОБА_2, за попередньою змовою з лікарем-ортопедом-травматологом міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК ОСОБА_7., перебуваючи у своєму службовому кабінеті №216 КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня", що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.Волковича, 25, маючи спеціальні ортопедичні та травматологічні знання з медико-експертної роботи з хворими, повторно одержали від ОСОБА_15. неправомірну вигоду у розмірі 3000 грн. за проведення експертного огляду та встановлення її сину - ОСОБА_16. 2-ї групи інвалідності та видачу довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0134357 від 29.05.2014 року.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування були кваліфіковані по ч.3 ст.28, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року, 18.04.2013 року, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи, а саме ОСОБА_12. та ОСОБА_13, дій, з використанням наданого їй службового становища, вчинене повторно, у складі організованої групи, та за ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року, 18.04.2013 року, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, а саме ОСОБА_8. та ОСОБА_10, дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого повторно, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування були кваліфіковані по ч.3 ст.28, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року, 18.04.2013 року, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи, а саме ОСОБА_12. та ОСОБА_13, дій, з використанням наданого їй службового становища, вчинене повторно, у складі організованої групи, та за ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року, 18.04.2013 року, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, а саме ОСОБА_15., дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Прокурором зазначено, зокрема у судових дебатах, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю доведена показаннями свідків ОСОБА_14., ОСОБА_12., ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15., ОСОБА_11. та ОСОБА_17., які, як зазначив прокурор, підтвердили факти передачі грошових коштів лікарям, а також дослідженими під час судового розгляду документами, речовими доказами, а також аудіо- та відеозаписами, здобутими у ході проведення негласних слідчих(розшукових) дій та оперативно-технічних заходів. Окремо прокурор вказав на те, що дії осіб та фактичні обставини, які мають значення для цього кримінального провадження, були встановлені та підтверджені іншим судом і відображені у вироку Деснянського районного суду м.Чернігова по обвинуваченню ОСОБА_7., пославшись на ст.90 КПК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", ч.5 ст.124 Конституції України, згідно яких судові рішення мають преюдиціальне значення для суду, тобто є обов'язковими для виконання на всій території України усіма без винятку органами державної влади, установами, посадовими особами.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину по обвинуваченню за ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року та від 18.04.2013 року не визнав та показав, що з 06.03.2002 року він працював на посаді лікаря-ортопеда-травматолога поліклінічного відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ". До його професійних обов'язків входило лікування хворих та ведення відповідної медичної документації', до якої входить ведення амбулаторних карток хворого, заповнення і ведення лікарняних листів, видача довідок (студентських довідок непрацездатності, консультативних висновків), а також внесення певних відомостей по його профілю лікування до форми первинної облікової документації №088/о "Направлення на МСЕК".

Його ніхто ніколи з його посадовою інструкцією, яка вказана в обвинуваченні, не знайомив і він у ній не розписувався. При цьому, у його безпосередньому підпорядкуванні не знаходиться та за ним не закріплено жодного працівника середнього та молодшого медичного персоналу.

Загальне та безпосереднє керівництво середнім та молодшим медичним персоналом здійснює завідувач поліклінічного відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" ОСОБА_18., його безпосередній керівник, який за сумісництвом є заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності та є головою ЛКК, і який безпосередньо перевіряє правильність оформлення та остаточно затверджує форму №088/о "Направлення на МСЕК", після його затвердження ЛКК у складі не менше трьох лікарів. Потім вона передасться на профільну комісію МСЕК (п.4.6. Інструкції заступника головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності від 17.01.2012 року).

Посилання в обвинуваченні на п.2.15 Інструкції лікаря-ортопеда- травматолога від 17.01.2012 року у частині проведення експертизи тимчасової працездатності осіб, стосується видачі лікарняних листів та не має відношення до складання форми №088/о "Направлення на МСЕК", які, в тому числі і на ОСОБА_8., ОСОБА_10. та ОСОБА_12., він міг заповнити лише разом ще не менше, як двома лікарями КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" інших профілів.

У зв'язку з цим ними завжди лише спільно заповнювались форми №088/о "Направлення на МСЕК", після чого їх перевіряла ЛКК та затверджував голова ОСОБА_18. Тобто рішення про видачу такої форми приймав колегіальний орган - ЛКК, а затверджував її ОСОБА_18., і не як не він, чи інші лікарі, що разом з ним формували таке направлення. Слідчий просто не розібрався з порядком оформлення та затвердження направлень форми № 088/о та його участі у цьому. Потім заповнену форму №088/о "Направлення на МСЕК" передавали на міжрайонну МСЕК. Аналогічна форма №088/о видавалась і для продовження листка непрацездатності у випадку з ОСОБА_13 Таке направлення він міг оформити також у складі не менше трьох лікарів, а рішення про його видачу, знову приймало ЛКК, яке затверджував ОСОБА_18. Тобто, виконуючи свої професійні обов'язки лікаря з огляду пацієнтів та спільному заповненню разом з іншими лікарями супровідної документації на МСЕК, він завжди здійснював їх без виконання організаційно-розпорядчих функцій, не будучи службовою особою. Він не є членом та жодного разу не приймав участі у роботі Чернігівської міжрайонної МСЕК, ЛКК та обласної міжрайонної спеціалізованої травматологічної МСЕК.

Сторона обвинувачення і прокурор просто не розібралися у даній ситуації, а тому оголосили йому неконкретне та безпідставне обвинувачення. З ОСОБА_2 він ніколи напряму не контактував. Твердження в обвинуваченні, що начебто ОСОБА_7., ОСОБА_2 та він були учасниками організованої злочинної групи, є нічим іншим, як припущенням, що не відповідає дійсності. Після проходження МСЕК ОСОБА_10. підходив до нього у дальньому кінці коридору на третьому поверсі, а не у його службовому кабінеті, як він стверджував у суді. Просив його розмови по телефону з матір'ю серйозно не сприймати тому, що він фактично фантазував та бахвалився перед нею.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину по обвинуваченню за ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року та від 18.04.2013 року не визнав та показав, що він, з 01.09.1997 року до 30.05.2014 року працював на посаді голови травматологічної МСЕК. Під час перебування на вказаній посаді до його обов'язків входило проведення експертизи стійкої і тимчасової втрати працездатності з причини наслідків травм або захворювань опірно-рухового апарату людини з встановленням групи інвалідності або продовження лікарняного листка з визначенням медико-соціальних рекомендацій для відновлення втраченої функції опірно-рухового апарату. Він на цій посаді був безпосередньо підпорядкований головному лікарю обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_19 Його підлеглим був лікар-ортопед-травматолог ОСОБА_7. З лікарем ОСОБА_1. під час проведення експертизи стійкої або тимчасової втрати працездатності вони не контактували. Твердження в обвинувачення, що ОСОБА_7., ОСОБА_1 та він були учасниками організованої злочинної групи є припущенням, яке не відповідає дійсності.

Він жодним чином 09.04.2014 року не контактував з ОСОБА_12., яку у той день не бачив. Розмов, як на передодні, так і у цей день, стосовно встановлення стійкої втрати працездатності ОСОБА_12. у нього з ОСОБА_7. не було, як не було розмов і після цього. Жодних розмов щодо пропонування та надання йому грошових коштів ОСОБА_7. щодо проведення експертизи ОСОБА_12 не було.

Він 09.04.2014 року підписав акт огляду МСЕК ОСОБА_12. та видав довідку, оскільки експертиза була проведена згідно вимог чинного законодавства (наявність консультації травматолога - ортопеда обласної лікарні, який встановив діагноз, що відповідає третій групі інвалідності. Цей діагноз підтверджений ЛКК Чернігівської районної лікарні та іншими лікарями комісії).

08.05.2014 року він участі в огляді хворої ОСОБА_13 не приймав, а на роботу у цей день прийшов на початку 11.00. Він дійсно у цей день підписував акт огляду ОСОБА_13 щодо встановлення їй тимчасової непрацездатності (продовження лікарняного листка), оскільки він був оформлений згідно вимог чинного законодавства. Розмов, як на передодні, так і у цей день, стосовно проведення експертизи тимчасової непрацездатності хворій ОСОБА_13 у нього з ОСОБА_7. не було, як не було їх і після огляду. Жодних розмов, а так само пропонування та надання йому грошових коштів ОСОБА_7. щодо проведення експертизи ОСОБА_13 не було.

23.05.2014 року ОСОБА_14. був у нього на прийомі з питання встановлення втрати працездатності. ОСОБА_14. оглядався ним безпосередньо з оглядом функції кінцівки та його рентгенограм. За результатами цього огляду, з оцінкою об'єктивних даних і функціональних методів дослідження, ОСОБА_14. була встановлена третя група інвалідності згідно чинного законодавства. У 2013 році він оглядав ОСОБА_14., у якого були ускладнення перелому кінцівки, які могли привести до ампутації кінцівки. Він йому розписав лікування і стан його покращився. Жодних розмов з ОСОБА_14. щодо грошових коштів у нього не було. В момент огляду ОСОБА_14. ніяких грошових коштів йому не передавав.

29.05.2014 року, приблизно о 11.00, до приміщення кабінету МСЕК зайшли працівники міліції, які повідомили, що будуть проводити обшук на робочому місці ОСОБА_7. Коли він побачив, що працівники міліції почали проводити обшук на робочих місцях інших лікарів комісії, то почав наводити порядок на своєму робочому місці. У цей момент він знайшов під паперами та медичними документами конверт, який його шокував, оскільки відразу зрозумів, що це щось погане. У нього запаморочилась свідомість і він не пам'ятає, як конверт опинився у нього під сорочкою. Що це за конверт, і що у ньому було у той момент, він не знав. Оглядаючи конверт, працівники міліції виявили у ньому грошові кошти в сумі 1 500 грн. Що це за гроші, кому вони належать, як вони опинились на його столі, він не знав, про що повідомив працівників міліції. Згодом, у судовому засіданні, він дізнався, що ОСОБА_14., 23.05.2014 року, перебуваючи на огляді, поклав конверт під його папери, чого він не бачив, і що це подяка за врятовану кінцівку.

У його дипломаті працівники міліції виявили паперовий згорток з паперу білого кольору формату А-4 для друку на принтері, у якому знаходились 3 000 грн. На паперовому згортку було написано цифрами три тисячі, які є його грошима, які він узяв дома на придбання дивану. Хоче зазначити, що у ході судового розгляду показали аркуш паперу із зошиту у клітинку, у який начебто були завернуті 3000 грн., але це не той аркуш паперу, що вилучений у нього із дипломату, при цьому були відбитки слідів ОСОБА_7., а його відбитків не було.

Він жодним чином 29.05.2014 року не контактував з ОСОБА_15., яку у той день взагалі не бачив. Розмов, як на передодні, так і у цей день, стосовно встановлення стійкої втрати працездатності ОСОБА_16. у нього з ОСОБА_7. не було, як не було їх і після цього. ОСОБА_7. йому грошових коштів щодо проведення експертизи ОСОБА_16. не пропонував та грошових коштів йому не давав, але він, 29.05.2014 року підписав акт огляду МСЕК ОСОБА_16. та видав довідку про встановлення йому другої групи інвалідності, оскільки експертиза була проведена згідно вимог чинного законодавства.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14. показав, що у 2012 році він поламав ногу. У 2012 році до МСЕК приїздила його дружина, оскільки він не міг ходити і йому дали другу групу інвалідності. Цю групу йому визначив ОСОБА_2 У 2013 році його привозили на МСЕК. Коли він зайшов у кабінет, то ОСОБА_2 сказав показати ногу, яка була у поганому стані. ОСОБА_2 сказав, які необхідні пігулки та мазі, які йому допомогли, а так йому могли "відрізати" ногу. Так як йому стало краще, то йому вже визначили третю групу інвалідності. У 2014 році він приїхав на перекомісію до лікаря ОСОБА_2, який подивився знімок та продовжив йому третю групу інвалідності. ОСОБА_2, який виписав йому ліки, які йому допомогли і йому не "відрізали" ногу, він віддячив та дав йому 1 500 грн., які він поклав у конверт, в якому йому прийшло повідомлення до МСЕК. Гроші у конверті він поклав у папери лікаря, тобто картки інших людей, які лежали на столі, коли той дивився знімок, при цьому ОСОБА_2 не бачив, як він клав гроші. ОСОБА_2 підписав документ, який він повинен був привезти до Н.Сіверської лікарні, після чого він вийшов із кабінету. Довідку про інвалідність він отримав від ОСОБА_2, який також віддав йому його картку. Коли він виходив, то конверт з грошима залишався під документами і лікар не міг його бачити. Також він не бачив, щоб ОСОБА_2 потім виходив із кабінету. Дати гроші це була його особиста ініціатива і він не казав ОСОБА_2, що хоче йому віддячити. Гроші він віддав за лікування, а не за отримання інвалідності. Після отримання довідки з ОСОБА_2 не спілкувався і про гроші йому не казав. У його присутності ніхто грошей не забирав. 23.05.2014 року він мабуть приїздив зранку, і до того, як зайшов до ОСОБА_2, не з ким із лікарів не спілкувався.

Слідчий приїздив до нього та питав, чи давав він хабар ОСОБА_2, що "там" його відбитки, на що він сказав, що ні. Слідчий приїздив двічі, і щось вони писали, але він нічого, а ні перший раз, а ні другий, не підписував. Протокол, коли йому диктував слідчий, він підписав, де йому показав підписати слідчий. Він читав протокол, але розповідав слідчому і все було записано, як він зараз розповів у судовому засіданні. Коли працівники міліції приїздили другий раз, то казали: "Признавайся, що давав хабара" і щось писали, але він нічого не підписував. У сільраді у нього мазали руки та робили з них відбитки. Він не бажав писати заяву на ОСОБА_2 і не вважає, що ОСОБА_2 вчинив злочин.

Після оголошення протоколу його допиту від 21.07.2014 року свідок показав, що зміст протоколу не відповідає дійсності, що ОСОБА_2 у нього грошей не просив, а дати гроші це була його власна ініціатива. Пояснити різницю між показання слідчому та суду не зміг.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12. показала, що у 2009 році вона поламала ключицю та попала на прийом до лікаря ОСОБА_1 Потім вона лікувалась у районній лікарні, її консультували в обласній лікарні і по документах призначили їй третю групу інвалідності. Їй регулярно продовжували групу, при цьому вона зверталась до ОСОБА_1, а потім на перекомісію до МСЕК. У 2011 році у продовженні групи їй відмовили. У 2014 році вона стала почувати себе гірше і звернулась до Чернігівської районної лікарні, де на прийомі був ОСОБА_1 Коли зробили знімок, то стан був гірше, і ОСОБА_1 направив її до МСЕК проконсультуватись, де вона попала до лікаря ОСОБА_2, який подивився результати та сказав, що група інвалідності їй призначена бути не може. Коли вона повернулась до ОСОБА_1, то він направив її до обласної лікарні, де травматолог написав, що є підстави для визначення групи інвалідності. Ці документи вона принесла ОСОБА_1, який сказав, що необхідно проходити обстеження та подавати документи для МСЕК. Вона у Чернігівській районній лікарні пройшла огляд і ОСОБА_1 сказав, що: "Треба 2 200 грн. для них", при цьому прізвища для кого гроші не називав. 09.04.2014 року вона повезла документи на МСЕК і вирішила, якщо групу продовжать, то віддячить лікарів. Її оглядав ОСОБА_20., а ОСОБА_2 її ні про що не питав, але був у складі комісії. Довідку їй давали у МСЕК, де були лікарі ОСОБА_2 та ОСОБА_20. Коли їй визначили групу, то вона 2 200 грн. віддала ОСОБА_1 Гроші віддавала у кабінеті у конверті, який вона поклала на стіл, сказала: "Дякую" та пішла. ОСОБА_1 не казав, що частину грошей із цієї суми візьме собі. ОСОБА_1 не казав, що у нього є ті особи, які можуть вирішити питання щодо надання інвалідності. Вона йому віддала всі гроші 09.04.2014 року і більше його не бачила. Гроші вона давала після отримання довідки про інвалідність. Вона вважала, що це гроші в якості подяки за відношення до неї лікарів, за поради, а що дає гроші за групу інвалідності не думала.

Заяву про злочин вона писала не самостійно, так як до неї приїхав слідчий та сказав: "Пиши заяву", що у "них" там було прослуховування, почав давити на неї, після чого дав зразок і вона написала заяву. Слідчий диктував та показував їй зразок, і як він їй диктував, так вона заяву і написала. Вважає, що заяву вона писала під тиском.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8. показав, що він познайомився з ОСОБА_1. у 2011 році, коли прийшов на консультацію з приводу його травми перелому шийного хребта та його подальших дій. Він лікувався на стаціонарі у районній лікарні, де його лікуючим лікарем був ОСОБА_1, який його оформлював на МСЕК, яку йому було необхідно пройти у зв'язку з втратою працездатності. На протязі 2012-2014 років ОСОБА_1 оформлював йому посильні листи на МСЕК. За результатами МСЕК йому надавали третю групу інвалідності, при цьому на комісії було декілька лікарів, але особисто з ними знайомий він не був. Лікарі не казали йому, що він вилікувався, і що для надання йому групи інвалідності підстав нема. У 2013 році він проходив стаціонарне лікування у Чернігівській районній лікарні і стан його погіршився. ОСОБА_1 запропонував йому пройти курс лікування дорогим препаратом "Геошталь", три уколи якого коштували 1 800 грн., на що він погодився. Після проходження комісії він передав 2 000 грн. медсестрі, яка працювала з ОСОБА_1., який попереджав його, якщо його не буде на місці, то гроші він може віддати медсестрі, при цьому 1 800 грн. коштували ліки, а 200 грн. були, як благодійний внесок на потреби лікарні. Він не сплатив 200 грн. через касу, оскільки це була його ініціатива і про це між ним та ОСОБА_1. не було домовленості. Медсестра йому ніяких питань при передачі грошей не задавала. Він віддав їй конверт з грошима та сказав віддати його ОСОБА_1, хоча щодо конверта може помилятись, оскільки конверта можливо і не було. Лікування цим препаратом він проходив після проходження комісії. Для проходження МСЕК йому прийшов виклик, але він за станом здоров'я не зміг прийти на комісію та телефонував ОСОБА_1, коли йому необхідно прийти на комісію, оскільки номерів телефонів інших лікарів не знав. У нього не виникало сумнівів щодо вартості препарату і він не перевіряв даних про його вартість. У день проходження МСЕК він з ОСОБА_1. не зустрічався, але може помилятись. У нього була розмова з ОСОБА_1. про те, що коли він вирішить приймати препарат, то тоді і заплатить за нього. До комісії у нього не було грошей сплатити за препарат. Він особисто не міг проколоти цей препарат і його особисто колов ОСОБА_1

Коли йому зателефонував слідчий, то він з роботи добровільно поїхав до УБОЗу, де його почали розпитувати, чи давав він гроші та за що. Він працівникам міліції казав, що ніяких хабарів він не давав, але йому сказали, що він може отримати три роки умовно, якщо не буде з ними співпрацювати. Тільки ввечері він "відійшов", оскільки раніше не був у такій ситуації, і зрозумів, що дав неправдиві показання про те, що він давав хабар ОСОБА_1, тобто це не відповідало дійсності. Коли складали протокол, то у кабінеті було три особи, і він не говорив, а йому диктували. Заява ним була написана зі слів слідчого, який сказав, що його показання всерівно нічого не вирішують, і що буде краще, якщо так буде написано. Фактично все відбувалось, як він повідомив суду.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показала, що вона працює медсестрою разом з ОСОБА_1. Її робоче місце знаходиться у одному кабінеті разом з лікарем. Вона не бачила, щоб пацієнти заносили лікарю гроші, але був такий випадок, коли чоловік передав лікарю гроші. Їй зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що зараз повинен підійти хлопець і щось для нього передати, і щоб вона це кудись поклала. Через якийсь час зайшов хлопець, сказав, що він від ОСОБА_1 та дав гроші, які вона перерахувала та поклала у верхній ящик тумбочки лікаря. Хлопець нічого не казав за що гроші. Через п'ятнадцять-двадцять хвилин зателефонував ОСОБА_1 та просив дати лікарю рентгенологу книжку по рентгенології. Коли вона її шукала, то побачила гроші, які заніс хлопець, і сказала ОСОБА_1, що хлопець заніс гроші.

Її допитували в УБОЗі три чоловіка, вони то заходили, то виходили, і кожний задавав питання, а тому не можна було сконцентруватись. Їй також дали прослухати аудіозапис її розмови з ОСОБА_1. по мобільному телефону. Зараз суду вона дає правдиві показання.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 показав, що йому необхідно було вирішити питання щодо групи інвалідності. Він підійшов до лікаря ОСОБА_1, до якого його направив ОСОБА_20. Перший раз він проходив МСЕК у 2009 році, де був ОСОБА_20., і тоді йому надали другу групу інвалідності. П'ять років йому підтверджували групу інвалідності. Потім йому було необхідно продовжувати групу інвалідності у 2012 році або у 2013 році, і ОСОБА_20. направив його саме до ОСОБА_1, але чому він не знає, при цьому ОСОБА_20. написав діагноз на половині аркушу, і це не був офіційний документ. Потім діагноз у медичну книжку ОСОБА_1 переписав з аркуша, де писав ОСОБА_20. Він розмовляв з ОСОБА_1., що йому необхідно продовжити групу інвалідності. ОСОБА_1 подивився його медичну книжку, де все було написано. Вони відразу домовились про суму у 1800 грн. ОСОБА_1 записав у медичну книжку, що він проходив стаціонарне лікування, але реально він не лікувався, так як необхідно було два тижні лікуватись на стаціонарі. У 2013 році йому ОСОБА_7. сказав, що у наступному році можливо і знімуть інвалідність взагалі. Група інвалідності у нього була у зв'язку з переломом ноги.

Дізнавшись коли відбудеться комісія, він прийшов до ОСОБА_1, а потім, перед комісією, віддав ОСОБА_1 гроші та пішов проходити комісію. Коли він пройшов комісію, то сказав ОСОБА_1, що все нормально, що йому підтвердили третю групу інвалідності. Коли він поцікавився у ОСОБА_1 щодо надання другої групи інвалідності, то ОСОБА_1 сказав, що у цьому році це неможливо, а у наступному можливо, або можливо отримати третю групу довічно за дві тисячі доларів. У нього з собою було ще 1 800 грн., які, після комісії, він дав ОСОБА_1 за другу групу. ОСОБА_1 на п'ять хвилин кудись зайшов, а коли повернувся, то сказав, що у цьому році неможна і повернув йому 1 800 грн.

Він сплатив 1 800 грн. за надання йому третьої групи інвалідності, при цьому 900 грн. ОСОБА_1, а 900 грн. ще комусь, кому саме зараз не пам'ятає, але тоді ОСОБА_1 казав, що гроші йому. У нього були сумніви, що продовжать групу та боявся, що її знімуть. ОСОБА_1 на МСЕК не було, але за ці гроші ОСОБА_1 обіцяв йому "зробити" третю групу, і як це він зробить, його не цікавило. ОСОБА_7. за надання групи інвалідності він раніше грошей не платив. Він не знає, як ОСОБА_1 може впливати на його групу інвалідності. На комісії були лікарі, прізвищ яких він не знає.

Коли він звернувся до міліції з заявою не пам'ятає, оскільки пройшло два роки. Йому дільничний, якому він розповів, що сталось, сказав поїхати до УБОЗу та написати заяву. Ніякої записуючої апаратури під час розмов, які велись у кабінеті, при ньому не було. Чи законно йому надали третю групу інвалідності не знає.

У нього була судимість за відмову від громадських робіт у 2013 році. Якщо б у нього була друга група інвалідності, то можливо було і не відбувати покарання, яке він відбував реально у м.Н.Сіверському.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15. показала, що 29.05.2014 року її син ОСОБА_16. проходив МСЕК, оскільки у нього була поламана нога. На МСЕК сина направив лікуючий лікар, а вона привезла документи на комісію та віддала їх ОСОБА_7. та пішла. Вона не чула, щоб лікуючий лікар по телефону розмовляв з ОСОБА_7. У кабінеті ОСОБА_7. нікого не було, а конверт вона поклала на стіл. У її присутності ОСОБА_7. нічого не вскривав. У той день син пройшов комісію і йому встановили другу групу інвалідності. Перед проходженням комісії, у м.Срібному, коли лікар готовив документи, то вона поклала у конверті або папері гроші у сумі 1 500 грн. у документи, чого лікар не бачив. Потім лікар це все запечатав степлером та віддав їй, а також написав куди їхати. Гроші вона поклала, бо хотіла віддячити ОСОБА_7. за те, що син проходив комісію. Оскільки односельці, які раніше отримували інвалідність, казали, що клали, хто 1 000 грн., хто 2 000 грн, вона особисто вирішила покласти 1 500 грн. ОСОБА_21. їй нічого про гроші не казав і розмови про винагороду не було. 28.05.2014 року вона знімала у банку 1 850 грн., щоб дати лікарю та у неї були кошти на дорогу. Інших коштів у банках не знімала. ОСОБА_2 вона бачить вперше. Ніхто їй із лікарів не казав, що за МСЕК, отримання інвалідності та за довідку треба заплатити гроші.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показала, що їй знайомий ОСОБА_1, який її оглядав та лікував. ОСОБА_1 не пропонував їй заплатити гроші за встановлення діагнозу. Не було випадку отримання від неї лікарем ОСОБА_1. 700 грн. Ніяких претензій до лікаря ОСОБА_1 не має. Відмовилась відповідати на запитання чи була вона на МСЕК та чи отримувала довідку.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11., який працює головою Чернігівської міжрайонної МСЕК, показав, що ОСОБА_10 проходив огляд Чернігівською міжрайонною МСЕК та отримував довідку про інвалідність. Лікуючим лікарем у ОСОБА_10 був ОСОБА_1, який оформлював відповідні документи. Підстави для отримання інвалідності у ОСОБА_10. були. Він особисто не приймав участі у допомозі отримання ОСОБА_10 групи інвалідності. До нього звертався ОСОБА_1 та цікавився, чи можливо встановити ОСОБА_10 другу групу інвалідності. Грошей йому ОСОБА_1 за це не пропонував. ОСОБА_10 тоді була встановлена третя група інвалідності, і у цьому році також. Не всі лікарі, які направляють на МСЕК, компетентні, яку групу інвалідності, на момент огляду, можливо встановити. У членів комісії не було сумнівів щодо встановлення ОСОБА_10 третьої групи інвалідності. ОСОБА_1 не має відношення до комісії і впливати на комісію щодо встановлення інвалідності не може. Для комісії не має значення будь-чиє прохання щодо встановлення групи інвалідності, не тільки ОСОБА_1, оскільки за відсутності підстав група інвалідності не встановлюється. Комісія не оглядає інваліда без направлення лікаря. Якщо у направленні вказано діагноз, по якому не може бути встановлена інвалідність, то інвалідність не встановлюється, але комісія може направити на дообстеження. Вважає, що не було підстав у ОСОБА_1 щось просити, якщо він бачив, що є всі підстави для встановлення групи інвалідності. Грошей чи матеріальних цінностей він від ОСОБА_1 не отримував. Ніяких розмов у нього за встановлення ОСОБА_10 третьої групи інвалідності не було.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17., який працює старшим оперуповноваженим УПЗЕД УМВС України в Чернігівській області, показав, що спочатку в УБОЗі була оперативна справа відносно деяких обвинувачених. Потім відносно них, а також ОСОБА_7. проводились різні негласні слідчі(розшукові) дії. У 2014 році проводились обшуки у кабінетах та були вилучені гроші, документи, а також були встановлені особи, які надавали неправомірну вигоду лікарям за отримання групи інвалідності. Підозрювані вимагали неправомірну вигоду з осіб, яких перерахував прокурор:ОСОБА_14., ОСОБА_12., ОСОБА_8., ОСОБА_10 та ОСОБА_15. Також були встановлені номера мобільних телефонів цих осіб, які були не проти поспілкуватись з працівниками міліції. При спілкуванні, працівники міліції розповідали цим особам, що дізнались про те, що підозрювані вимагали з них неправомірну вигоду і запропонували написати заяви. Ці особи погоджувались та писали заяви, при цьому ніякого тиску до них з боку працівників міліції не застосовувалось. Якщо ці особи вказали, що до них застосовувався тиск, то це вони роблять для того, щоб заплутати справу. Під час проведеня оперативно-технічних заходів ОСОБА_1 спілкувався з ОСОБА_8., якому він телефонував, і потім ОСОБА_8. погодився написати заяву. ОСОБА_8. приходив до слідчого та впізнавав осіб, якім давав гроші, при цьому тиск до нього не застосовувався. Також він спілкувався з ОСОБА_14. з Н.Сіверського району. ОСОБА_14. роз"яснили, що працівниками міліції "розроблялись" лікарі, але писати заяву він відмовився. Потім він з іншими працівниками міліції виїздив і вони відбирали у ОСОБА_14. відбитки пальців, але і тоді ОСОБА_14. відмовився писати заяву. Потім ОСОБА_14. сам зателефонував і сказав, що приїде до міліції та напише заяву, що у нього ОСОБА_2 вимагав гроші. При цьому ніякого тиску на ОСОБА_14. не було. Цим особам працівники міліції не диктували, а коротенько розповіли на кого писати, де вимагали, дату, суму та хто вимагав. Під час проведення негласних слідчих(розшукових) дій було встановлено, що ОСОБА_1 підшукував осіб і направляв їх до ОСОБА_7., а ОСОБА_2 підписував документи, оскільки був головою комісії. До проведення обшуку у КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" заяв громадян, які вказав прокурор, не було. Обшуки проводились на підставі оперативної інформації. Оперативно-розшукова справа була у провадженні групи, до якої входив і він. Підставою для заведення оперативно-розшукової справи було отримання оперативної інформаці від джерела. Оперативно-розшукова діяльність під час кримінального провадження не здійснювалась. Його, можливо 28.12.2013 року та 22.05.2014 року, допитували як свідка у цьому кримінальному провадженні. Можливо він вилучав документи у цьому кримінальному провадженні та брав участь у проведенні обшуку на підставі доручення слідчого та ухвали суду. Він брав участь у проведенні обшуку у кабінеті ОСОБА_1, при цьому слідчого там не було. Він складав протокол від 21.07.2014 року про тимчасове вилучення речей і документів на підставі ухвали суду та доручення слідчого. ОСОБА_22., його рідний брат, є членом групи щодо супроводження цього кримінального провадження, і мабуть виконував доручення слідчого.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23. показав, що ОСОБА_1 замовляв у нього ліки - хондопротектор, основним ефектом якого є відновлення хрящової тканини. Це препарат у шприцах і вводиться у сам сустав. ОСОБА_1 звертався до нього неодноразово з 2013 року. У 2013 році один шприц цього препарату коштував приблизно 600 грн. Курс лікування визначає лікар, але мінімум потрібно три шприці і більше. Хворий не зможе сам собі ввести препарат, а це робить лікар один раз на тиждень. ОСОБА_1 йому не повідомив для кого цей препарат, для продажу якого рецепт не потрібен.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_24., який працює дільничним інспектором ЧВП ГУНП у Чернігівській області, показав, що він знайомий з ОСОБА_10, який проживає по АДРЕСА_3, яка входить у зону його обслуговування. ОСОБА_10 йому нічого про вимагання з нього неправомірної вигоди не повідомляв, і порад ОСОБА_10 звертатись з цього приводу до УБОЗу він не давав.

З наданих прокурором суду доказів та документів встановлено наступне.

Оперуповноважений ВБК УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17. у рапорті від 06.06.2014 року начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області доповідає, що під час здійснення оперативного супроводження кримінального провадження №12013260020000374 встановлено, що 15.01.2014 року лікар ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 1 800 грн. від ОСОБА_10 за позитивне вирішення питання щодо складення відповідного діагнозу для отримання групи інвалідності(т.1 а.п.178).

Із заяви ОСОБА_10 від 06.06.2014 року вбачається, що останній, будучи попередженим за ст.383 КК України, повідомляє, що 15.01.2014 року у приміщенні свого кабінету №319 Чернігівської ЦРЛ за адресою:м.Чернігів, вул.Шевченко,114, лікар ОСОБА_1 вимагав та отримав хабар за написання діагнозу у направленні на МСЕК та клопотання в отриманні групи інвалідності у сумі 1 800 грн.(т.1 а.п.179).

Як вбачається з рапорту оперуповноваженого ВБК УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17. від 12.06.2014 року, останній доповідає начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області про те, що під час здійснення оперативного супроводження кримінального провадження №12013260020000374 встановлено, що 09.04.20014 року лікар ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 2 200 грн. від ОСОБА_12. за позитивне вирішення питання щодо складення відповідного діагнозу для отримання групи інвалідності(т.1 а.п.180).

ОСОБА_12. у своїй заяві начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області від 12.06.2014 року, будучи ознайомленою зі ст.383 КК України, повідомляє, що вона, 09.04.2014 року, на вимогу лікаря ОСОБА_1 надала останньому неправомірну вигоду у сумі 2 000 грн. за позитивне вирішення питання щодо продовження 3-ї групи інвалідності(т.1 а.п.181).

Оперуповноважений ВБК УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17. у рапорті від 12.06.2014 року начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області доповідає, що під час здійснення оперативного супроводження кримінального провадження №12013260020000374 встановлено, що 08.05.2014 року лікар ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 700 грн. від ОСОБА_13 за позитивне вирішення питання щодо складення відповідного діагнозу для отримання листка тимчасової непрацездатності(т.1 а.п.182).

ОСОБА_13 у своїй заяві начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області від 12.06.2014 року, будучи ознайомленою зі ст.383 КК України, повідомляє, що вона, 08.05.2014 року, на вимогу лікаря ОСОБА_1 надала останньому неправомірну вигоду у сумі 700 грн. за продовження терміну лікарняного у зв'язку з травмою ноги(т.1 а.п.183).

Як вбачається з рапорту оперуповноваженого ВБК УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17. від 12.06.2014 року, останній доповідає начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області про те, що під час здійснення оперативного супроводження кримінального провадження №12013260020000374 встановлено, що 29.05.20014 року лікар ОСОБА_1 вимагав та отримав неправомірну вигоду у сумі 3 000 грн. від ОСОБА_15. за отримання 2-ї групи інвалідності її сину ОСОБА_16(т.1 а.п.184).

Із заяви ОСОБА_15. від 12.06.2014 року вбачається, що вона, будучи попередженою за ст.383 КК України, просить провести перевірку по факту вимагання та отримання неправомірної вигоди у розмірі 3 000 грн. з боку лікаря міжрайонної спеціалізованої МСЕК ОСОБА_7 за надання групи інвалідності її сину ОСОБА_16., який мав місце 29.05.2014 року у першій половині дня у робочому кабінеті ОСОБА_7. за адресою:м.Чернігів, вул.Волковича,25(т.1 а.п.185).

Відповідно до рапорту оперуповноваженого ВБК УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17. від 21.07.2014 року, останній доповідає начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області про те, що під час здійснення оперативного супроводження кримінального провадження №12013260020000374 встановлено, що 23.05.20014 року голова спеціалізованого міжрайонного травматологічного МСЕК ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду у розмірі 1 500 грн. від ОСОБА_14. за позитивне вирішення питання щодо отримання 3-ї групи інвалідності(т.1 а.п.186).

ОСОБА_14. у своїй заяві начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області від 21.07.2014 року, будучи ознайомленим зі ст.383 КК України, повідомив, що голова МСЕК ОСОБА_2 23.05.2014 року у ранковий час отримав від нього грошові кошти у сумі 1 500 грн. за продовження третьої групи інвалідності.

Як вбачається із заяви ОСОБА_8. від 22.07.2014 року, останній, будучи ознайомленим зі ст.383 КК України, повідомляє, лікар ОСОБА_1 отримав від нього неправомірну вигоду у сумі 2 000 грн. за зазначення у направленні на МСЕК відповідного діагнозу та за сприяння в отриманні ним третьої групи інвалідності.

Згідно рапорту оперуповноваженого в ОВС УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17. від 27.12.2013 року, останній доповідає начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області про те, що у ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено факти вимагання та отримання неправомірної вигоди членами спеціалізованої міжрайонної травматологічної МСЕК від хворих за отримання відповідного висновку експертизи, підтвердження групи та отримання безстрокової групи інвалідності за адресою:м.Чернігів, вул.Волковича,25(т.1 а.п.206).

Наданими суду витягами з кримінальних проваджень підтверджуються факти реєстрації повідомлень щодо епізодів злочинів у ЄРДР, в тому числі кримінального провадження №12013260020000374(т.1 а.п.207-215, 221-226).

Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2014 року, свідок ОСОБА_8., будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, серед пред'явлених йому ксерокопій зображення облич осіб, впізнав медсестру, якій він передав 2 000 грн. для подальшої передачі лікарю ОСОБА_1 за вирішення питання про встановлення групи інвалідності та оформлення направлення, при цьому перед цим зазначено, що ОСОБА_8. на запитання слідчого відповів: "біле волосся, худорляве обличчя, волосся до плечей"(т.1 а.п.229-231).

З копії наказу №24-л від 01.09.1997 року, посадової інструкції голови МСЕК та положення про міжрайонну спеціалізовану травматологічну МСЕК вбачається, що ОСОБА_2 був прийнятий на посаду голови травматологічної МСЕК, являвся посадовою особою та був особисто ознайомлений з положенням 05.09.2013 року та 02.01.2014 року зі своєю посадовою інструкцією(т.1 а.п.233,234-237,239-244).

Копією статуту КМЗ "Обласний Центр медико-соціальної експертизи" Чернігівської обласної ради встановлені основна мета та предмет діяльності Центру, до складу якого входить, в тому числі спеціалізована травматологічна МСЕК, а головним лікарем Центру є ОСОБА_19.(т.2 а.п.1-9).

Копією положення про поліклінічне відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" встановлено мету та завдання діяльності відділення, а також організація діагнозтично - лікувального процесу(т.2 а.п.12-17).

З копії посадової інструкції лікаря ортопеда-травматолога КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" вбачається, що нею встановлені завдання, обов'язки та права лікаря ортопеда-травматолога, що вона розроблена заступником головного лікаря з ЕТН ОСОБА_18., і що у ній відсутні дані про дату та особистий підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з цією інструкцією(т.2 а.п.28-33), а відповідно до виписки з наказу №01-11 від 06.03.2002 року ОСОБА_1 був призначений на посаду лікаря травматолога-ортопеда з 07.03.2002 року(т.2 а.п.34).

З протоколу обшуку, дозвіл на проведення якого за місцем роботи лікаря ОСОБА_7. судом був наданий слідчому ОСОБА_25., у кабінетах №216 та №217 приміщення спеціалізованої міжрайонної травматологічної МСЕК по вул.Волковича,25 у м.Чернігові вбачається, що 29.05.2014 року слідчим ОСОБА_25 ухвала суду була пред'явлена ОСОБА_7., який заявив, що має 1 500 грн., які йому надала невідома жінка. У ОСОБА_7., згідно протоколу, слідчим були вилучені грошові кошти у різних сумах, зокрема у сумі 1 500 грн, які йому надала невідома жінка, документи, зокрема журнали обліку довідок МСЕК, виписки з актів огляду та інші, мобільні телефони, печатка і штампи та інше майно. У ОСОБА_2 були вилучені печатка, грошові кошти у різних сумах, зокрема у сумі 1 500 грн., які він тримав під сорочкою у конверті з написом "ОСОБА_14.", грошові кошти у сумі 3 000 грн., які були завернуті у аркуш паперу з написом "3 000", журнали обліку та протоколів МСЕК(т.2 а.п.40-58).

З відеозаписів на відеокасетах до протоколу обшуку вбачається, що відеозаписом підтверджуються факти, що викладені у протоколі обшуку. Так у ОСОБА_7. були вилучені грошові кошти, зокрема видно, як ОСОБА_7. дістав із барсетки конверт, сказав, що конверт йому положила жінка, але хто вона не знає, і у конверті знаходилось 1 500 грн., а у ОСОБА_2 з-під сорочки вилучають конверт з надписом "ОСОБА_14." з грошовими коштами у сумі 1 500 грн., про які ОСОБА_2 пояснив, що коли перевіряв папери на столі, то побачив цей конверт. Крім того видно, як у ОСОБА_2 вилучають грошові кошти у сумі 3 000 грн., про які ОСОБА_2 пояснив, що це його особисті кошти. Також відеозаписом підтверджуються факти вилучення інших сум грошових коштів, документів та іншого майна. Крім того, з відеозапису вбачається, що у проведенні обшуку приймає участь працівник міліції на прізвище ОСОБА_26, яке не зазначено у протоколі обшуку(т.2 а.п.67).

Відповідно до протоколів огляду предметів та документів від 29.05.2014 року, 01.06.2014 року, 17.06.2014 року та 14.09.2014 року вбачається, що слідчим були оглянуті предмети та документи, що були вилучені 29.05.2014 року під час обшуку у кабінеті №216 та №217 за адресою:м.Чернігів, вул.Волковича,25, зокрема: форми реабілітації інвалідів, журнали обліку довідок МСЕК, акти огляду МСЕК, в тому числі на ОСОБА_16., довідка до акту огляду МСЕК на ім'я ОСОБА_16., журнали протоколів засідань МСЕК(т.2 а.п.68-69), журнали: обліку довідок МСЕК, протоколів засідань МСЕК та обліку індивідуальних програм реабілітації інвалідів(т.2 а.п.71-72), вилучені у ОСОБА_2 печатка, грошові кошти у сумах, які не вказані в обвинуваченні(т.2 а.п.75-83), грошові кошти видані ОСОБА_7. у сумі 1 500 грн. та інші грошові кошти, що вилучені у ОСОБА_7., речі із металу жовтого кольору, грошові кошти у сумі 1 500 грн. та конверт , на якому у графі "адреса одержувача" зазначено "ОСОБА_14, АДРЕСА_4, 16000", грошові кошти у сумі 3 000 грн. та аркуш паперу у клітинку з рожевими слідами папілярних узорів, вилучені у ОСОБА_2(т.2 а.п.86-88).

Відповідно до постанов слідчого вбачається, що документи та речі визнані речовими доказами, зокрема, до матеріалів кримінального провадження приєднані, як речові докази: акт огляду МСЕК №798 від 29.05.2014 року, виписка(довідка) до акту огляду МСЕК на ім'я ОСОБА_16. від 29.05.2014 року, журнали протоколів засідань МСЕК(т.2 а.п.70), журнали: обліку довідок МСЕК, протоколів засідань МСЕК та обліку індивідуальних програм реабілітації інвалідів(т.2 а.п.73-74), грошові кошти, в тому числі у сумі 1 500 грн та конверт з написом "ОСОБА_14", грошові кошти у сумі 3 000 грн. та аркуш паперу з написом "3 000"(т.2 а.п.84), конверти, один з яких з написом "ОСОБА_27", клаптик паперу, чек(т.2 а.п.89,90).

Як вбачається з протоколів освідування від 27.06.2014 року, оперуповноважені УБОЗ УМВС України в Чернігівській області, за дорученням слідчого начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області(т.2 а.п.97,101), провели освідування ОСОБА_14. та ОСОБА_15., у ході якого у ОСОБА_14. та ОСОБА_15. були відібрані зразки слідів рук(т.2 а.п.98-99,102-103).

Згідно висновків судово-почеркознавчих експертиз №564 від 20.06.2014 року та №681 від 04.07.2014 року сліди пальців рук розмірами 12х21 мм, 13х23 мм на конверті, вилученому 29.05.2014 року за адресою:м.Чернігів, вул.Волковича,25, залишені ОСОБА_14., а три сліди пальців рук, що виявлені на аркуші паперу, вилученому 29.05.2014 року за адресою:м.Чернігів, вул.Волковича,25, залишені не ОСОБА_15., а іншими особами(т.2 а.п.109-113,119-126).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №817 від 05.09.2014 року сліди пальців рук розмірами 12х15 мм, 21х15 мм на поверхні аркушу паперу, розміром 12х18 мм на поверхні конверту, залишені ОСОБА_7., а інші залишені іншими особами, при цьому жодні сліди не залишені ОСОБА_2(т.2 а.п.132-140).

Як вбачається з протоколів про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - негласного отримання зразків для порівняльного дослідження від 28.07.2014 року та 08.08.2014 року, у вказані дати, на підставі ухвал слідчого судді, було проведено негласне отримання зразків, а саме слідів рук ОСОБА_2 та ОСОБА_7.(т.2 а.п.148,149).

З протоколу обшуку від 29.05.2014 року вбачається, що оперуповноваженим УБОЗ УМВС України в Чернігівській області, за дорученням слідчого начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області(т.2 а.п.155), було проведено обшук за місцем роботи лікаря ОСОБА_1 у кабінеті №319, розташованого у приміщенні КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" та вилучено грошові кошти у сумі 1 800 грн., журнали: реєстрації нещасних випадків, записів висновків ЛКК, реєстрації направлень на МСЕК, мобільний телефон, листок обліку роботи лікаря ОСОБА_1(т.2 .а.п.156-160).

Відповідно до протоколів огляду предметів та документів від 01.06.2014 року та 26.09.2014 року вбачається, що слідчим були оглянуті предмети та документи, що були вилучені 29.05.2014 року під час обшуку у кабінеті №319, розташованого у приміщенні КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ", зокрема: журнали реєстрації нещасних випадків, висновків та направлень на МСЕК, паперовий конверт з надписом "ОСОБА_28" (т.2 а.п.162-164).

Журнали: реєстрації нещасних випадків, запису висновків, реєстрації направлень на МСЕК, листи обліку роботи лікаря ОСОБА_1, грошові кошти у сумі 1 800 грн., мобільні телефони, відповідно до постанов слідчого, приєднані до кримінального провадження в якості речових доказів(т.2 а.п.165,166,167).

Відповідно до протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 16.07.2014 року, 21.07.2014 року та 25.09.2014 року, оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області, за дорученням слідчого начальнику УБОЗ УМВС України в Чернігівській області(т.2 а.п.172,200), оглянув та вилучив акт огляду МСЕК ОСОБА_10, ОСОБА_12., ОСОБА_14., ОСОБА_13 та ОСОБА_8.(т.2 а.п.175-179,186-191,201-204).

Відповідно до протоколів огляду предметів та документів від 23.07.2014 року, 22.07.2014 року та 26.09.2014 року вбачається, що слідчим був оглянутий акт огляду МСЕК ОСОБА_10(т.2 а.п.180), акти огляду МСЕК ОСОБА_13, ОСОБА_14. та ОСОБА_12.(т.2 а.п.192-193), а також ОСОБА_8.(т.2 а.п.205).

Згідно постанови слідчого від 23.07.2014 року, 22.07.2014 року та 26.09.2014 року акт огляду МСЕК ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14. та ОСОБА_12., а також ОСОБА_8. приєднані до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу(т.2 а.п.181,194,206-207), а відповідно до постанови від 29.05.2014 року слідчим визнані речовими доказами грошові кошти 1 500 грн. та мобільні телефони з сім картками операторів мобільного зв'язку(т.2 а.п.209).

У висновку комп'ютерно - технічної експертизи №565 від 16.06.2014 року експертом вказано назви, серії, імейли мобільних телефонів, що надані на дослідження, наявність у них сім-карток операторів мобільного зв'язку, а також наявність у телефонних книгах абонентів та смс-повідомлень(т.2 а.п.217-226).

Відповідно до протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 10.01.2014 року, оперуповноваженим УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., за ухвалою слідчого судді, у період з 26.11.2013 року до 27.12.2013 року, стосовно ОСОБА_1 відібрані матеріали, які можуть бути використані, як джерело доказів у кримінальному провадженні, які зберігаються на оптичному носії DVD-R інв.№672т. Згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 22.04.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_25, та аудіозапису на оптичному носії DVD-R інв.№672т(т.2 а.п.228-239) вбачається, що на них маються дані щодо розмов ОСОБА_1 з матір'ю, невизначеними абонентами та ОСОБА_7., при цьому у розмовах з матір'ю ОСОБА_1 повідомляє їй про отримання ним коштів від людей за кожний день роботи, а також розмови з невизначеними абонентами: щодо огляду ОСОБА_8., щодо можливості прибути на комісію, і що він вже домовився за нього(т.2 а.п.231); з ОСОБА_29, яка повідомила, що заходив хлопець, який приніс дві(т.2 а.п.232); розмова про можливе проведення ОСОБА_1. лікування коліна та оплати цього(т.2 а.п.234); про направлення на МСЕК ОСОБА_8., а також розмова з ОСОБА_7. про огляд ОСОБА_8.(т.2 а.п.238).

З протоколу про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - зняття інформації з каналів зв'язку від 06.03.2014 року вбачається, що оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., на підставі ухвали слідчого судді, у період з 30.12.2013 року до 27.02.2013 року, провів зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного телефону ОСОБА_1(т.3 а.п.1). Згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 24.05.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_25, та аудіозапису на оптичному носії DVD-R інв.№706т(т.3 а.п.2-20) вбачається, що на них маються дані про розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_11 щодо огляду ОСОБА_10, в тому числі щодо можливості виправити з 3 на 2 з доплатою(т.3 а.п.2-5); розмови з матір'ю про отримання грошових коштів під час здійснення прийому.

Як вбачається з протоколу про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - зняття інформації з каналів зв'язку від 06.05.2014 року, оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., на підставі ухвали слідчого судді, у період з 27.02.2014 року до 27.04.2014 року, провів зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного телефону ОСОБА_1(т.3 а.п.36). Згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 14.06.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_25, та аудіозапису на оптичному носії DVD-R інв.№762н/т(т.3 а.п.37-55) вбачається, що на них маються дані про розмови ОСОБА_1 з матір'ю про те, скільки він заробив за день; невідомою жінкою 07.04.2014 року про необхідність приїхати у середу та узяти з собою паспорт та конвертик(т.3 а.п.41-42), а потім 08.04.2014 року про розмову з ОСОБА_7. щодо дівчини з хворобою ключиці(т.3 а.п.43) та 09.04.20-14 року про те, що у дівчини вже була група до 11-го року, і що він(ОСОБА_7.) підійшов до шефа розказав, описав все нормально(т.3 а.п.44), 09.04.2014 року про те, що за жінку, за яку він(ОСОБА_7.) бігав до шефа, щоб узяв троєчку та повідомлення ОСОБА_1., що частина товару у нього, і що він може сьогодні її передати(т.3 а.п.45), а також розмова з ОСОБА_30, який спитав як дівчина, на що ОСОБА_1 відповів, що гроші вона йому вже передала(т.3 а.п.54).

Відповідно до протоколу про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - зняття інформації з каналів зв'язку від 22.04.2014 року, оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., на підставі ухвали слідчого судді, у період з 18.02.2014 року до 18.04.2014 року, провів зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного телефону ОСОБА_7.(т.3 а.п.57). Згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 25.05.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_25, та аудіозапису на оптичному носії DVD-R інв.№735н/т(т.3 а.п.57-65) вбачається, що на них маються дані про розмову ОСОБА_7. з ОСОБА_1. 08.04.2014 року щодо дівчини з хворобою ключиці, що вона може у середу приїхати, про те, що у неї була група інвалідності до 2011 року, що він(ОСОБА_7.) підійшов до шефа розказав, підписав, все нормально, а також про те, що з дівчини, за яку він(ОСОБА_7.) бігав до шефа, щоб узяв троєчку, а також про те, що частина товару у нього(ОСОБА_1)(т.3 а.п.61,62).

Як вбачається з протоколу про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - зняття інформації з каналів зв'язку від 28.05.2014 року, оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., на підставі ухвали слідчого судді, у період з 16.04.2014 року до 15.05.2014 року, провів зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного телефону ОСОБА_7.(т.3 а.п.67). Згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 15.06.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_25, та аудіозапису на оптичному носії DVD-R інв.№787(т.3 а.п.68-81) вбачається, що на них маються дані про розмови ОСОБА_7. з ОСОБА_1. 06.05.2014 року щодо продовження лікарняного жінці та вказується сума грошових коштів(т.3 а.п.70), 08.04.2014 року щодо дівчини з хворобою ключиці, що вона може у середу приїхати(т.3 а.п.71), 09.04.2014 року про те, що у дівчини була група, і що він зайшов до шефа, розповів, описав все нормально, і щоб з жінки щодо якої він(ОСОБА_31) бігав до шефа, щоб з неї узяв троєчку, а також повідомлення ОСОБА_1, що частина товару у нього(т.3 а.п.73,74), про продовження лікарняного ОСОБА_13, що гроші вже у нього(ОСОБА_1)(т.3 а.п.72), розмови 20.03.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7., у ході якої вони обговорюють який необхідний діагноз для жінки, у якої хвороба ключиці(т.3 а.п.78), що гроші жінка вже передала(т.3 а.п.79).

З протоколу про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - зняття інформації з каналів зв'язку від 27.06.2014 року вбачається, що оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., на підставі ухвали слідчого судді, у період з 25.04.2014 року до 25.06.2014 року, провів зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного телефону ОСОБА_1(т.3 а.п.83). Згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 26.07.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_25, та аудіозапису на оптичному носії DVD-R інв.№800н/т(т.3 а.п.84-95) вбачається, що на них маються дані про розмови ОСОБА_1 з матір'ю про суму зароблених грошей, з ОСОБА_7. 06.05.2014 року щодо можливості продовження лікарняного листа жінці та вказана сума грошових коштів(т.3 а.п.85), 08.05.2014 року щодо продовження лікарняного листа ОСОБА_13, що гроші у нього(ОСОБА_1)(т.3 а.п.86), розмови з матір'ю 09.05.2014 року, що він 100 грн. заробив та гроші відніс ОСОБА_7., а також дані про розмови з матір'ю, медсестрою про гроші, про неправомірну вигоду, про неправдиві діагнози, що зазначено слідчим без наведення змісту розмов(т.3 а.п.90-91).

Відповідно до протоколу про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - спостереження за особою, річчю або місцем від 24.06.2014 року, оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., на підставі ухвали слідчого судді, у період з 27.02.2014 року до 24.06.2014 року, провів спостереження за особою, річчю або місцем стосовно ОСОБА_7., при цьому даний протокол ОСОБА_17. не підписаний(т.3 а.п.96). Згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 20.07.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_25, та запису на оптичних носіях DVD-R інв.№764н/т, №791н/т(т.3 а.п.97-99)) вбачається, що на них маються дані про наявність на оптичних носіях файлів з зображенням ОСОБА_7. та факту його перебування у гаражі, розташованому у автокооперативі "Лада Причернігівавто", а також зафіксовано перебування у гаражному кооперативі ОСОБА_1, так як він заходить до приміщення гаражу.

З протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця(за особою) від 07.03.2014 року вбачається, що оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., на підставі ухвали слідчого судді, у період з 08.01.2014 року до 07.03.2014 року, провів аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_1 за адресою:м.Чернігів, вул.Шевченко,114, кабінет №319, і, як зазначено оперуповноваженим, лікар ОСОБА_1 у розмові з невідомим чоловіком вимагав неправомірну вигоду за отримання групи інвалідності, яка відбулась 15.01.2014 року(т.3 а.п.101-102). Згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 19.04.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_25, у ньому маються дані про розмови ОСОБА_1 з невідомим чоловіком щодо вартості, визначення невідомому третьої групи, його прохання, за можливості, встановити другу групу та вартості цього(т.3 а.п.103-105). Якість аудіозапису цих розмов на аудіокасеті є низькою, але з нього вбачається, що розмови відбуваються у місці, де достатня кількість джерел додаткових звуків(т.3 а.п.106).

Як вбачається з рапорту оперуповноваженого ВБК УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., у ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що особою, у якої громадянин "М" вимагав неправомірну вигоду є ОСОБА_10(т.3 а.п.109).

Відповідно до вироку Деснянського районного суду м.Чернігова від 08.01.2015 року судом була затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_7., який визнаний винним та йому призначено покарання за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року та від 18.04.2013 року. З мотивувальної частини вироку вбачається, що ОСОБА_7. визнаний винним у вчиненні злочинів у складі організованої групи, до якої входили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та отримання цією групою неправомірної вигоди 09.04.2014 року від ОСОБА_12., 08.05.2014 року від ОСОБА_13, а також 29.05.2014 року за попередньою змовою з ОСОБА_2 від ОСОБА_15.

За клопотанням сторони захисту прокурором були надані: протокол про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - аудіоконтролю особи, відеоконтроль особи від 05.06.2014 року, відповідно до якого оперуповноважений УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., на підставі ухвал слідчого судді від 08.01.2014 року, від 27.02.2014 року та 25.04.2014 року, провів аудіоконтроль та відеоконтроль особи у службових кабінетах №216 та №217 по вул.Волковича,25 у м.Чернігові, у яких працювали ОСОБА_7. та ОСОБА_2 У протоколі зазначено, що у ході перевірки підтверджуються факти вимагання та отримання неправомірної вигоди від хворих та інвалідів лікарем ОСОБА_7., при цьому нічого не вказано за ОСОБА_2

Відповідно до протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 09.01.2014 року, оперуповноваженим УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., за ухвалою слідчого судді, терміном 60 діб, починаючи з 10.12.2013 року, стосовно ОСОБА_7. відібрані матеріали, які можуть бути використані, як джерело доказів у кримінальному провадженні, а також вказано, що відеозаписи аудіо, - та відеоконтролю ОСОБА_7., що підтверджують наявність у діях останнього ознак злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, зберігаються на магнітному носії.

Відповідно до протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 09.01.2014 року, оперуповноваженим УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17., за ухвалою слідчого судді, терміном 60 діб, починаючи з 10.12.2013 року, стосовно ОСОБА_2 відібрані матеріали, які можуть бути використані, як джерело доказів у кримінальному провадженні, а також вказано, що відеозаписи аудіо,- та відеоконтролю ОСОБА_2, що підтверджують наявність у діях останнього ознак злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, зберігаються на магнітному носії.

У судовому засіданні були досліджені речові докази: документи, що надані прокурором та приєднані до матеріалів кримінального провадження, зокрема: акти огляду МСЕК, журнали запису висновків ЛКК, протоколів засідань МСЕК(форма №157-5/о), обліку довідок МСЕК, виданих інвалідам(форма №157-4/о).

Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи обвинувачення про доведеність обвинувачення, показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що вони злочинів не вчиняли, доводи їх захисників про недоведеність їх вини, що більшість доказів у кримінальному провадженні отримані з порушенням КПК України, а тому є недопустимими, та прохання виправдати обвинувачених, суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, виходячи з наступного.

При оцінці доказів суд враховує зміст ст.62 Конституції України, ст.2 КПК України щодо завдань кримінального провадження, ст.ст.7,9,17 та ст.18 КПК України щодо загальних засад кримінального провадження, зокрема, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, свободи від самовикриття.

Згідно ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК. Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Так, допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечували вчинення ними злочинів, зазначених у обвинувачені.

Допитані у судовому засіданні свідки, які зазначені в обвинуваченні, як ті, від яких обвинувачені отримували неправомірну вигоду, ОСОБА_14., ОСОБА_12., ОСОБА_8., ОСОБА_15. та ОСОБА_13 фактично спростували обставини, що викладені в обвинувачені, зокрема те, що обвинувачені отримували від них неправомірну вигоду. З показань свідків ОСОБА_32., ОСОБА_12., ОСОБА_8. та ОСОБА_15. не вбачається, що написання ними заяв до правоохоронного органу відбувалось внаслідок їх вільного волевиявлення. Таким чином, суд приймає ці показання, як належні та допустимі докази, та вважає, що показання вказаних свідків не підтверджують обвинувачення, як це було зазначено стороною обвинувачення, а навпаки спростовують пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у зв'язку з чим не приймає, як докази обвинувачення документи:рапорти оперуповноваженого та заяви вказаних свідків до правоохоронного органу. При оцінці показань вказаних свідків суд керується ст.23 КПК України, а також враховує вимоги ч.4 ст.95 КПК України, відповідно до якої суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.

Показаннями свідка ОСОБА_9 підтверджується факт передачі їй грошей для ОСОБА_1 незнайомим чоловіком, але з врахуванням показань свідка ОСОБА_8., а також свідка ОСОБА_23., суд вважає, що показаннями свідка ОСОБА_9 не є такими, що підтверджують обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Аналогічно суд оцінює показання свідка ОСОБА_23., які узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8. та свідка ОСОБА_9, а тому, суд вважає показання свідка ОСОБА_23. такими, що не підтверджують обвинувачення, а навпаки такими, що його спростовують.

З показань свідка ОСОБА_11. вбачається, що у ОСОБА_10 були підстави для отримання інвалідності, що йому ОСОБА_1 грошей за встановлення ОСОБА_10 групи інвалідності не пропонував, і грошей чи матеріальних цінностей від ОСОБА_1 він за це не отримував. Враховуючи зміст показань свідка ОСОБА_11., що у судовому засіданні суду не надано даних про те, що група інвалідності ОСОБА_10 встановлена безпідставно, суд оцінює показання свідка ОСОБА_11., як такі, що не підтверджують обвинувачення пред'явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_17. підтверджується обвинувачення пред'явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при цьому, оцінюючи їх показання, суд враховує їх зміст з врахуванням інших досліджених у судовому засіданні доказів, в тому числі показань вищевказаних свідків, і вважає, що свідок ОСОБА_17. є зацікавленою особою у розгляді кримінального провадження на користь обвинувачення, оскільки мав безпосереднє відношення до кримінального провадження, приймаючи у ньому участь, а не підтвердження обвинувачення може свідчити про рівень його професіоналізму або про неналежне виконання своїх обов'язків, що може мати для нього негативні наслідки по службі, а тому суд відноситься до його показань критично.

Аналізуючи та оцінюючи інші досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до наступних висновків. Протокол пред'явлення особи для впізнання, з врахуванням показань ОСОБА_8. у судовому засіданні, у тому числі щодо обставин написання заяви до правоохоронного органу, якості ксерокопій, а не фотознімків, що передбачено ст.228 КПК України, якість зображення облич осіб, та зміст прикмет, які вказані ОСОБА_8., а також зображення особи під №2 у протоколі, при відсутності будь-яких даних щодо необхідності у проведенні впізнання особи саме таким чином, суд, враховуючи вищевикладене, не приймає вказаний протокол, як такий, що підтверджує обвинувачення.

Оцінюючи копії документів, зокрема наказу про призначення на посаду, статуту КМЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи", положення про поліклінічне відділення КЛПЗ "Чернігівська ЦРЛ" та посадової інструкції лікаря ортопеда-травматолога, суд вважає, що вони вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_2 був службовою особою. Разом з тим, відсутність підпису про ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_1 з посадовою інструкцією вказує на те, що ця інструкція не підтверджує обставини, що викладені в обвинуваченні щодо ОСОБА_1, а навпаки їх спростовує.

У протоколі обшуку від 29.05.2012 року вказано про вилучення грошових коштів у ОСОБА_7. та ОСОБА_2, документів, мобільних телефонів та іншого майна, але, з врахуванням показань свідка ОСОБА_14. та інших свідків, які зазначені в обвинуваченні, окрім ОСОБА_10, фактичні дані, що містяться у протоколі, суд не визнає такими, що підтверджують обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Аналогічно судом оцінюється і відеозапис до протоколу обшуку, при цьому судом враховується, що пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 під час проведення обшуку щодо наявності у нього конверта з грошовими коштами під сорочкою, а також показання свідка ОСОБА_14. у судовому засіданні, фактично узгоджуються між собою. Підстави для визнання протоколу обшуку та відеозапису до нього недопустимими доказами, з врахуванням вказаних захистом обставин, відсутні.

Протоколи огляду предметів та документів від 29.05.2014 року, 01.06.2014 року, 17.06.2014 року та 14.09.2014 року містять фактичні дані, які підтверджують дані, що вказані у протоколі обшуку та відеозапису до нього, зокрема факт вилучення конверту з грошовими коштами у сумі 1 500 грн. з надписом "ОСОБА_14.", а також грошових коштів у сумі 3 000 грн. та аркуша паперу у клітинку.

Оцінюючи протоколи освідування ОСОБА_14. та ОСОБА_15. суд виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.241 КПК України слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу, при цьому можливості доручити проведення освідування цією статтею не передбачено. Крім того, у судовому засіданні суду не надано даних, які б вказували, що на момент освідування вказані особи мали статус, передбачений ч.1 ст.241 КПК України. За вказаних обставин суд вважає, що ці докази отриманні в порушення порядку, передбаченого КПК України, у зв'язку з чим вони є недопустимими. Оскільки протоколи про освідування ОСОБА_14. та ОСОБА_15. визнані судом недопустимими доказами, висновки судово-почеркознавчих експертиз, під час проведення яких досліджувались зразки ОСОБА_14. та ОСОБА_15., що були отриманні у незаконний спосіб, також є недопустимими доказами.

Відповідно до ст.236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Зі змісту цієї норми закону вбачається, що вона носить імперативний характер і не передбачає можливості передачі виконання ухвали іншій особі, яка не є слідчим. З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обшук у кабінеті ОСОБА_1 проводився не уповноваженою особою, у зв'язку з чим суд протокол обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 визнає недопустимим доказом. Оскільки протокол обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 судом визнаний, як недопустимий доказ, то всі вилучені документи та речові докази, протоколи оглядів предметів та документів, є недопустимими доказами.

Як зазначено у ст.131 КПК України, одним із видів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів. Як вбачається зі змісту ст.ст.164,165 КПК України право на тимчасовий доступ до речей і документів має лише особа, яка зазначена у відповідній ухвалі слідчого судді або суду. У ст.ст.40, 41 КПК України відсутні норми про те, що слідчий має право доручати оперативним підрозділам проводити заходи забезпечення кримінального провадження. З врахуванням наведених норм КПК України, суд вважає, що тимчасовий доступ до речей і документів 16.07.2014 року, 21.07.2014 року та 25.09.2014 року був проведений з порушенням норм КПК України не уповноваженою особою, а тому протоколи тимчасового доступу до речей і документів у вказані дати, суд визнає недопустимими доказами. Оскільки протоколи тимчасового доступу до речей і документів судом визнані недопустимими доказами, то всі вилучені документи, грошові кошти, мобільні телефони, - речові докази, протоколи оглядів предметів та документів, є недопустимими доказами.

Оскільки протокол про результати проведення негласної слідчої(розшукової) дії - спостереження за особою, річчю або місцем від 24.06.2014 року оперуповноваженим УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_17. не підписаний, суд вважає його недопустимим доказом.

Відповідно до ч.2 ст.86 КПК України, суд не може посилатись на недопустимі докази при ухваленні судового рішення.

Суд не погоджується з твердженням обвинувачення про те, що дії осіб та фактичні обставини, які мають значення для цього кримінального провадження, були встановлені та підтверджені іншим судом і відображені у вироку Деснянського районного суду м.Чернігова по обвинуваченню ОСОБА_7., при цьому на обґрунтування цього прокурор послався на ст.90 КПК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 "Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя" та на ст.124 Конституції України про те, що судові рішення мають преюдиціальне значення для суду, тобто є обов'язковими для виконання на всій території України усіма без винятку органами державної влади, установами, посадовими особами.

Таке твердження прокурора суперечить ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна людина при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні кримінального злочину, вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено згідно законом, та має якнайменш такі права: захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника, а також допитувати свідків, що свідчать проти неї, або вимагати їхнього допиту. Посилання на ст.90 КПК України, враховуючи її зміст, взагалі є незрозумілим, оскільки такий підхід прокурора суперечить змісту ст.ст.2,7,9,17,20, 21, 22 та ст.23 КПК України. Зі змісту ст.124 Конституції України не вбачається, що відносно інших обвинувачених, вказаних у вироку суду щодо ОСОБА_7., не повинний проводитись судовий розгляд і вони не мають право захищатись від пред'явленого їм обвинувачення. Враховуючи викладене, суд не приймає фактичні дані, що викладені у вироку суду від 08.01.2015 року, як такі, що підтверджують обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Докази, які не визнані судом недопустимими, а саме: показання свідка ОСОБА_10, рапорт оперуповноваженого щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10, заява ОСОБА_10 про вчинення злочину, висновок комп"ютерно-технічної експертизи, протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 10.01.2014 року, протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, та аудіозапис до них, протоколи про результати проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 06.03.2014 року, 06.05.2014 року, 22.04.2014 року, 28.05.2014 року, 27.06.2014 року та 07.03.2014 року, а також протоколи дослідженні інформації та аудіозаписи до цих протоколів, в тому числі до протоколу про результати проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 24.06.2014 року, рапорт оперуповноваженого щодо встановлення особи ОСОБА_10, є належними та допустимими доказами, про те, з врахуванням вищевикладеного, особливо змісту показань свідків ОСОБА_14., ОСОБА_12., ОСОБА_8., ОСОБА_15. та ОСОБА_13, змісту зафіксованих розмов обвинуваченого ОСОБА_1, а також визнання вищевказаних доказів недопустимими, при відсутності предмета неправомірної вигоди за показаннями ОСОБА_10, не є достатніми та такими, якими у сукупності доводиться винуватість обвинувачених поза розумним сумнівом. Ці докази містять фактичні дані, які вказують на припущення можливої наявності деяких обставин, вказаних в обвинуваченні. При цьому суд також враховує, що про долучені прокурором за клопотанням сторони захисту протоколи про результати проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 05.06.2014 року, 09.01.2014 року та 09.01.2014 року, прокурор вказав, що ці протоколи та відеозаписи не стосуються обвинувачених, так як відеонагляд здійснювався саме за ОСОБА_7., оскільки так була встановлена камера та направлена на нього. Була друга камера, але з неї нічого не видно про ОСОБА_2, а тому обвинувачення на них не посилається, але зрозуміло, чому на них посилається сторона захисту, оскільки ці докази нічого не доводять, що вказує на те, якщо ці докази не підтверджують обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, то значить вони його спростовують.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Таким чином, суд вважає, що у судовому засіданні докази, які надані стороною обвинувачення на підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не є достатніми, з врахуванням неналежності та недопустимості зазначених вище доказів, містять сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що тлумачиться судом на їх користь, у своєму взаємозв'язку не узгоджуються між собою та не доводять винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень. Це вказує на те, що сторона обвинувачення у судовому засіданні не довела винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, а тому, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають бути виправданими за недоведеністю вчинення ними кримінальних правопорушень, в яких вони обвинувачуються.

Ухвала Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04.07.2014 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1: автомобіль "Citroen Berlingo" 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль "ЗАЗ 11021" 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, - підлягає скасуванню.

Ухвала Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02.10.2014 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2: причіп МАХ 01 TS(1993), державний номерний знак НОМЕР_3 та на ? ідеальної частки квартири за адресою:АДРЕСА_5, - підлягає скасуванню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Речові докази: акти огляду МСЕК, виписка(довідка) до акту огляду МСЕК, журнали: протоколів засідань МСЕК, обліку довідок МСЕК та обліку індивідуальних програм реабілітації інвалідів(т.2 а.п.70,73-74,181,194,206-207), журнали:реєстрації нещасних випадків, запису висновків, реєстрації направлень на МСЕК, листи обліку роботи лікаря ОСОБА_1(т.2 а.п.165,166,167), - необхідно повернути установам, де вони вилучені; мобільні телефони(т.2 а.п.165,166,167,209), - необхідно повернути власникам, грошові кошти у сумі 1 500 грн., що були вилучені у ОСОБА_2 у конверті з надписом "ОСОБА_14, АДРЕСА_4, 16000", - необхідно конфіскувати на користь держави, грошові кошти у сумі 3 000 грн., - необхідно повернути ОСОБА_2(т.2 а.п.84), грошові кошти у сумі 1 800 грн.(т.2 а.п.166), - необхідно повернути ОСОБА_1, інші документи(т.2 а.п.89,90), - необхідно залишити на зберігання у матеріалах кримінального провадження.

У зв'язку з тим, що питання про процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів на загальну суму 3 538,08 грн. вирішені судом відповідно до вироку від 08.01.2015 року, питання про процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року, від 18.04.2013 року та по суду виправданим за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.368 КК України в редакції Законів від 07.04.2011 року, від 18.04.2013 року та по суду виправданим за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується.

Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04.07.2014 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1: автомобіль "Citroen Berlingo" 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль "ЗАЗ 11021" 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, - скасувати, а вказане майно повернути власнику.

Ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02.10.2014 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2: причіп МАХ 01 TS(1993), державний номерний знак НОМЕР_3 та на ? ідеальної частки квартири за даресою:АДРЕСА_5, - скасувати, а майно повернути власнику.

Речові докази: акти огляду МСЕК, виписку(довідку) до акту огляду МСЕК, журнали: протоколів засідань МСЕК, обліку довідок МСЕК та обліку індивідуальних програм реабілітації інвалідів(т.2 а.п.70,73-74,181,194,206-207), журнали:реєстрації нещасних випадків, запису висновків, реєстрації направлень на МСЕК, листи обліку роботи лікаря ОСОБА_1(т.2 а.п.165,166,167), - повернути установам, де вони вилучені; мобільні телефони(т.2 а.п.165,166,167,209), - повернути власникам; грошові кошти у сумі 1 500 грн., що були вилучені у ОСОБА_2 у конверті з надписом "ОСОБА_14, АДРЕСА_4, 16000", - конфіскувати на користь держави, грошові кошти у сумі 3 000 грн., - повернути ОСОБА_2(т.2 а.п.84), грошові кошти у сумі 1 800 грн.(т.2 а.п.166), - повернути ОСОБА_1, інші документи(т.2 а.п.89,90), - залишити на зберігання у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: І.А.Мурашко