Постанова № 53601680, 11.11.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/4751/15-а

Провадження №2-а/592/160/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

при секретарі: Троценко Ю. Ю. ,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача за довіреністю: Литвина І. Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання постанови суду, про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, про зобов'язання начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області вчинити певні дії та інше, -

В С Т А Н О В И В :

16.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпакіського районного суду м. Суми із заявою, яка подається до суду, у порядку з поданням клопотання у відповідності вимог ч. 2, 5 ст. 267 КАСУ про невиконання управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2015 року по справі № 592/4751/15-а, в якій він, на підставі ч. 2, 4, 5, 7 ст. 267 КАС України просив дослівно:

- за наслідками розгляду звіту якщо подавало управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради такий звіт до Ковпаківського районного суду м. Суми станом на 12.10.2015 року щодо невиконання постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2015 року по справі 592/4751/15-а де суд (вирішив) : "стягнути з управління соціального захисту населення Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену суму разової допомоги до 05.05.2015 року в розмірі 5192,92 грн. зобов'язати управління соціального захисту населення Сумської міської ради подати до Ковпаківського районного суду м. Суми у двомісячний строк з дня набрання постановою законної сили сили звіт про виконання постанови.

Постанова підлягає негайному виконанню"

але даного звіту до Ковпаківського районного суду м. Суми начальником управління СЗН СМР ОСОБА_3 не було подано. Ухвалою суду установити у двомісячний строк з дня набрання ухвалою законної сили подати звіт про виконання постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2015 року по справі 592/4751/15-а;

- накласти на начальника управління соціального управління соціального захисту населення Сумської міської ради ОСОБА_3 відповідальну за виконання постанови штраф у розмірі двадцять мінімальних заробітних плат, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2015 р. " якою установлено станом на 01.09.2015 р. мінімальну заробітну плату в розмірі 1378 грн. загальна сума штрафу буде складати 27560 грн ;

- половину суми штрафу в розмірі 13780 грн стягнути на користь ОСОБА_1, а іншу половину в розмірі 13780 грн до Державного бюджету України. ;

- ухвалу суду про накладення штрафу, що набрала законної сили направити до виконання до відділу примусового виконання управління державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Сумській області за адресою: вул. Г. Кондратьева, 28 м. Суми, 40003. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму 27569 грн заборгованості без додаткового рішення Ковпаківського районного суду м. Суми нарахувати пеню у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

2. Зобов'язати начальника управління Державної казначейської служби України у Сумській області через підлеглого начальника управління Державної казначейської служби у м. Суми на підставі Постанови Кабінету Міністрів. № 45 від 30.01.2013 р. виконати вимоги:

- п/п. 3 п. 8. повідомити письмово ОСОБА_1 Про прийняття реєстрацію та результати попереднього розгляду наданих документів щодо забезпечення виконання рішення суду по виконавчому листу № 592/4751/15-а;

- п. 28 на протязі 3 робочих днів після надходження виконавчого документа визначити коди програмної класифікації видатків та кредитування держбюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника з яких проводяться безспірне списання коштів. З дня визначення таких кодів та рахунку казначейством повідомити боржника про безспірне списання коштів з його рахунків. Копію повідомлення боржнику направити в адрес стягувача.

- п. 29. у разі недостатності наданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування держбюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету) та економічної класифікації бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган казначейства у робочий день що настає після закінчення строку, зазначеного в п. 28 цієї Постанови надіслать до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Копію запиту направити в адрес стягувача.

- п. 31. В разі недостатності коштів на рахунку боржника для забезпечення виконання судового рішення надіслать боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення дій спрямованих на виконання судового рішення.

Копії вимог начальника управління ДКС у місті Суми до боржника та письмове повідомлення боржника на цю вимогу надіслать в адрес стягувача.

- п. 41. орган казначейства безспірно списує кошти із місцевого бюджету для відшкодування шкоди заподіяної фізичній особі внаслідок незаконно прийнятого рішення у зв'язку із відмови за рішенням суду, виплачувати недоплачену допомогу до 05.05.2015 р. в розмірі 5192,92 грн.

- п. 43 протягом 15 робочих днів від боржника казначейством отримати документи (відомості) з яких причин боржник надав підстави про зупинення безспірного списання коштів із місцевого бюджету згідно п. 41.

Копію підстав (направити) що указують причини боржником не возможності списання із рахунку боржника недоплачену разову допомогу в розмірі 5192,92 грн. до 05.05.2015 р. Як інваліду війни на основі рішення суду.

- п. 44. на підставі п. 41 органу казначейства звернутись до Сумського місцевого фіноргану з пропозицією для забезпечення виконання судового рішення по виконавчому листу № 592/4751/15-а внести зміни до рішення про місцевий бюджет, або виділення коштів з резервного Фонду місцевого бюджету на зазначену мету щодо виконання судового рішення. Копію пропозиції та відповіді начальника Сумського міського фінансового відділу направити в адрес стягувача;

- п. 45. У разі не внесення змін до рішення про місцевий бюджет або не прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету начальнику управління ДКС м. Суми повідомити Ковпаківський райсуд м. Суми із яких обставин державне казначейство не може виконати рішення Ковпаківського райсуду м. Суми по стягненню із боржника недоплаченої грошової допомоги до 05.05.2015 р. ОСОБА_1 В розмірі 5192,92 грн. на основі постанови Ковпаківського райсуду м. Суми від 18.06.2015 р. по справі № 592/4751/15-а. Копію повідомлення начальника управління ДКС у м. Суми до суду направити в адрес стягувача.

Начальнику головного управління Державної казначейської служби у Сумській області в разі встановлення поважних причин які підтверждаються документально боржником, що немає можливості управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради, а також поважною причиною може бути на підставі (ст. 64 К. У.) введення військового чи надзвичайного стану в Україні або на окремій території України, повідомити стягувача які документи це їх перелік та коли та яким порядком були отправлені та отримані Державною казначейською службою України оригінал виконавчого листа № 592/4751/15-а та інших документів.

3. Судом при винесенні ухвали застосувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини - по справі "Юрій Миколайович Іванов" (заява № 40450/04. від 15.10.2009 р. ), щодо забезпечення виконання постанови Ковпаківського райсуду м. Суми від 18.06.2015 р. По справі № 592/4751/15-а.

4. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акту Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України суду звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Додаток ксерокопія: препровідної ХААС про направлення в адрес стягувача та боржника ухвали ХААС від 12.08.2015 р. Заяви до начальника управління СЗН СМР про забезпечення виконання постанови Ковпаківського райсуду по справі № 592/4751/15-а від 17.09.2015 р. Заява до начальника управління ДКС м. Суми від 22.09.2015 р. "16" жовтня, підпис, ОСОБА_1 (а. с. 106 - 112) .

Із змісту звіту про виконання судового рішення начальника управління соціального захисту населення Сумської міської ради ОСОБА_3 № 14.01-28/6428/02 від 07.10.2015 року вбачається, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, а саме: було визнано протиправною відмову управління щодо виплати ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня 2015 року, було стягнуто з управління на користь позивача недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня 2015 року у розмірі 5192 грн. 92 коп. , було зобов'язано управління подати до суду у двомісячний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення. На виконання встановленого судом обов'язку щодо подання звіту про виконання судового рішення вона повідомляє наступне. Резолютивна частина постанови суду першої інстанції передбачає вчинення дії по стягненню з управління відповідної суми коштів. В той же час стягнення є дією примусового характеру, яка здійснюється без безпосередньої участі боржника та за визначеною законом процедурою. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" , із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Перерахування коштів стягувану здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року. № 845 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 45 ) , надалі - Порядок. Відповідно до пунктів 2, 3, 6 Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) . У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: - заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; - оригінал виконавчого документа; - судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності) ; - оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо) , який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо) . Згідно з пунктами 24, 28 - 30 Порядку передбачений конкретний порядок безспірного списання коштів з рахунків боржника, а саме: наступне. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів. У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків Та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді. Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань. У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника. Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги предмет спору та відсутність для управління відповідних бюджетних призначень на виконання судових рішень вбачається, що списання коштів можливе лише за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (додаток № 3 до Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" , код програмної класифікації видатків 3504040) , головним розпорядником якої є Державна казначейська служба України. В той же час, на сьогодні відповідно до постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2015 року, обов'язок по наданню звіту про виконання судового рішення покладено на боржника в особі управління соціального захисту населення Сумської міської ради, яке, як вбачається із вищевикладеного, не може без відповідних дій з боку стягувана та при використанні власних повноважень здійснити примусові дії по стягненню із себе відповідних коштів, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів по даному спрямуванню є Державна казначейська служба України і лише вона може списати із своїх рахунків кошти, необхідні для виконання даного судового рішення. Оскільки звіт про виконання судового рішення передбачає необхідність надання інформації про хід або результат виконання судового рішення, а управління, як зазначалось, не є повноважною стороною у процесі здійснення таких примусових дій, тому залишається незрозумілим спосіб та можливість виконання судового рішення безпосередньо боржником. Як наслідок, управління 15.09.2015 року звернулось до суду з питання роз'яснення способів та шляхів виконання управлінням судового рішення та виду інформації, яка має бути надана суду в порядку звітування про виконання судового рішення. Станом на дату подання звіту заява призначена до розгляду на 19.10.2015 року. Між тим, з метою всебічного сприяння щодо найшвидшого вирішення питання відносно виконання вищезазначеного судового рішення, а також підтвердження достовірності вищевикладеного механізму виконання судового рішення, управлінням було направлено лист до Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області у якому перед уповноваженим суб'єктом порушено наступні питання: - роз'яснити можливість стягнення з управління недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня 2015 року у розмірі 5192 грн. 92 коп. без участі стягувача та за відсутності в управлінні відповідних бюджетних призначень на зазначені цілі; - визначити можливість та право управління по реєстрації в органі Казначейства зобов'язань для виконання зазначеного судового рішення без наявності поточних цільових бюджетних асигнувань для виконання судових рішень; - підтвердити уповноваженість Державної казначейської служби України по виконанню даного судового рішення, за умови подання заявником необхідного переліку документів; - роз'яснити, чи існують інші шляхи для вирішення питання виконання зазначеного судового рішення саме за безпосередньої участі управління. У відповідь місцевий орган Казначейства послався на вищезазначений порядок дій, зазначив про неможливість реєстрації управлінням боргових зобов'язань для виконання судового рішення через вимоги частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, пунктів 2.1, 5.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року № 309 та зауважив, що можливість виконання рішення суду буде визначена після безпосереднього звернення стягувача (копії листів додаються) . Відтак, з метою сприяння стягувачу у виконанні судового рішення управління листом від 23.09.2015 року № 14.01-28/5008/02 інформувало його про можливість та необхідність вчинення відповідних дій для виконання судового рішення. 24.09.2015 року Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області інформувало управління про те, що ОСОБА_1 звернувся до них з питання виконання судового рішення. Підсумовуючи вищевикладене вона вважає, що з боку управління були вжиті вичерпні заходи по виконанню судового рішення. Додатки: 1. Копія листа управління від 07.09.2015 року № 14.02-28/5447/02; 2. Копія листа Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області від 21.09.2015 року № 03-47/603-3111; 3. 4. Копія листа управління від 23.09.2015 року № 14.01-28/5008/02. Начальник управління, підпис, ОСОБА_3 (а. с. 98 - 105) .

У відкритому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав вимоги викладені в заяві, надав пояснення, аналогічні викладеним в заяві та в обґрунтуванні (а. с. 149 - 163) . Він просив суд задовольнити його заяву від 16.10.2015 року повністю.

У відкритому судовому представник відповідача за довіреністю - головний спеціаліст-юрисконсульт сектору організаційно-кадрової та юридичної роботи управління соціального захисту населення Сумської міської ради Литвин Ігор Юрійович заперечував проти задоволення заяви, надав пояснення, аналогічні викладеним в звіті про виконання судового рішення від 07.10.2015 року. Він просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 від 16.10.2015 року.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, пояснення представника відповідача за довіреністю - головного спеціаліста-юрисконсульта сектору організаційно-кадрової та юридичної роботи управління соціального захисту населення Сумської міської ради Литвина Ігоря Юрійовича, оголосивши заяву позивача, оголосивши звіт про виконання судового рішення відповідача, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

З аналізу чинного конституційного, адміністративного законодавства України з урахуванням рекомендацій та роз'яснень, наданих Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України, вбачається наступне.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Із змісту п. 7 ст. 7 КАС України вбачається, що принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є обов'язковість судових рішень.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Із змісту абз. 6 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вбачається, що єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується обов'язковістю виконання на території України судових рішень.

Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи) , суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Із змісту п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 162 КАС України вбачається, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: - зобов'язання відповідача вчинити певні дії; - стягнення з відповідача коштів.

Згідно ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання постанови, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання постанови на суму штрафу, який було накладено за ці ж дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду. Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу. Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку. Окремі ухвали, а також ухвали щодо накладення штрафу, постановлені відповідно до цієї статті, можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.

Із змісту даної норми вбачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили. КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС України. Спеціальними способами судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є: - зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; - штраф за невиконання судового рішення; - визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. У зв'язку із значною кількістю невиконаних судових рішень, численними скаргами громадян України до Європейського суду з прав людини щодо цього, спостерігається тенденція до посилення відповідальності в цій сфері. Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За змістом ст. ст. 163, 207, 232 КАС України цим правом наділені суди усіх інстанції, якщо вони приймають постанову. Строк для звіту може бути встановлений для контролю за виконанням не лише постанов, але й ухвал, якими суд вирішує, зокрема, питання про відшкодування судових витрат, поворот виконання, зміну способу виконання судового рішення. Зазначена норма дозволяє встановити строк для звіту і тоді, коли суб'єкт владних повноважень був позивачем і в задоволенні позову було відмовлено. Проте, призначення її інше: проконтролювати виконання рішення. Оскільки у разі відмови в задоволенні позову рішення не виконується, то звіт може бути встановлений лише у випадках, коли: - суб'єкт владних повноважень був відповідачем; - позов задоволено; - відповідача зобов'язано вчинити певні дії судовим рішенням або цей його обов'язок прямо передбачений законом. Встановлення строку для звіту може відбуватися як з ініціативи осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи суду. Якщо особа клопоче про це, а суд не встановлює такого строку, відповідні мотиви повинні наводитися в постанові. Строк для звіту встановлює суд, який ухвалив судове рішення. Строк для звіту встановлюється з таким розрахунком, що б суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин. Якщо строк для звіту встановлюється судом першої інстанції, він починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно (ст. 163 КАС України) . Дана стаття не передбачає чи може особа, яка бере участь у справі, звернутися до суду з заявою по встановлення питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення після проголошення постанови. Проте, таке право заінтересованої особи випливає з самої суті судового контролю за виконанням судового рішення, як ефективного інструменту впливу. Заява (клопотання) про встановлення судового контролю передається судді, який розглядав справу (поза автоматизованим розподілом) , і вирішується в межах того самого провадження. Нова адміністративна справа не оформляється. В цьому випадку строк для надання звіту встановлюється ухвалою суду, яка постановляється в судовому засіданні з викликом осіб, що беруть участь у справі та державного виконавця. Цією ухвалою може одночасно призначатися судове засідання для розгляду звіту суб'єкта владних повноважень. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ст. 267 КАС України визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду. Ч. ч. 1, 2 ст. 267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого його ухвалено, подати звіт про виконання цього рішення. За наслідками розгляду звіту або у разі його неподання суддя ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу штраф. Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини) . У Рішенні від 30.06.2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п/п 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини) . Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду" . З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини" із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Аналогічна норма закріплена не лише в КАС України, а й в ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право стягнути у доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Отже, положення ч. ч. 2, 3, 6, 8 ст. 267 КАС України відповідають Основному закону України (п. 6.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року, реєстраційний № 17-рп/2011) . Процесуальна форма розгляду звіту законом не передбачена. Тому він може розглядатися як в судовому засіданні з викликом зацікавлених осіб, так і без судового засідання, без виклику осіб, в порядку письмового провадження. Якщо строк для звіту встановлений постановою, то звіт розглядається судом без проведення засідання (суддею) . В інших випадках доцільно проводити засідання за участю сторін для того, щоб одразу з'ясувати причини можливого невиконання і вжити відповідні заходи. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду (постанови, а не судового рішення) або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою (суддя, а не суд) може встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Штраф накладається на керівника, а не на орган, який він очолює. При цьому не має значення, що ця посадова особа не є стороною в процесі. Відповідальним за виконання постанови може бути не лише керівник відповідача, але й начальник відділу державної виконавчої служби. Якщо обов'язок виконати постанову лежить на колегіальному органі (раді, виконкомі, комісії) , але звіт про її виконання не подано або з вини цього органу постанова не виконується, штраф накладається на керівника цього органу. Для того, що б накласти штраф, суддя повинен встановити, що постанова не виконана повністю або в частині, з'ясувати причини невиконання судового рішення, встановити керівника, відповідального за виконання постанови, та вислухати його. Тому питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Викликати потрібно не лише сторін, але й осіб, відповідальних за виконання постанови, зокрема, державного виконавця. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Суд має право, але не зобов'язаний накладати штраф. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання постанови, діяли добросовісно, то саме лише невиконання постанови не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Окремі порушення під час виконання постанови суду не можуть бути підставою для накладення штрафу, якщо відсутній причинно-наслідковий зв'язок між цими порушеннями і невиконанням постанови. Розмір штрафу є досить відчутний: від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Це перевищує середньомісячну заробітну плату державного службовця. Конкретний розмір штрафу у визначених законом межах визначає суд з урахуванням ступеня вини правопорушника. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Такий підхід є значною мірою дискусійний, оскільки може стимулювати позивача до подання позовів з метою стягнути в подальшому штраф, а не для реального захисту порушених прав. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання постанови, на підставі відповідних доказів (зокрема, постанови державного виконавця) зменшує розмір штрафу на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання постанови на суму штрафу, який було накладено за ці ж дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження. Оскільки державний виконавець може накласти штраф за невиконання судового рішення у розмірі 20 і 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 і 680 гривень відповідно) , саме ці суми можуть враховуватися для зменшення штрафу. Питання про накладення штрафу вирішується ухвалою суду, яка може бути оскаржена. Ухвали щодо накладення штрафу, постановлені відповідно до цієї статті, можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку. Ухвала, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Якщо позивачем було подано позовну заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду, суддя, повинен відкрити провадження і об'єднати його зі справою, в якій було прийнято постанову, щодо невиконання якого звернувся позивач. Суб'єктом оскарження є відповідач, а не орган державної виконавчої служби. Рішення, дії чи бездіяльність цих органів оскаржуються в порядку, передбаченому ст. 181 КАС України. Заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною судовою постановою. Заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені ч. 2 ст. 162 КАС України, тобто будь-яку постанову по суті вимог відповідно до повноважень адміністративного суду. Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.

Аналізуючи встановлені обставини справи, приведені нормативно-правові акти, які врегульовують вказані спірні правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

Отже, що стосується вимоги позивача ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання постанови суду, то суд дійшов до наступного висновку.

Оскільки начальником управління соціального захисту населення ОСОБА_3 звіт про виконання судового рішення від 07.10.2015 року був поданий до Ковпаківського районного суду м. Суми та був зареєстрований в канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми 09.10.2015 року за вхідним № 34752/15, оскільки суд має право, може, але не зобов'язаний встановити новий строк подання звіту, відтак в даній частині вимоги позивача ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, що стосується вимоги позивача ОСОБА_1 про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, то суд дійшов до наступного висновку.

Оскільки начальником управління соціального захисту населення ОСОБА_3 звіт про виконання судового рішення від 07.10.2015 року був поданий до Ковпаківського районного суду м. Суми та був зареєстрований в канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми 09.10.2015 року за вхідним № 34752/15, оскільки суд має право, але не зобов'язаний накладати штраф, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що посадова особа, відповідальна за виконання постанови, діяла добросовісно, а саме лише невиконання постанови не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу, відтак в даній частині вимоги позивача ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, що стосується вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов'язання начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області вчинити певні дії, то суд дійшов до наступного висновку.

Оскільки ані начальник Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, ані саме Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області не брали участі у справі, не мали процесуального статусу відповідача, в розумінні ст. 50 КАС України, не мали процесуального статусу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, в розумінні ст. 53 КАС України, оскільки суд позбавлений будь-якого права та можливості зобов'язати осіб, які не брали участі у справі вчинити певні дії, оскільки суд може прийняти постанову про зобов'язання лише відповідача вчинити певні дії, як це передбачене п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, відтак в даній частині вимоги позивача ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання постанови суду, про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, про зобов'язання начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області вчинити певні дії та інше слід відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення нового строку подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання постанови суду, про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу, про зобов'язання начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області вчинити певні дії та інше відмовити повністю.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: І.Г. Бичков