Ухвала суду № 53601163, 12.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7702/15

Головуючий у першій інстанції Галич О. П.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.11.2015 року

О К Р Е М А Д У М К А

судді Комаровської Н.В. по справі позовом ПАТ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2015р.

Ухвалою судової колегії в цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 12.11.2015р. скасовано ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2015р. про задоволення подання державного виконавця ВДВС Біляївського МРУЮ Одеської області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Вважаю вказану ухвалу судової колегії такою,що постановлена з порушенням норм матеріального права та без дотримання вимог цивільно-процесуального законодавства,виходячи з наступного.

Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України,суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того,що ОСОБА_2 ухиляється від виконання забов*язань покладених на нього заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 03.11.2014р.,яким на користь ПАТ «ПриватБанк» із ОСОБА_2 стгянуто 1337,13 доларів США,що еквівалентно 15804,87 грн.,а

також судові витрати в сумі 243,60 грн.

Матеріалами справи підтверджується правильний висновок суду першої інстанції.

Так, на а.с. 46 зв. знаходяться ксерокопії письмового виклику ОСОБА_2 на 10.02.2015р. та на 17.03.2015р. ,засвідчені печаткою ВДВС,а на а.с.51 - акт державного виконавця від 11.03.2015р.,складений в присутності представника стягувача про те,що належним чином повідомлений про відкриття провадження боржник за викликом в ВДВС не з*явився, при виїзді на місце проживання боржник відсутній,повторно залишено виклик до ВДВС.

Крім того, ОСОБА_2 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження у справі,що підтверджено розпискою від 05.02.2015р.,знав про встановлений 7денний термін виконання забов*язань ( а.с.45,46),однак до постанову не виконав,до судового виконавчця не з*явився.

Матерілами справи підтведжено,що державний виконавець виконав всі можливі дії щодо з*ясування місця роботи ОСОБА_2, а також наявності у нього майна ( а.с.48-50).

При таких обставинах безспірно доведено,що ОСОБА_2 ухилявся від виконання рішення суду, ігноруючи виклики до державного виконавця.

Судова колегія посилаючись на те,що матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_3 викликів до державного виконавця не послалась не норму матеріального права,зокрема Закон «Про виконавче провадження»,який забов*язує державного виконавця направляти виклики до ВДВС рекомендованим листом з повідомленням.

Разом з цим, з тим з тексту подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у прав виїзду за межі України вбачається,що саме неявка боржника до ВДВС була підставою для звернення з вказаним поданням і підставою вважати,що він ухилявся від виконання рішення суду.

Виходячи з наведеного,вважаю ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 23.03.2015р. ,яка скасована ухвалою судової колегії апеляційного суду Одеської області від 12.11.2015р., законною та обгрунтованою.

Окрема думка підлягає направленню ПАТ "ПриватБанк",ВДВС Біляївського МРУЮ Одеської області та ОСОБА_2

Суддя апеляційного суду

Одеської області Н.В.Комаровська