Рішення № 53599268, 11.11.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2830/15-ц

Номер провадження 2/489/1666/15

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2015 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" (далі-відповідач 1 або Банк), ОСОБА_2 (далі-відповідач 2), Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі-відповідач 3) про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту,

встановив

В квітні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірний автомобіль був придбаний ним шляхом участі в аукціоні, що підтверджується відповідною довідкою. Проте відповідачем 3 постановами від 12.12.2013, 19.03.2014, 01.12.2014, 05.02.2015 було накладено арешт на вказаний автомобіль. Позивач посилається на те, що він є власником вказаного автомобілю за результатами аукціону, але накладені арешти унеможливлюють здійснити перереєстрацію транспортного засобу. Просить суд визнати за ним право власності на автомобіль та звільнити його з-під існуючих арештів.

07.07.2015 до суду від відповідача надійшло заперечення відповідача 1, в якому вказують, що Банк не підпадає під жодну з ознак співвідповідача, вказаних у ст. 32 ЦПК України. Просив відмовити в задоволенні позову в частині вимог до Банку.

Ухвалою суду від 09.07.2015, занесеною до журналу судового засідання, до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_2.

16.10.2015 до суду від відповідача 3 надійшло заперечення, в якому вказують, що відповідачем у справі має бути ОСОБА_2 Всі дії державного виконавця, проведено відповідно до вимог закону.

13.11.2015 від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить визнати за позивачем право власності на спірний автомобіль та зняти всі існуючі арешти з нього.

Представник позивача надала суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

05.02.2010 рішенням суду було вирішено звернути стягнення на заставлене майно, а саме на автомобіль марки Mercedes-benz, модель ASTROS, н/з ВЕ 6150АС, що належить ОСОБА_2 (а. с. 4).

Додатковим рішенням суду від 07.07.2010 року було доповнено спосіб звернення стягнення на вказаний транспортний засіб, а саме: продаж за договором купівлі-продажу будь-якій особі за найвищою запропонованою ціною (а. с. 5).

Відповідно до акту прийому-передачі від 30.03.2015 ПАТ КБ "ПриватБанк" передав, а ОСОБА_1 прийняв автомобіль марки Mercedes-benz, модель ASTROS, н/з ВЕ 6150АС. Цим документом засвідчено факт повної оплати позивачем вартості вказаного автомобілю (а. с. 3) Це підтверджується і квитанцією про оплату від 23.03.2015 (а. с. 7)

Згідно НАІС ДДАІ МВС України автомобіль Mercedes-benz, модель ASTROS, н/з ВЕ 6150АС зареєстрований за гр. ОСОБА_2 (а. с. 41)

Постановами від 12.12.2013, 19.03.2014, 04.04.2014, 01.12.2014, 05.02.2015 державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 (а. с. 55-58)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.10.2015 зареєстровано арешт рухомого майна боржника ОСОБА_2 від 05.03.2014 (постанова від 12.12.2013 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №40870218), від 19.03.2014 (постанова від 19.03.2014 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №42546067), від 01.12.2014 (постанова від 01.12.2014 у виконавчому провадженні № 45440559), від 05.02.2015 (постанова від 05.02.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 44672363).

В судовому засіданні встановлено, спірний автомобіль був проданий позивачу у спосіб, визначений додатковим рішенням суду від 07.07.2010 - "за договором купівлі-продажу будь - якій особі за найвищою запропонованою ціною".

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» і п. 5. 11 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, реалізація арештованого майна проводиться на прилюдних торгах (аукціонах).

Згідно з п. 1. Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014року № 656/5 (далі-Порядок) реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів. Пунктом 8 Порядку визначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 9 цього Порядку - у разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Цей акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Відповідно до п. 7. 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 № 42/5 право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

З вищезазначеного вбачається, що звернення стягнення на зазначений автомобіль відбувалось на договірних відносинах, з особою що запропонувала найвищу ціну (а. с. 6).

На підставі вимог ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Частиною 2 ст. 60 цього Закону зазначено, що у разі прийняття рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був здійснений повний розрахунок за придбаний на аукціоні автомобіль.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання права власності в судовому порядку, оскільки сторони уклали правочин і можуть оформити правовстановлючий документ самостійно, тому в задоволенні вимог про визнання права власності належить відмовити.

Проте, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається що на спірний автомобіль, який був предметом застави накладено арешти, що унеможливлює реєстрацію права власності на автомобіль за позивачем в результаті звернення стягнення.

Рішенням суду від 05.02.2015 встановлено що спірний автомобіль перебував в заставі згідно договору від 28.12.2007 укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк".

Постановами від 12.12.2013, 19.03.2014, 04.04.2014, 01.12.2014, 05.02.2015 арешти накладені значно пізніше ніж укладено договір застави та прийнято рішення про звернення стягнення на предмет застави.

Арешти зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 05.03.2014 за № 14221975, 19.03.2014 за № 14247838, 01.12.2014 за № 14662609, 05.02.2015 за № 15066573.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про зняття арешту зі спірного автомобіля підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 57, 60, 88, 174, 212-214 ЦПК України, суд

вирішив

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк", ОСОБА_2, Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту - задовольнити частково.

Звільнити легковий автомобіль марки Mercedes-benz, рік випуску 1998, модель ASTROS 1840, н/з ВЕ 6150АС, номер кузова-шасі WDB9540321K317712, що зареєстрований за ОСОБА_2 з-під арештів, накладених постановами Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції: від 12.12.2013 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №40870218; від 19.03.2014 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №42546067; від 01.12.2014 у виконавчому провадженні № 45440559; від 05.02.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 44672363.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв