Рішення № 53599249, 16.11.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

16.11.2015

справа № 489/5323/15-ц

номер провадження 2/489/2512/15

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

16 листопада 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря Коденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору

встановив:

У серпні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору в сумі 47382,61 грн.

Позивач вказав, що 03.02.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 737-Ф відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 28475,00 грн. зі сплатою 15,5 % річних на строк до 01.02.2011.

08.12.2011 між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Через порушення позичальником умов кредитного договору, станом на 14.07.2015 утворилася заборгованість в сумі 47382,61 грн., яка складається з 8092,42 грн. заборгованості по кредиту, 14367,14 грн. процентів, 24421,22 грн. пені та 501,83 грн. трьох процентів річних.

У судове засідання позивач представника не направив. До суду надав письмову заяву про слухання справи за відсутності його представника. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяву про розгляд справи за своєї відсутності та письмових заперечень проти позову до суду не надав.

У відповідності до статей 224, 225 ЦПК України судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 03.02.2006 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 737-Ф відповідно до якого позичальник отримав кредит в розмірі 28475,00 грн. зі сплатою 15,5 % річних на строк до 01.02.2011.

08.12.2011 між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

З доданого до позову розрахунку видно, що станом на 14.07.2015 утворилася заборгованість в сумі 47382,61 грн., яка складається з 8092,42 грн. заборгованості по кредиту, 14367,14 грн. процентам, 24421,22 грн. пені та 501,83 грн. трьох процентів річних.

Згідно зістаттею 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, щозобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, з дотриманням строку (терміну) його виконання, якщо такий встановлено зобов'язанням.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності до положень частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

За загальним правилом згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається.

Враховуючи наведені норми матеріального права та наявні у справі докази, суд приходить до висновку про порушення позичальником грошових зобовязань та доведеність розміру заборгованості, за винятком пені.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК Українирозмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про зменшення неустойки необхідно враховувати конкретну ситуацію, інтереси обох сторін та їх майновий стан сторін, ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання та форму вини боржника, співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення.

З цього приводу Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2013 N 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Частина третя статті 551 ЦК Україниз урахуванням положеньстатті 3 ЦК Українищодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК Українищодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за власною ініціативою (постанова Верховного Суду України N 6-100цс14 від 03.09.2014).

Як вбачається із розрахунку позивача загальна сума пені за порушення грошових зобовязань складає 24421,22 грн., що істотно перевищує основну заборгованість по кредиту.

Тому, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до рівня заборгованості по кредиту 8092,42 грн.

У звязку із цим, вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 31053,81 грн. (8092,42 + 14367,14 + 8092,42 + 501,83)

Так як позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 310,53 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 737-Ф від 03.02.2006, яка складається з 8092,42 грн. заборгованості по кредиту, 14367,14 грн. процентів, 8092,42 грн. пені та 501,83 грн. трьох процентів річних, всього 31053,81 грн.(тридцять одна тисяча пятдесят три гривні 81 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 310,53 грн. (триста десять гривень 53 коп.).

У іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя І.В.Коваленко