Ухвала суду № 53598890, 06.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3636/13-к Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л. М.

Провадження № 11-кп/783/539/15 Доповідач: Кобзар В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого-судді : - ОСОБА_1,

суддів : - ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі : - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові матеріали провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5, захисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 05.03.2015 року, -

з участю прокурора : - ОСОБА_9

захисника : - ОСОБА_6

обвинуваченого : - ОСОБА_7

законного представника

обвинуваченого - ОСОБА_10

представника

потерпілої ОСОБА_11 - ОСОБА_12

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком :

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, виховувався у повній сім»ї, раніше не судимого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, під вартою з 16 січня 2013 року, -

визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст.186, ч.1 ст.187, ч.4 ст. 187, п.п.6,9 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 357 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі:

-за ч.1 ст.185 КК України на строк 2 (два) роки;

-за ч.2 ст.186 КК України на строк 5 (пять) років;

-за ч.4 ст.187 КК України на 9 (девять ) років;

-за п.п. 6,9 ч.2 ст.115 КК України на строк 14 (чотирнадцять) років без конфіскації майна

-за ч.1 ст. 357 КК України без призначення покарання.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням за сукупністю злочинів ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 ( чотирнадцять ) років без конфіскації майна.

Строк відбуття покаранняобвинуваченому ОСОБА_7 рахується з 16 січня 2013 року, згідно ухвали про обрання запобіжного заходу.

По справі вирішено питання цивільних позовів та речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним в тому, що 09.12.2012 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні костелу « Old City Hostel», що по вул.. Беринди,3/7 у м. Львові, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_13 гаманець, в якому знаходились гроші в сумі 450 грн. та військовий квиток на прізвище ОСОБА_13, а також музичний плеєр фірми «Apple», в якому знаходилась карта пам»яті об»ємом 8Гб вартістю 600 грн., спричинивши ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1050 грн.

Крім цього, ОСОБА_7 08.01.2013 року близько 05.30 год., перебуваючи в районі вул..ОСОБА_14 та вул.. Ковжуна у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, що проявилось у нанесенні ударів кулаком в обличчя, ударів ногами по тубу та кінцівках, заподіявши потерпілій згідно висновку судово-медичної експертизи №40 від 09.01ю2013 року легкі тілесні ушкодження, заволодів майном ОСОБА_15, а саме: гаманцем вартістю 450 грн., всередині якого знаходились гроші в сумі 21 долар США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України становить 167,80 грн. та 800 грн., а також мобільним телефоном марки «IPhone 4S» вартістю 1350 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного звязку «Лайф» вартістю 30 грн., на рахунку якої було 40 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 2837,85 грн.

Також, ОСОБА_7 11 січня 2013 року близько 5.00 год.. перебуваючи у м. Львові по вул. Науковій,16, повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна,з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_16 наніс їй кілька ударів кулаком лівої руки в голову та обличчя, спинивши потерпілій, згідно висновку судово- медичної експертизи № 63 від 21.01.2013 року, легкі тілесні ушкодження та відкрито викрав в останньої гроші в сумі 1600 грн., дві банківські картки « Приватбанк», з яких в подальшому зняв гроші в загальній сумі 1500 грн., золоту обручальну каблучку вагою 3 грами, вартістю 1500 грн. та мобільний телефон торгової марки «Samsung» моделі GT-C3520 вартістю 700 грн. з сім-карткою мобільного оператора « Київстар» вартістю 20 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 5320 грн.

Крім цього, ОСОБА_7 12 січня 2013 року близько 6.00 год., перебуваючи неподалік музею « Арсенал», що по вул. Підвальній,5 у м. Львові, з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад на ОСОБА_8, наніс їй численні удари руками та ногами по голові, обличчю та тулубу, що призвело до тимчасової втрати свідомості потерпілою, спричинивши потерпілій згідно висновку судово-медичної експертизи №93 від 22.01. 2013 року тілесні ушкодження, які відносяться до легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоровя, при цьому, заволодів банківською карткою « Астра Банку». На рахунку якої коштів не було, та грошима у сумі 15 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 15 грн.

Також, ОСОБА_7 12 січня 2013 року в період часу 06.45 год. до 07.00 год. Перебуваючи поблизу будівлі на пл.. Вічева, 2 у м. Львові, після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_8. вчинив напад на ОСОБА_11 з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоровя особи, що зазнала нападу, яке проявилось у нанесенні численних ударів руками та ногами по голові та обличчю потерпілої, спричинив їй згідно висновку судово-медичної експертизи №56/13 від 12.02.2013 року тяжкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоровя.

Крім цього, ОСОБА_7 12 січня 2013 року в період часу з 06.45 год. До 07 год., перебуваючи поблизу будівлі на пл.. Вічева,2 у м. Львові, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_17, який виник раптово, з метою приховання вчиненого ним розбійного нападу на ОСОБА_11, свідком якого стала ОСОБА_17, боячись бути викритим та у подальшому затриманим працівниками правоохоронних органів, а також з метою полегшення вчинення розбійного нападу на ОСОБА_17 та незаконного заволодіння її майном, підійшов до останньої та реалізуючи свій злочинний намір, умисно нанісши їй удар в область голови, повалив ОСОБА_17 на землю та долаючи опір останньої, наніс численні удари руками та ногами по голові та обличчю, життєво важливих органах потерпілої, у кількості 7-8 ударів, чим умисно заподіяв ОСОБА_17М, згідно висновку судово-медичної експертизи №0731 від 19.01.2013 року, тілесні ушкодження, несумісні із життям, що відносяться до тяжкого тілесного ушкодження у живої людини та стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_17, від яких потерпіла 18.01.2013 року не приходячи до свідомості померла.

Під час вчинення вказаного нападу поблизу будівлі на пл.. Вічева,2 у м. Львові, ОСОБА_7 незаконно заволодів майном ОСОБА_17, а саме : грошима в сумі 11 грн., мобільним телефоном марки « Нокія 1280» вартістю 300 грн., з сім-карткою мобільного оператора « Київстар» вартістю 30 грн., спинивши ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 341 грн.

Крім цього, ОСОБА_7 08 січня 2013 року близько 05.30 год.. перебуваючи у районі вул. ОСОБА_14 та вул. Ковжуна у м. Львові під час пограбування ОСОБА_15 діючи умисно та керуючись корисливими мотивами, викрав банківську картку « Приват Банку», видану на імя ОСОБА_15.

Крім цього, ОСОБА_7,12 січня 2013 року близько 06.00 год. Перебуваючи неподалік музею «Арсенал», що по вул. Підвальній,5 у м. Львові, під час розбійного нападу на ОСОБА_8, діючи умисно та керуючись корисливими мотивами, викрав банківську картку « Астра Банку», видану на імя ОСОБА_8.

На вирок суду захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.

В поданій апеляційній скарзі зазначає, що вирок районного суду незаконний та необґрунтований в повному обсязі, його слід скасувати з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Свої вимоги мотивує тим, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження полягає в тому, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, і за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, що в свою чергу вплинуло на вирішення питання про винуватість обвинуваченого.

В апеляційній скарзі просить вирок Галицького районного суду м. Львова від 05.03. 2015 року про обвинувачення ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий виправдувальний вирок.

На вирок суду потерпіла ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині відшкодування моральної шкоди, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_7 200000 грн. моральної шкоди.

Мотивує це тим, що вирок суду в частині відшкодування моральної шкоди є незаконним, оскільки призначене йому відшкодування цивільного позову за своєю величиною є мізерним і не відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення.

На вказаний вирок суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу.

В поданій апеляції просить вирок суду скасувати у звязку з невідповідністю призначеного судом покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ст.185 ч.1 КК України 3 роки позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України 6 років позбавлення волі, за ст. 357 ч.1 КК України без призначення покарання, за ст. 187 ч.1 КК України 7 років позбавлення волі, за ст.187 ч.4 КК України 10 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст.115 ч.2 п.9 КК України 15 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 70 КК України 15 років позбавлення волі без конфіскації майна. Мотивує це тим, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано особу обвинуваченого, що злочини засудженим вчинено з особливою жорстокістю. В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 вини своєї в інкримінованих йому злочинах не визнав, відмовився від дачі показів, чим перешкоджав встановленню істини в кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, виступ обвинуваченого ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 та заперечив апеляційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_8, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд першої інстанції правильно оцінив отримані, у передбаченому КПК України порядку, докази в даному кримінальному провадженні, оцінивши їх в сукупності, вірно зробив висновок, що вина ОСОБА_7 у вчиненому повністю доведена і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.185, ч.1 ст.186, ч.1 ст.187, ч.4 ст. 187, п.п.6,9 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 357 КК України.

Судом першої інстанції при ухваленні вироку вирішено питання, визначені ст. 368 КПК України, в тому числі, чи мало місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7, чи містять ці діяння склад кримінальних правопорушень, якими статтями КК України вони передбачені і чи винен обвинувачений у вчиненні цих кримінальних правопорушень.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в судовому засіданні доказів, які детально викладені у вироку, і яким суд дав належну оцінку.

Покликання адвоката ОСОБА_6 на те, що судом першої інстанції прийнято до уваги одні докази і відкинуті інші, що вплинуло на вирішення питання про винуватість обвинуваченого, спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Суд правильно дійшов висновку про необхідність обрання ОСОБА_7 покарання саме у виді позбавлення волі та своє рішення мотивував у вироку.

Покликання потерпілої ОСОБА_8 на те, що вирок суду в частині відшкодування моральної шкоди є незаконним, оскільки таке відшкодування цивільного позову за своєю величиною є мізерним і не відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, спростовуються доказами наведеними у вироку.

При визначенні розміру моральної шкоди судом було враховано моральні страждання потерпілої ОСОБА_8 з приводу отриманих тілесних ушкоджень, їх тяжкості, тривалості лікування, тривалості вимушених змін в життєвих стосунках потерпілої. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Ті обставини, на які в апеляційній скарзі покликається прокурор, як на підставу скасування вироку, враховані судом першої інстанції при призначенні покарання, яке є справедливим і за своїм видом, і за розміром і таке призначено з врахуванням вимог ст. 65 КК України.

Колегія суддів прийшла до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляція прокурора не містить правових підстав для скасування вироку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів при перевірці вироку не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування, зміну вироку чи закриття кримінального провадження, а тому апеляційні скарги є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_8, прокурора Мельник О.М. залишити без задоволення.

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2015 року відносно ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим протягом такого ж строку з моменту отримання копії вироку.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3