Вирок № 53597562, 30.10.2015, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 443/1194/15-к Провадження № 1-кп/443/106/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2015 року. Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючої-судді ОСОБА_1

за участю: секретаря Процака А.М.

прокурора Бугари Д.Р.

захисника -адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жидачеві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015140200000499 від 28.05.2015 року щодо обвинуваченого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України,

одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов"язаного, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, інваліда ІІІ

групи, на утриманні двоє дітей, несудженого згідно ст. 89 КК України

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3, 16.06.2014 року, в м. Ходорові Жидачівського району, маючи намір зайнятись підприємницькою діяльність, а саме вирощуванням сільськогосподарських культур, не маючи правовстановлюючих документів на використання земельних ділянок запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 533.24 га, що розташовині на території Баковецької, Дев"ятниківської, Вербицької, Кніселівської, Чорноострівської, Соколівської, Загірочківської, Молодинчецької сільських рад та Новострілищанської селищної ради Жидачівського району, уклав з ТзОВ "Вінал Агро" договір підряду № 16/09. Відповідно до укладеного договору виконавець (ТзОВ "Вінал Агро") зобов'язувалось виконати визначені замовником ОСОБА_3 сільськогосподарські роботи (посів озимого ріпаку, озимої пшениці, сої, ярого ячменю) на вказаних ним земельних ділянках.

В подальшому, протягом осені 2014 р. та весни 2015 р. ОСОБА_3, не маючи правовстановлюючих документів на використання земельних ділянок, що розташовані на території зазначених сільських та селищної ради Жидачівського району за межами населених пунктів, достовірно знаючи, що вказані земельні ділянки належить до земель державної власності і, що не має права на їх використання, залучивши на договірних підставах технічні засоби ТзОВ "Вінал Агро", засіяв земельні ділянки загальною площею 533.24 га озимим ріпаком, озимою пшеницею, соєю, ярим ячменем, здійснював обробіток та догляд за посіяними культурами, не вчиняючи при цьому дій щодо набуття права власності чи користування на земельні ділянки, які були ним зайняті для ведення сільського господарства (вирощування озимого ріпака, озимої пшениці, сої, ярого ячменю).

Таким чином, ОСОБА_3 восени 2014 р. та весною 2015 року, діючи в особистих інтересах, з метою вирощування сільськогосподарських культур, заволодів земельними ділянками запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 533,24 га, що розташовані на території Баковецької, Дев"ятниківської, Вербицької, Кніселівської, Чорноострівської, Соколівської, Загірочківської, Молодинчецької сільських рад та Новострілищанської селищної ради Жидачівського району за межами населених пунктів і відносяться до земель державної власності, та здійснював подальше користування цими земельними ділянками для вирощування озимого ріпаку, озимої пшениці, сої, ярого ячменю, достовірно знаючи, що ці ділянки йому у встановленому порядку не надавались у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій), у власність не передавались й жодних правочинів щодо цих земельних ділянок її власником не укладалось.

Цим протиправним діянням ОСОБА_3, відповідно до розрахунку Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, спричинено шкоду власнику земельної ділянки (державі) у розмірі 513558.11 грн., що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є значною шкодою.

ОСОБА_3 умисними діями, які виразились у самовільному зайнятті земельних ділянок, яким завдано значної шкоди її законному власнику- державі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 197-1КК України.

Під час судового розгляду, 30.10.2015 року між прокурором, обвинуваченим ОСОБА_3 та захисником адвокатом ОСОБА_2 було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно цієї угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 197-1КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі 5100 грн.

ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні, стверджував, що повністю розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості. У кримінальному провадженні відсутній потерпілий, вчиненим злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК України. ОСОБА_3 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджена міра покарання- у виді штрафу, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених в ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.10.2015 року між прокурором прокуратури Жидачівського району ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12015140200000499 від 28.05.2015 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України і призначити, узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 5 100 грн;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуюча-суддя