Ухвала суду № 53597347, 18.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є. у. № 333/837/15

Провадження № 22-ц/778/5961/15

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрієва М.М.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.,

суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

при секретарі: Книш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА :

09 лютого 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилалося а те, що 03 березня 2008 року ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2 уклали Кредитний договір № 0703/0308/71-029, з подальшим внесення змін та доповнень, за умовами якого Банк надав відповідачці кредит у сумі 39 600 доларів США на строк до 03 березня 2036 року під 11,9% річних, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компаніія «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу.

Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме: ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором №0703/0308/71-029 від 03 березня 2008 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_2

В цей же день, 28.11.2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір факторингу, відповідно до п.2.1, 2.2. якого ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відступає ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів.

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором №0703/0308/71-029 від 03 березня 2008 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_2

ОСОБА_2 неналежно виконує зобов'язання щодо повернення кредиту, чим порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 01 січня 2015 року має прострочену заборгованість: за кредитом - 38 302, 00 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 603 967 грн. 23 коп.; по відсотках - 21 775, 09 дол. США., що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 343 361 грн. 73 коп., по пені -33 916, 85 дол. США., що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 189 396 грн. 44 коп. У зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі.

На підставі зазначеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість у розмірі 1 136 725 грн. 40 коп. та судові витрати у сумі 3 654 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором в розмірі 537 073 грн. 21 коп., заборгованість за відсотками в сумі 204 657 грн. 38 коп., пеню у сумі 189 396 грн. 44 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» судовий збір в розмірі 2 997 грн.

В іншій частині вимог відмовлено.

ТОВ «Кредитні ініціативи» рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржило.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 18 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У судове засідання апеляційного суду Запорізької області учасники процесу не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не сповістили, тому на підставі частини 2 статті 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності ( а. с. 109-111,231 ).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка на підставі статей 1050,1054 ЦК України та договорів факторингу, а також відповідно до наданого позивачем розрахунку, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи". При цьому, з урахуванням строку позовної давності, сума боргу, зазначена у позові, підлягає зменшенню.

Такий висновок узгоджується з нормами матеріального права, відповідає наявним у справі документам.

Частиною 2 статті 10 ЦПК України передбачено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом, а відповідно до частини 2 статті 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 03 березня 2008 року ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2 уклали Кредитний договір № 0703/0308/71-029, з подальшим внесення змін та доповнень, за умовами якого Банк надав відповідачці кредит у сумі 39 600 доларів США на строк до 03 березня 2036 року під 11,9% річних, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором ( а. с. 5-11,13-18 ).

Згідно зі статтями 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1,4 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Оскільки ОСОБА_3 не виконувала належним чином умови договору щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та інших передбачених договором платежів, станом на 28 листопада 2012 року утворилася заборгованість на загальну суму 64 089,27 доларів США ( а. с. 61-62 ).

Відповідно до частини 1 статті 512, статті 514, частини 1 статті 516 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладено договір факторингу № 15, згідно з умовами якого останнє набуло право грошової вимоги на погашення (стягнення) заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників, та право вимоги по договорам забезпечення ( а. с. 20-33 ).

28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" і ТОВ "Кредитні Ініціативи" укладено договір факторингу, предметом якого визначено відступлення клієнтом фактору своїх прав вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів і договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. За цим договором фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу, та в порядку, передбаченому даним договором ( а. с. 34-65 ).

Пунктом 1.1. договору факторингу визначено перелік документів, що стосуються заборгованостей окремих боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог клієнта до боржників по заборгованостям (право вимоги яких відбувається згідно умов цього договору), а також є необхідними для пред'явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості, серед яких є: оригінали або засвідчені клієнтом копії меморіальних ордерів/оригінали або засвідчені клієнтом копії заяв на видачу готівки за умови, що такі вимагаються в судовому порядку під час примусового стягнення заборгованості боржників за кредитами, за виключенням справ боржників, по яким є таке, що набрало законної сили, рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом та/або справа знаходиться на стадії примусового виконання рішення суду/виконавчого напису нотаріуса в органах Державної виконавчої служби.

Згідно до пунктів 1.2, 2.1 договору факторингу клієнт гарантує, що на дату укладення цього договору йому належать права вимоги щодо заборгованостей, зазначених у Реєстрі Заборгованостей. Клієнт відповідно до умов даного договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у Реєстрі Заборгованостей боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників. Також даним пунктом договору передбачено, що після переходу прав вимоги заборгованості до фактору, останній має право нараховувати, в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

При цьому Спостережною Радою Банку на засіданні 20 листопада 2012 року було надано дозвіл на продаж ( відступлення ) прав вимоги заборгованості до боржників компанії, яка входить до складу групи компаній «Укрборг», у тому числі ТОВ «ФК «Вектор Плюс», та на наступний продаж вказаних прав вимоги ТОВ «Кредитні Ініціативи» ( а. с. 43-47 ).

За реєстром заборгованостей боржників позивачеві було відступлено право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 0703/0308/71-029 від 03 березня 2008 року на загальну суму 64 089,27 доларів США ( а. с. 61-63 ).

Позивач заявив вимоги до ОСОБА_2 як новий кредитор про дострокове повернення кредиту у зв'язку з незалежним виконанням зобов'язань і умов кредитного договору позичальником, визначивши станом на 01 січня 2015 року загальну суму заборгованості 1 482 148 грн. 71 коп. Тобто, ТОВ "Кредитні ініціативи" пред'явило вимоги про стягнення кредиту, нарахувало за невиконання кредитних зобов'язань проценти, штрафні санкції в якості нового кредитора після переходу прав вимоги, про що відповідачка була обізнана. Отже, доводи ОСОБА_2 щодо неповідомлення про укладені договори факторингу не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи ( а. с. 64-66,175-179 ).

Оскільки ТОВ «Кредитні ініціативи» надало суду розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 03 березня 2008 року по 01 січня 20125 року з розбивкою боргу по місяцях, позов до суду заявлено 09 лютого 2015 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що борг по кредиту повинен стягуватися в межах строку позовної давності, який визначається за кожним платежем окремо, і обґрунтовано частково задовольнив позов і стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по тілу кредиту у розмірі 537 073 грн. 21 коп., заборгованість про процентах за користування кредитом у розмірі 204 657 грн. 38 коп., пеню у розмірі 189 396 грн. 44 коп. ( а. с. 101-102 ).

Рішення відповідає наявним у справі документам, нормам матеріального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що спір вирішено неправильно.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: