Ухвала суду № 53595449, 18.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/6730/15-ц Номер провадження 22-ц/775/705/2015

Головуючий в 1 інстанції Сидоренко І.О.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 81

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Гапонова А.В., Краснощокової Н.С.

при секретарі Бондарчуку І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську апеляційну скаргу Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, на неправомірні дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2015 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, на неправомірні дії державного виконавця - заступника начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ Міронової К.Ю. Дана скарга мотивована тим, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2015 року позовні вимоги заявника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 97 352,40 грн. задоволенні в повному обсязі та 27.04.2015 року судом був виданий виконавчий лист. Однак, 04.06.2015 року своєю постановою заступник начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ відмовила у відкритті виконавчого провадження та прийнятті до виконання виконавчого листа № 2/243/962/2015 від 27.04.2015 року. Вважав, що заступник начальника ВДВС Центрально-Міського РУЮ м. Горлівка безпідставно винесла постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Просив суд визнати дії заступника начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ Міронової К.Ю. щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.06.2015 року неправомірними; скасувати вказану вище постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.06.2015 року та зобов'язати заступника начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ Міронову К.Ю. визнати вимоги заявника, зазначені у скарзі та відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2015 року за виконавчим листом № 2/243/962/2015 від 27.04.2015 року.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2015 року визнано дії заступника начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ Міронової К.Ю. щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04 червня 2015 року неправомірними.

Скасовано постанову заступника начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ Міронової К.Ю. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04 червня 2015 року.

Зобов'язано заступника начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ Міронову К.Ю. відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.03.2015 року по виконавчому листу № 2/243/962/2015 від 27.04.2015 року.

На вказану ухвалу Центрально-Міський ВДВС Горлівського МУЮ подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 визнати необґрунтованою та відмовити у задоволенні в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи скарги зазначає, що здійснення виконавчих дій неможливо на території проведення активної фази АТО. Вказує, що на даний час стадія виконавчого провадження - його відкриття, державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинено внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Сторони, належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.

Від представника заявника та від Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Згідно п. 2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.04.2015 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області виданий виконавчий лист №2/243/962/2-15 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 97 352,40 грн., який був пред'явлений заявником ОСОБА_1 для виконання до Управління державної виконавчої служби Головного управляння юстиції у Донецькій області.

Постановою заступника начальника Центрально-Міського ВДВС Горлівського МУЮ від 04.06.3015 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено у відкритті виконавчого провадження по виконанню вищезазначеного виконавчого документа, а саме з підстав проведення на території Донецької області активної фази антитерористичної операції і неможливості здійснення виконавчих дій в порядку визначеному чинним законодавством, оскільки боржник згідно виконавчого документа проживає у АДРЕСА_1 та відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців він не був перереєстрований.

Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що у п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду, а статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, а в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на якій посилався в оскаржуваній постанові державний виконавець, положень щодо неможливості проведення виконавчих дій на період проведення антитерористичної операції не міститься.

Враховуючи викладене та те, що строк пред'явлення виконавчого листа не закінчився, виконавчий лист, пред'явлений до відповідного органу державної виконавчої служби, відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконавчого документа, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем неправомірно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню даного виконавчого листа.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та обставинам справи за наступних підстав.

Частиною 1 статті 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам передбаченим, цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Так, за пунктом 8 частини 1 статті 26 цього закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, державний виконавець при прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, повинен у постанові зазначити, які саме передбачені законом інші обставини виключають здійснення виконавчого провадження. В постанові, яка є предметом оскарження, такі обставини не вказані.

З огляду на викладене, встановивши вищевказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправильне застосування державним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження» та неправомірну відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 606-XIV не було встановлено.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині того, що зобов'язання судом першої інстанції відкрити виконавче провадження позбавляє державного виконавця можливості відмовити у відкритті виконавчого провадження за вищенаведеним виконавчим листом з інших підстав, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 18 постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року, за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Таким чином, розглядаючи скаргу в межах заявлених у ній вимог, з урахуванням оскарження підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження», суд вірно дійшов висновку про поновлення порушених прав заявника шляхом зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви, тому підстав для скасування ухвали за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, при вирішенні питання не були порушені норми процесуального права та порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області відхилити.

Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: