Ухвала суду № 53592249, 18.11.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Винту Ю.М., Кулянда М.І.

секретар Герман Я.І.

за участю: ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2015 року,

встановила:

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом.

Просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частин усіх видів заробітку (доходу) щомісячно з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Посилалася на те, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 18 травня 2003 року по 17 серпня 2015 року.

За час подружнього життя у них народилася донька ОСОБА_5

З моменту фактичного припиненню шлюбних відносин відповідач матеріальною допомоги на утримання дитини не надавав, не приймав участі у її вихованні.

ОСОБА_3 працює лікарем виїзної бригади Прутського відділення (підстанція) центру Глибока в ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», а також лікарем ВПК Глибоцької ЦРКЛ за сумісництвом та отримує регулярний дохід.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючих з 31 серпня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити, визначивши суму аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання доньки в розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку.

Посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що сторони в добровільному порядку не дійшли згоди щодо участі відповідача в матеріальному утриманні дитини, а тому є достатньо підстав для стягнення з нього аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд врахував всі обставини справи, вимоги розумності, виваженості, співмірності і справедливості, майновий стан сторін, розмір їх доходів, стан здоров'я дитини, стан здоров'я відповідача, той факт, що він є фізично здоровий, офіційно працевлаштований, інших утриманців не має.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

-стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

-стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

-наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

-інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи 18 травня 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали та зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 18 травня 2003 року (а.с.3).

7 листопада 2005 року у сторін народилася донька ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18 листопада 2005 року (а.с.4).

З довідки Димківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 20 серпня 2015 року та виконавчого комітету Димківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про обстеження житлово-побутових умов від 16 вересня 2015 року №28 вбачається, що ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 (а.с.5,27).

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 серпня 2015 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.7).

З довідки Глибоцької центральної районної лікарні від 17 серпня 2015 року №67 вбачається, що ОСОБА_3 працює на посаді зовнішнього сумісника 0,5 посади лікаря ВПК (а.с.8).

З довідки Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф від 20 серпня 2015 року №900 вбачається, що ОСОБА_3 працює в ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» лікарем виїзної бригади Прутсього відділення (підстанція) центру (Глибока) (а.с.9).

З довідки Глибоцького районного центру первинної медико-санітарної допомоги від 15 вересня 2015 року №319 про доходи ОСОБА_2 вбачається, що вона працює в Глибоцькому районному центрі первинної медико-санітарної допомоги та загальна сума її доходу за період з березня по серпень 2015 року становила16 059 гривень 34 копійки (а.с.28).

З довідки Глибоцької районної центральної районної лікарні від 22 вересня 2015 року №173 про доходи ОСОБА_3 вбачається, що його дохід за період з березня по серпень 2015 року становив 6 852 гривні 49 копійок (а.с.29).

З довідки Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф від 21 вересня 2015 року №411 про дохід ОСОБА_3 вбачається, що за період з червня по серпень 2015 року його середній заробіток становив 1473 гривні 53 копійки (а.с.31).

З довідки виконавчого комітету Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області про обстеження житлово-побутових умов від 18 вересня 2015 року №397 вбачається, що ОСОБА_3 проживає АДРЕСА_2 в будинку батька та не має власного житла (а.с.30).

Колегія суддів, вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний утримувати свою неповнолітню доньку ОСОБА_4

Суд першої інстанції правильно визначив розмір аліментів врахувавши обставини зазначені в статті 182 СК України.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував всі обставини справи та помилково визначив розмір аліментів, а тому він підлягає зменшенню.

Зокрема відсутність у дитини захворювання не звільняє відповідача від обов'язку утримувати її та забезпечувати доньці належний рівень життя.

Колегія суддів, вважає суд першої інстанції правильно визначив розмір аліментів врахувавши обставини зазначені в статті 182 СК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: