Ухвала суду № 53591233, 19.11.2015, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження 4-с/702/3/15 УХВАЛА Справа 2-371/06

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 листопада 2015 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді: Бурлаки М.В.

із секретарем с/з: ОСОБА_1

скаржник : не з»явився

відповідач : не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище скаргу ОСОБА_2 на рішення та бездіяльність державного виконавця,

в с т а н о в и в :

Скаржник звернувся до суду з скаргою на рішення та бездіяльність державного виконавця.

Підставою своїх вимог вважає те, що 1 серпня 2006 року Монастирищенським районним судом Черкаської області, за його позовом до ОСОБА_3, винесено рішення, відповідно до якого, з останнього стягнуто борг на його користь в сумі 7575 (сім тисяч пятсот сімдесят пять) гривень та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 75,75 гривень (сімдесят пять грн.. 75 коп.) і інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 (тридцять) гривень.

06 вересня 2006 року Монастирищенським районним судом Черкаської області у даній справі видано виконавчі листи № 2-371/2006 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на його користь 7575 гривень та судових витрат у сумі 105,75 гривень. Дані виконавчі листи були направленні за належністю до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, за місцем знаходження боржника. Підтвердженням цього свідчить відповідний напис в даних виконавчих листах.

24.09.2011 року та 29.04.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, (далі Відповідач), винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке могло б бути накладено стягнення. 29.10.2012 року дані постанови та рішення державного виконавця ухвалою Монастирищенського районного суду скасовані. У звязку з цим він повторно направив виконавчі листи до відповідача з метою виконання судового рішення, оскільки боржник, відповідно до довідки ГУМВС України в м. Києві, витребуваної відділом ДВС Монастирищенського РУЮ, проживав і працював в м. Вишневе Київської області. У виконавчих документах міститься відповідний підтверджуючий запис про даний факт. Більше того, ОСОБА_3 й до даного часу проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 і працює в ТОВ «Дистрибуція центр», що по вул. Київська, 8, в даному місті.

Відповідач, після отримання виконавчих документів (виконавчі листи № 2-317/2006), 28.01.2013 року виніс постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень у звязку з тим, що, нібито він не надав відповідної заяви про відкриття виконавчого провадження. Проте, про прийняте рішення у встановленні законом строки його не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», в якому зазначено, що про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

22 жовтня 2015 року, після усного звернення до відповідача з метою зясувати обставини виконання рішення суду, останній направив на його адресу постанови серії ВП № 363177713 та серії ВП 36318023 від 28.01.2013 року, про відмову у відкритті виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_3 на його користь боргу в сумі 7575 грн. та 105.57 грн., відповідно.

Підтвердженням цього свідчить відповідний напис на поштовому конверті з зазначенням дати відправлення - 22.10.2015 року. Фактично вказаний лист він отримав 26 жовтня 2015 року. Тобто, відповідно до діючого законодавства строк подання скарги щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ним не пропущено.

Адже, відповідно до ч.4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК), незалежно від місця виконання судового рішення.

Відповідно до частини 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Тобто, судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обовязок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Просить постанови ВП 36317713 та ВП № 363118023 про відмову у відкриті виконавчого провадження, про стягнення боргу з ОСОБА_3Ф в сумі 7575 гривень та 105 гривень 75 копійок, винесенні головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво- Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_4, скасувати.

В судове засідання скаржник не з»явився, надіслав суду заяву, у якій просить справу розглянути без його участі, скаргу підтримує повністю, просить її задоволити.

В судові засідання на 11.11.2015 та 19.11.2015 року представник відповідача ВДВС Києво-Святошенського РУЮ не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчать розписки про отримання судової повістки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів для розгляду справи по суті та постановлення рішення і вважає, що за даних обставин скарга підлягає задоволенню у повному обсязі і виходить з наступного:

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець не прийняв усіх втановлених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для повного виконання рішення суду, та без достатніх на то законних підстав відмовив у прийнятті до провадження виконавчого документа, а тому скарга підлягає задоволенню.

Суд вважає, що скаржник обгрунтував свої вимоги з посиланням на норми матеріального та процесуального права

Неявка відповідача в судові засідання для розгляду справи та не надання суду будь-яких заперечень на скаргу, суд розцінює як небажання сторони у справі захистити свої інтереси у судовому порядку. За своєю ініціативою суд не вправі обгрунтовувати своє рішення на користь тієї чи іншої сторони у справі.

Аналіз оскаржуваних постанов свідчить про те, що вони прийняті з порушенням вимог до вказаного роду документів.

Так, у вступній частині постанови вказано хто прийняв дану постанову, але не вказано, що саме було предметом розгляду державного виконавця, оскільки вказано «… державний виконавець Міщенко Л.М. розглянув (пропуск що розглянув) про примусове виконання…». Разом з тим у резолютивній частині постанови вказано, що «копію постанови направити заявникові», тому у суду немає підстав вважати, що у розпорядженні державного викавця була відсутня заява стягувача і з цього суд робить висновок про те, що у розпорядженні державного виконавця була заява стягувача про відкриття виконавчого провадження, що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 31, 47, 63, 67 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 384 385 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», ст.ст. 3, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 14, 60,158, 174,208, 209, 222, 223, 293 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скаргу задоволити повністю.

Постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_4 серії ВП № 36317713 та серії ВП № 363118023 про відмову у відкриті виконавчого провадження про стягнення боргу з ОСОБА_3Ф в сумі 7575 гривень та 105 гривень 75 копійок - скасувати.

Заочне рішення (ухвала) може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення (ухвали) може бути подано протягом п»яти днів з дня отримання його копії.

Рішення (ухвала) може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області.

Апеляційна скарга на рішення (ухвалу) суду подається протягом 5 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (ухвали), можуть подати апеляційну скаргу протягом п»яти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення (ухвали) без задоволення заочне рішення (ухвала) може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення (ухвалу) направити сторонам.

Суддя Монастирищенського районного суду М.В. Бурлака