Рішення № 53590982, 17.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/7054/15 Головуючий 1-інст. - Савченко Д.М.

Справа - № 635/3938/15-ц Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - аліменти

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

суддів КРУГОВОЇ С.С. ,

МІНЕНКОВОЇ Н.О.,

секретаря Пруднікової О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню доньку,3-я особа ОСОБА_5, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року позивач звернулась до Харківського районного суду Харківської області з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до закінчення дочкою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/7 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 травня 2015 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років. Додатковим рішенням цього ж суду від 24 вересня 2015 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду першої інстанції, встановивши розмір стягнення аліментів - 1/6 частина всіх видів заробітку (доходу) щомісячно з 14.05.2015 року та розподілити судові витрати між сторонами.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що судом першої інстанції зменшено розмір аліментів до 1/7 заробітної плати, проте відповідач не звертався до суду щодо зменшення частки аліментів. ОСОБА_4 мав і має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині у повному обсязі.

Вказує, що всупереч п. 3 ст. 182 СК України судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів необґрунтовано враховано, що відповідач має дружину та повнолітню доньку, які не працюють. У той час, як доказів непрацездатності ОСОБА_6 - дружини відповідача не було надано, також як і не надано жодної довідки, які підтверджують необхідність постійного домашнього догляду за ОСОБА_7- сином доньки відповідача.

Стипендія ОСОБА_5 не є постійним заробітком дитини, вона призначається кожні півроку за результатами навчальної діяльності студентів, які залежать від умов, створених дитині для навчання. У той час як донька відповідача ОСОБА_9 отримує соціальні виплати, які є її постійним доходом. Судом першої інстанції не враховано, що позивачем надається матеріальна допомога матері ОСОБА_10 та повнолітній донці ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка продовжує навчання на денній формі. Також зазначає, що судом визначено стягнення аліментів з 25.05.2015 року у той час, як позовна заява була направлена до суду 14.05.2015 року.

Відповідачем на апеляційну скаргу подані запереченння, в яких він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги.

Вказує, зокрема, що ніколи не відмовлявся від надання матеріальної допомоги на утримання спільних з позивачкою дітей. Разом зі сплатою аліментів, заборгованості з якої не мав, надавав додаткову допомогу кожній з доньок на придбання техніки, одягу, телефонів, приймав активну участь у їх вихованні та відпочинку. Не відмовляється і від надання матеріальної допомоги донькам на час їх навчання, погоджується з рішенням суду у цій справі та просить врахувати, що рішенням Харківського районного суду від 10.11.2015 року з нього стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання меньшої повнолітньої доньки ОСОБА_11, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) і розмір аліментів на кожну доньку буде значно перевищувати прожитковий мінімум.

Заслухавши доповідь судді; пояснення осіб, які беруть участьу справі; перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що розмір заробітної плати дає можливість відповідачу надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання та визначив розмір аліментів у вигляді 1/7 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 травня 2015 року і до закінчення донькою навчання, але не більш як до досягнення нею 23-х років.

Частиною 1 ст. 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. З ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 2).

ОСОБА_5 є студенткою 1-го курсу, навчається на денній формі навчання, проживає разом з матір"ю та сестрою , що підтверджується відповідними довідками Харківського національного університету радіоелектроніки від 14.05.2015 року № 29485/80 та виконавчого комітету Будянської селищної ради Харківського району Харківської області від 12.05.2015 року № 1099 (а.с.3,4)

Згідно із даними довідок КП «Жилкомсервіс» від 26.06.2015 року і Управління праці та соціального захисту населення № 984 від 01.07.2015 року відповідач проживає однією сім'єю з дружиною ОСОБА_6, донькою ОСОБА_9 та онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3.

Онук відповідача ОСОБА_7 є дитиною-інвалідом, що підтверджується корінцем медичного висновку від 01.07.2011 року (а.с. 38) та довідкою управління праці та соціального захисту населення від 22.09.2014 року (а.с. 40).

ОСОБА_9 перебуває на обліку у відділі соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради і отримує соціальні допомоги як одинока мати та на дитину інваліда ОСОБА_7, не працює.

Згідно із даними довідок про доходи заробітна плата відповідача протягом лютого-липня 2015 року склала 129 527,97 грн., сума утриманих податків і зборів - 29 094.95 грн.; нарахована позивачу за період з січня по червень 2015 року заробітна плата становить 28038,28 грн.; сума нарахованої ОСОБА_5 стипендії за період з січня по червень 2015 року склала 5226.80 грн.(а.с. 61,80, 97).

З огляду на наведене судова колегія вважає, що висновки суду про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дочці ОСОБА_12 на період її навчання та в частині визначення розміру аліментів, відповідають вимогам закону і обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.

В обгрунтування скарги в цій частині позивач посилається на те, що відповідач не звертався з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягувалися на дочку ОСОБА_12 до досягнення нею повноліття і має сплачувати їх у тому ж розмірі на час її навчання.

Проте, правовідносини з обов"язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина , які продовжують навчання, не є продовженням безумовного обов"язку батьків з утримання неповнолітніх дітей, регулюються самостійними нормами матеріального права, якими вказаний обов"язок встановлений щодо обох батьків і залежить від умови можливості надавати матеріальну допомогу.

На висновок судової колегії про правильне визначення судом першої інстанції розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_4 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 не впливає і посилання позивача на необхідність надання нею матеріальної допомоги хворій матері та на знаходження на її утриманні меншої повнолітньої дочки ОСОБА_13, яка також продовжує навчання, оскільки належних та допустимих доказів потреби матері у матеріальній допомозі з її боку позивачем не надано і остання не заперечує, що з ОСОБА_14 на її користь рішенням суду стягнуті аліменти і на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_11, яка продовжує навчання.

Не впливають на цей висновок судової колегії і доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про працездатність дружини відповідача, відсутність висновку про потребу у постійному догляді з боку матері його онуком ОСОБА_7 та про отримання дочкою відповідача ОСОБА_9 постійного доходу у вигляді соціальних виплат.

З медичних документів щодо дитини ОСОБА_7 убачається, що він є інвалідом, хворий на дитячий церебральний параліч, спастичну диплегію, рухомі порушення 11 рівня та ін.

Виходячи з наведених даних про доходи відповідача, стягнуті з нього аліменти на повнолітню доньку ОСОБА_5 аліменти за розміром значно перевищують визначений ЗУ "Про державний бюджет України на 2015 рік" прожитковий мінімум для працездатних громадян, який на час розгляду справи становив 1176,00 грн., а з вересня 2015 року - 1378,00 грн.

Суд першої інстанції правомірно врахував також і ту обставину, що повнолітня донька сторін ОСОБА_5 отримує стипендію, щомісячний розмір якої за період з січня по червень 2015 року становив 761,39 грн.; 784,75 грн.; 808,84 грн., 851,91 грн., 943,89 грн., 1076,02 грн. - відповідно. (а.с.80).

Позивач працює і також має можливість надавати матеріальну дщопомогу повнолітній доньці на час її навчання.

Разом з тим, визначаючи час, з якого мають стягуватися аліменти суд припустився помилки, оскільки виходив з часу надходження до суду позовної заяви ОСОБА_3, не врахувавши при цьому приписи ч. 6 ст. 70 ЦПК України.

Як зазначає позивач і убачається з даних поштового зв"язку, позовна заява була здана нею на пошту 14 травня 2015 року, тому початок стягнення аліментів мав бути визначений з вказаного часу.

У зв"язку з наведеним рішення суду в частині визначення початку строку стягнення аліментів підлягає відповідній зміні.

Керуючись ст.ст.303,304, п.3 ч.1 ст.307, ст.ст.309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року змінити в частині визначення початку строку стягнення аліментів , визначивши цей строк з 14 травня 2015 року.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вишого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Т.П. Зазулинська

Судді С.С. Кругова

Н.О. Міненкова