Ухвала суду № 53590966, 18.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження № 22ц/790/7880/15 Головуючий 1 інст. - Чайка І.В.

Справа № 641/7242/15-ц

Категорія : відшкодування шкоди Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В,

за участю секретаря - Лашакової Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ - 5»

на ухвалу судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ - 5», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5», третя особа - ОСОБА_2 про стягнення збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

14 вересня 2015 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову. В обгрунтування заяви ОСОБА_1 вказував, що він є власником Lexus RX 350, р.н. НОМЕР_1, який був пошкоджений в результаті ДТП 08 травня 2015 року. Винним у ДТП визнано ОСОБА_2, водія автомобіля Камаз 5511, р.н. НОМЕР_2, який знаходиться з ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» у трудових відносинах. Різниця між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди, нанесеної йому, як власнику автомобіля НОМЕР_3, складає 104 450,01 грн., яку відповідач відмовляється компенсувати через те, що товариство є банкрутом. Відповідно до листа УДАІ ГУМВС України в Харківській області від 24 липня 2015 року ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» є власником автомобіля НОМЕР_4,що знаходиться за адресою: Харківська обл.., Дергачівський р-н, с.Подвірки. Стосовно товариства відкрито та незавершено вісім виконавчих проваджень; крім того, відповідачем наразі вживаються заходи, спрямовані на відчуження майна товариства з метою уникнення виконання взятих на себе зобов'язань.

Тому, ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на легковий автомобіль НОМЕР_4, що належить ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» на праві власності; арешт накласти в межах суми заявлених позовних вимог.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2015 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на автомобіль НОМЕР_4, що належить ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» на праві власності.

В апеляційній скарзі ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, вказує, що ухвалою суду від 21 липня 2015 року за вказаним позовом вже були вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Камаз 5511, р.н. НОМЕР_2, що належить ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» на праві власності. Оціночна вартість автомобіля Камаз 5511 складає 164 100 грн. , тоді як сума позову становить 114 450,01 грн. Додатково накладати арешт ще й на автомобіль НОМЕР_4, не є співрозмірним із заявленими позивачем вимогами та обмежує товариство у господарській його діяльності.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Вживаючи заходи забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

За змістом п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між сторонами виник спір з приводу стягнення різниці між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди. Ціна позову складає 114 450,01 грн. (а.с.1-5).

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 21 липня 2015 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на автомобіль Камаз 5511, р.н. НОМЕР_2, що належить ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» на праві власності (а.с.60).

У вересні 2015 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на інше майно товариства, а саме, на автомобіль НОМЕР_4 (а.с.21).

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пунктах 4, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права забезпечив повторно позов ОСОБА_1, оскільки накладення арешту на автомобіль Камаз 5511, р.н. НОМЕР_2, що належить ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» на праві власності, є достатнім для забезпечення позову ОСОБА_1, а повторне забезпечення позову шляхом накладення арешту на інше майно товариства, а саме, на автомобіль НОМЕР_4, є неспіврозмірним із заявленими вимогами.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Судова колегія, перевіряючи законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у судді першої інстанції, вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції з відмовою у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303 304, п.2ч.2ст.307, п.2 ч.1 ст.312, 313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ - 5» - задовольнити.

Ухвалу судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2015 року - скасувати.

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль НОМЕР_4, що належить ПАТ «Харківська ТЕЦ - 5» на праві власності, - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді: