Вирок № 53589379, 17.11.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7044/15 К

Номер провадження 1 КП/638/410/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т. В.

суддів Гайдук Л. П.

ОСОБА_1

за участю секретарів Лябах Ю. Ю., Долгової К. С., Кондратюк І. В.

прокурорів Сапсая І. В., Петрушка Д. В., Іщенко К. Ю.

захисників ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12015220000000164 від 03.03.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився в м. Харкові, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не засудженого, не одруженого, має неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

встановив:

Починаючи з початку 2000-х років ОСОБА_4 разом зі своєю матірю ОСОБА_3 і бабусею ОСОБА_6 мешкав за адресою: м Харків, АДРЕСА_2.

01.03.2015 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який перебував у стані спяніння, в черговий раз виникла сварка, за мірою розвитку якої ОСОБА_3, не витримавши образ, які виказував ОСОБА_4 на її адресу, вимушена була піти з дому, залишивши останнього на одинці з ОСОБА_6

02.03.2015 р. близько 22:00 ОСОБА_4, перебуваючи в стані наркотичної інтоксикації і, бажаючи вжити алкогольні напої або наркотичні речовини, зайшов до кімнати, в якій знаходилась ОСОБА_6 і попрохав у неї гроші на їхнє придбання. ОСОБА_6 відмовила ОСОБА_4 у задоволенні цього прохання і назвала його нікчемною людиною і наркоманом. За цих обставин між ОСОБА_6 і ОСОБА_4, який сприйняв слова ОСОБА_6 як образу, що принижує його людські честь та гідність, виникла сварка. За мірою розвитку конфлікту ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних стосунків вирішив вбити ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4, використовуючи безпорадний, в наслідок похилого віку, стан потерпілої, знаходячись навпроти ОСОБА_6, раптово наніс їй два удари руками в область носу, від яких та втратила рівновагу і упала на підлогу, внаслідок чого її рухи були обмежені і вона не мала можливості залишити місце події або покликати на допомогу сторонніх осіб. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 взяв ОСОБА_6 за волосся та не менше 3 разів ударив її головою об підлогу та кут тумбочки, після чого наніс потерпілій не менше 5 ударів ногами по тулубу, в тому числі в область ребер. Наносити удари ОСОБА_4 продовжував до того моменту, доки не упевнився в тому, що ОСОБА_6 не подає ознак життя, після чого, залишивши потерпілу на підлозі, направився до своєї кімнати та ліг спати.

В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6, згідно із висновком судово медичної експертизи № 25/689-Дм/15 від 04.04.2015 р., спричинені наступні тілесні ушкодження:

голови: крововилив під мякі покрови голови в лобній області справа, у тімяній області справа, у затилочній області зліва, крововилив під мякі мозкові оболонки головного мозку з переходом на мозжечок, перелом кісток носу, забита рана на лобі з права, синець та садна на обличчі, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

кінцівок: синець та садна на верхніх та нижніх кінцівках, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

тулуба: переломи ребер справа; 2 10 ребра по середній ключичній лінії; переломи ребер зліва: 2 3 ребра по навколо грудної лінії; 3 10 ребра по середньоключичній лінії, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 померла. Причиною смерті ОСОБА_6 стала закрита тупа травма грудної клітини, з множинними переламами ребер, ускладнена розвитком травматичного шоку.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Судом допущений наступний порядок та обсяг дослідження доказів по справі: допитати обвинуваченого, допитати потерпілу, допитати свідків, зясувати обсяг доказів, які будуть надавати сторони та дослідити їх. Потім судом змінений порядок дослідження доказів по справі, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів справи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні ним кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що він прокинувся, йому було дуже погано, він був пяним, точну дату не памятає. У його бабусі був склероз, слабоумство, вона сама не виходила з дому, могла ходити під себе, голою по квартирі, він стриг їх нігті на ногах, готував їсти, він міг все що завгодно зробити: образити бабусю, накричати, але вбити її не міг. Коли він прокинувся, йому було дуже погано, він вийшов на вулицю, може когось зустріне та випє, потім повернувся до додому, двері в кімнату були закриті, він увімкнув телевізор, відкрив двері, побачив, що лежить бабуся, від побаченого йому стало погано, він вийшов на вулицю, пройшовся до «генделика», потім повернувся до підїзду. Біля підїзду вже була швидка допомога та міліція, він піднявся до додому.

В подальшому він себе визнав винним, оскільки в квартирі нікого не було крім нього та бабусі, тому він і зробив це. Останнім часом він був в гарних відносинах з бабусею, оскільки за нею ніхто не хотів доглядати, а бабуся була дуже вередливою особою. Він дуже давно зловживає алкогольними та наркотичними речовинами, неодноразово проходив лікування. В день подій він вживав лише горілку. Останнє, що він памятає, це коли виходила з квартири мати. Єдиний дохід, що в нього був це гроші від здачі квартири в оренду. Ключі від квартири були лише у матері, з квартири можливо було вийти, а зайти можливо лише з ключами. В стані алкогольного спяніння, він не контролює себе, в нього було декілька «білих гарячок». Працівники міліції дали йому наркотичний препарат, тому він підписав все те, що йому говорили працівники міліції.

Додатково в судовому засіданні 17.11.2015 р. ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно наносив тілесні ушкодження ОСОБА_6, яким чином він наносив тілесні ушкодження він не памятає, він наносив їй тілесні ушкодження руками. Він пояснив, що дійсно визнає себе винним в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що зимою 2015 р. ОСОБА_4 був в дуже складному психоемоційному стані, говорив, що життя не вдалося, він ніхто та звати ніяк. 09.02.2015 р. ОСОБА_4 вчинив погром в квартирі, розбив меблі та посуд в квартирі, вона зателефонувала на 102. До весни 2015 р. вона неодноразово зверталася до міліції, оскільки ОСОБА_4 міг вчинити собі шкоду, або оточуючим, їй повідомили, що коли вчинить собі шкоду або оточуючим, тоді викликайте міліцію. В міліції дільничний повідомив, що оскільки немає трупу, то вони нічого не можуть вдіяти з ним. 01.03.2015 р. вона прокинулася, її син ОСОБА_4 також прокинувся в гарному настрої, сходила на базар, приготувала їсти, запропонувала ОСОБА_4 пообідати, він психанув та перекинув каструлю з їжею, щоб не провокувати конфлікт, вона пішла порадитися до старшого сина, що їй робити. Вона пішла з будинку, вони із старшим сином вирішили, що необхідно вивезти бабусю, а ОСОБА_4 залишити одного. Вони з бабусею поїдуть в село 03.03.2015 р., а ОСОБА_4 залишиться один. 01.03.2015 р. вона не повернулася додому, залишилася ночувати у своєї приятельки. ОСОБА_4 вважав, що саме вона є тією особою, яка дратує його, тому вона пішла. З бабусею ОСОБА_6 у ОСОБА_4 були нормальні стосунки, вона до цього часу не один раз залишала їх самих, бабуся говорила, що ОСОБА_4 її не ображає. 02.03.2015 р. вона зателефонувала старшому сину, він повідомив, що опалення в будинку він увімкнув, вона взяла у старшого сина ключі від дачі, поїхала на дачу, щоб перевірити, чи можливо там жити їм з бабусею. 01.03.2015 р. вона зателефонувала ОСОБА_4, він повідомив, що все добре, що він більше не може з нею розмовляти, оскільки в нього розрядився телефон. Коли рано в ранці 03.03.2015 р. вона приїхала додому, то побачила, що на підлозі лежить її мати, оскільки вона лікар, то зрозуміла, що швидку вже немає сенсу викликати, тому вона викликала працівників міліції. В квартирі на той час нікого не було, працював телевізор, її сина ОСОБА_4 вдома не було. Дуже швидко приїхали працівники міліції, через деякий час, прийшов її син ОСОБА_4, який сидів з опущеною головою. Вона не питала у нього, хто це зробив. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_4 їй сказав: «Мамо, хто це міг зробити, крім мене ніхто, пробач та тримайся».

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що 1998 році він познайомився із ОСОБА_8 В 2006 році вони зустрілися знову в реабілітаційному центрі, де він допомагав служінню. Він супроводжував осіб, які знаходяться в реабілітаційному центрі. У ОСОБА_4 були зриви, які закінчувалися реанімацією. ОСОБА_4 добріша людина, коли вони проживали разом, то ОСОБА_4 готовив їсти усім, ходить в церкву, він прийшов до бога самостійно, займався волонтерською діяльністю годував безхатченків.

Крім визнання своєї провини, вина обвинуваченого ОСОБА_4 була доведена письмовими доказами:

протоколом огляду місця події від 03.03.2015 року, яким зафіксовано обстановку в місці події безпосередньо після скоєння правопорушення обвинуваченим (том 1, а. с. 50 55, 56 73, 74 78);

протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2015 р., під час якого ОСОБА_4 зазначив, що він не памятає який чином наносив тілесні ушкодження, оскільки в той час був в стані алкогольного спяніння (том 1, а. с. 83 86);

висновком експерта (судово медичної експертизи) № 689 0 Дм/15, відповідно до якого при судово медичній експертизі трупу громадянки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлені пошкодження:

голови: крововилив під мякі покрови голови в лобній області справа, у тімяній області справа, у затилочній області зліва, крововилив під мякі мозкові оболонки головного мозку з переходом на мозжечок, перелом кісток носу, забита рана на лобі з права, синець та садна на обличчі, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

кінцівок: синець та садна на верхніх та нижніх кінцівках, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

тулуба: переломи ребер справа; 2 10 ребра по середній ключичній лінії; переломи ребер зліва: 2 3 ребра по навколо грудної лінії; 3 10 ребра по середньоключичній лінії, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 померла. Причиною смерті ОСОБА_6 стала закрита тупа травма грудної клітини, з множинними переламами ребер, ускладнена розвитком травматичного шоку (том 1, а. с. 110 112).

актом № 164 судово наркологічної експертизи від 09.04.2015 р. кабінету спеціальної медичної наркологічної експертизи, відповідно до якого у ОСОБА_4 залежність від алкоголю, зловживання опіатами без залежності, потребує лікування від алкоголізму (том 1, а. с. 113);

висновком комунального закладу охорони здоровя «Обласний наркологічний диспансер» № 445 від 03.03.2015 р., відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває у стані наркотичного спяніння (том 1, а. с. 114);

висновком експерта № 235 Ц/15 від 30.03.2015 р. Харківського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого в результаті проведення судово медичної експертизи підногтівого вмісту з пальців рук підозрюваного ОСОБА_4, надані на дослідження, виявлені сліди крові чоловіка. Враховуючи результати дослідження та групи крові осіб, можливо попустити, що дані сліди крові могли статися від чоловіка з груповою приналежністю крові О (І) з ізогемагглютининами анті А, анті В, в тому числі і від самого підозрюваного ОСОБА_4, від потерпілої ОСОБА_6 ця кров не могла статися (том 1, а. с. 116 118).

висновком експерта № 237 Ц/15 від 08.04.2015 р. Харківського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого та книгах «Старгород» та «Телефонный справочник» виявлена кров людини групи А (ІІ) з ізогемагглютинином анті В, яка містить супутній антиген Н, що належать особі жіночого генетичного полу, походження якої від потерпілої ОСОБА_6 не виключається (том 1, а. с. 125 130);

висновком експерта № 626 И/15 від 28.03.2015 р. Харківського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого на чоловічих трусах знайдена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти В та супутнім антигеном Н, яка могла статися від громадянки ОСОБА_6 Крім того неможливо виключити належність у вказаних в обєктах домішку крові, яка походить від громадянина ОСОБА_4, при наявності у нього на момент вказаний подій тілесних пошкоджень, що супроводжуються зовнішнім крововиливом (том 1, а. с. 132 134);

висновком експерта № 623 И/15 від 30.03.2015 р. Харківського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого на джинсових брюках, вилучений під час огляду місця події, виявлена кров людини, яка відноситься до групи О з ізогемагглютининами анті А та анті В та походження її він громадянина ОСОБА_4 не виключається. Від громадянки ОСОБА_6 ця кров не могла статися (том 1, а. с. 136 137);

висновком експерта № 627 И/15 від 30.03.2015 р. Харківського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого на підодіяльнику виявлена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти В та супутнім антигеном Н, яка могла статися від громадянки ОСОБА_6 (том 1, а. с. 139 140);

висновком експерта № 628 И/15 від 30.03.2015 р. Харківського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого на простирадлі, вилученого при огляді місця події виявлена кров людини групи А з ізогемагглютинином анти В та супутнім антигеном Н, яка могла статися від громадянки ОСОБА_6 (том 1, а. с. 142 144);

висновком експерта № 622 И/15 від 10.03.2015 р. Харківського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого визначена група крові ОСОБА_4 (том 1, а. с. 152);

висновком експерта № 25/689 Дм/15 від 04.04.2015 р. Харківського обласного бюро судово медичної експертизи, відповідно до якого встановлена група крові трупа ОСОБА_6 (том 1, а. с. 154 157);

висновком судово психіатричної експертизи № 310 від 06.04.2015 р., відповідно до якої ОСОБА_4 на теперішній час ознак психозу та слабоумства не виявляє, виявлений синдром залежності від алкоголю. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ним. В період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_4 знаходився поза будь якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а був в стані гострої неускладненої наркотичної інтоксикації, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 в застосуванні примусових мір медичного характеру не потребує (том 1, а. с. 163 166).

Аналізуючи зібрані по справі докази, колегія суддів приходить до наступного висновку, обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в повному обсязі, враховуючи характер тілесний ушкоджень у ОСОБА_6, які були нанесені їй, це не менше 3 ударів в голову та 5 ударів по тулубу в область ребер, тобто у зони розташування життєво важливих органів, потерпілій повних 85 років та нанесення таких тілесним пошкоджень може спричинити смерть, це обвинувачений повинен був усвідомлювати. Крім того, обвинувачений посилався на те, що всі обставини події він не памятає, оскільки знаходився в стані алкогольного спяніння. Крім того, матеріалами кримінального провадження підтверджено, і це не оспорюється обвинуваченим, що останній з потерпілою знаходилися у приміщенні, в якому сталася подія, тільки удвох, на його трусах знайдені сліди крові потерпілої, тому колегія суддів вважає доведеним факт, що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обставинами, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та визнання своєї провини.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Статтею 81 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачено подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання.

Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, перебуває на обліку в комунальному закладі охорони здоровя «Обласний наркологічний диспансер» з вересня 1991 року з діагнозом «Синдром залежності від алкоголю», на обліку в комунальному закладі охорони здоровя «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» не перебуває, за місцем мешкання надана негативна характеристика, оскільки ОСОБА_4 не працевлаштований, працевлаштуватися не намагався, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, і вважає, що виправлення та попередження нових злочинів з боку обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, тому вважає доцільним призначити покарання у виді позбавлення волі.

Речові докази по справі, вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 368 370, 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України позбавленням волі на строк 7 (сім) років.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили, залишити без змін.

Початок відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 03.03.2015 р.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь науково дослідного експертно криміналістичного центру Головного управління Міністерства внутрішніх справа України в Харківській області витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 73 від 17.04.2015 р. в розмірі 306,90 грн. (триста шість грн. 90 коп.) (код доходів 24060300, р/р31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)

Речові докази по справі, а саме:

Джинсові брюки синього кольору із плямами речовини бурого кольору, труси чоловічі темно синього у риску зі слідами речовини бурого кольору, зрізи нігтьових, з правої та лівої руки, які належать ОСОБА_4, упаковані в паперові пакети, з пояснювальними записками та печатками відділення цитології ХОБСМЕ, марлевий тампон змив, чотири фрагменти шпалер, чистий фрагмент марлі, упаковані три паперові конверти з пояснювальними бірками та печатками відділення цитології ХОБСМЕ, книга «Старгород» та «Телефонный справочник» зі слідами речовини бурого кольору, упаковані в паперові конверти, з пояснювальними записками та печатками відділення цитології ХОБСМЕ, підковдрник білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, упакований в поліетиленовий пакет із пояснювальною біркою та печатками відділення імунології ХОБСМЕ, простирадло білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, упакованого в поліетиленовий пакет із пояснювальною біркою та печатками відділення імунології ХОБСМЕ, футболка з фотографічним малюнком зі слідами речовини бурого кольору, упакованої в поліетиленовий пакет із пояснювальною біркою та печатками відділення імунології ХОБСМЕ, наволочки жовтого з білим кольором зі слідами речовини бурого кольору, упакованої в поліетиленовий пакет із пояснювальною біркою та печатками відділення імунології ХОБСМЕ, зразок крові ОСОБА_4 К. В. в опечатаному конверті з пояснювальною біркою та печатками відділення імунології ХОБСМЕ, зразок слини ОСОБА_4 в опечатаному конверті з пояснювальною біркою та печатками відділення імунології ХОБСМЕ, чотири фрагменти липкої стрічки із відбитками пальців рук, упаковані в полімерний пакет НДЕКЦ, які передані на зберігання в камеру схову СУ ГУМВС України в Харківській області знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя:

Судді: