Ухвала суду № 53589282, 19.11.2015, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4767/15-ц

провадження №2/619/2073/15

УХВАЛА

19 листопада 2015 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Болибок Є.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Востокоптторгкабель», третя особа ОСОБА_2, про стягнення боргу, -

встановив

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ТОВ «Востокоптторгкабель» в особі директора ОСОБА_2 грошові кошти у сумі еквівалентній 29524,41 доларів США, що на день укладення договору складало 350000 гривень.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на все майно і рахунки ТОВ «Востокоптторгкабель».

Заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Пленум Верховного Суду України в п.16 своєї Постанови №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розяснив судам, що відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Відповідно до ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення позову.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснив судам, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суддя вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, але не співмірною із заявленими вимогами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.151 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається з договору позики грошових коштів від 20 червня 2014 року, ОСОБА_1 зобовязалася перерахувати ТОВ «Востокоптторгкабель» грошові кошти у сумі 350000 гривень шляхом внесення (перерахування) на рахунок №26008060737721 в Харківському ГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 351533, код одержувача 37514238.

В звязку з цим суддя дійшов до висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать ТОВ «Востокоптторгкабель» і знаходяться у нього або в інших осіб, у межах ціни позову, а саме 350000 гривень.

Пленум Верховного Суду України в п.7 своєї Постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснив судам, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Керуючись ст.ст.151-154, 208-210 ЦПК України, суддя -

постановив

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на на майно або грошові кошти, що належать ТОВ «Востокоптторгкабель» і знаходяться у нього або в інших осіб, у межах 350000 (трьохсот пятдесяти тисяч) гривень.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є. А. Болибок