Ухвала суду № 53587846, 17.11.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1875/15 Головуючий у суді І-ї інст Іванова Л. А.

Доповідач Суржик М. М.

УХВАЛА

Іменем України

17.11.2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі : головуючого : судді Суржика М.М.,

суддів : Кіселика С.А., Суровицької Л.В.,

при секретарі Чорній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 26 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі Банк), третіх осіб приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм Олени Володимирівни, Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

Зазначив, що 01 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №030/07.08/88-523 та в забезпечення виконань за зазначеним договором між ним та Банком було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом 14 липня 2008 року, реєстровий номер №2175 щодо майна - квартири АДРЕСА_1 (далі квартира) .

На час звернення до суду йому стало відомо, що ПАТ «Сведбанк» відступив право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», яке в подальшому відступило право вимоги за зазначеними договорами - ТОВ «Кредитні ініціативи».

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором позичальником ОСОБА_4 Банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм О.В., яким 26 грудня 2013 року було вчинено виконавчий напис за номером №5322, що стало підставою для відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на квартиру.

Відповідно до постанови державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження останнім було проведено опис та арешт майна (квартири), призначено суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна, квартира була передана на реалізацію з публічних торгів на аукціоні.

Позивач вважає виконавчий напис таким, що вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, з тих підстав, що йому не було відомо про відступлення права вимоги. Крім того, він не отримував письмової вимоги кредитора про усунення порушень основного зобов'язання та не доведено безспірність заборгованості за кредитним договором, що є порушенням п.п.283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року.

Рішенням суду позов задоволено з тієї підстави, що у нотаріуса при вчиненні нотаріального напису були відсутні відомості про те, що позивач отримав від Банку письмову вимогу.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права. Просили рішення суду скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що 14 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором від 14 липня 2008 року за № 030/07.08/88-523, за умовами якого остання отримала кредит сумі 35 000 доларів США на строк з 14 липня 2008 року по 13 липня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,9% річних за користування кредитом, між ВАТ «Сведбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2, як майновим поручителем (Іпотекодавцем), укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю., зареєстровано в реєстрі за №2175 (далі іпотечний договір).

За умовами іпотечного договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належну йому на праві власності квартиру.

ВАТ «Сведбанк» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року №15 відступило право вимоги за кредитним договором та 28 листопада 2012 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами, відступило право вимоги за іпотечним договором ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», яке надалі, 28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу відступило право вимоги за кредитним договором та на підставі договору про передачу прав за іпотечними договорами відступило право вимоги за іпотечним договором ТОВ «Кредитні ініціативи».

Відповідно до п.п.10.3, 10.4 п.10 іпотечного договору, Іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки; у разі невиконання Позичальником умов основного зобов'язання та/або Іпотекодавцем умов Договору звернути стягнення на Предмет іпотеки та задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі, включаючи суму кредиту та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов основного зобов'язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також всі витрати, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки, в т.ч. з вчиненням виконавчого напису, його реалізацією та вартість послуг незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності.

Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобов'язанням, позичальник / іпотекодавець не повернуть іпотекодержателю суму кредиту та проценти за користування кредитом та пеню або іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та випливають з основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором, в т.ч. у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання (як основного боргу так і процентів за ним).

При настанні зазначених випадків Іпотекодержатель надсилає Позичальнику та Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та зобов'язань, передбачених цим договором, у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору (п.11 іпотечного договору).

Відповідно до п.12 іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Для отримання виконавчого напису іпотекодержатель подає нотаріусу документи, що підтверджують безспірність заборгованості позичальника за основним зобов'язанням, а саме: заяву про невиконання позичальником умов основного зобов'язання, розрахунок заборгованості, свій примірник іпотечного договору. Виконавчий напис вчиняється на примірнику даного договору, який після нотаріального посвідчення може бути видано Іпотекодержателю. Вчинений виконавчий напис може бути оскаржено виключно в судовому порядку.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» (далі - Перелік), нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Підпунктом 1 пункту 283 Глави 16 Розділу ІІ Порядку передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

26 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. (далі нотаріус) вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5322, відповідно до якого пропонується звернути стягнення на квартиру та за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником ОСОБА_4 умов кредитного договору з 28 листопада 2012 року по 01 жовтня 2013 року в загальному розмірі 345955.29 грн..

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Банком нотаріусу надано необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення письмової вимоги про усунення порушень та іпотечну вимогу. Однак, як свідчать надані апеляційному суду нотаріусом докази, Банком нотаріусу не надано доказів щодо отримання позивачем письмової вимоги Банку, що перешкоджає встановити початок перебігу 30-денного строку на виконання вимоги (а.с. 188,189). За таких обставин колегія суддів вважає, що нотаріусом вчинено нотаріальний напис передчасно, тобто, за відсутності відомостей щодо отримання позивачем письмової вимоги Банку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158 цс15.

Тому колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, і дійшов правильного висновку щодо задоволення позову із зазначених підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 26 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді