Ухвала суду № 53583157, 08.10.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/16759/15ц

Провадження №2з/200/127/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровську Шевцова Т.В., розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Катеринослав» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Кредитної спілки «Катеринослав» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Сума позовних вимог відповідно до уточненої позовної заяви складає 688119,42 грн.

Позивачем з уточненою позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, що належить відповідачу на праві власності. Вимоги заяви обґрунтовані ухиленням відповідача від сплати боргу, приховуванням майнового стану.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення позову відповідно до ст.152 ЦПК України встановлюються такі: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Перевіряючи аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, суд не встановив реальної небезпеки, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3 ст. 151 ЦПК України.

Разом з цим, відповідно до п. 5.6.1 «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт - позивачем належним чином не вмотивовано, і не викликано необхідністю при розгляді позову про стягнення заборгованості, а також може призвести до безпідставного обмеження у користуванні боржника житлом.

Суд також зазначає, що не може бути накладений арешт на знеособлене майно, невизначене в натурі, реєстрація права власності на яке за відповідачем належним чином не доведена.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

В клопотанні Кредитної спілки «Катеринослав» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня винесення ухвали.

Апеляційна скарга повинна бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Т.В.Шевцова