Постанова № 53582373, 12.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 листопада 2015 р. № 820/10166/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Молчанової О.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (надалі по тексту - ТОВ "Ельбор"), з адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28 травня 2015 року № НОМЕР_1 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" у розмірі 2945,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28 травня 2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" на загальну суму 243304,50 грн., з яких за основним платежем 162203,00 грн., за штрафними санкціями 81101,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки та винесено податкові повідомлення-рішення від 28 травня 2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Позивач не погоджується зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 28 травня 2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та посилається на те, що висновки відповідача викладені в ОСОБА_1 про результати позапланової виїзної документальної перевірки від 05 травня 2015 року № 331/20202208/33318633 ґрунтуються лише на припущеннях та є неправомірними.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позивачем було незаконно включено до складу витрат на збут вартість страхових внесків нарахованих його контрагентами: ЗАТ "Страхова компанія "Арма", ТДВ "СК "Прогрес" та ПРАТ "Страхове товариство "Стройполіс".

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи встановив наступні обставини.

В складі ТОВ "Ельбор" є декілька відокремлених підрозділів, зокрема Харківська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (код ЄДРПОУ - 33318633, місцезнаходження: 63030, Харківська обл., Валківський р-н, с. Шарівка, вул. Богдана Хмельницького, 3).

Загальними зборами учасників ТОВ "Ельбор" від 31 березня 2015 року (Протокол № 80) було прийнято рішення про закриття (припинення) відокремленого підрозділу товариства - Харківської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" (код ЄДРПОУ - 33318633, місцезнаходження: 63030, Харківська обл., Валківський р-н, с. Шарівка, вул. Богдана Хмельницького, 3).

Зазначене рішення було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, звідки було виключено відокремлений підрозділ ТОВ "Ельбор" - Харківську філію товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор", що підтверджується Витягом, який знаходиться в матеріалах справи.

Згідно виписки з ЄДР основним видом діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля напоями (46.34).

Судом встановлено, що фахівцями Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі направлень від 16.04.2015 року № 107, № 108, № 109, згідно з пп.78.1.7 п. 78.1, ст..78 та керуючись п. 78.4 ст 78 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 22.04.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 22.07.2015 року, за результатами якої було складено ОСОБА_1 від 05.05.2015 року № 331/20202208/3331863 (а.с. 10-21).

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення: п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України 2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у загальній сумі 2945,00грн. за 2013 рік та занижено податок на прибуток на загальну суму 161643,00 грн. за 2014 рік.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 28.05.2015 року: форми «Р» № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 243304,50 грн. та форми "П" № НОМЕР_1 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2945,00 грн. (а.с. 48-49).

Не погодившись з висновками податкових повідомлень-рішень позивач скористався правом адміністратвиного оскарження, визначеногост. 56 ПК України, за результатами якого Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 30.07.2015 року №2316/10/20-40-10-04-14 про результати розгляду скарги було відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "ЕЛЬБОР", а оскаржені податкові повідомлення-рішення Нововодолазької ОДПІ залишені без змін (а.с. 43-44). Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне, відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу і (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 ПК України передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, як, зокрема, будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року від N 996-ХІУ (з наступними, змінами та доповненнями) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських і операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року N 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької :а іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно матеріалів справи, ТОВ Ельбор укладено договори страхування по яким здійснювалось добровільне страхування фінансових ризиків та добровільне страхування вантажів з наступними контрагентами: ЗАТ "Страхова компанія "Арма", ТДВ "СК "Прогрес" та ПРАТ "Страхове товариство "Стройполіс". Як вбачається зі змісту укладених договорів страхування фінансових ризиків предметом є саме фінансовий ризик позивача, пов'язаний з його господарською діяльністю.

З первинних документів наданих позивачем вбачається: укладені договори страхування відповідають вимогам чинного законодавства, та пов'язані з господарською діяльністю позивача; наявні акти надання страхових послуг, які підтверджують виконання умов даних договорів; страхові платежі сплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

З боку контрагентів позивача договори страхування підписані: ЗАТ "Страхова компанія "Арма" - заступником Голови Правління ОСОБА_4, який діяв на підставі Довіреності № 099 від 22.12.2009 року, Ліцензції серії АВ № 396077 та Правил добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) від 27.03.2007 року; ТДВ "СК "Прогрес" - директором ОСОБА_5, яка діяла на підставі Статуту, Ліцензії АВ № 429513 та Правил добровільного страхування фінансових ризиків; ПРАТ "Страхове товариство "Стройполіс" - Головою Правління ОСОБА_6, який діяв на підставі Статуту, Ліцензії АВ № 584015 та Правил добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) зареєстрованих Держфінпослуг 19.06.2008 року за № 0981316.

Тобто, при укладанні договорів добровільного страхування фінансових ризиків та договорів добровільного страхування вантажів між ТОВ "Ельбор" та ЗАТ "Страхова компанія "Арма", ТДВ "СК "Прогрес", ПРАТ "Страхове товариство "Стройполіс" було дотримано вимоги ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, виходячи із приписів якої правочин, який вчиняє юридична особа підписується особами, уповноваженим на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

При укладанні договорів страхування було дотримано вимоги спеціального законодавства, що регламентує відносини із страхування. Відповідно до ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування згідно із ст. 4 Закону України Про страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Виходячи із положень ст. 16 Закону України Про страхування, по договору страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку і здійснити страхову виплату.

Страховий випадок - це відповідно до ст. 8 Закону України Про страхування подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відтак, всі укладені протягом періоду, що перевірявся, договори страхування відповідають ст. 16 Закону України Про страхування та містять підписи сторін, що підтверджує волевиявлення сторін на укладання правочину та настання відповідних правових наслідків.

Виходячи із вищевикладеного, договори добровільного страхування фінансових ризиків та договори добровільного страхування вантажів укладені між ТОВ "Ельбор" та ЗАТ "Страхова компанія "Арма", ТДВ "СК "Прогрес", ПРАТ "Страхове товариство "Стройполіс" є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не встановлена законом, а також вони не визнані судом недійсними тобто відсутнє порушення ч. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України укладені правочини створюють юридичні наслідки для його сторін.

Крім того, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Відповідачем, в ході судового розгляду справи та в ОСОБА_4 перевірки не наведено а ні доказів страхування позивачем фіктивних операцій а ні неспіврозмірності страхових виплат з вартістю застрахованих позивачем фінансових ризиків.

Отже, оскільки страхування ризиків позивачем було здійснено в рамках його господарської діяльності, то він, з огляду на положення пп.140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України, мав повне право, на формування витрат з урахуванням сум страхових премій, сплачених за договорами страхування укладеними з ЗАТ "Страхова компанія "Арма", ТДВ "СК "Прогрес", ПРАТ "Страхове товариство "Стройполіс".

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28 травня 2015 року № НОМЕР_1 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" у розмірі 2945,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28 травня 2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельбор" на загальну суму 243304,50 грн., з яких за основним платежем 162203,00 грн., за штрафними санкціями 81101,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17.11.2015 року.

СуддяКучма Ю.В.