Рішення № 53582076, 18.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4475/15

В справі № 760/9389/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне /

18 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Носачова А.К.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судового засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення річних, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Посилається в позові на те, що 29 серпня 2010 року між ним та відповідачем був укладений договір позики на суму 52000 доларів США, з якої відповідачем було повернуто лише 1 500 доларів США.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року був задоволений його позов до відповідача, стягнуто з відповідача борг в сумі 402 990 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 8 479 грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 3 219 грн. 00 коп.

Рішення суду набрало законної сили 07 вересня 2012 року та йому був виданий виконавчий лист.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду борг станом на 12 травня 2015 року складає 414 688 грн. 35 коп.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві від 19 червня 2014 року виконавче провадження №34380022 закінчено.

Вважає, що зобов'язання за договором позики від 29 серпня 2010 року є такими, що станом на сьогоднішній день боржником не виконані, тобто тривають у зв'язку з відсутністю підстав припинення зобов'язань, встановлених чинним законодавством.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов, стягнути з відповідача за період часу з 08 вересня 2012 року по 12 травня 2015 року 32 990 гр. 65 коп. річних.

Відповідач у судове засідання неодноразово не з'являся, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Дана обставина підтверджується матеріалами поштової кореспонденції про отримання 12 червня 2015 року та 30 вересня 2015 року судових повісток особисто відповідачем.

Крім того, про час розгляду справи судом 18 листопада 2015 року відповідач повідомлений шляхом направлення йому СМС-повідомлення.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 29 серпня 2010 року між сторонами був укладений договір позики на суму 52000 доларів США, з якої відповідачем було повернуто лише 1 500 доларів США.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2012 року стягнуто з відповідача борг в сумі 402 990 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 8 479 грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 3 219 грн. 00 коп.

Рішення суду набрало законної сили 07 вересня 2012 року, позивачу був виданий виконавчий лист, рішення суду піддано примусовому виконанню.

Постановою державного виконавця ВДВС Солом»янського РУЮ у м. Києві від 19 червня 2014 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України « Про виконавче провадження».

/а.с.9 - 13 /

Представник позивача суду пояснив, що виконавчий лист про стягнення з відповідача боргу повторно пред»явлений до виконання до органів виконавчої служби, якими звернуто стягнення на заробітну плату відповідача.

Судом встановлено та підтверджується поясненнями представника позивача, рішення суду до цього часу відповідачем не виконано, борг складає 414 688 грн. 35 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням, яке виникає з точки зору ч.5 ст.11 ЦК України, в тому числі і з рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку, 3% річних, які він просить стягнути з відповідача, становить 32 360 гр. 65 коп./ 402 990, 00 : 100% х 3 : 365 х 977/ дні прострочення/ = 32 360гр. 65 коп.

Виходячи з викладеного вище, невиконання відповідачем зобов'язань за договором позики, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення.

Суд при цьому враховує, що відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " роз»яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ»я сторін та враховуючи обов»язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідач, неодноразово повідомлений про час розгляду справи, отримуючи судові повістки про час розгляду справи, своїх заперечень проти вимог позивача не подав.

В свою чергу вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з цього та розміру задоволених судом вимог позивача, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 323 грн. 62 коп. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.15,16, 526, 1046, ч.1 ст.1049 ЦК України, ст.ст.3-4, 10-11, 57-60, ч.1 ст.88,209,212-215,218, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 32 360, 65 гр. річних та 323, 62 гр. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку

для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: