Постанова № 53582016, 17.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/16082/15-а

пр. № 2-а/759/392/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Лопатюк Н.Г.,

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до УПФ України в Святошинському районі м. Києва та просив суд визнати дії відповідача у відмові йому в перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із врахуванням суми премії відповідно до ч.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - незаконними та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із врахуванням суми премії в розмірі 230 карбованців, що зазначена в Додатку №1 Наказу №39 «Про преміювання працівників ДВО «Шляхмостобуд» за виконання особливо важливого завдання по благоустрою території Чорнобильської АЕС в 1987 році», виданого Державним виробничим об'єднанням по будівництву магістральних автомобільних доріг «Шляхмостобуд», відповідно до ч.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 28 липня 2015 року.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, та є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, що пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково, що підтверджується відповідною довідкою.

Починаючи з 1993 року він перебуває на обліку в УПФ України в Святошинському районі м. Києва та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

24 червня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва було задоволено його позовну заяву до УПФ України в Святошинському районі м. Києва та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчудження з 1986-1990 р., у розмірі відшкодування фактичних збитків.

На час настання аварії на ЧАЕС, він працював в Республіканському об'єднанні по будівництву та реконструкції автомобільних доріг «Укршляхбуд», правонаступником якого на сьогоднішній час являється Державне агенство автомобільних доріг України «Укравтодор», на посаді начальника технічного відділу.

В липні 1987 року Республіканським об'єднанням по будівництву та реконструкції автомобільних доріг «Укршляхбуд» було видано Наказ №113 «Про організацію робіт по облаштуванню території Чорнобильської АЕС», відповідно до якого вказаним підприємством мали проводитись роботи з асфальтування території Чорнобильської АЕС, виконавцем яких в період часу з 01 по 30 червня 1987 року було призначено його, ОСОБА_1

05.02.1988 року ДВО по будівництву магістральних автомобільних доріг «Шляхмостобуд», яке являється правонаступником Республіканського об'єднання по будівництву та реконструкції автомобільних доріг «Укршляхбуд» на підставі Наказу №266 від 31.12.1987 року, виданого останнім, було видано Наказ №39 «Про преміювання працівників ДВО «Шляхмостобуд» за виконання особливо важливого завдання по благоустрою території Чорнобильської АЕС в 1987 році», яким в Додатку 1 йому визначено розмір премії в сумі 230 крб.

При призначенні та перерахунку йому пенсії по інвалідності, відповідачем сума премії в розмірі 230 крб. була не врахована, що підтверджується відповіддю УПФ України в Святошинському районі м. Києва №506/08/Х-406 від 20.07.2015 року.

Також, вказаною відповіддю йому було відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням розміру премії за виконання робіт на ЧАЕС у 1987 році.

Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених відповідачем прав та просить винести рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та безпосередньо учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1, виданого Держадміністрацією м. Києва та є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, що пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково (а.с.8 - копія посвідчення).

Як встановлено в ході розгляду справи, починаючи з 1993 року позивач перебуває на обліку в УПФ України в Святошинському районі м. Києав та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24 червня 2014 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано дії УПФ України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із врахуванням заробітної плати відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними та зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із врахуванням заробітної плати відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із заробітної плати, одержавної за роботу в зоні відчуження в період часу з 01.06.1987 р. по 30.06.1987 р., відповідно до довідки №27и-13/93 від 20.09.1993 р., починаючи з 02.09.2013 року (а.с.13-15 - копія постанови суду першої інстанції).

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, апеляційну скаргу УПФ України в Святошинському районі м. Києва - залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 24 червня 2014 року - без змін (а.с.16-18 - копія ухвали колегії суддів апеляційної інстанції).

Листом УПФ України в Святошинському районі м. Києва від 28.07.2015 року №506/08/х-406 повідомлено позивача про те, що в його пенсійній справі знаходиться довідка від 01.08.1993 року №27и-13, в якій зазначається, що у 1988 році йому була виплачена премія в сумі 230 крб. за виконання робіт на ЧАЕС у 1987 році. Другою довідкою від 20.09.1993 року №27и-13/99 підтверджується виплачена заробітна плата в сумі 1900,00 крб. за виконання робіт на ЧАЕС у 1987 році, однак у зв'язку з відсутністю роздруківки вищезазначених сум, підстави для врахування премії в сумі 230 крб. немає, тобто даним листом відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи із врахуванням суми премії в розмірі 230 карбованців (а.с.9 - копія листа-відповіді на звернення позивача).

Як встановлено в ході судового розгляду, дійсно на час настання аварії на ЧАЕС, позивач працював в Республіканському об'єднанні по будівництву та реконструкції автомобільних доріг «Укршляхбуд», правонаступником якого на сьогоднішній день являється Державне агенство автомобільних доріг України «Укравтодор», на посаді начальника технічного відділу. В липні 1987 року Республіканським об'єднанням по будівництву та реконструкції автомобільних доріг «Укршляхбуд» було видано Наказ №113 «Про організацію робіт по облаштуванню території Чорнобильської АЕС», відповідно до якого вказаним підприємством мали проводитись роботи з асфальтування території Чорнобильської АЕС, виконавцем яких в період часу з 01 по 30 червня 1987 року було призначено позивача (а.с.10 - копія відрядженого посвідчення).

Крім того, 05.02.1988 року ДВО по будівництву магістральних автомобільних доріг «Шляхмостобуд», яке являється правонаступником Республіканського об'єднання по будівництву та реконструкції автомобільних доріг «Укршляхбуд» на підставі Наказу №266 від 31.12.1987 року, виданого останнім, було видано Наказ №39 «Про преміювання працівників ДВО «Шляхмостобуд» за виконання особливо важливого завдання по благоустрою території Чорнобильської АЕС в 1987 році», яким в Додатку 1 позивачу визначено розмір премії в сумі 230 крб., що також знайшло підтвердження в ході розгляду справи (а.с.11-12 - копія Наказу).

З урахуванням вищенаведеного, задовольняючи адміністративний позов, суд виходив з наступного.

Згідно абз.2 п.2 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи», учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року не залежно від кількості робочих днів визначаються категорією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи для встановлення пільг і компенсацій згідно зазначеного Закону.

Згідно ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи», підставами для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення-органами місцевого самоврядування.

Виходячи зі змісту ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року не залежно від кількості робочих днів - пенсія надається із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Згідно ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та безпосередньо учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1, виданого Держадміністрацією м. Києва та є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, що пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково.

Згідно п.п. «а», «б» ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Розмір щомісячної додаткової пенсії для осіб, віднесених до категорії 2, встановлюється відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та з урахуванням Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.

В ході судового розгляду достовірно встановлено, що згідно Наказу №113 «Про організацію робіт по облаштуванню території Чорнобильської АЕС», відповідно до якого вказаним підприємством мали проводитись роботи з асфальтування території Чорнобильської АЕС, позивача в період часу з 01 по 30 червня 1987 року було відряджено до ЧАЕС для виконання відповідної роботи.

Крім того, Наказом №39 «Про преміювання працівників ДВО «Шляхмостобуд» за виконання особливо важливого завдання по благоустрою території Чорнобильської АЕС в 1987 році», позивачу визначено розмір премії в сумі 230 крб.

Також, в судовому засіданні судом досліджувались, крім іншого, копія листа-звернення позивача до відповідача від 23.07.2015 року, копія довідки про заробітну плату для обчислення пенсії та копія довідки, виданої ОСОБА_1 щодо його роботи в населених пунктах - Чорнобиль ЧАЕС, які приєднані до матеріалів даної справи.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що вимоги позивача є обгрунтованим та такими, що відповідають нормам та вимогам діючого законодавства України, в той час як представником відповідача не надано суду належних доказів в спростування обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, а тому суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 48, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2,7-12, 69-71, 99, 158-163, 185, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва у відмові в перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 - незаконними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі фактичних збитків, що настали внаслідок Чорнобильської катастрофи, із врахуванням суми премії в розмірі 230 карбованців, що зазначена в Додатку №1 Наказу №39 «Про преміювання працівників ДВО «Шляхмостбуд», відповідно до ч.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листоопада 2011 року №1210 «Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лопатюк Н.Г.