Вирок № 53581539, 18.11.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40546/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2015 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі Сулимі А.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Кіпчарського О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014000000000510 від 11.11.2014, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Верхньодніпровська, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який розлучений, має неповнолітню дитину 2000 р.н., працює директором ТОВ "БІЗ-ГАРД", зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, раніше не судимий, - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_1 в період часу з 16.10.2014 по 17.12.2014, являючись одноосібним засновником та директором ТОВ «БІЗ-Гард» ( код ЄДРПОУ 39196708), розташованого за адресою м. Київ, вул. Предлавинська, буд. 12, офіс. 195, будучи службовою особою в силу виконання організаційно -розпорядчих та адміністративних функцій, діючи умисно з корисливих мотивів, достовірно знаючи про існування протягом вересня -листопада 2014 року фінансово -господарських взаємовідносин між очолюваним ним підприємством та ТОВ «Будактив - ТМ» ( код ЄДРПОУ 39189895) на загальну суму 3 926 080,88 грн. ( у тому числі ПДВ - 654 346, 82 грн) та необхідність декларування зазначених відносин і нарахування та сплати податку на додану вартість,всупереч свої службових обов'язків, а також в порушення вимог п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 180.1 ст. 180, підпункту «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пунктів 200.1 і 200.2 ст. 200, пунктів 201.1 і 201.4 ст. 201, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України і п. 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №678 від 13.11.2013, з використанням комп'ютерної техніки підготував податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «БІЗ-ГАРД» за вересень, жовтень та листопад 2014 року, у які не включив взаємовідносини очолюваного підприємства із ТОВ «Будактив-ТМ», а саме:

- 16.10.2014 підготував податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «БІЗ-ГАРД» за вересень 2014 року, у яку не включив взаємовідносини підприємства із ТОВ «Будактив-ТМ» на загальну суму 458 602,56 грн. (в тому числі ПДВ - 76 433,76 грн.);

- 19.11.2014 підготував податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «БІЗ-ГАРД» за жовтень 2014 року, у яку не включив взаємовідносини підприємства із ТОВ «Будактив-ТМ» на загальну суму 2 035 933,80 грн. (у тому числі ПДВ - 339 322,30 грн.);

- 17.12.2014 підготував податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «БІЗ-ГАРД» за листопад 2014 року, у яку не включив взаємовідносини підприємства із ТОВ «Будактив-ТМ» на загальну суму 1 431 544,52 грн. (у тому числі ПДВ - 238 590,76 грн.).

У подальшому, ОСОБА_1, бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків, перебуваючи в офісі ТОВ «БІЗ-ГАРД» за вказаною вище адресою, завіривши своїм електронним підписом сформовані податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «БІЗ-ГАРД» за вересень, жовтень та листопад 2014 року, достовірно знаючи про те, що у них не відображено взаємовідносини підприємства із ТОВ «Будактив-ТМ», в електронному вигляді направив їх до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві 16.10.2014, 19.11.2014 та 17.12.2014 відповідно, де вони були прийняті та опрацьовані.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_1, які виразились у невнесенні до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «БІЗ-ГАРД» за вересень, жовтень та листопад 2014 року податкових зобов'язань з реалізації товарів в адресу ТОВ «Будактив-ТМ», призвели до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 654 346, 82 грн., що є значним розміром.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

30 жовтня 2015 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 має понести за вчинений злочин, а саме у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор та захисник, кожний окремо, в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України, є злочином невеликої тяжкості, від якого в даному випадку потерпілих немає.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе виннним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 30 жовтня 2015 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя К.Е. Тарасюк