Ухвала суду № 53579356, 16.11.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/6362/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3367/15Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді: Гальонкіна С.А.,

суддів: Лобова О.А., Чічіля В.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 вересня 2015 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці до ОСОБА_2 про відшкодування переплати пенсії.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а :

31 липня 2015 року позивач звернувся до районного суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих коштів, які були виплачені внаслідок переплати пенсії.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці до ОСОБА_2 про відшкодування переплати пенсії -відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської областіпросить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у м. Кременчуці відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вперше йому призначена пенсія по інвалідності з 26 серпня 2010 року, що підтверджується протоколом від 17 грудня 2010 року (а.с.8).

ОСОБА_2 згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності зареєстрований, як підприємець (а.с.7).

23 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в м. Кременчуці Полтавської області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 14.05.2014 року № 950. Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії подана за період з березня 1991 року по лютий 1996 року (а.с.9,10).

Вказана заява розглянута та з 23 червня 2014 року відповідачу здійснено перерахунок пенсії.

19 серпня 2014 року працівниками УПФУ в м. Кременчуці складено акт № 475 «Про результати позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.». Підстава проведення перевірки лист відповідача про проведення перевірки у звязку з припиненням підприємницької діяльності. Згідно з висновками акту № 475 встановлено порушення, а саме: не подання до системи персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей фізичної особи-підприємця за 2004-2008 роки та подання недостовірних відомостей за січень-лютий 2009 року (а.с.16-23). Копію акту відповідач отримав 27 серпня 2014 року (а.с.24).

Відповідачем усунено вищезазначені порушення 27 серпня 2014 року та надано до системи персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей дані про застраховану особу за 2004-2009 роки (а.с.25-30).

В квітні 2015 року під час проведення перевірки пенсійних справ фізичних осіб-підприємців сформовано індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 з урахуванням поданого ним звіту за 2004-2009 роки. Пенсію відповідачу перераховано згідно з даними про заробітну плату за вказаний період. Після проведення перерахунку індивідуальний коефіцієнт заробітної плати знизився з 2, 53379 до 1, 57175.

Після проведення перерахунку пенсії відповідача виникла переплата в сумі 17215 грн. 74 коп. за період з 23 червня 2014 року по 31 травня 2015 року.

Звертаючись з позовними вимогами про стягнення коштів, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області посилалося як на підставу позову на положення ст. 1212 ЦК України, яка регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. При цьому вказувало на те, що відповідач подав до пенсійного фонду завідомо недостовірні дані, а тому на підставі ст. 50 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен повернути надмірно виплачені йому кошти.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено, що переплата пенсії виникла у зв'язку із рахунковою помилкою позивача або внаслідок недобросовісності з боку відповідача.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини 1 ст. 1215 ЦК (зокрема, пенсія), за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Саме такі правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14.

Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частина перша якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21 березня 2003 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України №374/7695 від 15 травня 2003 року.

При первинному отриманні документів на призначення (перерахунок) пенсії орган Пенсійного фонду керується «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (затверджено Постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстровано в Мін'юсті 27.12.2005 року за № 1566/11846). В момент надання особою документів орган Пенсійного фонду може лише визначити відповідність довідки встановленій формі, правильність вказування прізвища, ім'я та по батькові особи, правильність відображення періодів і сум заробітку, відсутність виправлень й інші формальні аспекти (тобто проводить попередню правову експертизу, як того вимагає вищезгаданий Порядок). Достовірність самих даних, що наведені в таких довідках, управління в момент призначенні пенсії перевірити не має змоги через стислість терміну для первинного призначення пенсії, встановленого ст.82 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Даною нормою встановлено право органу Пенсійного фонду провести перевірку даних про заробіток.

Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч.1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Як роз'яснено в п.27 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів і висновків експертів.

На підставі заяви самого ОСОБА_2, управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці 19 серпня 2014 року було проведено перевірку, результати якої відобразилися в акті № 475 від цієї дати.

Період переплати, заявлений позивачем в позові становить з 23 червня 2014 року по 31 травня 2015 року.

Із встановлених по справі фактичних обставин вбачається, що про виявлені порушення відповідач дізнався 27 серпня 2014 року (з моменту отримання акту перевірки від 19.08.2014р.). На виконання усунення порушень, встановлених даним актом ОСОБА_2 27 серпня 2014 року надав до системи персоніфікованого обліку індивідуальні відомості про застраховану особу за 2004-2009 роки.

Однак, незважаючи на отримання всіх документів 27 серпня 2014 року позивач продовжував сплачувати ОСОБА_2 пенсію у розмірі, у якому вона була призначена раніше. Таким чином, позивач з 27 серпня 2014 року не вчинив будь-яких щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до наданих уточнених даних, а тому колегія суддів вважає, що в даному випадку не вбачається з боку відповідача недобросовісності його дій.

Позивачем не надано суду належних та допустимих беззаперечних доказів тому, що переплата пенсії виникла у зв'язку із рахунковою помилкою позивача або внаслідок недобросовісності з боку відповідача, що виразилися в умисному поданні органам пенсійного фонду недостовірних даних.

Таким чином, висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доводів, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності. Оцінка доказів судом проведена відповідно до норм ст. 212 ЦПК України.

Апеляційна скарга фактично повністю повторює викладені в позовній заяві обставини та не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а тому не дає підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального і процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 вересня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) С.А. Гальонкін

Судді: (підпис) О.А.Лобов

(підпис) В.А.Чічіль

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.А.Гальонкін