Вирок № 53579300, 18.11.2015, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/621/15-к

ВИРОК

іменем України

18 листопада 2015 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Вергун Н.В.,

при секретарі - Курінній Я.М.,

за участю: старшого прокурора Ємця Ю.І.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

її захисника - адвоката Вінніка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12014170360000336 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 українки, громадянки України, з вищою освітою, незаміжні, має на утриманні малолітню дитину, працюючої продавцем непродовольчих товарів ФОП « ОСОБА_8 », селище Шишаки Полтавської області, неіваліда І чи ІІ групи, в силу ч. 3 ст. 88 КК України раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 190; частинами 1, 3, 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді фахівця з кредитування сектору продажу споживчих кредитів Полтавського кредитно - контрольного офісу управління мережі Публічного акціонерного товариства « ОТП Банк » з робочим місцем в селищі Шишаки Полтавської області, вчинила ряд кримінальних правопорушень за слідуючих обставин.

Епізод № 1

Так, 14 травня 2013 року, ОСОБА_1, діючи з прямим умислом та корисливими спонуканнями, під час спілкування з позичальницею ОСОБА_3, яка мала намір отримати кредит, вела останню в оману, шляхом повідомлення їй недостовірної інформації про відмову у наданні кредиту. При цьому, ОСОБА_3 поставила свій особистий підпис на електрофотокопії 1 - 3, 10, 11 сторінок паспорту та картки платника податків.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_1 без відому ОСОБА_3 підробила підпис останньої у договорі про надання споживчого кредиту № 2003779361 від 14 травня 2013 року, додатку № 1 до договору, інформаційному листку про умови кредитування, опитувальному листі фізичної особи, згоді - дозволі на обробку персональних даних від 14 травня 2013 року, опитувальному листі фізичної особи, накладній № 3 від 14 травня 2013 року, листку - інформації про клієнта, договорі добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2003779361 від 14 травня 2013 року. Після чого, підроблені документи подала до ПАТ « ОТП Банк ».

В свою чергу, ПАТ « ОТП Банк » на підставі платіжного доручення № НОМЕР_2 від 15 травня 2013 року та наданих ОСОБА_1 документів надав ОСОБА_3 споживчий кредит у розмірі 5 250 грн. 00 коп., перерахувавши готівкові кошти на рахунок № НОМЕР_8, відкритий в ПАТ КБ « Приват Банк » на ім'я ОСОБА_4

За проханням ОСОБА_1, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зняла вказану суму коштів з належного їй рахунку під приводом купівлі ОСОБА_3 будівельних матеріалів в магазині « Стройматеріали », що в селищі Шишаки Полтавської області, та передала їх ОСОБА_1 з відрахуванням 5 % від загальної суми кредиту, утриманих банком за проведені операції.

Епізод № 2

30 жовтня 2013 року обвинувачена ОСОБА_1, діючи з тією ж метою та тих же мотивів, повторно, під час спілкування з позичальницею ОСОБА_5, ввела останню в оману, шляхом повідомлення недостовірної інформації про відмову в наданні кредиту. При цьому, ОСОБА_5 від свого імені підписала наступні документи: згоду - дозвіл на обробку персональних даних, анкету - заяву на отримання кредиту та своїм підписом особисто завірила електрофотокопії 1 - 5, 12 - 13 сторінок паспорту та картки платника податків, хоча рукописний текст на вказаних вище електрофотокопіях ОСОБА_5 не виконувала.

Таким чином, ОСОБА_1 без відому ОСОБА_5 підробила офіційні документи, а саме договір про надання споживчого кредиту № 2006489834 від 30 жовтня 2013 року, додаток № 1 до договору, інформаційний листок про умови кредитування, опитувальний лист фізичної особи, лист інформацію про клієнта, договір добровільного страхування життя № 04/09/2006489834 від 30 жовтня 2013 року, розписку про отримання картки ПАТ « ОТП Банк ».

Після чого, використовуючи підроблені документи, подала їх до ПАТ « ОТП Банк ». В свою чергу, Банк на підставі меморіального ордеру № 25874556 від 30 жовтня 2013 року та наданих ОСОБА_1 вищезазначених документів надав ОСОБА_5 споживчий кредит в розмірі 7 000 грн. 00 коп. Грошові кошти за споживчим кредитом відповідно до меморіального ордеру № 25874556 від 30 жовтня 2013 року перерахував на рахунок № 2924780000001, відкритий в ПАТ « ОТП Банк » на ім'я позичальниці.

За проханням обвинуваченої, ОСОБА_6 за допомогою кредитної картки зняла готівкові кошти та передала їх ОСОБА_1

Будучи допитаною у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала себе винною у вчиненні, інкримінованих їй, правопорушень та беззаперечно підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаялася та просила суд звільнити її від відбування остаточного покарання на підставі Закону України « Про амністію у 2014 році » з огляду на наявність на її утриманні малолітньої дитини.

Захисник обвинуваченої - адвокат Віннік В.М. просив при призначенні її підзахисній покарання за ч. 3 ст. 358 КК України застосувати до неї положення ст. 69 КК України та звільнити від відбування остаточного покарання на підставі п. « в » ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році ».

Представник потерпілого ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надіславши до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, заяв, клопотань до суду не має / а. с. 69 /.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні, інкримінованих їй, кримінальних правопорушень визнала повністю та заявила, що сумнівів у достовірності доказів по справі у неї не має, такі ж сумніви відсутні й у її захисника - адвоката Вінніка В.М., суд після роз'яснень останнім та прокурору положень і наслідків ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до яких кожен з них буде позбавлений права оскаржувати в апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, докази стосовно яких не досліджувалися, визнав за можливе обмежити судове слідство по справі допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів справи, які характеризують її особу.

З огляду на наведене, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за епізодом № 1 за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману, та за частинами 1 і 4 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається або посвідчується особою, яка має право видавати чи посвідчувати документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, та використання завідомо підробленого документа.

За епізодом № 2 суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману, що вчинене повторно, та за частинами 3 і 4 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається або посвідчується особою, яка має право видавати чи посвідчувати документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, що вчинене повторно, та використання завідомо підробленого документа.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, враховує тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, два з яких відповідно до положень статті 12 КК України класифікуються як злочини середньої тяжкості, дані про її особу, яка в силу ч 3 ст. 89 КК України вважається такою, що раніше не судима, за місцем проживання характеризується задовільно / а. с. 112 - 113 /, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття та повне визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.

Зважаючи на фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, спрямованість її умислу, суд не знаходить підстав для призначення їй більш м'якого виду покарання, ніж те, що визначене санкціями частин 1 і 2 ст. 190 КК України та частин 1 і 4 ст. 358 КК України, а приходить до висновку про призначення останній, яка має постійне джерело доходу та не являється інвалідом першої чи другої групи, покарання у виді штрафу та громадських робіт.

Разом з цим, суд з огляду на відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, та з урахуванням ряду обставин, які його пом'якшують і істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, з урахуванням даних про особу останньої, яка самостійно виховує малолітнього сина, її критичного ставлення до вчиненого, молодого віку, відсутності будь - яких претензій з боку потерпілого, що в своїй сукупності суттєво знижують ступінь суспільної небезпеки її особи, суд вважає за можливе застосувати до останньої при призначенні покарання за ч. 3 ст. 358 КК України положення статті 69 КК України та призначити їй більш м'який вид покарання, ніж визначений в санкції даної норми закону, а саме у виді громадських робіт.

За сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити обвинуваченій ОСОБА_1 остаточне покарання у виді громадських робіт, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчиненню в майбутньому нових кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про можливість застосування до обвинуваченої положень Закону України « Про амністію у 2014 році », суд виходить з наступного.

Так, п. « в » ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

За правилами п. « а » ч. 2 ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році», питання застосування цього Закону щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням та осіб, яких засуджено до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, крім покарань у виді штрафу, здійснюється за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила, інкриміновані їй, правопорушення до набрання чинності Закону України „Про амністію у 2014 році" від 8 квітня 2014 року, тобто до 18 квітня 2014 року, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як злочини невеликої та середньої тяжкості, має на утриманні малолітнього сина, що підтверджується копією свідоцтва про народження / а. с. 114 /, не позбавлена відносно нього батьківських прав, підстави для не застосування до неї положень цього Закону відсутні, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання обвинуваченої та захисника і звільнити її від відбування остаточного покарання на підставі пункту « в » ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році ».

Питання судових витрат та речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами статей 100 та 122 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 190 КК України, частинами 1, 3 і 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання за:

- ч. 1 ст. 190 КК України у виді 200 годин громадських робіт;

- ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 530 грн. 00 коп.

- ч. 1 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 грн. 00 коп.,

- ч. 3 ст. 358 КК України з застосуванням положень ст. 69 КК України до 240 годин громадських робіт,

- ч. 4 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн. 00 коп.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді 240 / двісті сорока / годин громадських робіт.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Вінніка Валерія Миколайовича, - задовольнити.

ОСОБА_1 звільнити від відбування остаточного покарання у відповідності з п. « в » ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році ».

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 4 303 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з залученням експерта для проведення судово - почеркознавчих експертиз.

Речові докази у вигляді оригіналів документів кредитних справ за кредитними договорами № 2003779361 від 14 травня 2013 року, № 2006489834 від 30 жовтня 2013 року, № 2007650316 від 09 січня 2014 року, № 2005312814 від 20 серпня 2013 року, № 2005436632 від 27 серпня 2013 року, № 2006085486 від 03 жовтня 2013 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження, - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12014170360000336 .

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуюча: