Ухвала суду № 53579034, 19.11.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/6937/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3641/15Головуючий у 1-й інстанції Зємцов В. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,

суддів Хіль Л.М., Чічіля В.А.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі представника позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 серпня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання правочинів недійсними,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати недійсною довіреність видану приватним нотаріусом ОСОБА_7 03 червня 2015 року ОСОБА_3 на представництво інтересів ОСОБА_8 та договір купівлі-продажу від 17 квітня 2015 року квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_6

Разом з позовною заявою ОСОБА_5 подано заяву про забезпечення позову, у якій вона просила накласти арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 посилаючись на те, що незабезпечення позову може привести до утруднення чи не можливості виконання рішення суду.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 серпня 2015 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржив представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, просив скасувати її та постановити нову, якої відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_5 шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 суд першої інстанції виходив з того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Необґрунтованим є доводи апеляційної скарги щодо безпідставності забезпечення позову у вказаній справі.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку іззастосуванням відповідних заходів.

Судом першої інстанції встановлено наявність спору між сторонами по справі. Окрім того, місцевий суд вірно зазначив, що предметом спору фактично є квартира за адресою АДРЕСА_1 а тому ненакладення на неї арешту може зробити неможливим або ускладнити виконання рішення суду, у разі її відчуження відповідачем.

Імовірність реалізації спірної квартири відповідачем до виконання судового рішення підтверджується там, що ця квартира у квітні 2015 року була двічі відчуджена за договорами купівлі-продажу, фактично між тими самими особами.

Так, 17 квітня 2015 року ОСОБА_3, діючи за довіреністю ОСОБА_8, уклала договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_6

21 квітня 2015 року ОСОБА_6 уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_3, яка на час постановлення оспорюваної ухвали є власником житла.

При цьому, забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, як тимчасовий захід, не перешкоджає її власнику на реалізацію права на вільне володіння та користування своєю власністю.

Доводи апелянта щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_5 не можуть бути предметом дослідження в апеляційному суді, оскільки відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а обґрунтованість позову не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

Таким чином, місцевий суд прийшов до вірного висновку, про необхідність накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про забезпечення позову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для скасування або зміни ухвали, які передбачені ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді Л.М. Хіль

В.А. Чічіль

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО