Ухвала суду № 53578774, 11.11.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/663/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3376/15Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т. О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Дорош А.І., Корнієнка В.І.

При секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Батьківщина" на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Батьківщина" про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2015 року позов ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, задоволено частково.

Договір оренди землі від 21 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ "Правда", зареєстрований у Котелевському районному відділенні Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 21.04.2008 року за № 040854500086 - розірвано.

Зобов'язано СВК "Батьківщина" повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,05 га, яка знаходиться на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області у стані не гіршому в порівняні з тим, в якому вона була передана в оренду.

Стягнуто з СВК "Батьківщина" на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по орендній платі за 2014 рік за договором оренди земельної ділянки з урахування індексу інфляції в розмірі 1812, 67 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - невнесення орендної плати у строки, визначені договором, в сумі 271, 32 коп., та 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 38,65 грн., а всього 2122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн. 64 коп.

Стягнуто з СВК "Батьківщина" на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 487 грн. 20 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

З даним рішенням суду не погодився СВК «Батьківщина» та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частинах: розірвання договору оренди землі, зобов'язання СВК «Батьківщина» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,05 га, стягнення з СВК "Батьківщина" індексу інфляції в розмірі - 140,7 %, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - невнесення орендної плати у строки, визначені договором, в сумі 271, 32 коп., та 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 38,65 грн., та в частині стягнення з відповідача судових витрат - скасувати, та ухвалити в цих частинах нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем СТОВ "Правда" 21 квітня 2008 року було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого останній передав належну йому на праві власності земельну ділянку площею 3,05 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області, строком на 10 років.

Рішенням загальних зборів членів СВК "Батьківщина" від 22 квітня 2013 року (протокол №2) встановлено, що кооператив СВК "Батьківщина" є правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Правда".

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 листопада 2014 року, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_3, який помер 4 січня 2014 року. Спадщина на яку видане свідоцтво складається з земельної ділянки площею 3,0490 га, яка розташована на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 85888,33 грн.

Право власності позивача ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 листопада 2014 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача та ухвалюючи рішення про розірвання договору оренди землі укладеного 21 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та СТОВ «Правда», та зобов'язуючи СВК «Батьківщина» повернути позивачу ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,05 га, яка знаходиться на території Микілківської сільської ради Котелевського району Полтавської області, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки п.38 Договору оренди землі від 21 квітня 2008 року прямо передбачає як підставу розірвання договору - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а тому прийшов до висновку про розірвання вище вказаного договору оренди, враховуючи, що відбулася зміна власника земельної ділянки в порядку спадкування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Так, п. 38 спірного договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний пункт договору будь-ким із його сторін не оспорювався та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.

Крім того, такий виклад пункту договору не суперечить вимогам Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220.

Також, припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено ст.32 ЗУ «Про оренду землі». Відповідно до частини четвертої зазначеної статті перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В зв'язку з переходом права власності від ОСОБА_3 до ОСОБА_2, останній у грудні 2014 року та червні 2015 року звертався до Голови правління СВК «Батьківщина з проханням розірвати договір оренди землі відповідно до п. 38 договору оренди землі.

Проте, листами від 27 січня та 30 червня 2015 року йому було відмовлено у вирішенні вказаного питання. При цьому було вказано, що кооператив не вбачає підстав для розірвання договору та може розглядати внесення до діючого договору оренди зміни, які б влаштовували позивача.

Відповідно до пункту 20 спірного Договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства.

Звертаючись до суду за захистом порушеного права, позивач також просив стягнути не виплачену за 2014 рік орендну плату з урахуванням індексу інфляції, пеню прострочену орендну плату, 3% річних.

Факт невиплати орендної плати в сумі 1288 грн. 22 коп. не заперечувався представником відповідача.

Пунктом 10 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю, здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції (без підкреслень).

Відповідно до ч.3 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 39 договору оренди за невиконання, або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та умови договору, місцевий суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції та 3% річних враховуючи несвоєчасну виплату орендної плати.

Також обґрунтовано, суд першої інстанції, відповідно до п. 13 договору оренди землі, стягнув пеню у розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Розмір встановленої судом заборгованості по орендній платі відповідачем не оскаржував ся.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Батьківщина" відхилити.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 вересня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

З оригіналом згідно.

Судді: